Завдання
1. Користуючись картосхемою, поясніть, за рахунок яких областей тиску формується так звана Велика вісь Євразії. Розгляньте, як вона впливає на атмосферну циркуляцію над Європою в цілому та Україною зокрема.
Велика вісь Євразії — це смуга високого тиску, утворена Азорським (на заході) та Азійським (на сході) максимумами. Вона діє як кліматичний розділювач: на північ від неї панують вологі західні вітри з Атлантики (циклони), а на південь — сухі східні (антициклони). Через Україну вісь проходить приблизно по лінії Балта — Луганськ, розділяючи її на дві зони циркуляції.
2. Поясніть, як впливає Велика вісь Євразії на перерозподіл опадів та температури повітря в Україні.
На північний захід від осі випадає більше опадів, а температури м'якші через вплив Атлантики. На південний схід клімат стає сухішим і континентальнішим: менше опадів, спекотніше літо та холодніша зима.
3. Зробіть висновок, якими ознаками відрізняються кліматичні умови північно-західної та південно-східної частин України.
Північний захід України (атлантико-континентальна підобласть) має більше опадів (до 750 мм), достатнє зволоження, прохолодніше літо та м'якшу зиму. Південний схід (континентальна підобласть) — сухіший, з меншою кількістю опадів (350-450 мм), посухами, спекотним літом та холоднішою зимою, що свідчить про вищу континентальність клімату.
Завдання
1. Користуючись картосхемою, з’ясуйте, у межах яких кліматичних поясів, областей та підобластей знаходиться територія України. У які з них потрапляє область вашого проживання?
99% території України розташовано в помірному поясі, в межах помірно континентальної області. Вона поділяється на атлантико-континентальну (північний захід) і континентальну (південь, схід) підобласті. Лише вузька смуга на Південному березі Криму належить до субтропічного поясу середземноморської області. Я не маю області проживання, тому не можу відповісти на другу частину запитання.
2. Встановіть, якими об'єктами проходять межі різних за кліматом територій. З чим це може бути пов'язано?
Межа між атлантико-континентальною та континентальною підобластями проходить по лінії Балта – Кропивницький – Харків. Вона збігається з «Великою віссю Євразії», смугою високого тиску, яка розділяє зони впливу вологих західних та сухих східних вітрів.
3. Розкажіть, як змінюються кліматичні показники в Україні з просуванням із північного заходу на південний схід.
При просуванні з північного заходу на південний схід зростає континентальність клімату:
- Температура: Збільшується річна амплітуда температур. Середні температури липня зростають, а січня — знижуються.
- Опади: Середньорічна кількість опадів зменшується від 900 мм до 300 мм.
- Зволоження: Коефіцієнт зволоження знижується від надмірного до недостатнього.
4. Зробіть розрахунки:
Розрахуйте коефіцієнт зволоження у Львові, якщо річна кількість опадів складає 740 мм, а показник випаровуваності — 670 мм. Яким вважається таке зволоження?
Коефіцієнт зволоження (К) = Опади / Випаровуваність = 740 мм / 670 мм ≈ 1,1.
Оскільки К > 1, зволоження є надмірним.
Обчисліть, річну кількість опадів у Полтаві, якщо показник випаровуваності становить 598 мм, а коефіцієнт зволоження 0,95.
Опади = К × Випаровуваність = 0,95 × 598 мм = 568,1 мм.
Річна кількість опадів у Полтаві — 568,1 мм.
Завдання
1. Пригадайте, який показник зображений на кліматичній діаграмі графіком, а який стовпчиковою діаграмою. Яку інформацію можна добрати за кліматичною діаграмою?
На кліматичній діаграмі графік (червона лінія) показує зміну середньої температури, а стовпчики — кількість опадів за місяць. Діаграма дозволяє визначити середні температури, річну амплітуду, річну кількість опадів та їх сезонний розподіл.
2. За кліматичними діаграми визначте для кожного з міст: а) середні температури січня; б) середні температури липня; в) річну амплітуду температур; г) річну кількість опадів; д) сезонність розподілу опадів.
Діаграма 1:
а) січня: -3°C.
б) липня: +18°C.
в) амплітуда: 21°C.
г) опади: 767 мм.
д) сезонність: максимум влітку.
Діаграма 2:
а) січня: -1°C.
б) липня: +24°C.
в) амплітуда: 25°C.
г) опади: 453 мм.
д) сезонність: переважно літні.
Діаграма 3:
а) січня: -7°C.
б) липня: +25°C.
в) амплітуда: 32°C.
г) опади: 545 мм.
д) сезонність: максимум взимку.
3. Порівняйте різні типи клімату в Україні. Чи всі вони є комфортними для життєдіяльності людини?
Клімат України переважно помірно-континентальний, але відрізняється: вологіший на заході та сухіший, континентальний на півдні й сході. Загалом він сприятливий для життя, але має некомфортні прояви: літня спека й посухи на півдні, сильні морози взимку на сході.
ПРАКТИЧНІ РОБОТИ
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Визначення причин відмінностей кліматичних показників різних регіонів України за аналізом кліматичної карти та кліматичних діаграм
1. Аналіз особливостей клімату різних міст України
Таблиця 1
| № діаграми | Місто | Середні t° | Річна амплітуда t° | Напрям вітру січня | Напрям вітру липня | Річна кількість опадів, мм |
|---|---|---|---|---|---|---|
| січня | липня | |||||
| №4 | Ужгород | -3°C | +19°C | 22°C | Пд-Сх | Пн |
| №6 | Київ | -6°C | +19°C | 25°C | Зх | Зх |
| №3 | Вінниця | -5°C | +18°C | 23°C | Зх | Пн-Зх |
| №1 | Харків | -7°C | +20°C | 27°C | Сх | Зх |
| №2 | Луганськ | -6°C | +21°C | 27°C | Сх | Зх |
| №5 | Сімферополь | -1°C | +22°C | 23°C | Пн-Сх | Зх |
2. Визначення типів клімату міст України за кліматичними діаграмами
Таблиця 2
| № діаграми | Сер. температура січня | Сер. температура липня | Річна амплітуда | Опади (мм) | Сезонність опадів | Тип клімату |
|---|---|---|---|---|---|---|
| №1 | -7 | 23 | 30 | 514 | Літо | Помірно-континентальний |
| №2 | -7 | 19 | 26 | 476 | Літо | Помірно-континентальний |
| №3 | -5 | 19 | 24 | 503 | Літо | Помірно-континентальний |
| №4 | -3 | 20 | 23 | 770 | Літо | Помірно-континентальний |
| №5 | -1 | 22 | 23 | 509 | Літо | Субтропічний середземноморського типу |
| №6 | -7 | 19 | 26 | 622 | Літо | Помірно-континентальний |
Висновок
Клімат України відрізняється через зростання континентальності із заходу на схід: вплив Атлантики слабшає, тому зими стають холоднішими, літо спекотнішим, а опадів менше. Також на клімат впливає рельєф: Карпати затримують вологу, тому в Закарпатті випадає найбільше опадів.
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Визначення вологості повітря за заданими показниками
1. Яка існує залежність між максимальною абсолютною вологістю та температурою повітря?
Чим вища температура повітря, тим більше водяної пари воно може вмістити, отже, тим вища максимальна абсолютна вологість.
2.1. Якою є відносна вологість повітря, якщо при температурі:
а) +10°С фактичний вміст водяної пари у повітрі становить 2,7 г/м³?
Відносна вологість: 30%. Розрахунок: (2,7 г/м³ / 9 г/м³) * 100% = 30%.
б) +20°С фактичний вміст водяної пари у повітрі становить 13,6 г/м³?
Відносна вологість: 80%. Розрахунок: (13,6 г/м³ / 17 г/м³) * 100% = 80%.
в) –5°С фактичний вміст водяної пари у повітрі становить 1,44 г/м³?
Відносна вологість: 48%. Розрахунок: (1,44 г/м³ / 3 г/м³) * 100% = 48%.
2.2. Яка кількість водяної пари міститься у повітрі, якщо при температурі:
а) –10 °С його відносна вологість становить 70%?
Вміст водяної пари: 1,4 г/м³. Розрахунок: (2 г/м³ * 70%) / 100% = 1,4 г/м³.
б) 0 °С його відносна вологість становить 62%?
Вміст водяної пари: 3,1 г/м³. Розрахунок: (5 г/м³ * 62%) / 100% = 3,1 г/м³.
в) +10 °С його відносна вологість становить 90%?
Вміст водяної пари: 8,1 г/м³. Розрахунок: (9 г/м³ * 90%) / 100% = 8,1 г/м³.
2.3. Якою є температура повітря при відносній вологості:
а) 42% і фактичному вмісті в ньому водяної пари 12,6 г/м³?
Температура: +30°С. Розрахунок: (12,6 г/м³ * 100%) / 42% = 30 г/м³ (максимальна вологість при +30°С).
б) 80% і фактичному вмісті в ньому водяної пари 13,6 г/м³?
Температура: +20°С. Розрахунок: (13,6 г/м³ * 100%) / 80% = 17 г/м³ (максимальна вологість при +20°С).
в) 55% і фактичному вмісті в ньому водяної пари 1,1 г/м³?
Температура: –10°С. Розрахунок: (1,1 г/м³ * 100%) / 55% = 2 г/м³ (максимальна вологість при –10°С).
2.4. У повітрі фактично міститься 8,5 г/м³ водяної пари. Обчисліть, як зміниться відносна вологість повітря при зростанні температури:
а) від +10 °С до +20°С;
Відносна вологість зменшиться з 94,4% до 50%.
б) від +20°С до +30°С;
Відносна вологість зменшиться з 50% до 28,3%.
в) від +30°С до +40°С.
Відносна вологість зменшиться з 28,3% до 16,7%.
ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ
1. Назвіть кліматичні пояси, області та підобласті, в межах яких знаходиться територія України.
Майже вся Україна лежить у помірному поясі (помірно континентальна область), який ділиться на атлантико-континентальну (північний захід) і континентальну (південь, схід) підобласті. Південний берег Криму належить до субтропічного поясу.
2. Назвіть основні кліматичні показники. У якому напрямку вони змінюються на території України.
Основні показники — температура та опади. Вони змінюються з північного заходу на південний схід: зростає континентальність, збільшується амплітуда температур, а кількість опадів зменшується.
3. Розкажіть, як впливає Велика вісь Євразії на зміни кліматичних показників по території України.
Велика вісь Євразії є кліматичним розділом. На північ від неї клімат м'якший і вологіший через атлантичні циклони. На південь — сухіший через східні вітри та антициклони.
4. Поясніть, чому для оцінки забезпеченості території вологою не достатньо мати уявлення лише про річну кількість опадів. Які ще потрібні показники?
Лише кількості опадів недостатньо, оскільки потрібно враховувати випаровуваність. Тому використовують коефіцієнт зволоження (К) — відношення річної кількості опадів (О) до випаровуваності (В):
$K = \dfrac{О}{В} $
Якщо K>1 — зволоження надмірне, K=1 — достатнє, K<1 — недостатнє.
5. Чим можна пояснити той факт, що найпосушливіші місця в Україні розміщені на самому узбережжі моря.
Найпосушливіші місця (наприклад, район Сиваша) на узбережжі поєднують низьку кількість опадів (300-350 мм) і високу випаровуваність через спекотне літо. Цей регіон знаходиться на південь від Великої осі Євразії, де домінують сухі вітри.
6. Поясніть, які позитивні та негативні риси має кожний із типів клімату України. Які, на вашу думку, кліматичні умови є найбільш комфортними для проживання людини та її господарської діяльності. Відповідь обґрунтуйте.
Атлантико-континентальний (північ і захід):
- Позитивні: Достатньо вологи, м'яка зима, неспекотне літо.
- Негативні: Надмірна вологість може заважати сільському господарству, прохолодне літо.
Континентальний (південь і схід):
- Позитивні: Багато тепла для вирощування теплолюбних культур.
- Негативні: Посухи, суховії, пилові бурі, холодні зими.
Субтропічний (Південний берег Криму):
- Позитивні: Тепла зима, спекотне літо, ідеальні для туризму умови.
- Негативні: Літня посушливість вимагає зрошення.
На мою думку, найбільш комфортними є умови атлантико-континентальної підобласті через відсутність екстремальних температур та достатню вологість. Це створює сприятливі умови для життя та ведення різноманітного сільського господарства.