1. Самостійні частини мови

Зміст

ГРА «АСОЦІАЦІЇ» (ВПРАВА 7)

З якою ілюстрацією, на вашу думку, найбільше асоціюється кожна із зазначених частин мови? Поясніть свою відповідь.

Перша ілюстрація (барабани та скрипка) найбільше асоціюється з дієсловом, оскільки на інструментах виконують дію — грають, та прикметником, бо музика має ознаки (гучна, мелодійна). Друга ілюстрація (дорожні знаки) асоціюється з іменником (назва об’єкта), числівником (число «50» на знаку) та прислівником, який вказує на напрямок руху (праворуч, ліворуч).

ВПРАВА 8

1. Які є самостійні та службові частини мови? Яка частина мови не належить до жодної із цих груп?

До самостійних частин мови належать іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово та прислівник. Службовими частинами мови є прийменник, сполучник і частка. Вигук — це особлива частина мови, яка не належить ні до самостійних, ні до службових.

2. Чим самостійні частини мови відрізняються від службових?

Самостійні частини мови мають лексичне значення, відповідають на питання і виступають членами речення. Службові частини мови не мають лексичного значення, не відповідають на питання і служать лише для зв’язку слів або надання реченню додаткових відтінків.

3. Доведіть, що подані спільнокореневі слова належать до різних частин мови.

Слово «висота» означає предмет і відповідає на питання що? (іменник). Слово «високий» означає ознаку предмета і відповідає на питання який? (прикметник). Слово «високо» означає ознаку дії і відповідає на питання як? (прислівник). Слово «височіти» означає дію і відповідає на питання що робити? (дієслово).

4. Поміркуйте, яка самостійна частина мови «допоможе»: 1) щось зробити; 2) дібрати назву для нової планети; 3) порахувати гроші; 4) вибрати кросівки за кольором; 5) указати на вас, не називаючи імені; 6) указати напрямок руху.

1. дієслово; 2) іменник; 3) числівник; 4) прикметник; 5) займенник; 6) прислівник.

Вправа 9. І. Відновіть і запишіть прислів’я. Поясніть їх значення.

1. Маленька праця краща за велике безділля. (Будь-яка корисна справа краща за повне ледарство).
2. І у дружній родині тепло в холод. (Злагода в сім’ї допомагає легше переносити труднощі).
3. З ким поведешся, того й наберешся. (Людина стає схожою на тих, із ким вона спілкується).

ІІ. Скорочено надписані частини мови:
Маленька (прикм.) праця (імен.) краща (прикм.) за (прийм.) велике (прикм.) безділля (імен.). І (част.) у (прийм.) дружній (прикм.) родині (імен.) тепло (імен./присл.) в (прийм.) холод (імен.). З (прийм.) ким (займ.) поведешся (дієсл.), того (займ.) й (част.) наберешся (дієсл.).

Вправа 10. І. Чим серфінг приваблює сміливців?

Серфінг приваблює сміливців можливістю випробувати власну мужність у боротьбі зі стихією та відчути неймовірний драйв від швидкості на гребені хвилі.

ІІ. Завдання за текстом.

1. П’ять слів різних частин мови:

• Іменник: юнак, серф, хвиля, коридор, життя.
• Прикметник: засмаглий, бурхливій, найменший, безмежного, могутніх.
• Займенник: своєму, ним, туди, він, його.
• Дієслово: мчав, утворився, кинувся, відчував, зародилося.

2. Виділені слова:

• Будь-який – це неозначений займенник. Орфограма: слово пишеться через дефіс, оскільки неозначені займенники з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна- завжди пишуться з дефісом
  Незапам’ятні (прикметник) — пишемо разом, бо без «не» не вживається.
• Прибережними (прикметник) — префікс при- означає наближення.
• З’їжджаються (дієслово) — апостроф після префікса перед «ї», суфікс -ться.

3. Числівник + іменник:
Десяти метрів, шістдесяти кілометрів.
Відмінювання:

• Н. десять метрів;
• Р. десяти метрів;
• Д. десяти метрам;
• Зн. десять метрів;
• Ор. десятьма метрами;
• М. на десяти метрах.

4. Синоніми:
Засмаглий — коричневий; гребінь — верхівка; коловорот — вир; відчайдух — сміливець.

5. Твердження, що суперечать тексту:
Твердження А, В та Г суперечать змісту або відсутні в тексті.

Вправа 12. Прислівники та займенники.

У першому рядку подано прислівники (ніколи, абикуди, казна-куди, будь-як), бо вони відповідають на питання коли?, куди?, як?. У другому рядку — займенники (нікого, абикому, казна-кому, будь-чим), бо вони вказують на особу чи предмет. Спільним є творення за допомогою часток та написання разом або через дефіс.

Вправа 13. Займенники з вірша.

Я, твою, все, що, я, тобі, ти, мені, я, тебе, нічого.
Відмінювання «Я»: Н. я, Р. мене, Д. мені, Зн. мене, Ор. мною, М. (на) мені.

Вправа 15. Заміна займенниками.

1. Дідусь підійшов до яблуні. Гілки її гнулися під вагою плодів.
2. Згодом я підійшов до Сергія. Він був чимось збентежений.
3. Продавець запропонував Марині бежеву сукню. Саме цей колір найбільше подобався дівчинці.
   Ця заміна допомогла уникнути повторів.

Вправа 16. Таблиця частин мови.

Вправа 17. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки.

1. Ще древні єгиптяни говорили: «Ти повинен звернути своє серце до книг. На світі нічого немає кращого за книги. Я хотів би показати твоїм очам їхню красу».
2. Вечір вишневий із нами вечеря і тихо від щастя муркоче, мов кіт.
3. Це місто любило легенди, жило ними півтори тисячі літ, народилося теж із легенди.
4. Живе планета своїм життям, гомонить, співає, молиться.
5. Сміливим є той, хто називає речі своїми іменами.

ІІ. Знайдіть у третьому й четвертому реченнях слова самостійних частин мови та надпишіть скорочено над цими словами їхню частину мови.

3. Це (займ.) місто (імен.) любило (дієсл.) легенди (імен.), жило (дієсл.) ними (займ.) півтори (числ.) тисячі (імен.) літ (імен.), народилося (дієсл.) теж (присл.) із (прийм.) легенди (імен.).

4. Живе (дієсл.) планета (імен.) своїм (займ.) життям (імен.), гомонить (дієсл.), співає (дієсл.), молиться (дієсл.).

ІІІ. Речення з особовим займенником і порядковим числівником:
Він посів перше місце у марафоні.