10. Речення

Зміст

ПРИГАДАЙМО. Які є члени речення? На які питання відповідають підмет і присудок?

Члени речення поділяються на головні (підмет і присудок) та другорядні (означення, додаток, обставина). Підмет відповідає на питання хто? що?, а присудок — що робить підмет? хто він є? що він є? яким він є? тощо.

116 А. Зіставте два записи. У якому з них виражено певну думку?

Певну думку виражено у другому записі: «І сіяв вечір густу полову на пережовклу суху траву (В. Симоненко)».

Б. У якому записі можна визначити підмет і присудок? Чи можна цей запис назвати реченням?

Підмет і присудок можна визначити у другому записі. Цей запис можна назвати реченням, оскільки він має граматичну основу та виражає завершену думку.

В. На основі спостереження з’ясуйте, за яких умов певний набір слів може бути реченням.

Певний набір слів стає реченням, якщо слова в ньому пов’язані за змістом і граматично, він має граматичну основу (підмет і присудок або один із них), виражає відносно завершену думку та має інтонаційну завершеність.

117 І. Прочитайте речення вголос із відповідною інтонацією. Визначте тип кожного з них за метою висловлювання та емоційним забарвленням.

1. «Лунко гриміли громи, і злі блискавиці змигували» — розповідне, неокличне.
2. «І сонце яре з глибини небес сипнуло світанкову позолоту!» — розповідне, окличне.
3. «Чом верба свої віти над водою так уклінно нагиба?» — питальне, неокличне.
4. «Розкажи мені казку теплим голосом ночі, срібним променем дня» — спонукальне, неокличне.
5. «Хай доля матері всміхнеться і рушником застеле слід» — спонукальне, неокличне.
6. «Нічого в Бога не проси! За землю дякуй і за воду!» — спонукальне, окличне.

ІІ. Поміркуйте, що саме виражає кожне із спонукальних речень: наказ, заклик, застереження, пораду, прохання, заборону тощо.

Речення 4 виражає прохання. Речення 5 виражає побажання. Речення 6 виражає наказ або категоричну пораду та заклик.

ІІІ. Зіставте перше й друге речення за кількістю граматичних основ. Яке з них складне?

Перше речення («Лунко гриміли громи, і злі блискавиці змигували») має дві граматичні основи (громи гриміли та блискавиці змигували), тому воно є складним. Друге речення має одну граматичну основу (сонце сипнуло), тому воно просте.

118 КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому саме речення, а не словосполучення є одиницею спілкування.

Речення є одиницею спілкування, тому що лише воно передає завершену думку, виражає ставлення мовця до дійсності, дозволяє про щось запитати або спонукати до дії, тоді як словосполучення лише називає предмети, дії чи ознаки більш конкретно.

119 І. Спишіть речення. Підкресліть граматичні основи. Доведіть, що серед поданих речень є одне складне.

1. І вечір у малиновій сорочці із поля на спочинок поспіша (Д. Луценко).
2. І сонце яре з глибини небес сипнуло світанкову позолоту! (М. Боровко).
3. Зимовий вітер хилить вільху на скуту кригою ріку (Д. Кремінь).
4. Завірюха стугоніла, вила, а мороз гострив свій білий ніж (І. Драч).
5. Золоте свічадо розливає теплі ноти дня (О. Довгоп’ят).

Четверте речення є складним, оскільки воно має дві граматичні основи: перша — завірюха стугоніла, вила, друга — мороз гострив.

ІІ. Схарактеризуйте усно перші два речення за такими критеріями: 1) двоскладне / односкладне; 2) поширене / непоширене; 3) ускладнене / неускладнене.

Перше речення: двоскладне, поширене, неускладнене.
Друге речення: двоскладне, поширене, неускладнене.

ІІІ. Назвіть частину мови кожного слова в першому реченні.

І (сполучник), вечір (іменник), у (прийменник), малиновій (прикметник), сорочці (іменник), із (прийменник), поля (іменник), на (прийменник), спочинок (іменник), поспіша (дієслово).

120 І. Прочитайте гасла природоохоронної (екологічної) пропаганди. Яку думку виражено в кожному з них та з якою метою їх було створено? Якби ви були керівником місцевої громади, де ви розмістили б одне із цих гасел?

У гаслах виражено думку про необхідність бережливого ставлення до природи та відповідальності людини за стан довкілля. Їх створено з метою екологічного виховання та спонукання до дій. Гасло «Сортуймо сміття!» я б розмістив біля пунктів збору побутових відходів.

ІІ. Поміркуйте, чи всі ці речення емоційно забарвлені. Про що інформує знак оклику? Визначте спонукальні речення.

Речення зі знаком оклику є емоційно забарвленими (окличними). Знак оклику інформує про піднесену або напружену інтонацію, наголошує на важливості заклику. Спонукальні речення: «Озеленімо своє життя!», «Сортуймо сміття!», «Дай шанс Землі!», «Використовуй екоторбинку!».

ІІІ. Складіть і запишіть два гасла природоохоронної (екологічної) пропаганди, які були б такими реченнями: 1) розповідним окличним; 2) спонукальним окличним.

1. Кожне посаджене дерево робить нашу планету чистішою!
2. Оберігайте рідну природу від вогню!

121 ГРА «НЕПОШИРЕНЕ РЕЧЕННЯ». Знайдіть три непоширені речення. Доповніть кожне з них якнайбільшою кількістю другорядних членів і запишіть.

Непоширені речення: 1. Літак приземлився. 3. Скрипить клен. 5. Виростуть гарбузи.

1. Величезний пасажирський літак після тривалого перельоту нарешті плавно приземлився на вологу бетонну смугу столичного аеропорту.
2. Під вікном нашої старої хати у вечірній тиші ледь чутно скрипить від холодного вітру крислатий клен.
3. На добре підживленому сонцем та вологою селянському городі обов’язково виростуть великі та солодкі жовтогарячі гарбузи.

122 СИТУАЦІЯ. Складіть відповідне висловлення (3–5 речень). Використайте кілька поданих словосполучень, а також спонукальне чи питальне речення.

Шановні мешканці нашого будинку! Пропоную разом подбати про комфортний вхід до нашого під’їзду. Нам вкрай необхідно забезпечити безпечне пересування для кожного, тому варто встановлювати поручні та спеціальні пандуси. Чи проявимо ми справжню повагу до людей похилого віку та осіб з інвалідністю? Зробімо наш простір зручним для всіх!

123 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поміркуйте разом, які почуття виражено в кожному реченні.

1. Виражено почуття радості та захоплення.
2. Виражено почуття нетерпіння або втоми (риторичне питання).
3. Виражено почуття протесту, обурення або категоричної незгоди.

124 І. Знайдіть у реченнях граматичні помилки. Зачитайте речення правильно.

1. Дехто ходить у ліс за грибами, щоб побути наодинці з природою. (Помилок немає).
2. На ранковій риболовлі можна милуватись чудовим краєвидом.
3. Часто відпочивальники та відпочивальниці своїми необдуманими вчинками завдають шкоди природі.
4. Відпочиваючи біля річки, не потрібно ігнорувати правила безпечної поведінки на воді.
5. Коли я йшов до школи, почався дощ.

ІІ. Перебудуйте усно два речення (на вибір) на спонукальні.

3. Не завдавайте шкоди природі своїми необдуманими вчинками!
4. Не ігноруйте правила безпечної поведінки на воді, відпочиваючи біля річки!

125 І. Запишіть прислів’я, поєднавши частини складних речень. Поясніть, що означає останнє прислів’я.

Останнє прислів’я («Дотанцювалися, що без хліба зосталися») означає, що якщо людина лише розважається і не приділяє часу праці, вона залишиться без засобів до існування.
Приклад власного прислів’я: Бджола мала, а й та працює.

ІІ. Підкресліть у записаних прислів’ях граматичні основи.

– Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
– Ноги носять, а руки годують.
– Очі страхаються, а руки роблять.
– Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
– Не тямить голова, що язик лепече.
– Хто полю годить, тому воно родить.
– Дотанцювалися, що без хліба зосталися.