І. Що? Де? Коли?
1. Що впливає на розміщення рослинності?
Залежить від клімату, рельєфу, геології, ґрунтів та господарської діяльності людини.
2. Де розміщене найвище за розташуванням озеро в Україні?
Озеро Бребенескул (1801 м над рівнем моря) у Карпатах.
3. Коли було створено першу Червону книгу України?
У 1980 році.
ІІ. Класифікуємо, порівнюємо
1. Класифікуйте на групи зображених на малюнках представників рослинного світу. Ознаку оберіть самостійно.
За життєвими формами:
- Дерева: сосна, дуб, липа.
- Трави: сон-трава, ковила.
- Чагарнички: брусниця.
Альтернатива: лісові (сосна, дуб, липа, брусниця) та степові (ковила, сон-трава) рослини.
2. Порівняйте особливості географічного положення Чорного й Азовського морів.
Спільне: знаходяться на півдні України, басейн Атлантики, з’єднані Керченською протокою.
Відмінне:
- Чорне море: глибоке (сер. 1300 м), велике за площею.
- Азовське море: наймілководніше у світі (сер. 8 м), мале та ізольоване.
ІІІ. Моделюємо, вимірюємо
1. Складіть словесну модель Червоної книги свого населеного пункту.
Структура документа:
- Назва книги.
- Вступ: опис стану місцевої природи.
- Перелік видів: список рідкісних рослин і тварин краю.
- Характеристика: статус (зникаючий/вразливий), причини скорочення, локації.
- Заходи охорони: заборони та дії для збереження.
2. За фізичною картою форзаца визначте відстань між г. Берда і г. Говерла у км.
103 км (по прямій).
ІV. Пояснюємо
1. Чому глобальні зміни клімату, а саме, потепління, суттєво впливають на природні комплекси мішаних лісів?
Підвищення температури викликає часті посухи, знижує вологість ґрунту та призводить до висихання дерев. Також змінюються процеси живлення та поширюються хвороби рослин.
2. Чому висотні пояси в Карпатах на східних і західних схилах розміщені на різних висотах?
Гори затримують вітри та опади, створюючи різний клімат на схилах. Відмінності в температурі та зволоженні спричиняють різне розташування природних комплексів.
V. Аргументуємо, узагальнюємо
1. Назвіть основні типи рослинності України. Установіть закономірність їхнього поширення.
Типи: ліси, степи, луки, болота. На рівнинах рослинність змінюється зонально (з півночі на південь), у горах — поясно (з висотою).
2. Укажіть основні сучасні виклики щодо ґрунтів степової природної зони держави.
Надмірне розорювання (90% площі), ерозія, засолення через зрошення та знищення ґрунтів кар’єрами.
3. Яка роль Червоної та Зеленої книг України в збереженні рослинності?
Червона книга містить перелік рідкісних видів для їх охорони. Зелена книга охороняє рідкісні рослинні угруповання.
VІ. Прогнозуємо, плануємо
1. На основі прогнозу на 2100 р. (мал. 20.1) установіть, яких змін рослинності слід очікувати у степовому Криму.
Очікується дуже сухий клімат та опустелювання. Степова рослинність зміниться на напівпустельну (полиново-злакову), травостій стане рідшим.
2. Заплануйте з однокласниками захід до Дня Землі. Проведіть його разом.
План акції «Відновлення зелених насаджень»:
- Обрати ділянку для озеленення.
- Підготувати ґрунт.
- Висадити дерева або кущі.
- Провести просвітницьку роботу серед населення.
V. Створюємо або розробляємо
Розробіть план навчального дослідження з однієї із тем (на вибір):
Тема: «Інвазивні й реліктові рослини у ландшафтах нашої громади»
- Вступ: визначення понять «релікт» (давні види) та «інвазивний вид» (чужорідні агресори).
- Мета: виявити такі рослини та оцінити їх вплив на екосистему.
- Методи: робота з джерелами, польові спостереження, фотофіксація.
- Хід роботи:
- Скласти список ймовірних видів.
- Обстежити місцевість і знайти рослини.
- Описати місце зростання та стан популяції.
- Оцінити загрози (для реліктів) або агресивність (для інвазивних).
- Висновки: перелік знайдених видів та рекомендації щодо охорони чи контролю.
- Результат: презентація або фотоальбом.