1. Про які важливі проблеми Адріан Моул пише у своєму щоденнику?
Адріан Моул пише про сімейні стосунки (батьки сваряться, побоювання алкоголізму), перше кохання до Пандори, власні комплекси (прищ). Він вважає себе інтелектуалом і поетом, але дорослі його не помічають. Також його турбують стосунки з однолітками та дружба з Бертом Бакстером.
2. Що Адріан розповідає про свою сім’ю? Які емоції він вкладає в ці розповіді?
Адріан пише про сім’ю з роздратуванням, соромом та любов’ю. Батько напоїв собаку лікером, мама співала вночі під його дверима. Він боїться потрапити до дитячого будинку через їхню поведінку. Хоч батьки його не розуміють, Адріан їх любить і готовий допомогти. Він ображається, коли мама сміється з його віршів або ігнорує його проблеми, вважаючи, що вона не схожа на телевізійних мам.
3. Які моральні й соціальні проблеми порушено в повісті?
Повість порушує проблеми стосунків батьків і дітей, сімейних негараздів, непорозуміння між поколіннями. Розкрито дорослішання підлітка, його пошук себе, перше кохання та розчарування. Адріан стикається з байдужістю дорослих до його творчості й переживань. Показана дружба підлітка з літньою людиною.
4. Чому, на вашу думку, письменниця обрала форму щоденника?
Письменниця обрала форму щоденника, щоб показати внутрішній світ підлітка, його думки та переживання без прикрас. Ця форма дозволяє читачеві зазирнути в душу героя та відчути його емоції. Авторка прагнула створити “розмову” з підлітками, яким буває страшно та неспокійно. Завдяки щоденнику історія виглядає особистою та правдивою, читач може впізнати в Адріані себе.
5. Твір Сью Таунсенд позначений гумором та іронією. Які епізоди викликали у вас усмішку, сміх? Чому? Прокоментуйте ці епізоди.
Багато епізодів викликають усмішку, бо Адріан серйозно ставиться до кумедних речей. Наприклад, його новорічні обіцянки, де поряд із “допомагати сліпим” і “вбогим” є “припиню видушувати прищі” та “буду вішати штани у шафу”. Це смішно, показує його підліткову наївність.
Кумедний епізод: тато напуває собаку вишневим лікером, а пес ламає макет корабля батька. Адріан описує це як трагедію, але ситуація абсурдна. Смішно також, коли поліцейський приходить через собаку, а мама, намагаючись відчистити його мундир, забруднює його полуничним варенням.
Іронію викликає те, як Адріан вважає себе великим інтелектуалом і поетом. Вірш “Кухонний кран” він називає глибоким, хоча той дуже простий. Коли мама сміється з вірша, він робить висновок, що вона “не дуже тямуща”. Це смішно, бо він перебільшує власну значущість.
6. Простежте, як змінюється настрій Адріана. Що на це впливає?
Настрій Адріана швидко змінюється, як у багатьох підлітків. На це впливає все навколо.
- Батьки сваряться, п’ють чи не звертають на нього уваги — він пригнічений і роздратований. Він був “розбитий” тим, що мама співала вночі під його дверима, і припускав, що може потрапити до дитячого будинку.
- Прищ на підборідді може зіпсувати весь день, робить його нещасним. Він також переживає через свій зріст.
- Настрій залежить від Пандори. Коли вона поруч, він щасливий; коли ігнорує, він “тоне у морі її ігнору”.
- Якщо він відчуває себе інтелектуалом, зрозумівши складну передачу, настрій покращується. Лист з Бі-Бі-Сі, хоч і з відмовою, робить його гордим. Дратує, коли вчителі не помічають його “геніальності”.
7. Напишіть 1—2 сторінки щоденника від імені Адріана Моула або Пандори (за вибором), яким виповнилося шістнадцять років.
Субота, 20 вересня
Мені шістнадцять. За логікою, це вік, коли життя має набувати сенсу, а інтелект — розквітати. Натомість у мене на носі виріс прищ вулканічних масштабів. Це, мабуть, метафора мого існування: бурхливе, червоне і в центрі загальної уваги, але не з тих причин, з яких хотілося б.
Пандора сьогодні сказала, що я “занадто багато думаю”. Це вона сказала після того, як я спробував пояснити їй екзистенційну кризу, пов’язану з вибором шкарпеток (чорні символізують порожнечу буття, а сірі — конформізм суспільства). Вона не зрозуміла глибини моєї дилеми й просто порадила вдягнути ті, що чистіші. Іноді мені здається, що між нами прірва. Вона — прекрасна, але живе у світі простих рішень, а я — у світі складних питань, на які немає відповідей. Мабуть, це доля всіх геніїв.
Написав нового вірша. Назвав його “Ентропія сніданку”. Він про те, як хаос Всесвіту віддзеркалюється в нерівномірно підсмаженому тості. Мама, звісно, не оцінила. Сказала, що якщо я не приберу крихти зі столу, то побачу ентропію її терпіння. Вона зовсім не змінилася. Батько намагався полагодити пилосос, і тепер той видає звуки, схожі на передсмертний крик кита, і випльовує пил назад. Наш дім — це суцільний перформанс абсурду.
Ввечері отримав листа з редакції “Літературного огляду Лестера”. Вони відхилили мою поему “Тінь Маргарет Тетчер над моїм городом”. Редактор написав, що мій стиль “цікавий, але потребує зрілості”. Зрілості! Що він знає про зрілість? Я в 16 років переживаю більше, ніж він за все своє життя. Просто вони ще не готові до моєї творчості.
Неділя, 21 вересня
Сьогодні намагався помиритися з Пандорою. Купив їй книгу Сартра. Подумав, це буде жест, що покаже глибину моїх почуттів і широту інтелекту. Вона подякувала і сказала, що обкладинка пасуватиме до її нових шпалер. Я ледь не знепритомнів. Шпалери! Вона порівняла працю генія зі шпалерами!
Настрій був зіпсований остаточно, коли наш пес викрав новий черевик батька і закопав його під трояндовим кущем місіс Паттерсон. Батько кричав, що цей пес — його хрест, і що він його здасть на досліди. Я заступився за собаку, нагадавши батькові, що всі живі істоти мають право на помилку. На це батько відповів, що якщо я не знайду черевик, то моє право на кишенькові гроші теж може бути помилкою. Довелося лізти в колючі кущі.
Весь вечір думав про своє майбутнє. Школа скоро закінчиться. Пандора, мабуть, поїде вчитися до Оксфорда чи Кембриджа і забуде про мене, простого генія з маленького міста. Батьки так і будуть сваритися через дрібниці. А я залишуся тут, зі своїми віршами та прищами, незрозумілий і самотній.
Хіба що… Хіба що мій новий роман про підлітка-інтелектуала, який бореться з байдужістю світу, стане бестселером. Так, це єдиний вихід. Потрібно лише придумати назву. Щось на зразок “Сповідь змученої душі” або “Я і мої демони”. Це точно спрацює. Світ ще почує про Адріана Моула.
8. Календар Адріана Моула (до його повноліття)
13 ¾ років (1 січня 1981):
- Адріан починає вести таємний щоденник.
- Складає список новорічних обіцянок, де поєднує глобальні цілі (допомогати бідним) з особистими (не видушувати прищі).
- Переживає через батьків і вперше закохується в Пандору.
14 років:
- Вважає себе інтелектуалом, пише вірші та надсилає їх на Бі-Бі-Сі. Отримує ввічливу відмову, якою пишається.
- Стурбований сімейними негараздами: батьки розходяться, у мами роман із сусідом містером Лукасом, тато втрачає роботу.
- Доглядає за пенсіонером Бертом Бакстером.
15 років:
- Батьки знову сходяться.
- Стосунки з Пандорою стають складнішими: то сваряться, то миряться.
- Продовжує писати, його п’єсу навіть ставлять у школі (з деякими змінами).
- Переживає через ядерну загрозу та політичну ситуацію.
16-17 років:
- Закінчує школу, стикається з безробіттям.
- Стосунки з Пандорою псуються, вона їде вчитися до Оксфорда.
- Адріан шукає роботу, влаштовується в бібліотеку.
- Пише перший роман “Ой, яке рівне болото!”, але видавництва його відхиляють.
18 років:
- Адріан стає дорослим. Живе в батьківському домі, мріє про літературну славу, але реальність складніша.
10. Твори Сью Таунсенд про Адріана Моула та екранізації
- 1982: Таємний щоденник Адріана Моула у віці 13 і 3/4 років
- 1984: Страждання Адріана Моула
- 1989: Зізнання Адріана Моула
- 1991: Антологія перших трьох книг, до якої додано книгу Адріан Моул і дрібні земноводні
- 1993: Адріан Моул: Дикі роки
- 1999: Роки капучіно
- 1999—2001: Загублені щоденники Адріана Моула
- 2004: Адріан Моул і зброя масового знищення
- 2009: Адріан Моул: Роки прострації.
За мотивами книг знято кілька телесеріалів. Найвідоміший — британський серіал “Таємний щоденник Адріана Моула” (1985) та його продовження “Страждання Адріана Моула” (1987). Цей серіал став культовим у Великій Британії. Глядачі та критики відзначали, що актори чудово втілили образи героїв. Серіал точно передав атмосферу Англії 1980-х років, гумор та іронію книжок Сью Таунсенд.
11. Порівняння систем освіти у Великій Британії та Україні
| Критерій | Велика Британія | Україна |
|---|---|---|
| Вік початку | 5 років (обов’язкова освіта) | 6 років |
| Рівні освіти | Primary School (початкова, до 11 років), Secondary School (середня, 11-16/18 років) | Початкова (1-4 класи), базова середня (5-9 класи), профільна середня (10-11 класи) |
| Ключові іспити | У 16 років учні складають іспити GCSE. Хто продовжує навчання, у 18 років складає A-Levels для вступу в університет. | У 9 класі учні складають ДПА. Після 11 (12) класу — НМТ (раніше ЗНО) для вступу до закладів вищої освіти. |
| Тривалість | 13 років (від початкової школи до завершення A-Levels) | 11 років |
Основна відмінність: в Британії після 16 років учень може працювати або продовжити навчання (коледж, A-Levels) для підготовки до університету. В Україні повна загальна середня освіта є більш єдиною.
12. Опишіть 1—2 складні ситуації з вашого життя в стилі Адріана Моула. Визначте шляхи виходу із цих ситуацій.
Ситуація 1: Трагедія зламаного Wi-Fi.
Четвер. Вечір. На завтра потрібно здати есе з історії на тему “Вплив готичної архітектури на сучасний дизайн кросівок”. Робота, яка б нарешті відкрила очі вчительці на мій прихований геній. І ось, коли я був готовий зануритися в глибини цифрових бібліотек, інтернет зник. Просто чорна діра в центрі мого інтелектуального всесвіту. Батько сказав “перезавантажити роутер”, ніби це може вирішити проблему екзистенційної ізоляції. Я залишився сам на сам зі своїми думками і повним нерозумінням, як готика пов’язана з кросівками. Це змова. Очевидно, світ ще не готовий до моїх відкриттів.
Шлях виходу: Перестати драматизувати. Роздати інтернет з телефону або піти до друга, у якого він є. Зрештою, можна написати есе на основі вже наявних знань і попросити вчительку про додатковий час на пошук джерел.
13. Поради Адріану Моулу
- Будь простішим і добрішим до себе. Прищ на підборідді не визначає тебе, а відмова редактора — лише частина шляху. Не всі мають розуміти твої вірші, і це нормально.
- Цінуй батьків. Вони неідеальні, але люблять тебе. Спробуй бачити в них звичайних людей зі своїми проблемами, які теж потребують підтримки.
- Справжній інтелект — не лише читання Сартра. Це також уміння спілкуватися, розуміти людей, бути добрим другом. Не намагайся здаватися розумнішим, просто будь собою. Люди це оцінять більше, ніж цитати з філософських трактатів.