Поміркуйте, як суспільно-політичні події XVIII ст. впливали на розвиток української культури.
Ліквідація Гетьманщини, поділ українських земель та тиск Російської імперії обмежили автономію, що загальмувало розвиток освіти й книгодрукування. Попри це, культура розвивалася: квітнуло бароко в архітектурі та мистецтві, зароджувався театр і література, які оберігали національну ідентичність.
📝 Діємо: практичні завдання
За цитатою О. Субтельного, українська культура XVIII століття мала дві головні, парадоксальні особливості:
Історик стверджує, що культура одночасно переживала розквіт у стилі бароко і змушена була підлаштовуватися під російські імперські стандарти.
- Розквіт проявився у зведенні храмів (собор Святого Юра), музиці (М. Березовський, Д. Бортнянський) та філософії Г. Сковороди.
- Адаптація до імперії виразилася, зокрема, у переведенні Києво-Могилянської академії на російську мову викладання (1765 р.).
«Адаптація до російських імперських взірців» несла загрозу втрати власної ідентичності та повного розчинення в російській культурі.
✨ Свідчать документи
Про діяльність церковнопарафіяльних шкіл на Харківщині (XVIII ст.)
Які особливості мало навчання в церковній школі?
Освітній процес мав таку специфіку:
- Локація: школа розташовувалася біля церкви.
- Структура: три класи, розподілені за рівнем знань (від абетки до Псалтиря).
- Програма: вчили читати й писати.
- Учні: навчалися діти й дорослі.
- Приладдя: писали крейдою на дощечках або чорнилом на папері.
✨ Поміркуймо!
Визначте причини зменшення кількості церковнопарафіяльних шкіл з другої половини XVIII ст.
Скасування Гетьманщини, закріпачення селян та імперська політика уніфікації негативно вплинули на освіту. Шкіл стало менше, вони перетворилися на заклади для найбідніших верств.
✨ Історичні подробиці
На основі знань, здобутих на уроках історії й української літератури, поясніть, чому Г. Сковороду називають «українським Сократом».
Обидва філософи шукали істину через діалог і самопізнання. Як Сократ в Афінах, так і мандрівний філософ Сковорода через розмови спонукав людей мислити.
Основою їхніх вчень був заклик «пізнай самого себе». Вони стверджували, що щастя залежить від розуміння своєї природи (у Сковороди — ідея «сродної праці»).
Також обидва вели аскетичне життя, ігнорували багатство і славу, присвятивши себе моралі, добру та свободі.
📝 Діємо: практичні завдання
Розгляньте ілюстрації храмів. Використовуючи знання / додаткову інформацію з історії розвитку архітектури у світі, визначте спільне й відмінне в європейській і українській традиціях барокового архітектурного стилю.
Спільне: пишність, багатий декор та динамічні форми.
Відмінне: українське бароко стриманіше. Його унікальність — у грушоподібних банях та впливі дерев’яної народної архітектури, що додає гармонії.
✨ Думки істориків
Які причини популярності стилю бароко в українському мистецтві наводить історик?
Олександр Бойко називає дві причини. По-перше, бароко відповідало українській ментальності, поєднуючи святковість із ліричністю. По-друге, через контакти зі Сходом українцям була близька любов до пишності та декоративності.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати і розпізнати визначні пам’ятки української культури XVIII ст.
Архітектура: Успенський собор Почаївської лаври, собор Святого Юра (Львів), Андріївська та Покровська церкви (Київ), дерев’яний Троїцький собор у Самарчику (без цвяхів). Мистецтво: іконостас у Великих Сорочинцях, ікони з Березни.
Можу назвати видатних діячів української культури.
Філософ Г. Сковорода, композитори М. Березовський і Д. Бортнянський, архітектори І. Григорович-Барський та Я. Погребняк, художники В. Боровиковський і Й. Г. Пінзель («галицький Мікеланджело»), вчені Н. Амбодик, І. Фальковський, Ф. Гродзіцький.
Можу простежити культурні зв’язки українських земель з Європою.
Н. Амбодик став доктором медицини у Страсбурзі. У Києво-Могилянській академії вивчали європейські мови. В Україні творили іноземці (Растреллі), а роботи українців (Пінзель) визнавали в Європі, зокрема в Луврі.
Можу визначити особливості мистецького стилю українського бароко.
Воно поєднує європейську пишність зі стриманістю та народними традиціями (грушоподібні куполи). Стиль відображає українську ментальність: суміш святковості та філософської лірики.
Обговорюємо в групі
2. Об’єднайтеся в групи й розшифруйте словесні хмаринки: утворіть афоризми Г. Сковороди й розкрийте значення їхнього змісту.
“Не за обличчя судіть, а за серце”.
Значення: Не варто оцінювати людину за зовнішністю. Важливі її внутрішній світ, вчинки та сутність, а не зовнішня оболонка.
“Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора”.
Значення: Правда, як гіркі ліки, може бути неприємною, але вона необхідна для зцілення та духовного росту. Її треба приймати, щоб ставати кращим.
Мислю творчо
3. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, у яких регіонах України збереглися пам’ятки архітектури бароко. Виконайте творчий проект «Зразки барокової архітектури на карті України».
Київ та область
- Андріївська церква, Маріїнський палац (Растреллі).
- Києво-Печерська лавра (Успенський собор, дзвіниця).
- Михайлівський Золотоверхий монастир (відновлений).
- Старий корпус Києво-Могилянської академії.
Чернігівщина
- Катерининська церква та Троїцький собор (Чернігів).
- Собор Різдва Богородиці (Козелець).
- Миколаївський собор (Ніжин).
Полтавщина
- Спасо-Преображенська церква (Великі Сорочинці).
- Мгарський монастир (Лубни).
Харківщина
- Покровський собор (Харків).
- Спасо-Преображенська церква (Ізюм).
Львівщина
- Собор Святого Юра, Домініканський костел (Львів).
- Костел св. Юра (Дрогобич).
Тернопільщина
- Успенський собор Почаївської лаври.
- Ратуша в Бучачі, Домініканський костел у Тернополі.
Інші регіони
- Сумщина: Церква Миколи Козацького (Путивль).
- Житомирщина: Монастир Кармелітів (Бердичів).
- Дніпропетровщина: Троїцький собор (Новомосковськ, дерев’яний шедевр).