Пригадайте з курсу всесвітньої історії, якими були причини загострення “ кризових явищ в Речі Посполитій у XVIII ст.
До внутрішніх причин належали:
- Політичний хаос та свавілля шляхти. Основною проблемою було право «liberum veto», яке дозволяло одному депутату блокувати будь-яке рішення сейму.
- Боротьба за владу. Між групами шляхти та магнатами точилися постійні конфлікти.
Зовнішньою причиною стало втручання сусідів. Російська імперія, Пруссія та Австрія прагнули, щоб Річ Посполита залишалася слабкою державою.
📝 Історичні подробиці
Чим можна пояснити поведінку і слова Т Рейтана?
Тадеуш Рейтан своїми діями висловив відчайдушний протест проти Першого поділу Речі Посполитої (1772 р.), ініційованого Росією, Австрією та Пруссією. У 1773 році він намагався заблокувати роботу «Розділового сейму», який мав узаконити втрату територій. Його вигук «Убийте мене, не вбивайте Вітчизну!» демонструє, що затвердження поділу він сприймав як загибель держави й був ладен віддати життя за її порятунок.
📝 Свідчать документи
Дайте оцінку діям Торговицької конфедерації. Чи відомі вам подібні випадки в наш час?
Створення Торговицької конфедерації було актом державної зради. У 1791 році, після прийняття Конституції для зміцнення країни, незадоволені магнати об’єдналися проти реформ. Вони попросили підтримки у російської імператриці Катерини II, що стало приводом для вторгнення російських військ у 1792 році. Це призвело до Другого поділу Польщі та втрати незалежності. Конфедерати поставили власні інтереси вище за долю країни.
Так, такі випадки трапляються і зараз. Яскравий приклад — події 2014 року в Україні, коли проросійські сили та президент-утікач Віктор Янукович закликали Росію ввести війська. Це стало виправданням для агресії РФ, анексії Криму та початку війни на сході України.
✨ Думки істориків
Єжи Сковронек, польський історик
1. Які наслідки поділів Речі Посполитої наводить історик?
Вчений виділяє три ключові наслідки: повне зникнення польської держави; домовленість імперій (Росії, Австрії, Пруссії) заборонити назву «Польща» й не допускати її відродження; утворення міцного союзу цих трьох держав.
2. Поміркуйте, як змінилося становище Росії, Австрії і Пруссії внаслідок знищення Речі Посполитої.
Ці держави суттєво посилилися завдяки новим землям і ресурсам. Знищивши сильного сусіда та уклавши союз, вони закріпили своє панування в Європі.
✨ Думки істориків
Андреас Каппелер, швейцарський історик, про вплив поділів Речі Посполитої на Росію
1. Чи погоджуєтеся ви з висловом Жана-Жака Руссо щодо долі польських земель у складі іноземних держав?
Так, погоджуюся. Імперії легко захопили («проковтнули») території, але не змогли асимілювати («перетравити») населення. Поляки зберегли ідентичність і культуру, постійно чинили опір та боролися за державність, створюючи проблеми для окупантів.
2. Що мав на увазі історик, говорячи, що Польща була «чужорідним тілом у Росії»?
Він мав на увазі, що приєднані землі були зовсім іншими за укладом, ніж Росія. Там діяли інші традиції, існувала шляхетська демократія (на відміну від самодержавства), панував католицизм та інша культура. Через це Польща не могла інтегруватися в імперську систему.
📝 Діємо: практичні завдання
За допомогою матеріалів параграфа продовжте схему «Становище Правобережної України після поділів Речі Посполитої».
Адміністративно-територіальні зміни
- Створено намісництва: Брацлавське, Подільське, Волинське (з 1796 р. — губернії: Київська, Подільська, Волинська).
- Введено російські установи (суди, прикази), проте документація велася польською мовою.
- Поширено російське законодавство та адміністративний устрій.
Соціальне становище населення
- Основна маса населення (90%) — селяни-кріпаки.
- Шляхта зберегла панівний статус і привілеї, отримавши підтвердження прав через «Жалувану грамоту дворянству» (1785 р.).
- Життя селян і міщан не покращилося, кріпацтво посилилося, а російські купці отримали переваги.
Становище церкви
- Православну церкву підпорядкували російському Синоду.
- Унійну церкву фактично знищили, змушуючи людей переходити у православ’я.
- Католицька церква втратила частину майна і впливу.
Поміркуймо!
1. Чому, на вашу думку, для Катерини II була важливою підтримка з боку шляхти?
Шляхта була головною силою на приєднаних землях: мала землю і владу над селянами. Катерина II хотіла заручитися її підтримкою, щоб мати опору в регіоні, уникнути бунтів і контролювати ситуацію.
2. Які суспільні стани могли бути загрозою для влади Російської імперії на українських землях?
- Польська шляхта: пам’ятала про незалежність, мала традиції державності й могла організувати повстання.
- Селянство: страждало від кріпацтва і було схильне до бунтів (як-от Коліївщина).
- Унійне духовенство і віряни: чинили опір примусовому наверненню у православ’я.
✨ Думки істориків
Андреас Каппелер, швейцарський історик, про російську політику на новоприєднаних землях
1. Подумайте, що означає бути «політичною нацією».
Це означає, що група людей (тут — шляхта) усвідомлює себе як окремий політичний суб’єкт. Вони мають спільні традиції, прагнуть керувати державою та не згодні втрачати незалежність.
2. Чому, на вашу думку, російська влада була зацікавлена в підтримці шляхти на Правобережжі?
Шляхта була найвпливовішою верствою. Зберігши її привілеї, імперія купувала лояльність еліти, що дозволяло легше управляти новими територіями та запобігати заворушенням.
✨ Думки істориків
Наталя Яковенко, українська історикиня, про маніпуляції Росії щодо українських земель
1. Яке ставлення до маніфесту Катерини II висловлює історикиня?
Вона оцінює його вкрай негативно, називаючи «демагогічним лицемірством». Заяви про «звільнення» вона вважає відвертою брехнею.
2. Поміркуйте, чому не можна вважати приєднання Правобережжя до Російської імперії «звільненням і возз’єднанням».
Це не було звільненням, бо російський гніт виявився жорсткішим за польський, а кріпацтво посилилося. Це не було возз’єднанням, оскільки землі увійшли до складу чужої за устроєм самодержавної імперії, що супроводжувалося культурним і релігійним тиском.
✨ Думки істориків
Ярослав Грицак, український історик, про ситуацію на українському Правобережжі
1. Які впливи, на думку історика, переважали на землях Правобережжя?
Історик вважає, що тривалий час домінували саме польські культурні та політичні впливи, а інтеграція в Росію була слабкою.
2. Поміркуйте, чим можна пояснити таке становище.
Причина в тому, що елітою залишалася полонізована шляхта. Росія, щоб мати союзників, зберегла її привілеї, контроль над судами та використання польської мови в діловодстві.
Ознайомтеся з документом. Поміркуйте, як вплинула його поява на становище польської шляхти та її ставлення до Російської імперії.
З «Грамоти на права, вольності і привілеї благородного російського дворянства» 1785 р.
Цей документ суттєво покращив становище шляхти і змінив її ставлення до імперії на краще. Грамота гарантувала права на землю, надра та кріпаків. Шляхтичі отримали право займатися бізнесом і були звільнені від податків. Зрівнявши польську шляхту з російським дворянством, Катерина II перетворила потенційних ворогів на лояльних підданих, зміцнивши владу імперії.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу показати на карті територіальний розподіл українських земель унаслідок поділів Речі Посполитої.
Українські землі поділили Росія та Австрія:
- 1772 р.: Австрія зайняла Галичину.
- 1793 р.: Росія приєднала Правобережжя (Київщина, Поділля, східна Волинь).
- 1795 р.: Росія забрала західну Волинь, Австрія — Холмщину.
Можу визначити наслідки поділів Речі Посполитої для українських земель.
Українські землі на 150 років потрапили під владу імперій. У складі Росії створили губернії (Київська, Волинська, Подільська), у складі Австрії — Королівство Галичини і Лодомерії.
Можу пояснити, чому політика Російської імперії негативно вплинула на українські землі.
Росія проводила уніфікацію, знищуючи місцеві особливості. Замість обіцяного «звільнення», населення отримало посилення кріпацтва, знищення унійної церкви та примусову русифікацію. Управління перейшло до російських чиновників.
Можу з’ясувати відмінності політики Російської та Австрійської імперій щодо українських земель.
- Селяни: Австрія (реформи Марії Терезії та Йосипа II) полегшила їхнє становище і обмежила панщину. Росія — погіршила, зміцнивши права панів.
- Релігія: Росія нищила уніатів. Австрія гарантувала права різним конфесіям.
- Устрій: Росія вводила губернії та уніфікацію. Австрія створила окремий коронний край.
Обговорюємо в групі
а) Чи могла Річ Посполита уникнути поділів? Яким чином?
Шанс був за умови проведення реформ та єдності. Конституція 1791 року скасовувала згубне «вето», але зрада магнатів і втручання сусідів завадили змінам. Для порятунку потрібна була сильна армія та консолідація шляхти.
б) Що було спільним і відмінним у політиці Російської й Австрійської імперій на новоприєднаних українських землях?
Спільне: Українці опинилися під владою чужих монархів, втративши можливість власної державності.
Відмінне: Австрія проводила реформи для полегшення життя селян і допускала релігійну терпимість. Росія ж посилювала кріпацтво, проводила русифікацію та переслідувала греко-католиків.
3. Визначте, які заходи російського уряду були спрямовані на розкол спільноти, що проживала на приєднаних до імперії українських землях. З якою метою Російська імперія проводила політику розколу?
Імперія діяла за принципом «розділяй і володарюй»:
- Заходи: Підкуп шляхти привілеями (поглиблення прірви між панами й народом), релігійні гоніння на уніатів, надання пільг російським купцям.
- Мета: Зміцнити владу. Лояльна шляхта допомагала контролювати край, а релігійний і соціальний розкол заважав населенню об’єднатися для опору.
Мислю творчо
4. Розгадайте ребуси й поясніть значення слів-відповідей. З якими подіями в житті українських земель пов’язані ці поняття?
Перший ребус: МОДЕРНІЗАЦІЯ
Це оновлення суспільства, перехід від аграрного до індустріального ладу. В Україні XIX ст. це проявилося у промисловому перевороті, будівництві заводів та залізниць.
Другий ребус: РЕФОРМА
Це зміни, які влада проводить поступово, без революцій. В історії України це стосується реформ Марії Терезії та Йосипа II в Австрії (XVIII ст.) або скасування кріпацтва в Росії (1861 р.).