1. Порівняйте Кримські гори й Карпати за віком та висотою.
Кримські гори (сер. 440 м) нижчі за Карпати (1200–1600 м). Обидві системи молоді (альпійське горотворення), проте фундамент Кримських гір давніший (мезозой), що вплинуло на їхню будову.
2. Яка характерна форма вершин Кримських гір?
Вершини Головного пасма мають форму плоских безлісих плато — яйл.
3. Як утворюються карстові печери?
Карстові форми (печери, шахти) виникають через розчинення водою порід (вапняк, гіпс), що залягають близько до поверхні.
4. Які риси притаманні субтропічному клімату?
Для ПБК характерні плюсові температури цілий рік. Максимум опадів узимку, літо спекотне й посушливе.
5. Від чого залежить кількість висотних поясів у горах?
Від висоти гір. У Кримських горах через малу висоту поясність виражена лише на Головному пасмі.
6. Що таке акліматизація живих організмів?
Акліматизація — пристосування організмів до нових умов (на відміну від реакліматизації — відновлення видів).
Завдання сторінка 185
Поясніть, чому в Кримських горах поширений карст.
Через наявність легкорозчинних порід, насамперед вапняків, які розмиває вода.
Знайдіть інформацію про найглибші печери Криму: Солдатська, Молодіжна, Каскадна, Хід Конем, Вухо Землі, та поділіться нею з однокласниками.
- Солдатська — 517 м (найглибша в Україні).
- Каскадна — 400 м.
- Молодіжна — 270 м.
- Хід Конем — понад 217 м.
- Вухо Землі — 125 м.
Завдання сторінка 186
1. На малюнку та карті відшукайте три пасма Кримських гір. Порівняйте їх пересічні висоти.
Кримські гори складаються з трьох пасом. Зовнішнє пасмо найнижче (середня висота близько 250 м), Внутрішнє пасмо вище (близько 500 м), а Головне пасмо — найвище (пересічні висоти 1200–1500 м).
2. З’ясуйте, які пасма й чому вважають передгір’ями, а які — власне горами. На якому із пасм знаходиться гора Роман-Кош?
Зовнішнє та Внутрішнє пасма — це передгір’я. Власне горами є Головне пасмо, де розташована гора Роман-Кош.
3. Поясніть: а) яку характерну форму мають кримські куести; б) чому їх північні схили пологі, а південні — круті.
а) Асиметричні пагорби.
б) Північні схили пологі (спадають за нахилом пластів), південні круті (зрізи пластів) через нерівномірне вимивання м’яких і твердих порід.
4. За малюнком поясніть, як сформувалася рівнина південного берега Криму. Назвіть у її межах вулканічні форми рельєфу та поясніть, як вони виникли.
Рівнина утворилася через опускання частини гір у море по лінії розлому. Вулканічні форми: Карадаг (згаслий вулкан) та Аюдаг (лаколіт — магма застигла під землею).
5. За малюнком дослідіть, як розподіляються температури повітря та річна кількість опадів на різних пасмах Кримських гір. Поясніть результати дослідження.
З висотою температура падає (+22°С внизу, +16°С на горі), а кількість опадів зростає (від 400 до 1100 мм). На ПБК найтепліше (+24°С) через захист гір.
Завдання сторінка 187
1. За малюнком з’ясуйте, за якими зовнішніми ознаками можна розпізнати вулканічні форми рельєфу. Поясніть, як вони виникли на Південному Березі Криму.
- Вулканічні масиви (Карадаг): гострі вершини, шари лави. Залишки діючого вулкана.
- Лаколіти (Аюдаг): куполоподібні, згладжені. Магма підняла породи куполом, але не вилилася на поверхню.
2. За додатковими джерелами підготуйте інформацію про Карадаг та Аюдаг. Розкажіть про унікальне виробне каміння, яке тут знаходять.
- Карадаг: Давній вулкан, «мінералогічний музей». Каміння: сердолік, агат, яшма, аметисти.
- Аюдаг: Лаколіт («Ведмідь-гора»). Каміння: габро-діабаз (міцний, для пам’ятників), пірит, турмалін.
Завдання сторінка 188
1. Поясніть, як утворилися водоспади в Кримських горах.
Через сходинчасту будову гір та швидке розмивання м’яких порід. Річки падають з кам’яних уступів або розломів.
2. За додатковими джерелами підготуйте інформацію про них та поділіться нею з однокласниками.
- Учан-Су: найвищий (98,5 м), влітку пересихає («водокап»).
- Джур-Джур: найповноводніший, висота 16 м, не пересихає. Має «ванни» молодості.
Завдання сторінка 188. Вертикальна поясність Кримських гір
1. За схемою з’ясуйте, на яких висотах формується кожний із висотних поясів Кримських гір. Які ґрунти та рослини характерні для кожного з них. Які ландшафти сформовані в передгір’ях та на південному березі Криму?
- Передгір’я (до 700 м): дуб, сосна (бурі ґрунти).
- Низькогір’я (700–1000 м): бук.
- Яйла (>1000 м): луки, степи (гірсько-лучні ґрунти).
- ПБК: середземноморські ліси й чагарники (коричневі ґрунти).
2. За схемою з’ясуйте, на яких висотах у Кримських горах закінчуються лісові ландшафти. Порівняйте з Карпатами.
У Криму ліс закінчується на 1000 м (далі яйли), у Карпатах — на 1500–1600 м. Причина: сухість кримських вапнякових вершин.
3. Підготуйте інформацію про один (на вибір) із видів рідкісних рослин у Криму: фіалка скельна, кримський едельвейс, ялівець, суничне дерево, тюльпан гірський, чист кримський. Поділіться інформацією зі своїми однокласниками.
Суничне дерево: релікт, влітку скидає кору («безсоромниця»), плоди схожі на суниці. Росте на ПБК.
4. Порівняйте висотну поясність Кримських гір та Українських Карпат. Поясніть причини відмінностей.
У Карпатах більше поясів (5–6) і вологі вершини (полонини). У Криму 3 пояси, сухі вершини (яйли) та наявність субтропічної зони. Причини: клімат, геологія, широта.
ПРАКТИЧНА РОБОТА
1. За тематичними картами атласу, текстом та малюнками підручника, додатковими джерелами інформації складіть у формі таблиці порівняльну характеристику гірських країн України.
| Критерій порівняння | Українські Карпати | Кримські гори |
|---|---|---|
| Фізико-географічне положення, частка площі | Розташовані на заході. Разом із Передкарпаттям і Закарпаттям займають близько 6 % площі України, самі гори — 4 %. Простягаються паралельними пасмами із північного заходу на південний схід. | Розташовані на крайньому півдні України. Займають лише 1% площі держави. Простягаються вздовж узбережжя Чорного моря. |
| Геологічна будова | Складені переважно флішем (ритмічне чергування пісковиків, сланців, мергелів). Є давні кристалічні породи (Мармароський масив) та сліди вулканізму. | Складені осадовими породами (вапняки, мергелі, глини), що відкладалися на дні моря. Є магматичні інтрузії (лаколіти — Аюдаг) та давні вулкани (Карадаг). |
| Вік гір, тектонічні структури | Молоді гори альпійської складчастості. Складчаста система з насувами (скибами). | Молоді гори альпійської складчастості. Велетенська складка, південна частина якої опустилася в море. |
| Форми рельєфу | Пасма округлі, м’які. Характерні полонини (безлісі вершини). Найвища точка — Говерла (2061 м). Є льодовикові цирки (сліди давніх льодовиків). | Три пасма (Головне, Внутрішнє, Зовнішнє). Характерні куести (асиметричні гори) та яйли (плоскі плато). Розвинений карст (печери). Найвища точка — Роман-Кош (1545 м). |
| Кліматичні умови | Помірно континентальний, вологий клімат. Найвологіше місце в Україні (до 1600 мм опадів). | Помірний у горах, субтропічний середземноморський на Південному березі. Опадів менше (до 1100 мм на вершинах), влітку можлива посуха. |
| Води суходолу | Густа річкова мережа, часто бувають паводки. Є льодовикові озера (Бребенескул, Несамовите) та загатні (Синевир). | Річки короткі, влітку пересихають. Багато водоспадів (Учан-Су, Джур-Джур), але природних озер у горах немає. |
| Висотна поясність ландшафтів | Чітко виражена (5 поясів). Ліси закінчуються високо (1500–1600 м), далі йдуть субальпійські луки (полонини). | Простіша структура (3 пояси). Ліс закінчується нижче (1200–1300 м), далі — яйли. Унікальний субтропічний пояс на узбережжі. |
| Антропогенні ландшафти | Вирубки лісів, вторинні луки на місці лісів, кар’єри, гірськолижні траси. | Сади, виноградники, кар’єри, паркові зони, курортна забудова. Штучні водосховища. |
| Екологічні проблеми | Надмірне вирубування лісів, що призводить до катастрофічних повеней та зсувів. Сміття від туристів. | Дефіцит прісної води, знищення унікальних ландшафтів забудовою та кар’єрами, лісові пожежі. |
| Охорона природи | Карпатський біосферний заповідник, НПП «Синевир», Ґорґани. | Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Карадазький заповідник, мис Мартьян. |
2. Проаналізувавши складену таблицю, оцініть гірські країни щодо:
а) комфортності умов щодо життя людини
Комфортні, особливо Крим (ПБК) завдяки субтропічному клімату.
б) можливість розвитку різних видів господарювання
Крим: садівництво, виноградарство, ефіроолійні культури, курорти.
Карпати: ліс, тваринництво, туризм.
в) ступінь впливу людини на природні ландшафти
Високий в обох випадках. Крим: забудова узбережжя, кар’єри. Карпати: вирубка лісів, ерозія.
ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ
1. Якими за віком та абсолютною висотою є Кримські гори? Як називається їхня найвища точка?
Молоді (альпійська складчастість). Пересічні висоти 1200–1500 м. Найвища точка — Роман-Кош (1545 м).
2. Покажіть на карті пасма Кримських гір та порівняйте їх пересічні висоти.
Кримські гори складаються з трьох паралельних пасом. Найнижче — Зовнішнє пасмо (висоти близько 250 м), середнє — Внутрішнє пасмо (близько 500 м), і найвище — Головне пасмо з пересічними висотами 1200–1500 м. Зовнішнє та Внутрішнє пасма вважають передгір’ями, а власне горами є лише Головне пасмо.
3. Як склад гірських порід Кримських гір вплинув на формування сучасного рельєфу?
Вапняки зумовили карст (печери); чергування твердих і м’яких порід — куести; магматичні породи — вулкани та лаколіти.
4. Порівняйте клімат Кримських гір та Українських Карпат. Поясніть, під впливом яких чинників склалися подібність і відмінність клімату.
Подібність: висотна поясність, підвищена кількість опадів. Відмінність: у Криму м’якша зима й сухіше літо через південну широту та вплив моря.
5. Поясніть, чому Кримські гори та Українські Карпати однакові за часом формування, але відрізняються за формами рельєфу.
Через різні породи: кримські вапняки утворюють плоскі плато (яйли), а карпатський фліш — округлі вершини. Також Кримські гори мають лінію розлому з боку моря.
6. Чим зумовлена велика частка природоохоронних територій у Кримських горах?
Потребою зберегти унікальні ендеміки та ландшафти, що зазнають значного впливу людини.