Пригадайте, які чинники мали вплив на українську культуру в XVI — першій половині XVII ст.
Розвиток культури в цей період визначали:
- Європейський Ренесанс, що поширював ідеї гуманізму.
- Реформація, яка сприяла перекладам Біблії, розвитку книгодрукування та шкіл.
- Контрреформація, що активізувала релігійну полеміку.
- Берестейська унія (1596), яка розколола суспільство, але мобілізувала православних на захист віри через братства.
- Польський вплив, що приносив західні тренди, водночас витісняючи місцеві традиції.
Яку роль у церковному та культурному житті українських земель відігравало українське козацтво?
Козацтво виступало головним захисником православ’я. У 1620 році Петро Сагайдачний із військом вступив до Київського братства, забезпечивши відновлення православної ієрархії. Козаки фінансували монастирі, школи й друкарні, що дозволило культурі вижити в умовах тиску.
📝 Діємо: практичні завдання
Скориставшись матеріалами параграфа, заповніть у зошиті таблицю.
| Об’єкт характеристики | Особливості розвитку |
|---|---|
| Наукові знання | Наука розвивалася завдяки діяльності вчених-енциклопедистів, як-от Феофан Прокопович, який у своїх працях охоплював фізику, філософію, математику, астрономію та логіку. |
| Освіта | Рівень освіченості населення був досить високим. Початкову освіту надавали дяківські школи при церквах. Вищу освіту можна було здобути в колегіумах, головним з яких була Києво-Могилянська академія. У 1700 році було відкрито Чернігівський колегіум, а згодом з’явилися Харківський і Переяславський. |
| Архітектура | Провідним стилем стало українське (козацьке) бароко, для якого характерні пишні форми та багате оздоблення. Найяскравіше цей стиль проявився у будівництві церков, наприклад, Миколаївський собор у Ніжині та Троїцька монастирська церква в Чернігові. Переважали дерев’яні споруди, але їх мало збереглося. |
| Образотворче мистецтво | Розвивалося як релігійне, так і світське мистецтво. Церкви прикрашали стінописами та пишними багатоярусними іконостасами. Поширився портретний жанр, зокрема “ктиторські” ікони із зображенням засновників храмів та портрети козацької старшини. Високого рівня досягло мистецтво гравюри та декоративно-прикладне мистецтво, наприклад, гаптування золотими нитками. |
Розгляньте зображення Миколаївського собору в Ніжині. Визначте ознаки стилю українського бароко. Які особливості будівництва об’єднують цю архітектурну пам’ятку із церквою в Суботові?
Стиль бароко тут виявляється у пишних формах і багатому декорі. З церквою в Суботові цей собор об’єднує належність до спільного напряму — українського (козацького) бароко.
Розгляньте зображення собору. Назвіть ознаки, за якими споруду можна віднести до пам’яток стилю українського бароко
Основні ознаки: пишність архітектурних форм та насичене оздоблення.
Ознайомтеся за допомогою мережі інтернет з іншими роботами Й. Кондзелевича. Які особливості стилю їх об’єднують?
Твори Йова Кондзелевича (наприклад, Богородчанський іконостас) характеризуються:
- поєднанням релігійних сюжетів із реалістичними портретними рисами;
- глибоким психологізмом та емоційністю;
- динамікою композиції;
- наданням святим рис українського типу зовнішності.
Поміркуйте, які причини спонукали іконописців до зображення на іконах світських осіб.
Це робилося для вшанування ктиторів (меценатів). Для знаті й старшини це було способом підкреслити свій статус і побожність, поєднуючи світське життя з релігійним.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
1. Розгляньте картину. До якого суспільного стану, на вашу думку, належав рід Мазепи?
Рід належав до шляхти. Дорогий одяг Марії Магдалини та її меценатство вказують на високий соціальний статус.
2. Чи можуть такі картини слугувати джерелом історичної інформації? Свою думку обґрунтуйте.
Так. Вони фіксують зовнішність діячів, тогочасну моду та соціальну ієрархію (через одяг і прикраси). Ктиторські портрети документально підтверджують роль конкретних осіб у підтримці церкви.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати визначні пам’ятки та діячів культури другої половини XVII — початку XVIII ст.
Серед діячів: ректор академії Феофан Прокопович, гравери Тарасевичі та Іван Щирський, меценатка Марія Магдалина Мазепа (майстриня гаптування). Пам’ятки: Троїцька церква (Чернігів), Миколаївський собор (Ніжин), Хрестовоздвиженський собор (Полтава).
Можу пояснити, у яких історичних умовах розвивалася українська культура.
Козацька держава потребувала освічених управлінців, що стимулювало розвиток шкіл. Старшина підтримувала церкву. Проте підпорядкування Київської митрополії Москві (1686) мало негативні наслідки. Освіта мала рівні: від парафіяльних шкіл до Києво-Могилянської академії.
Можу схарактеризувати особливості українського бароко.
Стиль вирізняється декоративністю та пишністю. Приклади: ліпнина Софійського собору, різьблені іконостаси (Великі Сорочинці). Перший зразок — церква в Суботові.
Обговорюємо в групі
2. Зіставте особливості розвитку культури на українських землях за доби Русі-України і за доби козацтва. Визначте спільне й відмінне в культурних процесах.
Спільне:
- Центральна роль церкви в освіті й мистецтві.
- Розвиток шкіл при монастирях і храмах.
- Зв’язок із європейськими культурними течіями (Візантія раніше, бароко пізніше).
Відмінне:
| Сфера культури | Доба Русі-України | Доба козацтва |
|---|---|---|
| Архітектура | Панував монументальний візантійський стиль. Будівництво кам’яних храмів (наприклад, Софійський собор у Києві). | Поширився стиль українського (козацького) бароко, для якого характерна пишність форм і багате оздоблення. Будували храми в цьому стилі, як-от Миколаївський собор у Ніжині та церква в Суботові. Переважало дерев’яне будівництво. |
| Освіта | Існували школи при монастирях, освіту здобували переважно представники вищих верств. | Створено мережу початкових дяківських шкіл для широких верств населення, а також колегіумів (Чернігівський, Харківський, Переяславський) та Києво-Могилянську академію — вищий навчальний заклад. |
| Мистецтво | В образотворчому мистецтві домінували візантійські канони (іконопис, мозаїки, фрески). | Розвивається світський портретний живопис, де зображували козацьку старшину. З’являються ктиторські ікони з портретами засновників храму. Активно розвивається книгодрукування та мистецтво гравюри. |
| Церковне життя | Київська митрополія була центром православ’я у Східній Європі. | Київська митрополія вела боротьбу за свою незалежність, але у 1685-1686 роках була підпорядкована московському патріархату, що негативно вплинуло на її розвиток. |
Мислю творчо
3. За допомогою інтернет-додатка дізнайтеся, яку роль в історії Києва відіграє образ архангела Михаїла. Підготуйте інформацію про «візитівки» XVII—XVIII ст. міст вашого краю.
Архангел Михаїл — небесний покровитель Києва. Його культ прийшов із Візантії. Згодом він став символом військової еліти та з’явився на гербі Київського воєводства і самого міста. Символізує захист столиці від зла.
Приклади “візитівок” XVII–XVIII ст. для різних міст:
- Ніжин: Миколаївський собор (козацьке бароко).
- Кам’янець-Подільський: Стара фортеця.
- Тульчин: Палац Потоцьких.
- Новгород-Сіверський: Міська забудова та планування тієї доби.
- Гадяч: Пам’ятки гетьманської столиці.