Назвіть ознаки наступу царизму на автономію Гетьманщини на початку XVIII століття?
На початку XVIII ст. Росія посилила тиск на Гетьманщину, щоб залишити український визвольний рух без ресурсів. Головним ударом стало примусове переселення («згін») населення з Правобережжя на Лівобережжя, організоване російською армією у 1712–1713 роках. Мета цієї акції — позбавити гетьмана-емігранта Пилипа Орлика людської підтримки для війни проти Москви.
📝 Діємо: практичні завдання
Прихильників І. Мазепи, які покинули разом із ним Україну, називають першою українською політичною еміграцією. Дізнайтесь ознаки політичної еміграції та доберіть з тексту параграфа аргументи на користь запропонованої тези.
Політична еміграція — це виїзд з країни через політичні погляди для продовження боротьби з-за кордону. Мазепинці стали першою такою еміграцією, бо не склали зброї після поразки.
Аргументи:
- Політика: 5 квітня 1710 року обрали нового гетьмана — Пилипа Орлика.
- Законодавство: Уклали «Пакти і Конституції…» (Конституцію Пилипа Орлика) — правову основу майбутньої незалежної держави.
- Військова діяльність: Орлик створив союз зі Швецією, Кримським ханством і Польщею та у 1711 році організував похід на Правобережжя.
- Дипломатія: Гетьман постійно шукав підтримки європейських держав для визволення України.
✨ Свідчать документи
1. Чи захищала Конституція права громадян, які потребували соціального захисту?
Так. Документ звільняв від податків і повинностей вдів, сиріт та дружин козаків, які перебували у походах.
2. Визначте, у чому полягав демократизм, гуманізм Конституції.
Гуманізм проявлявся у турботі про вразливі верстви та вимозі повернути полонених. Демократизм полягав у обмеженні влади гетьмана, виборності старшини та визнанні Генеральної ради головним органом влади.
3. Які завдання зовнішньої політики визначав документ для гетьмана?
Основні завдання:
- Через шведського короля домогтися звільнення українських полонених з Московії.
- Відновити військовий союз та братерство з Кримським ханством.
З матеріалів параграфа 30-31 пригадайте, коли і за яких обставин на Правобережній Україні було відновлено козацтво.
Козацтво на Правобережжі відновили в останній третині XVII ст. Причини:
- Землі були спустошені війнами.
- Польща хотіла заселити ці території.
- Потрібна була військова сила для захисту від Османської імперії.
Поміркуймо!
Спрогнозуйте наслідки ліквідації козацтва на Правобережжі.
Наслідки були такими:
- Польська шляхта відновила повну владу і повернула кріпацтво.
- Пилип Орлик втратив опору для боротьби за незалежність.
- Через примусовий «згін» населення край знову спустошився.
- Замість організованого війська почалися стихійні селянські повстання.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати дати укладення конституції П. Орлика, ліквідації козацтва на Правобережжі.
Конституція Пилипа Орлика — 5 квітня 1710 року (Бендери). Остаточна ліквідація козацтва на Правобережжі — кінець 1713 року.
Можу визначити політичну мету П. Орлика та заходи з її досягнення.
Мета: незалежність України від Москви. Заходи: створення Конституції, антимосковський союз (Швеція, Крим, Польща), військовий похід 1711 року, активна дипломатія в Європі.
Можу пояснити, які чинники впливали на результативність П. Орлика в досягненні цілей.
Позитивні: освіченість гетьмана та чітка програма (Конституція). Негативні: зрада кримських татар (грабунки замість допомоги), російська операція «згін» населення, невдача походу 1711 року.
Можу спрогнозувати вплив ліквідації козацтва на розвиток Правобережжя у XVIII ст.
Це призвело до повернення польських порядків і кріпацтва. Без козацького захисту виник стихійний гайдамацький рух проти гнобителів.
2. Упорядкуйте хронологічну послідовність, називаючи дати подій. Поясніть причини й наслідки запропонованих подій. Чи існує логічний зв’язок між вказаними подіями?
Так, події пов’язані логічно:
- Карловицький мир (1699): Кінець війни з турками. Наслідок: Польщі більше не потрібні козаки, сейм ухвалює рішення про їх ліквідацію.
- Північна війна (1700): Початок нових бойових дій. Наслідок: ліквідацію козацтва призупинено, бо знову потрібне військо.
- Повстання І. Мазепи (1708): Спроба здобути незалежність. Наслідок: поразка під Полтавою та еміграція.
- Конституція П. Орлика (1710): Організація еміграції, обрання нового гетьмана і створення правової бази держави.
- Ліквідація козацтва на Правобережжі (кінець 1713): Спільні дії Польщі та Росії проти Орлика. Наслідок: «згін» населення росіянами та повне скасування козацтва поляками.
Обговорюємо в групі
3. Якою була мета політичної діяльності П. Орлика в еміграції?
Звільнення України від московської влади, відновлення незалежності, пошук союзників та військова боротьба.
4. Узагальнені назви розділів Конституції Пилипа Орлика та її подібність до сучасних конституцій.
Розділи стосувалися: релігії, кордонів, союзу з Кримом, розподілу влади, фінансів, боротьби з корупцією, соціального захисту та прав міст.
Подібність до сучасних конституцій:
- Розподіл влади: на законодавчу, виконавчу та судову.
- Обмеження влади: гетьман не мав абсолютної влади і залежав від Генеральної ради.
- Вибори: посади були виборними «вільними голосами».
- Права: гарантії прав міст та соціальний захист населення.
Мислю творчо
5. Підготуйте туристичний маршрут «Пилип Орлик — гетьман еміграції». За допомогою додаткових джерел прокладіть на карті шляхи гетьмана. Доберіть також локації, де встановлено пам’ятні знаки на його честь.
Маршрут гетьмана:
- Бендери (Молдова): Місце обрання гетьманом і написання Конституції (1710).
- Швеція (Крістіанстад): Проживав тут у 1716–1719 роках на запрошення Карла XII.
- Німеччина, Австрія, Польща: Подорожі в пошуках підтримки.
- Салоніки (Греція): Примусове утримання османською владою (1722–1738).
- Ясси (Румунія): Останні роки життя, смерть у 1742 році.
Пам’ятні знаки:
- с. Косута (Білорусь) — місце народження.
- м. Крістіанстад (Швеція) — пам’ятник та дошка.
- м. Київ (Україна) — пам’ятник у сквері.