Пригадайте, яким був загальний підсумок воєнно-політичних подій Козацької революції в 1648-1651 рр. Яким було ставлення протиборних сторін до Білоцерківського договору?
Загальним підсумком стало укладення Білоцерківського договору, невигідного для козаків. Обидві сторони – козаки та поляки – були незадоволені його умовами й готувалися до нової війни.
Читаємо й розуміємо
Працюючи з текстом параграфа, продовжуйте заповнювати таблицю на с. 107. Визначте, з якими труднощами зустрівся Б. Хмельницький у 1652-1653 рр. Поміркуйте, що було причинами складного становища Війська Запорозького. Уявіть себе учасниками наради в гетьмана — запропонуйте шляхи виходу зі скрутного становища.
| Дата | Подія | Результат | Наслідки |
|---|---|---|---|
| 1-2 червня 1652 р. | Битва під Батогом. | Козацько-татарське військо перемогло польське. | Влада Хмельницького відновлена на територіях Зборівського договору 1649 р.. |
| Квітень-вересень 1653 р. | Молдовський похід Тимоша Хмельницького, оборона Сучави. | Козацько-молдовське військо зазнало поразки, Тиміш Хмельницький загинув. | Втрата Молдови як союзника, крах династичних планів гетьмана. |
| Вересень-грудень 1653 р. | Облога Жванця. | Кримський хан зрадив, уклавши угоду з польським королем. | Жодна зі сторін не перемогла, гетьман зрозумів потребу шукати нового союзника. |
Визначте, з якими труднощами зустрівся Б. Хмельницький у 1652-1653 рр.
Богдан Хмельницький зіткнувся з такими труднощами: розрив союзу з Молдовою, втома козацького війська від війни, зрада кримського хана, а також особиста трагедія — смерть сина Тимоша, що зруйнувало його династичні плани.
Поміркуйте, що було причинами складного становища Війська Запорозького.
Причинами складного становища були втома від війни, яка тривала вже шостий рік, і ненадійність кримського хана як союзника, який міг зрадити у важливий момент.
Уявіть себе учасниками наради в гетьмана — запропонуйте шляхи виходу зі скрутного становища.
Пане гетьмане, ми не можемо більше покладатися на кримського хана, він знову нас підвів під Жванцем. Молдову ми теж втратили. Щоб перемогти Річ Посполиту, нам потрібно шукати іншого, більш надійного союзника.
Розгляньте картину. Як зустріли загиблого гетьманича козаки? За допомогою яких художніх засобів автор передав цю подію?
На картині козаки зустрічають тіло загиблого гетьманича з великою скорботою. Гетьман Хмельницький стоїть перед возом із сином, схиливши голову в горі. Інші козаки також засмучені, деякі опустили прапори на знак жалоби. Автор передав трагізм події за допомогою похмурих кольорів, скорботних поз та загальної атмосфери горя.
Як позначилася на політиці Б. Хмельницького втрата Молдови як союзника?
Втрата Молдови як союзника та смерть сина Тимоша перекреслила династичні плани Богдана Хмельницького. Ця поразка, а також ненадійна поведінка кримського хана, змусили гетьмана шукати нового, більш надійного союзника для подальшої боротьби проти Речі Посполитої.
Як, на вашу думку, розвивалися б події, якби Т. Хмельницький залишився живим?
Якби Тиміш Хмельницький вижив, він, згідно з угодою, міг би стати молдовським господарем після Василя Лупула. Це започаткувало б монархічну династію Хмельницьких і забезпечило б козацькій державі стабільного союзника. Такий союз посилив би позиції України у війні з Польщею.
1. Покажіть на карті, як розгорталися події війни в 1652-1654 рр.
На карті видно маршрути походів Богдана Хмельницького у травні-червні 1652 р. до Батога, переможну битву під Батогом (1-2 червня 1652 р.), далі — молдовські походи Тимоша Хмельницького 1653 р., облогу Сучави, а також Жванецьку облогу восени 1653 р. і рух козацького війська в жовтні–грудні 1653 р.
2. Поясніть, у результаті якої події Українська козацька держава набула позначених обрисів.
Українська козацька держава відновила контроль над більшістю територій після перемоги під Батогом 1-2 червня 1652 р., але остаточний кордон усталився до кінця 1653 р. перед укладенням союзу з Московією.
3. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, за яких обставин змінилося розташування Запорозької Січі.
Розташування Запорозької Січі змінилося у 1652 р., коли козаки заснували нову Січ на Чортомлицькому дніпровському рукаві (Чортомлицька Січ). Січ перенесли на нове місце як зручніший і захищеніший осередок у воєнних умовах.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати час і показати на карті місця головних воєнних подій 1652-1653 рр.
Головні воєнні події цього періоду:
- Битва під Батогом: 1-2 червня 1652 року. Місце: Поділля, на південний схід від Вінниці.
- Молдовські походи: 1652-1653 роки. Найважливіші події розгорнулися у квітні-вересні 1653 року біля Ясс та Сучави в Молдовському князівстві.
- Облога Жванця: вересень-грудень 1653 року. Місце: Поділля, неподалік Кам’янця.
Можу визначити місце та наслідки Молдовських походів у політиці Б. Хмельницького.
Молдовські походи відбувалися в Молдовському князівстві, зокрема біля Ясс та Сучави. Наслідки були тяжкими: поразка під Сучавою та загибель Тимоша 15 вересня 1653 року зруйнували династичні плани Хмельницького. Козацька держава втратила Молдову як союзника.
Можу схарактеризувати воєнно-політичне становище Української козацької держави за підсумками подій 1648-1653 рр.
На кінець 1653 року становище було складним. Після перемоги під Батогом вдалося відновити владу на значній території. Проте війна, що тривала вже шостий рік, виснажила військо. Поразка в Молдові та ненадійна поведінка кримського хана, який уклав Кам’янецьку угоду з поляками під Жванцем, показали, що жодна зі сторін не могла здобути остаточної перемоги, а на союзників покладатися не можна.
Можу спрогнозувати перспективи розвитку подій Козацької революції після 1653 р.
Після 1653 року, особливо після зради хана під Жванцем та втрати Молдови, Богдан Хмельницький переконався, що для боротьби з Річчю Посполитою потрібен новий, надійніший союзник. Тому подальші події будуть пов’язані з переговорами та укладенням союзу з іншою державою, наприклад, з Московським царством, що й показано на карті як Переяславська рада 8 січня 1654 року.
2. Упорядкуйте хронологічну послідовність історичних подій.
- Корсунська битва (1648 р.)
- Пилявецька битва (1648 р.)
- Битва під Берестечком (1651 р.)
- Битва під Батогом (1-2 червня 1652 р.)
- Перший молдовський похід (похід Тимоша Хмельницького розпочався наприкінці травня 1652 р., шлюб укладено 1 вересня 1652 р.)
- Жванецька облога (вересень-грудень 1653 р.)
Обговорюємо в групі
3. Проведіть у класі дискусію на тему: «Ідея Б. Хмельницького про спадкове гетьманство: прагнення до особистого панування чи політична необхідність?».
Аргументи на користь «політичної необхідності»:
- Створення стабільної держави: У XVII столітті більшість європейських держав були монархіями. Створення власної династії могло забезпечити стабільність влади та уникнути боротьби за гетьманську булаву після смерті Богдана Хмельницького, що було небезпечно в умовах війни.
- Зміцнення міжнародного статусу: Династичний шлюб Тимоша з донькою молдовського господаря перетворював рід Хмельницьких на монархічну династію. Це підвищувало статус козацької держави в очах інших європейських правителів.
Аргументи на користь «прагнення до особистого панування»:
- Концентрація влади: Спадкове гетьманство означало б зосередження всієї повноти влади в руках однієї родини, що суперечило традиціям виборності гетьмана.
- Особисті амбіції: Богдан Хмельницький, як видатний лідер, міг прагнути не лише створити державу, а й закріпити успіх за своїми нащадками, що є природним бажанням для правителя.
Висновок для дискусії: Ідея спадкового гетьманства, ймовірно, поєднувала політичну необхідність для зміцнення молодої держави та особисті амбіції гетьмана.
4. Виконайте завдання з альтернативної історії: придумайте, як могли б розвиватися події Козацької революції за умови успіху Молдовських походів.
Тиміш Хмельницький залишається живим і згодом, як і планувалося, успадковує владу в Молдові після смерті Василя Лупула.
Створюється міцний українсько-молдовський союз, скріплений династичними зв’язками. Військо Запорозьке отримує надійного союзника на південно-західному кордоні.
Позиції України у війні з Річчю Посполитою значно посилюються. Козаки та молдовани могли б вести спільні бойові дії, змусивши Польщу воювати на два фронти.
Відпадає гостра необхідність шукати союзу з Московським царством. З успішним союзом з Молдовою потреба в московському протектораті могла б не виникнути, або умови угоди були б іншими.
Переяславська рада 1654 року могла б не відбутися, або Україна уклала б угоду з Москвою на вигідніших для себе умовах, маючи сильного союзника. Це могло б змінити всю подальшу історію Східної Європи.
Мислю творчо
5. Візьміть участь у дослідницькому проекті «Соратники Богдана Хмельницького»: виконайте творчий проект «Історичний календар», до якого запропонуйте сторінки-постери про соратників гетьмана. У роботі зверніть увагу на ролі діячів у подіях Козацької революції.
Соратники Богдана Хмельницького були основою Козацької революції 1648-1654 років. Ці полковники не лише воювали з гетьманом, а й будували українську державність.
Максим Кривоніс (близько 1600-1648)
Лисянський полковник, наказний гетьман чотирьох полків. Відіграв ключову роль у Корсунській битві 1648 року, переслідуючи ар’єргард польського війська. Кривоніс був винахідливим військовиком, першим застосував маневрену козацьку артилерію. Загинув від чуми (за однією версією) під Замостям у 1648 році.
Іван Богун (1618-1664)
Кальницький полковник, один з найталановитіших козацьких полководців. Учасник битв під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. Під Берестечком як наказний гетьман вивів козацьке військо з оточення. Богун послідовно боровся за незалежність України, виступаючи проти компромісних договорів з Польщею та Московією. Розстріляний поляками в 1664 році.
Мартин Небаба (початок XVII ст. – 1651)
Перший чернігівський полковник, організатор повстання на Чернігівщині. Походив з міщан Коростишева. У 1648 році приєднався до Хмельницького, звільнивши значні території від Чернігівщини до білоруських земель. Виступав проти Зборівського договору. Загинув у бою з литовськими військами Януша Радзивілла в 1651 році.
Данило Нечай (близько 1612-1651)
Брацлавський полковник, один з найрадикальніших соратників гетьмана. Брав участь у всіх великих битвах. Йому доручали відповідальні завдання: штурми фортець Кодак і Броди, участь в облогах Львова та Замостя. У 1650 році захопив столицю Молдавії Ясси. Очолював радикальне крило старшини. Загинув під селом Красне на Вінниччині в 1651 році.
Іван Сірко (1605/1610-1680)
Легендарний кошовий отаман Запорозької Січі, обирався 12 разів. Переміг у 65 боях. Організував морські походи на Крим, визволив 15 тисяч українських невільників у битві на Ігренському півострові. Послідовно виступав проти Переяславської угоди з Москвою. Став героєм багатьох українських пісень і легенд.
Михайло Кричевський (невід.-1649)
Чигиринський полковник польського походження. У 1647 році визволив заарештованого Хмельницького. Прийняв православ’я, змінивши ім’я зі Станіслава на Михайло. Командував 30-тисячним військом проти литовського гетьмана Януша Радзивілла. Загинув у полоні після поранення під Лоєвом у 1649 році.
Іван Золотаренко (невід.-1655)
Корсунський, потім ніжинський полковник, наказний гетьман Сіверщини. Неодноразово був послом від Хмельницького до Москви. У 1654-1655 роках командував українськими військами в Білорусі. З його ім’ям пов’язане перше вживання терміна “Білорусь”. Загинув у бою під Старим Биховом у 1655 році.