Пригадайте обставини утворення й етапи зростання Московського князівства.
Московське князівство виникло у XIII столітті як васал Золотої Орди. Воно зростало шляхом об’єднання земель, переймаючи монгольські адміністративні практики та користуючись підтримкою ханів. Це вплинуло на політичну й державну культуру Московії.
Про які особливості формування князівства свідчать слова російського філософа Георгія Федотова: «Хан переїхав до Кремля, тобто Москва омонголилася, і російський цар, російський великий князь — це хан»?
Ці слова вказують на запозичення московськими правителями деспотичного стилю правління від монгольських ханів. Влада московського царя стала необмеженою (самодержавною), а держава — його власністю, подібно до ординських ханів.
⚙️ Діємо: практичні завдання
Працюючи з текстом підручника (п. 2 і 3 параграфа), доберіть матеріал для рубрики «Український всесвіт»: укладіть перелік подій, історичних діячів з історії України, що пов’язані з історією Московії.
З історією Московії пов’язані такі українські події та діячі:
- Похід козаків на Москву під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного. Відбувся під час “Смутного часу” (1598-1613) у Московії, коли Річ Посполита втручалася у її внутрішні справи.
- Козацька революція під проводом Богдана Хмельницького. У 1654 році Переяславська рада призвела до прийняття Москвою Війська Запорозького «під високу руку государеву», що стало початком підкорення українських земель.
- Інокентій Гізель. Архімандрит Києво-Печерської лаври, який у «Синопсисі» (1674 р.) вперше обґрунтував зв’язок Москви з Княжою Руссю.
- Феофан Прокопович. Колишній ректор Києво-Могилянського колегіуму, запропонував назву «Російська імперія» та сприяв створенню російської Академії наук у 1725 році.
❓Які особливості характеру царя Петра І хотів, на вашу думку, підкреслити художник Яків Хоубракен на портреті 1718 р.?
Художник, імовірно, прагнув показати рішучість, владність і цілеспрямованість Петра І. Портрет мав відображати його як сильного, вольового правителя, який не шкодував нічого задля своїх цілей.
Проаналізуйте схему й визначте, у чому виявлялася суперечність (поєднання прогресивних змін і недоліків) реформ Петра І.
Суперечність реформ Петра І полягала в тому, що прогресивні зміни для модернізації за європейським зразком впроваджувалися деспотично, зміцнюючи кріпацтво.
- Прогресивні зміни: створення регулярної армії та флоту, заснування Сенату й колегій, розвиток промисловості.
- Недоліки: посилення абсолютної влади царя, промисловість на праці кріпаків, довічна військова служба (25 років).
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати головні етапи становлення самодержавства в Московії / Росії.
Система самодержавства (необмеженої влади монарха) формувалася в Московському князівстві у XV – першій третині XVI століття.
- Перший етап: Правління Івана IV Грозного (1533-1584), який у 1547 році прийняв титул «цар», посиливши свою владу.
- Другий етап: Правління Олексія Михайловича Романова (1645-1676), за якого припинили скликати Земські собори, а «Соборне уложення» 1649 року остаточно закріпачило селян.
- Третій етап: Реформи Петра І (1682-1725), які модернізували країну, але водночас зміцнювали абсолютну владу царя та деспотичне управління.
Можу пояснити, які риси визначали Росію як імперію.
Росію як імперію, проголошену 1721 року, визначали:
- Загарбницька зовнішня політика: постійне розширення територій через завоювання.
- Сильна централізована влада: вся влада належала самодержавному монарху (царю/імператору).
- Потужна регулярна армія: створена Петром І за європейським зразком, забезпечувала військову міць.
- Претензії на регіональне лідерство: після Північної війни Росія стала провідною державою регіону.
Можу визначити вплив становлення самодержавства в Московії / Росії на українські землі.
Становлення самодержавства в Московії мало негативний вплив на українські землі. Втручання Московського царства у Козацьку революцію та Переяславська рада 1654 року започаткували поступове підкорення України. Московський царат використав боротьбу українців з Річчю Посполитою для поширення власної влади.
Можу схарактеризувати політику модернізації Петра І.
Політика модернізації Петра І була суперечливою. З одного боку, він запровадив прогресивні реформи за європейським зразком: створив регулярну армію і флот, Сенат і колегії, сприяв промисловості. З іншого боку, ці зміни відбувалися деспотично, посилювали абсолютну владу царя та базувалися на примусовій праці кріпаків, що консервувало відсталу систему.
2. Користуючись матеріалами підручника історії України, укладіть синхронізовану таблицю подій у Московії / Російській імперії та на українських теренах в межах Гетьманщини й Запорозької Січі.
| Дата | Події в Московії / Російській імперії | Події на українських теренах (Гетьманщина, Запорозька Січ) |
|---|---|---|
| 1598–1613 рр. | Смутний час, династична криза, загроза зникнення Московської держави. | Участь козаків на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним у поході на Москву (1618 р.) на боці Речі Посполитої. |
| 1613 р. | Земський собор обирає царем Михайла Романова. Початок династії Романових. | Продовження “доби героїчних походів” козацтва, морські походи на Османську імперію. |
| 1649 р. | «Соборне уложення» остаточно запровадило кріпосне право. | Укладення Зборівського мирного договору, визнання козацької держави — Гетьманщини. |
| 1654 р. | Прийняття Війська Запорозького «під високу руку государеву», початок війни з Річчю Посполитою. | Переяславська рада, військово-політичний союз з Московським царством на чолі з Б. Хмельницьким. |
| 1677–1681 рр. | Війна з Османською імперією за Правобережну Україну (Чигиринські походи). | Видання «Синопсиса» (1674 р.) – першого короткого нарису історії України, що обґрунтовував зв’язок Москви з Руссю. |
| 1700–1721 рр. | Північна війна зі Швецією за вихід до Балтійського моря. | Перехід гетьмана Івана Мазепи до шведського короля Карла XII (1708), зруйнування Батурина (1708) та Чортомлицької Січі (1709) московськими військами. |
| Червень 1709 р. | Перемога Петра І у Полтавській битві. | Поразка шведсько-козацького війська у Полтавській битві, посилення російського впливу. |
| 1721 р. | Укладення Ніштадтського миру, проголошення Петра І імператором, Московського царства — Російською імперією. | Початок діяльності Першої Малоросійської колегії (1722 р.), що обмежувала владу гетьмана та автономію Гетьманщини. |
| 1725 р. | Смерть імператора Петра І. Заснування Академії. | Короткочасне послаблення тиску на Гетьманщину. Обрання Данила Апостола гетьманом (1727 р.) та тимчасова ліквідація Малоросійської колегії. |
Обговорюємо в групі
3. Англійський історик Норман Дейвіс писав: «…Перехід України від Польщі до Росії складно переоцінити. Московія дістала економічні ресурси й геополітичну позицію, необхідні, щоб стати великою державою… Формула «Московія + Україна = Росія»… має фундаментальне значення. У такому разі справжнім засновником Російської імперії був Олексій Михайлович, а не його… син Петро».
Як бачить історик значення України для формування Російської держави?
Історик Норман Дейвіс вважає значення України для формування Російської імперії вирішальним і фундаментальним. Він підкреслює, що без України Московія не стала б великою державою.
Яке значення, на думку історика, мало для Московії приєднання України?
На думку історика, приєднання України надало Московії дві ключові переваги для зростання могутності:
- Економічні ресурси: Україна стала джерелом сировини та родючих земель.
- Геополітична позиція: Контроль над українськими територіями значно посилив позиції Московського царства на міжнародній арені.
В який спосіб він намагається аргументувати свою позицію?
Норман Дейвіс аргументує свою позицію так:
- Використовує формулу «Московія + Україна = Росія», підкреслюючи, що поглинання України стало основою імперії.
- Пропонує вважати царя Олексія Михайловича справжнім засновником Російської імперії, ставлячи під сумнів традиційний погляд на Петра І, і наголошуючи на важливості приєднання України.
Мислю творчо
4. Складіть розгорнутий план доповіді «Розвиток Московського царства у XVI — першій половині XVII ст.».
І. Вступ
- Характеристика періоду: централізація влади, розширення територій, внутрішні кризи.
- Мета: простежити етапи становлення Московського царства від Івана IV до Романових.
ІІ. Основна частина
- Правління Івана IV Грозного (1533–1584 рр.) – становлення царства.
- Прийняття титулу царя (1547) та зміцнення самодержавства.
- Внутрішня політика: реформи «Вибраної ради», опричнина як боротьба з боярською опозицією.
- Зовнішня політика: завоювання на схід (Казанське, Астраханське ханства), освоєння Сибіру, невдала Лівонська війна.
- «Смутний час» (1598–1613 рр.).
- Причини кризи: припинення династії Рюриковичів, боротьба бояр, соціальне напруження, голод.
- Основні події: правління Бориса Годунова, самозванці (Лжедмитрій І), іноземна інтервенція (Польща, Швеція), загроза державності.
- Подолання кризи: народне ополчення Мініна і Пожарського, визволення Москви.
- Початок правління династії Романових (з 1613 р.).
- Обрання Михайла Романова на Земському соборі 1613 року.
- Завдання перших Романових: відновлення централізованої влади, стабілізація економіки після «Смути».
- Посилення самодержавства за Олексія Михайловича: остаточне закріпачення селян («Соборне уложення» 1649 р.), припинення скликання Земських соборів.
ІІІ. Висновок
- Підсумок: Московське царство стало централізованою монархією з сильною царською владою.
- Значення: створення основи для перетворення на Російську імперію.
5. Зіставте розвиток Московського царства / Російської імперії з європейськими абсолютними монархіями. Визначте спільне й відмінне в їх розвитку.
Спільні риси:
- Вся влада зосереджувалася в руках монарха.
- Створювався централізований апарат управління (чиновники, відомства).
- Влада спиралася на дворянство та регулярну армію.
- Роль станово-представницьких органів (парламентів, соборів) зменшувалася.
Відмінні риси:
- Характер влади: В Європі влада короля обмежувалася законами та традиціями. У Московії влада царя була необмеженою та деспотичною (самодержавство).
- Соціальна опора: Європейські монархи спиралися на союз дворянства та містян (буржуазії). Московський цар спирався майже виключно на залежне дворянство.
- Становище селян: У Західній Європі селяни здебільшого ставали особисто вільними. У Московії, навпаки, посилювалося кріпосне право, закріплене «Соборним уложенням» 1649 року.
- Роль церкви: В Європі церква зберігала певну автономію. У Московії вона була повністю підпорядкована державі та стала її частиною (особливо після реформ Петра І).