Покажіть на карті сучасну Францію.
Франція – держава Західної Європи. Межує з Іспанією, Андоррою (південь), Бельгією, Люксембургом, Німеччиною, Швейцарією, Італією (схід). З півночі та заходу її омиває Атлантичний океан, з південного сходу – Середземне море.
Пригадайте, які етапи розвитку пройшли середньовічні монархії.
Середньовічні монархії пройшли шлях від ранньофеодальних (з великим впливом феодалів) до станово-представницьких. У них монарх правив за участі представників станів. Пізніше, в Ранньомодерну добу, виник абсолютизм, де вся влада зосередилась у руках монарха.
💭 Поміркуймо!
Уявіть себе на місці Генріха IV — складіть перелік аргументів на користь рішення про прийняття корони короля Франції.
Якби я був Генріхом Наваррським, я б погодився прийняти корону, керуючись такими причинами:
- Завершення війни. Моє навернення до католицизму єдине зупинить криваві релігійні війни. Мир у державі головний.
- Підтримка дворянства та буржуазії. Впливові верстви підтримають мене як короля лише католиком. Без них керувати неможливо.
- Єдність країни. Для об’єднання Франції потрібна прихильність Парижа, центру католицизму. «Париж вартий меси!».
- Загроза іноземного втручання. Якщо я не стану королем, трон може дістатись іспанському принцу з підтримкою Папи, що загрожує незалежності Франції.
⚙️ Діємо: практичні завдання
Працюючи з текстом підручника, створіть карту пам’яті «Зміцнення французького абсолютизму в XVII ст.». Розпочніть укладання карти з основних гілок «Діяльність кардинала Рішельє» та «Абсолютизм Луї XIV».
1. Діяльність кардинала Рішельє (перший міністр у 1624–1642 рр.)
- Внутрішня політика:
- Зміцнив королівську владу.
- Припинив скликання Генеральних штатів.
- Обмежив права гугенотів: за «Едиктом милості» 1629 р. позбавив їх фортець та армії, зберігши віросповідання.
- Позбавив католицьку знать фортець.
- Заборонив дуелі (під загрозою смертної кари).
- Економічна політика (меркантилізм):
- Створив торговельні компанії.
- Підтримував експорт.
- Обмежив імпорт розкоші.
- Зовнішня політика:
- Створив колоніальну імперію (Канада, Західна Індія, Марокко, Персія).
- Успішно воював у Тридцятилітній війні (послабив Іспанію).
- Приєднав Ельзас та Лотарингію.
2. Абсолютизм Луї XIV («король-сонце», правління 1643–1715 рр.)
- Внутрішня політика:
- Після 1661 року ліквідував посаду першого міністра, взяв повний контроль над урядом.
- Заборонив протестантизм, змусивши гугенотів покинути Францію.
- Спирався на католицизм і сильну армію.
- Економічна політика (меркантилізм):
- Співпрацював з міністром фінансів Жаном Батистом Кольбером.
- Заохочував мануфактури та винахідництво.
- Зовнішня політика:
- Вів численні війни, розширюючи територію.
- Збільшив колоніальні володіння, створив Ост-Індську компанію (1665).
- Сусіди створили Аугсбурзьку лігу (1686) проти Франції.
Розгляньте репродукцію картини. Про які особливості постаті першого міністра Франції вона розповідає?
На картині перший міністр Франції, кардинал Рішельє, зображений у своєму робочому кабінеті. Це свідчить про його зайнятість державними справами. Він сидить у кріслі, схожому на трон, диктує помічнику, що підкреслює його владу. Предмети в кімнаті:
- Модель корабля — натякає на його політику меркантилізму, створення торговельних компаній, розбудову флоту й колоніальної імперії.
- Розгорнута на підлозі карта — вказує на його активну зовнішню політику та участь у Тридцятилітній війні.
Велика кількість котів показує його людську сторону, розкриваючи любов до тварин, що контрастує з образом жорсткого політика.
💭 Поміркуймо!
Визначте спільні риси в розвитку Франції та Бранденбург-Пруссії у XV–XVII ст.
Франція та Бранденбург-Пруссія у XV–XVII століттях мали спільні риси:
- Посилення центральної влади. В обох державах формувався абсолютизм. У Франції цей процес завершився за правління Луї XIV, у Бранденбург-Пруссії курфюрст Фрідріх Вільгельм також посилював центральну владу та зменшував вплив дворянства.
- Створення потужної армії. Правителі Франції та Бранденбург-Пруссії зміцнювали армію як опору влади.
- Активна економічна політика. Обидві держави втручалися в економіку. Франція проводила меркантилізм, підтримуючи торгівлю та мануфактури. Бранденбург-Пруссія зміцнювала економіку, сприяючи сільському господарству та запрошуючи кваліфікованих переселенців.
- Розширення території. Обидві держави вели активну зовнішню політику, збільшуючи володіння. Франція приєднала Ельзас і Лотарингію, Бранденбург-Пруссія отримала частину Померанії.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Ознаки, переваги і недоліки абсолютної монархії на прикладі Франції
- Ознаки: Вся влада належить монарху. Король править одноосібно, не скликаючи представницькі органи (як Генеральні штати). Його воля — закон. Є сильна армія та великий апарат чиновників, підпорядкованих королю.
- Переваги: Абсолютна монархія допомогла завершити релігійні війни, об’єднати країну. Меркантилізм сприяв розвитку економіки, мануфактур, торгівлі. Франція розширила території (Ельзас, Лотарингія).
- Недоліки: Надмірна любов до війн (Луї XIV) втягувала країну в конфлікти. Заборона протестантизму змусила тисячі гугенотів (ремісників, підприємців) покинути Францію, що шкодило економіці. Влада однієї людини вела до необдуманих та дорогих рішень (будівництво Версалю).
Як відбувалося формування абсолютної монархії у Франції
Формування абсолютної монархії у Франції було тривалим процесом:
- Початок (перша половина XVI ст.): Король Франциск І не скликав Генеральні штати, ухвалював рішення одноосібно, кажучи: «Така моя добра воля». Він також отримав контроль над призначенням єпископів.
- Криза та зміцнення (кінець XVI ст.): Релігійні війни ослабили країну. Їх завершення Генріхом IV (прийняв католицизм заради миру) посилило королівську владу, заснувало династію Бурбонів.
- Влада (перша половина XVII ст.): Кардинал Рішельє (перший міністр при Луї XIII) рішуче зміцнював владу короля. Він позбавив гугенотів фортець, приборкав знать, припинив скликати Генеральні штати.
- Розквіт (друга половина XVII ст.): За правління Луї XIV («короля-сонця») абсолютизм досяг піка. Він усунув посаду першого міністра, повністю контролював уряд, побудував Версаль, підкреслюючи велич.
Значення результатів релігійних воєн для зміцнення королівської влади у Франції
Релігійні війни, що тривали понад 30 років, вирішально посилили владу короля. Виснажене суспільство прагнуло миру та порядку від сильного правителя. Перехід Генріха IV у католицизм показав пріоритет єдності держави, що стало основою централізації. Нантський едикт, давши права гугенотам, затвердив католицизм державною релігією, зміцнивши зв’язок короля з більшістю населення.
Роль державних діячів у становленні абсолютизму
У становленні абсолютизму ключову роль відіграли кілька видатних діячів:
- Генріх IV: Зупинив релігійні війни, відновив авторитет королівської влади, показавши приклад монарха, який ставить інтереси держави вище за все.
- Кардинал Рішельє: Був архітектором французького абсолютизму. Він цілеспрямовано знищував будь-яку опозицію королю — чи то від гугенотів, чи від аристократії. Його політика зробила владу монарха практично необмеженою.
- Луї XIV: Він став уособленням абсолютизму. «Король-сонце» не просто мав абсолютну владу, а й зробив її символом величі Франції.
2. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Початок правління «короля-сонця» Варфоломіївська ніч Нантський едикт Початок діяльності кардинала Рішельє
- Варфоломіївська ніч (1572 р.)
- Нантський едикт (1598 р.)
- Початок діяльності кардинала Рішельє (1624 р.)
- Початок правління «короля-сонця» (1643 р.)
Обговорюємо в групі
3. Обговоріть у групі зміст висловлювань французьких державних діячів. Доберіть історичні факти, які підтверджують зміст висловлювань: «Париж вартий меси» (Генріх IV); «Держава — це я!» (Луї XIV).
«Париж вартий меси» (Генріх IV)
Цей вислів означає, що заради великої мети (об’єднання країни, припинення війни) можна піти на компроміс, зокрема у вірі. Генріх Наваррський, лідер гугенотів, мав законне право на трон, але католицький Париж не визнавав його. Щоб завершити тривалі релігійні війни та об’єднати Францію, Генріх вирішив перейти в католицизм, вимовивши знамениту фразу. Це рішення дозволило йому коронуватися як Генріх IV, заснувати нову династію Бурбонів і встановити в країні мир.
«Держава — це я!» (Луї XIV)
Ця фраза є символом абсолютної монархії, де влада короля необмежена, а його особа ототожнюється з усією державою. Хоча невідомо, чи казав Луї XIV ці слова насправді, його правління є яскравим підтвердженням цього принципу. Після смерті першого міністра в 1661 році, Луї XIV узяв увесь контроль над урядом на себе і більше ніколи не призначав першого міністра. Він особисто ухвалював усі важливі рішення, спираючись на сильну армію та католицьку церкву. Будівництво розкішного палацу у Версалі, куди було перенесено королівський двір, також мало на меті підкреслити велич і могутність монарха, який був центром усієї держави.
Мислю творчо
4. Опрацюйте витяги з історичного документа. Які з порад Рішельє вважаєте актуальними для сьогодення?
Я вважаю, що всі поради кардинала Рішельє, наведені в уривку, є актуальними і в наш час.
- «Треба спати як лев, не закриваючи очей, щоб бачити всі біди, що можуть статися». Ця порада означає, що керівники держави повинні бути завжди пильними та готовими до будь-яких загроз. Це так само важливо, адже виникають нові виклики: військові конфлікти, економічні кризи чи пандемії. Держава має бути до них готовою.
- «Скарбниця — серце держави… якщо воно міцне, то дає можливість керувати світом». Це нагадування про те, що сильна економіка є основою незалежності та впливу країни. Якщо в держави є гроші (міцна скарбниця), вона може розвивати армію, науку, будувати дороги та лікарні й бути сильним гравцем на міжнародній арені.
- «У великій державі потрібно в скарбниці завжди мати запас на випадок непередбачених обставин». Ця ідея є основою сучасної фінансової політики. Кожна розсудлива держава створює резервні фонди. Ці гроші допомагають пережити несподівані труднощі (стихійні лиха або економічні спади), не занурюючись у величезні борги.