Михайло Коцюбинський (відповіді стор. 133)







Відповіді до запитань зі сторінок

1. У дорозі до Остапа й Соломії пристав

Відповідь: А - Іван

2. Прочитайте речення

Вона рвала його, ламала, крутила і била ногами, а він згинався, упирався, зчіплювався вгорі китицями, ранив їй руки й тільки корінням тремтів, немов од окритого реготу.

У цьому уривку наявний художній засіб:

Відповідь: Г - персоніфікація

3. Сюжет повісті розгортається в такій послідовності:

Відповідь: Г - поранення Остапа — Соломія шукає вихід — переможний поєдинок з вовком — думки Остапа про смерть

4. Стисло залишить сюжет II та III частин твору.

Соломія й Остап дістаються лівого берега Дунаю. Тут вони опинилися серед інших втікачів. Пішли до Якима, який обіцяв їм швидко добратися до Туреччини. Втім, потрібно було їм зробити пліт. На іншому березі Остапа було поранено у груди.
Соломія довго тягла його за собою. У Остапа почалася гарячка.
Дівчина звернулася за допомогою до циган, які за гроші прихистили їх у себе.

5. Який настрій навіює пейзаж і погода в II і III частинах твору Яку роль вони відіграють у розкритті внутрішнього стану героїв повісті?

Було душно й спекотно. Цей стан передає тривогу героїв, їх переживання за свою долю. Можна сказати, що погода промовляє за них те, у чому вони бояться собі зізнатися навіть собі - сумніви, страхи, невизначеність. До того ж Остапа буде поранено - почнеться лихоманка. Погода це ніби передбачає.

6. Що давало сили героям долати такі великі труднощі на шляху? Ці труднощі руйнували чи зміцнювали переконання Остапа й Соломії? Обґрунтуйте свою думку

  • У Остапа не було іншого виходу - він так був вихований, не зважати на перешкоди й боротися
  • У Соломії, певно, важливим мотивом було - кохання до Остапа. Тому труднощі не руйнували переконання

7. Знайдіть і прочитайте епізод, коли до Остапа прийшов вовк. Прокоментуйте майстерність М. Коцюбинського в змалюванні цієї напруженої сцени.

Напруженість передається через мовчазність Остапа, що вже відчуває смерть та не боїться її, лише поливаючи вовка водою. Мовчазний вовк клацає іклами, видаючи свій звіриний голод, чекаючи на смерть Остапа. Ця дуель на витривалість створює напругу. Хто витримає більше: голодний звір чи напівжива людина? Це питання ставить собі читач.

8. Покажіть на карті місцевість, де відбуваються події в II і III частинах повісті.

Це є переправа через річку Прут, біля міста Рені, де річка впадає в Дунай.

9. Спрогнозуйте подальші події в повісті

Можу спрогнозувати, що їм буде нелегко, оскільки Остап у дуже важкому стані. Цигани схожі на злодіїв, тому мало надії, що зможуть довго у них переховуватись. Скоріш за все, їх знайдуть.

11. Проведіть мовне дослідження уривка, як Соломія заблукала плавнях (починаючи з речення «Голос її прозвучав глухо...» і закінчуючи словами «... — і різна заплакала») Знайдіть і запишіть по одному-два приклади епітета, персоніфікації, інверсії, порівняння. ворожий очерет, шалена відвага - епітети;

  • Соломія чула до нього зненависть, як до живої істоти, тремтів, немов од скритого реготу - порівняння;
  • шум комишу перемагав її, комиш шумів... він їжився перед нею - персоніфікація;
  • Налякані чужим голосом птахи з тривожним писком крутились, він тепер лежить хворий і самотній у пущі й виглядає її з очеретів - інверсія.

12. Які кольори й звуки зображено в III частині повісті? Наведіть конкретні приклади з твору До яких видів мистецтва ці засоби наближають повість «Дорогою ціною»?

«Була се густа, гнила й тягуча рідина, з проявним запахом шувару. Соломія сиділа перестрашена та прислухувалася, про що щепче морок.»

«— Шу... шу... шу... - починав він іздалека, — шу... шу...— обзивалось тут коло неї, — шу... шу.. шу...— шепотіло все разом пощо було клясти... шушу... а тепер умре... побачиш — умре... шу... шу... шу..."

Кольори й звуки переважно передають дратівливий, напружений стан героїв, їхнє сприйняття світу на той момент. Вони персоніфікують оточення, звуки шуму очерету ніби говорять погані речі. Усі ці виражальні можливості кольору та звукових образів. Можна віднести до мистецтва імпресіоністів.