Україна та українці у світовій літературі (на прикладі прочитаних творів)







План відповіді

  1. Героїчному імені Івана Мазепи присвячено багато праць світової літератури. До нього зверталися: Дж. Байрон, 0. Пушкін, П. Чайковський, Є. Маланюк, Ф. Ліст.
  2. Відображення краси кримської природи й історії українського народу в поезії А. Міцкевича «Кримські сонети».

Гортаючи сторінки творів закордонний авторів, часто зустрічаємо рядки, присвячені Україні та українцям, що свідчить про інтерес до нашої країни не з точки зору географії, а з точки зору духовності української нації.

Англійський поет Д. Байрон у своїй поемі «Мазепа» спробував збагнути героїчну суть цього персонажа. Героїчне ім'я Івана Степановича Мазепи тісно пов’язане з Україною, боротьбою за її незалежність. Івана Мазепу називають патріотом, мудрим керманичем. У його житті було багато злетів і падінь, одна з найтрагічніших сторінок його життя — це участь у російсько-шведській війні 1709 року. Пушкін у передмові до першого видання поеми «Полтава» писав: «Мазепа є однією з найвизначніших осіб тієї епохи». До поеми «Полтава» композитор Чайковський написав оперу «Мазепа». Для Є. Маланюка гетьман Мазепа був внутрішньою суттю, потребою і мрією поета про завтрашній вільний день своєї нації. Ідейний дух:Мазепи та любов до України визначають такі рядки:

..панове полковники.
Без жодної політики,
Озмітеся всі за руки.
Не допустіть гіркої муки
Матці своїй більш терпіти!
України ворогів нумо бити!
Самопали набувайте
Гострих шабель добувайте
І за віру хоч умріте,
А вольностей бороніте!
(І. Мазепа «Дума»)

Український народ пам'ятає гетьмана, про що свідчать народні думи і легенди. В одній з них мовиться, що він не помер, а спить у Києво-Печерській Лаврі із шаблею в руках і чекає на той час, коли зможе допомоги рідному народові отримати свою незалежність. Натхненний образом українського гетьмана, угорський композитор Ференц Ліст написав симфонічну поему «Мазепа». Найбільш доречними на сьогодні стали слова В. Сосюри:

Любив Вкраїну він душею
І зрадником не був для неї!

Адам Міцкевич — геніальний польський поет-романтик. Перебування в Україні суттєво вплинуло на духовне життя поета та його творчість. Поет був змушений жити на чужині, але рятували його мандрівки. Він подорожує по Україні, Криму, і результатом цієї подорожі стає перша книга поета, яка виходить у Росії в 1826 році під назвою «Кримські сонети». Життя і творчість поета дуже тісно пов'язані з Україною У Києві він зустрічався з діячами .польських таємних організацій.

Відвідував Києво-Печерську Лавру, бував на Хрещатику, на Подолі, милувався крутими схилами Дніпра-Славути. Він був у захваті від краси та величі стародавнього міста біля Дніпра. А далі була Одеса. Перебуваючи в Україні, Міцкевич знайомитеся з українською історією, фольклором. Під впливом побаченого і почутого з'являється балада «Чати» і починається робота над поемою «Конрад Валленрод».

У грудні 1825 року він знайомиться з українським письменником, викладачем університету П. Т. Гулаком-Артемовським. майбутнім класиком української літератури. Ця подія відбулася в міст» Харкові, де в той час перебував поет. Коли Міцкевич виїхав до Одеси, то мав працювати у Рішельєвському ліцеї викладачем, але це йому, як поету на заслані не дозволили, і він поїхав до Криму. Серед поезій Міцкевича, які він писав в Україні, є 18 шедеврів— своєрідне відлуння подорожі до Криму, поетичний образ—«Кримські сонети».

У збірці «Кримські сонети» поет оспівує красу Кримського півострову та його природи- «Бахчисарай», «Могили гарему», «Алушта вночі», «Аю-Даг», «Руїни замку в Балаклаві». Усі вони описують краї у і неповторність певного куточка природи Криму. Це видно з назв сонетів. Крім того, у кожному сонеті є роздуми поета, які водночас і роздумами ліричного, героя. І саме автор намагається збагнути величі природи, торкнутися таємниць життя людини, її нерозривного зв'язку з природою.