Своєрідність сміху Миколи Гоголя в поемі «Мертві душі». Уривок із твору


План відповіді

  1. Сміх Миколи Гоголя —сатира, викриття вульгарності представників феодально-кріпосницького ладу.
  2. Прізвища, що говорять самі за себе. 3
  3. За Гоголем, «сміх — це засіб виховання людини».

Твори М. Гоголя змальовують життя Росії, столичне й провінційне. Усі симпатії письменника на боці «маленької» людини, на боці народу. Сатира Гоголя розкриває вульгарність героїв. Вона спрямована на викриття протиріч феодально-кріпосницького ладу.

В основу творів Гоголя лягли події, пов'язані із суспільним характером. Образи гоголівських творів мають таку силу, що стали загальними. Для розкриття образу Гоголь підкреслює одну-дві характерні особливості, але передає їх гротескно, так, що образ розкриває не тільки людину, а ціле явище у суспільстві (маніловщина — слащавість). Багато подробиць та деталей, навколишніх предметів, різке їхнє перебільшення або зменшення розкривають характер персонажа (Собакевич: меблі, картини) Гоголь використовує прізвища, що говорять самі за себе, це також є розкриттям образу: Держиморда, Собакевич, Коробочка.

Сатира Гоголя своєрідна, вона відрізняється від сатири Салтикова-Щедріна де багато сарказму. Гоголівський «сміх крізь сльози» мав іншу ідейну та художню природу. Тонкий психолог Гоголь малює Чичикова як нове явище в російському житті.

Гоголь казав, що комізм криється у всьому, та ми його не бачимо, хоча й живемо поряд із ним. Та коли митець переносить комізм у мистецтво, ми його відразу помічаємо і сміємось над собою, дивуючись, що раніше не помічали цього. Письменник визнавав сміх, який допомагає людині стати людиною. Вважав, що «сміх — це засіб виховання людини», треба сміятися не над «кривим носом людини», а над її «кривою душею». Гоголівський «сміх крізь сльози» розширив межі гумору.

Сміх Гоголя розкривав пороки поліцейсько-бюрократичного режиму і виховував презирство до нього. Це сміх над мерзенним життям і сльози від цього. Це сльози скорботи і гніву. «Сміх крізь сльози» нещадний, але разом з цим сповнений любові до людини. Сміх Гоголя не тільки карав, він пройнятий світлою, життєдайною вірою у звичайну людину, в її силу.

«Мертві душі» (уривок)

«Ноздрьов був у деякому відношенні історична людина. Ні на одному зібранні, де він був, не обходилось без історії. Яка-небудь історія неодмінно траплялася: або виведуть його під руки з зали жандарми, або змушені бувають виштовхати свої ж приятелі. Коли ж цього не станеться, то все-таки щось та буде таке, чого з іншим ніяк не буває: або наріжеться в буфеті так, що тільки сміється, або забрешеться якнайжорстокіше, так що, нарешті, самому зробиться совісно. І набреше зовсім без ніякої потреби: зненацька розкаже, що в нього був кінь якої-небудь голубої або рожевої масті і такі інші нісенітниці, так що слухачі, нарешті, всі відходять, промовивши: ну, брат, ти, здається, вже почав кулі лити».

Переклад за ред. К. Шмиговського