Роман Стендаля "Червоне та чорне" в стислому переказі в скороченому вигляді не дозволить повністю розкрити всі деталі роману. Тому для цього читайте повну версію тут
Але якщо є необхідність швидко взнати зміст твору "Червоне та чорне" то читайте нижче короткий зміст роману.
Червоне і чорне скорочено
Французьке місто Верьєр, округ Франш-Конте. Пан Реналь говорить своїй дружині, що бажає взяти на роботу гувернера. Реналь відрізняється досить самовдоволеним і пихатим характером і, не дивлячись на те, що гувернер в їхньому будинку зовсім необов'язковий, він бажає його взяти тому, що у пана Вально є шикарні коні, а якщо у Реналя і немає коней, повинен бути хоча б гувернер. Реналь бере на службу молодшого сина Сореля (Жульєна), через те, що його порекомендував Шелан. Жюльєн прекрасно знає латинську, навчений богослов'я і має вельми гарний зовнішній вигляд, за що жінки звертають на нього увагу.
Латинь юнак проходив не в школі, а у полкового лікаря, який після смерті заповів любов до Наполеона і безліч книг. Сорель молодший ще з дитинства вирішив стати військовим, тому, що для нього це був єдиний варіант заробити собі положення в суспільстві. Коли ж юнак підріс, він зрозумів, що може стати лише священнослужителем.
Дружина Реналя перебувала в обуренні від вигадки свого чоловіка, оскільки мала трьох синів, а в будинок буде вхожий сторонній і цей же сторонній, на її погляд, буде вчити уму-розуму її дітей, а може і піднімати на них свій голос.
Жінка була здивована його віком і зовнішнім виглядом і незабаром до юнака всі починають добре ставитися. Служниця Реналя, Еліза бажає вийти заміж за Жульєна після отримання спадщини, про що повідомляє абату Шелану.
Попри те, що абат радий цій звістці, Жюльєн дівчині відмовляє, оскільки бажає досягти більшого в житті. Все сімейство влітку відправляється в Вержі. Це село знаходиться в маєтку Реналей, так само там стоїть їх замок. Пані Реналь все більше часу проводить з Сорелем і, нарешті, розуміє, що закохана в нього, оскільки юнак опиняється чемним, веселим і кмітливим. Реналь не знає, які почуття відчуває до неї молодик, хоча вона теж дуже подобається Жюльєнові, тому, що вона дуже чарівна.
Сорель зовсім не любить пані Реналь, Жюльєн лише самостверджується і мстить чоловікові Реналь, адже він частенько розмовляє з ним жорстко. Він каже дружині Реналь про те, що відвідає її сьогодні як стемніє, Жюльєн сильно нервує, але, побачивши пані, не може відвести від неї погляду. Через пару діб Сорель починає усвідомлювати, що шалено закохався у свою пані.
Минає тиждень і у Реналь дитина захворіла. Мати картає себе, адже вважає, що це розплата за її гріхи. Її мучить совість за зраду і вона відмовляється від Сореля. Він впадає в розпач. Чоловік Реналь не знає про гріхи своєї дружини, але інші в курсі всього, що відбувається. Еліза зустрічає Вально і говорить про зраду своєї пані з Сорелем. До вечора про все дізнається глава сім'ї. Дружина пояснює, що це наклеп, і чоловік їй вірить.
Чутки про зраду розлітаються дуже швидко і Шелан пропонує Сорелю покинути Верьер і виїхати до Фуке - лісоторговця, ну або повчитися в семінарії хоча б один рік. Сорель їде, але незабаром повертається і прощається з пані. На їхню думку, вони вже ніколи не будуть разом.
Жюльєн Сорель виїжджає в семінарію і невдовзі приходить до ректора. Ректор Пірар дуже негарний і викликає в Сореля почуття жаху. Пирар проводить співбесіду, залишається дуже задоволений латиною Жюльєна, приймає його на навчання і навіть призначає стипендію. Жюльєна проводять в його кімнату. Семінаристам він не подобається, тому що занадто розумний. Сорелю необхідно визначитися з наставником і він вибирає ректора Пірара. Ректор цьому радий, оскільки сам на межі звільнення, попри те, що він під опікою маркіза Ла-Моль, тутешнього аристократа. Через якийсь час Ла-Мель пропонує гарне місце ректору і Пирар їде. Жюльєн радий за свого наставника і пропонує йому фінансову допомогу на перших порах. Пирар допомогу приймає.
Пирар приїжджає в маєток Ла-Моля в місто Париж. Ла-Моль високий чиновник. Він пропонує роботу і, оскільки йому необхідна людина для листування, запитує, чи немає у Пірара хорошої людину на цю посаду. Пирар виставляє кандидатуру Сореля, як людини низького стану, але вельми обдарованого. Ла-Моль викликає Сореля на співбесіду.
Жюльєн Сорель відправляється в Париж, але по дорозі вирішує заїхати до своєї коханої. До нього дійшли чутки, що вона почала себе дуже дивно вести. Жульєн з заходом сонця приходить до неї. Незабаром чоловік про щось почав підозрювати дружину і Сорель втік з її покоїв.
Жюльєн добирається до Парижа. Його дуже захоплює все, що пов'язано з Наполеоном, він заходить в музеї, а після цього поспішає на співбесіду. Пирар показує Ла-Молю претендента на посаду.
Жюльєна беруть секретарем, і досить скоро його починає поважати сам маркіз Ла-Моль за старанне виконання своїх зобов'язань. Сорелю довіряють все складніші справи й він успішно з ними справляється. Сорель швидко розуміє стиль одягу парижан і вливається в їх стиль життя. Жюльєнові вручають орден і після цього він заспокоюється і відчуває себе більш розкуто. Жюльєн Сорель часто бачить мадмуазель Ла-Моль, але вона його зовсім не цікавить. Мадемуазель давно набридли всі аристократи й маркізи, які хочуть підкорити її серце. У дівчини є дивна особливість, вона щороку в певний день одягається траурно в в одяг коханого Маргарити Наваррської. Йому відрубали голову на головній площі міста.
Від цієї дивності Сорелю стає цікава дівчина, і він вирішує з нею заговорити. Їм цікаво разом. Сорель хоче, щоб дівчина його полюбила, хоча і не знає, що вона вже давно закохана в нього Незабаром він отримує від неї записку з освідченням у коханні і його переповнює гордість за самого себе. Попри все це, Сорелю починає здаватися, що Матильда і її друзі знущаються з нього, а її любов це лише глузування. Він приходить в її покої і вона проводить з ним ніч, але з ранку соромиться свого вчинку. Дівчина кілька разів відмовляє йому, він ображається і перестає до неї підходити. До цього часу Матильда дуже сильно проникає в його серце. Князь Коразов, друг Сореля, пропонує позалицятися за іншою дівчиною, щоб викликати ревнощі мадмуазель Ла-Моль. Жюльєн розуміє, що Матильда теж його любить. Він залазить до неї у вікно і вона прямує в його обійми. Ла-Моль вагітніє і бажає заміжжя. Батько погоджується на весілля. Маркіз Ла-Моль дістає для Сореля звання гусарського поручика і відправляється на фронт. Всі його мрії збулися.
Пані Реналь мстить Сорелю, розповідаючи в листі, віддане Ла-Молю, що Сорель кар'єрист і негідник. Ла-Моль відмовляє в шлюбі та незабаром Сорель вбиває Реналь.
Його садять під арешт. Матильда збирає свої речі і їде до нього. Вона всіма способами намагається пом'якшити вирок, пропонуючи хабаря судді й чиновникам. На суд приїздить дуже багато людей, яким шкода Жюльєна Сореля, він вимовляє останні слова, кажучи, що він простолюдин і саме через це всі його біди, і іншої долі для нього не могло бути. Перед стратою до нього приходить Реналь і повідомляє, що лист не її, а духівника, він розуміє, що все ще закоханий в неї. Жюльєна після суду стратять. Матильда ховає його голову, а Реналь вмирає через кілька днів.