План відповіді
- Самобутність любовної лірики Пушкіна.
- Краса кохання у вірші «Я помню чудное мгновенье...», присвячене А. П. Керн.
- Вірш «Я вас любил...» — мініатюра про нероздільне кохання.
- Головна думка любовної лірики Пушкіна: кохати —то велике щастя.
Пушкіна називають поетом дружби та кохання. І дійсно, вірші Пушкіна, присвячені дружбі та коханню, дуже зворушливі. Поет любив спілкуватися, бачив у людях гарне, умів цінувати людей, мав багато друзів, багато про них писав.
Тема кохання особлива у творчості Пушкіна. Вірші про кохання свідчать про багатогранність пушкінської лірики. Він зумів виразити в них загальнолюдські почуття такою яскравою, такою багатою мовою, що його твори про кохання близькі й зрозумілі нам і зараз, попри те, що Пушкін писав про себе, про свої почуття і зустрічі у XIX столітті.
Вірші про кохання присвячені жінкам, яких любив поет, а тому мають велику силу почуттів, вони стали шедеврами і пройшли через віки.
Вірш "Я помню чудное мгновенье" написаний у Михайлівському. У ньому поетично і щиро описане кохання Пушкіна до А. П. Керн, що знову спалахнуло при зустрічі. З А. П. Керн поет був знайомий давно, з 1819 року, коли зустрів її на балі в Оленіна, президента Академії наук. Та Керн не звернула тоді уваги на поета. Вони знову зустрілися через 6 років, у червні 1825 року, у сусідньому з Михайлівським Тригорському, куди Керн приїхала до своєї рідні. Ця зустріч відродила почуття О. С. Пушкіна, які він відобразив у вірші —маленькому, але з глибоким змістом. У ньому не описаний образ жінки, а тільки те враження, яке вона справила.
Поет вдячний життю за «мимолетное виденье», за «гения чистой красоты». У вірші багато точних, емоційних епітетів, порівнянь. Усі вони дихають коханням та ніжністю. Анафора вірша посилює враження, щоб передати тему печалі та скуки, тобто одноманітності Весь вірш побудований на повторах: «... и божество, и вдохновенье, и жизнь, и слёзы, и любовь». Пушкін підкреслює красу кохання і велике щастя кохати.
Серед віршів про кохання є ще один, присвячений також конкретній жінці — Ганні Оленіній. до якої О. С. Пушкін сватався. Вірш «Я вас любил...» —це мініатюра про нерозділене кохання про прощання з коханою. Тут багато тепла, сердечності джентльменства. Поет страждає від нерозділиного кохання, але бажає своїй коханій, щоб той, кого вона обере, кохав її так само ніжно палко, як він: «Я вас любил так искренне, так нежно, как дай вам Бої любимой быть другим».
Пушкін бачив прекрасне у всьому, він умів дружити » вмів кохати. У коханні людина повинна віддавати себе повністю. Пушкін віддавав: може, тому мав за дружину найвродливішу жінку Санкт -Петербурга, до якої звертався зі словами: «Чистейшей прелести чистейший образец Хто кохає, той мас світ. І знову крізь віки звучать слова, вже роман су: «Я помню чудное мгновенье...». У віршах Пушкіна про кохання звучить головна думка: кохати — це велике щастя, тільки кохаючи ті відчуваєш себе людиною.
До...
Я мить чудову пам'ятаю.
Коли мені з'явилась ти.
Як осяйне видіння раю.
Як чистий геній красоти.
В сумній холодній безнадії
В людській тривожній метушні
Звучав твій голос, наче мрії.
У снах з'явилась ти мені.
Йшли роки. Мрії чарівні
Розвіяв вітер часу злий.
І я забув твоє обличчя.
Твій стан і голос ніжний твій
У глушині важкій вигнання
Минали дні мого життя
Без божества і без кохання.
Без сліз, натхнення, без чуття.
Та знов душею воскресаю.
Моїм очам з'явилась ти.
Як осяйне видіння раю.
Як чистий геній красоти
І серце б'ється знов огнисте,
В моїй душі воскресли знов
І божество, й натхнення чисте,
Й життя, і сльози, і любов.
Переклад В. Сосюри