ЗАВДАННЯ 1
Використовуючи текст параграфа і мал. на с. 60, поміркуйте, чому людство так наблизилося до опівночі. Які причини призводять до наближення хвилинної стрілки Годинника Судного дня?
Людство наблизилося до символічної опівночі через безпрецедентне зростання глобальних загроз, які ставлять під загрозу існування цивілізації. Основними причинами наближення стрілки Годинника Судного дня є військові конфлікти з ризиком застосування ядерної зброї, тероризм, неконтрольовані кліматичні зміни, поширення масштабних епідемій та наслідки техногенної діяльності людини.
ЗАВДАННЯ 2
Розгляньте таблицю «Аспекти глобальної безпеки» й пригадайте, яких сфер стосуються Цілі сталого розвитку.
Цілі сталого розвитку стосуються соціальної, економічної та екологічної сфер життєдіяльності суспільства. Вони охоплюють питання подолання бідності та голоду, забезпечення здоров’я, якісної освіти, гендерної рівності, доступу до чиста води та енергії, а також захист екосистем і встановлення міжнародного миру та правосуддя.
ЗАВДАННЯ 3
Оберіть із-поміж запропонованих дві міжнародні організації й визначте, які Цілі сталого розвитку вони можуть реалізувати. Висловіть думку, як саме. Запишіть відповіді в зошит, використовуючи шаблон таблиці внизу.
| Організація | Цілі сталого розвитку, які може реалізувати | Як саме реалізує |
|---|---|---|
| ЮНІСЕФ | Ціль 4 (Якісна освіта) та Ціль 6 (Чиста вода та належні санітарні умови) | Організація забезпечує доступ дітей до навчання у зонах конфліктів та фінансує будівництво систем водопостачання у регіонах, що потерпають від посухи. |
| Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) | Ціль 3 (Міцне здоров’я і благополуччя) | ВООЗ координує міжнародні зусилля з подолання пандемій, проводить вакцинацію населення та розробляє стандарти медичної допомоги для всіх країн світу. |
ЗАВДАННЯ 4
Ознайомтеся з опитуванням щодо глобальних ризиків 2025 року. Оберіть три ризики, притаманні Україні. Які наслідки кожного з обраних для держави і громадян / громадянок?
- Збройні конфлікти: для держави це призводить до руйнування інфраструктури та втрати територій, а для громадян — до загрози життю, втрати майна та вимушеного переселення.
- Економічний спад: для держави це означає дефіцит бюджету та неможливість фінансувати соціальні програми, а для громадян — зростання цін, безробіття та зниження рівня життя.
- Кіберзагрози та дезінформація: для держави це загрожує безпеці критичної інфраструктури та виборчих процесів, а для громадян — маніпуляцією свідомістю та втратою персональних даних.
ЗАВДАННЯ 5
Проаналізуйте запропоновані показники, використовуючи інформацію за QR-кодами. Що впливає на безпеку? Як різні чинники (економічний, географічний, політичний тощо) дають змогу мати такий високий рівень безпеки?
На рівень безпеки впливає стан політичної стабільності, дотримання прав людини, рівень мілітаризації та доступність ресурсів. Економічний чинник дозволяє країнам-лідерам забезпечувати високу якість життя та продовольчу безпеку через інвестиції в технології. Політичний чинник забезпечує відсутність внутрішніх конфліктів, а географічне розташування у стабільних регіонах мінімізує ризики зовнішньої агресії. Таке поєднання факторів створює середовище з низьким рівнем загроз для населення.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Знайдіть інформацію про те, наскільки за 5 років від часу укладання Паризької кліматичної угоди світ досягнув поставлених цілей. Використовуйте додаткові джерела інформації за QR-кодами поруч.
За перші п’ять років після підписання Паризької кліматичної угоди світова спільнота не змогла повною мірою реалізувати поставлені цілі, хоча зафіксовано певний прогрес у переході на відновлювані джерела енергії. Станом на 2020–2021 роки темпи скорочення викидів парникових газів були недостатніми для обмеження глобального потепління на рівні 1,5 °C, а концентрація вуглекислого газу в атмосфері продовжувала зростати. Фінансове зобов’язання розвинених країн щодо щорічного виділення 100 мільярдів доларів на допомогу країнам, що розвиваються, не було виконано в повному обсязі. Водночас понад 110 країн світу задекларували довгострокові стратегії досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року, що свідчить про посилення політичної волі до змін.