Поміркуймо!
Проаналізуй схему. Поясни в чому суть конфліктів, що позначені стрілками
Суть конфліктів полягала в боротьбі різних станів суспільства (монарха, феодалів, духовенства, буржуазії, міщан, робітників і селян) за владу, ресурси та права. Кожна група мала власні інтереси, що призводило до суперечок через податки, повинності, власність та доступ до влади. Духовенство конфліктувало з монархією за вплив, феодали — за збереження привілеїв, буржуазія та міщани — за економічну свободу, а селяни й робітники — за зменшення утисків.
Поміркуймо!
1. Розглянь таблицю. Які зі згаданих народів сьогодні мають власні держави?
Власні держави сьогодні мають: іспанці, французи, англійці та шотландці (в рамках Великої Британії), ірландці, німці, італійці, чехи, словенці, поляки, українці (русини), білоруси, литовці (жемойти), вірмени та євреї.
2. Спрогнозуйте, чи могли мати місце в цих державах конфлікти між владою та етнічними спільнотами.
Так, конфлікти були ймовірними. Посилення центральної влади викликало опір народів в етнічно неоднорідних країнах, які хотіли зберегти свою самобутність. Спроби панівної нації, наприклад, кастильців в Іспанії, нав’язати свою мову та культуру іншим (каталонцям, баскам) призводило до боротьби за власну ідентичність та самоврядування.
1. Порівняйте виступи міщан за Середньовіччя і Ранньомодерної доби — що в них спільного й відмінного.
Спільне: В обох випадках повстання були спричинені економічними труднощами та обмеженням міського самоврядування.
Відмінне:
- Причини: У Ранньомодерну добу до старих причин додалися протести проти надмірної централізації влади та релігійних утисків.
- Масштаб: Повстання стали значно більшими, охоплюючи цілі країни, а не лише окремі міста.
- Організація: Замість стихійних виступів з’явилися сплановані повстання з лідерами та чіткими цілями.
- Наслідки: Успішні повстання могли призвести до зміни політичного устрою в країні та релігійних реформ, а не лише до отримання привілеїв для одного міста.
2. Чому, на вашу думку, масштабність участі та значущість наслідків повстань зросла за Ранньомодерної доби?
Масштабність та значущість повстань зросли через:
- Поширення ідей: Завдяки друкарству нові погляди швидко поширювалися, об’єднуючи людей.
- Нові причини боротьби: Конфлікти тепер велися проти загальнодержавної політики (централізації, релігійних утисків), що зачіпало інтереси значно більшої кількості людей.
- Краща організація: Повстання стали більш організованими, що дозволяло залучати більше учасників і діяти скоординовано.
Історичні подробиці
1. Якими були причини повстання міст Кастилії?
Причинами повстання були політика короля Карла V, високі податки та централізація влади, що загрожувало свободам міст.
2. Які факти повстання свідчили, що станові рамки в суспільстві поступово слабшали і відбувалося формування єдиної спільноти — нації?
Про це свідчить те, що навколо спільної ідеї збереження міського самоврядування об’єдналися представники різних станів: міщани, частина шляхти та духівництва.
3. Як ви думаєте, чому повстання могло зазнати поразки?
Повстання могло зазнати поразки, оскільки містам протистояла могутня королівська армія, яка зазвичай була краще організованою та озброєною.
4. Яким було значення повстання, попри його поразку?
Незважаючи на поразку, повстання змусило короля піти на поступки: він почав враховувати інтереси місцевої знаті та міщан, звільнив продажних чиновників та зберіг представницькі збори (кортеси).
Поміркуймо!
1. Розгляньте картину. Опишіть за нею життя селян.
На картині зображено важке колективне життя селян, підпорядковане сільськогосподарському циклу. Вони разом працюють у полі, використовуючи прості знаряддя. Їхній побут простий, а одяг скромний.
2. Спрогнозуйте: як зростання попиту на сільськогосподарську продукцію могло вплинути на землевласників та селян.
Зростання попиту змушувало землевласників впроваджувати нові технології. Для селян це могло означати як покращення становища (більше роботи, особиста свобода в Західній Європі), так і посилення залежності та закріпачення (у Східній Європі), оскільки власники землі прагнули збільшити прибутки.
1. Порівняйте селянські війни з міськими повстаннями: знайдіть в них спільне й відмінне.
Спільне: І селяни, і міщани боролися проти утисків, високих податків та за покращення економічних умов.
Відмінне:
- Головна мета: Міщани боролися за самоврядування, тоді як селяни вимагали скасування кріпацтва та зменшення повинностей.
- Наслідки: Міські повстання могли призвести до реформ, а селянські війни здебільшого закінчувалися поразкою та погіршенням становища селян.
- Методи боротьби: Міщани частіше використовували мирні методи (скарги, судові позови), а селяни вдавалися до масових збройних повстань.
2. Поміркуйте, чому селянські виступи зазнавали поразок. Чи могли вони мати позитивні наслідки в майбутньому?
Селянські виступи найчастіше зазнавали поразок через військову перевагу їхніх супротивників — добре озброєних армій. Попри поразки, ці повстання мали позитивні наслідки для майбутнього: вони послаблювали феодальні відносини та спонукали владу до проведення реформ.
Поміркуймо!
1. Пригадайте мирні методи боротьби міщан за свої права. Які з них могли використати селяни?
Міщани боролися мирними методами: створювали спілки, подавали судові позови, писали скарги, організовували демонстрації та використовували друковані листівки. Селяни могли використовувати такі ж методи, як написання скарг, подання позовів чи організація мирних зібрань.
Які інші мирні методи могли використати селяни?
Селяни також могли відмовлятися виконувати повинності (пасивний опір), проводити колективні звернення, організовувати страйки або вести переговори з поміщиками.
2. Розгляньте ілюстрацію. Чому саме таку зброю мали повсталі селяни? Чи була вона ефективною?
Селяни використовували підручні знаряддя праці (палиці, ціпи, кийки), оскільки не мали доступу до професійної зброї. Вона була малоефективною проти озброєного війська, але небезпечною у рукопашному бою.
Поміркуймо!
1. Розгляньте пам’ятну медаль. Кому вона симпатизує? Чому сучасні швейцарці зберігають пам’ять про Селянську війну?
Пам’ятна медаль симпатизує повсталим селянам. Швейцарці зберігають пам’ять про цю війну, оскільки, попри поразку, вона змусила владу провести реформи та зменшити податки, ставши важливою частиною шляху до здобуття прав і демократії.
2. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, де ще у Європі увічнено пам’ять про селянські повстання / війни?
Пам’ять про селянські повстання увічнена в багатьох країнах Європи. Наприклад:
- У Німеччині: панорама «Селянська війна в Німеччині» в місті Бад-Франкенгаузен.
- В Угорщині: пам’ятники Дєрдю Дожі, ватажку повстання 1514 року.
- В Англії: назви місцевостей нагадують про повстання Роберта Кета 1549 року.
3. За підручником історії України дізнайтеся, коли і де відбувалися селянські виступи на українських теренах за Ранньомодерної доби?
На українських землях у Ранньомодерну добу (XVI–XVII ст.) відбувалися великі козацько-селянські повстання, зокрема під проводом Криштофа Косинського (1591–1593) та Северина Наливайка (1594–1596). Кульмінацією боротьби стала Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького (1648–1657).
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати найбільші соціальні конфлікти Ранньомодерної доби.
Німецька селянська війна, повстання Дєрдя Дожі в Угорщині, повстання Роберта Кета в Англії, Селянська війна у Швейцарії, Козацька революція Богдана Хмельницького, Нідерландська революція.
Можу визначити причини і наслідки соціальних конфліктів раннього Нового часу.
Причини: боротьба за владу, податки, повинності, обмеження прав, релігійні та етнічні суперечності, централізація влади.
Наслідки: часткові реформи, посилення репресій, зміни політичного устрою, утворення нових держав, здобуття прав і свобод для окремих груп.
Можу пояснити, чим соціальні конфлікти Ранньомодерної доби відрізнялися від середньовічних.
Вони були масштабнішими, краще організованими, мали чітких лідерів і цілі, а їхні наслідки часто впливали на політичний устрій цілих країн.
Можу назвати особливості Нідерландської революції.
Вона почалася як міське повстання, а завершилася утворенням незалежної держави, де владу отримала буржуазія. Революція стала прикладом боротьби за права, самоврядування та релігійну свободу.
Обговорюємо в групі
2. Прочитайте уривок з історичного джерела та визначте, про становище якої з верств суспільства Ранньомодерної доби в ньому йдеться. Яке становище цієї групи визначає документ? Спрогнозуйте можливі наслідки дії цього документа на суспільні відносини
В уривку йдеться про залежних селян та дворову челядь. Документ визначає їхнє становище як кріпосне, встановлюючи довгі терміни розшуку втікачів та роблячи деяких слуг довічними рабами. Це посилювало залежність селян, що було характерно для Східної Європи. Наслідком цього могло стати загострення соціальних конфліктів та нові селянські повстання.
3. Які важливі уроки для розвитку суспільства можна взяти із взаємин між різними соціальними групами?
- Взаємна повага та діалог допомагають уникати конфліктів.
- Ігнорування потреб і прав інших груп призводить до напруження й протестів.
- Суспільство розвивається, коли всі групи мають можливість впливати на рішення та захищати свої інтереси.
4. Як соціальні конфлікти раннього Нового часу мають відображення у сучасному світі?
- Сучасні конфлікти часто виникають через нерівність, боротьбу за права, релігійні чи етнічні відмінності, як і в минулому.
- Багато ідей про свободу, рівність та самоврядування, що виникли тоді, стали основою сучасних демократичних цінностей.
- Сьогодні для вирішення конфліктів частіше використовують переговори, закони та мирні протести.
5. Уявіть себе радниками та радницями короля. Запропонуйте йому способи запобігання та подолання соціальних конфліктів.
- Слухайте всі сторони: організовуйте збори представників різних станів, щоб кожен міг висловити свої скарги.
- Запровадьте помірковані реформи: поступово зменшуйте податки, щоб зняти напругу.
- Використовуйте принцип “розділяй і володарюй”: підтримуйте поміркованих лідерів серед незадоволених.
- Поширюйте ідеї єдності: через проповіді та свята підкреслюйте спільні цінності.
- Дозвольте мирні протести, але суворо карайте за заклики до насильства.
- Ведіть переговори з лідерами опозиції, пропонуючи їм посади чи привілеї.
- Вчасно реагуйте на невдоволення, використовуючи інформаторів для збору інформації про настрої в суспільстві.
Мислю творчо
6. Підготуйте коротку виставу про зустріч представників різних станів на королівській раді. Покажіть у ній позиції станів і пропозиції, які вони висувають для поліпшення соціальних стосунків у країні.
Дійові особи:
- Король
- Шляхтич
- Духівник
- Міщанин
- Селянин
(Сцена: Тронна зала. Король сидить на троні, зверхньо оглядаючи присутніх.)
Король (глузливо):
“Ну що, зібралися, мої вірні піддані? Кажіть, чого прийшли. Тільки коротко, бо ваш плач мене втомлює.”
Шляхтич (обережно):
“Ваша Величносте, шляхта — вірна опора вашого трону. Ми просимо лише не обтяжувати нас новими податками, адже ми й так проливаємо кров за вас на війні.”
Король (роздратовано):
“Кров? Це ваш обов’язок! А податки будуть збільшені вдвічі. Моя армія має бути найсильнішою, а для цього потрібні гроші. Хто не згоден — може віддати свій маєток і сам піти на службу.”
Духівник (смиренно):
“Владико, церква молиться за вас, але народ страждає від голоду. Просимо проявити милосердя і допомогти бідним, щоб уникнути гніву Небес.”
Король (сміється):
“Мій гнів страшніший за гнів Небес! Якщо народ голодує, нехай більше молиться. А церква віддасть половину своїх доходів у скарбницю. Назвемо це ‘податком на спасіння душі’.”
Міщанин (з надією):
“Великий королю, міста приносять вам багатство. Якщо знизити мита, торгівля пожвавиться, і скарбниця наповниться ще швидше.”
Король:
“Ваші багатства — мої багатства. Мита будуть підвищені. Кожен, хто торгує, має ділитися зі мною. А про самоврядування забудьте — у кожному місті буде мій намісник. Щоб жодна монета не пройшла повз мене.”
Селянин (падає на коліна):
“Батечку-королю, ми працюємо від зорі до зорі, але панщина нестерпна! Дозвольте хоча б надію колись викупити клаптик землі…”
Король (з крижаною посмішкою):
“Надію? Ваша єдина надія — це батіг наглядача. Відтепер працюватимете ще більше. Кожен другий сніп — у мої комори. Хто не виконає норму — буде битий на площі. Це навчить вас старанності.”
(Король встає і йде, залишаючи приголомшених представників станів у тиші.)
Король (до себе):
“Які ж вони наївні. Думали, я буду їх слухати. Їхні страждання — це ціна моєї величі. І вони платитимуть її завжди!”