Варіант 1. Створи композицію в стилі реалізм та «оживи» її діалогом персонажів минулого, які потрапили в середовище сучасного українського міста.
Для виконання цього завдання я обрав/ла відому картину Миколи Пимоненка «Ідилія». На ній зображено пару молодих людей — хлопця та дівчину в традиційному українському одязі, які спілкуються біля тину.
Діалог персонажів:
Хлопець (Андрій): — Глянь-но, Галю! Що це за диво таке залізне? Колеса є, а коня нема. І стоїть саме, не падає… Невже нечиста сила його тримає?
Дівчина (Галя): — Тьху на тебе, Андрію! Яка нечиста? То, мабуть, панські вози такі пішли, маленькі. Ти краще подивись он туди, на дівчину! Вбрана як парубок — у штанях, а у вухах якісь білі затички стирчать. І йде, сама до себе говорить!
Хлопець (Андрій): — Може, вона зачарована? Або то такі нові коралі у вухах… Ох, і гамірно тут, Галю. Скрізь гуде, світиться, навіть вдень вогні горять. А повітря якесь дивне, не пахне ні сіном, ні річкою.
Дівчина (Галя): — А онде, дивись, хлопчина на дошці з колесами повз нас пролетів! Я й оком не змигнула! Андрію, ходімо звідси, бо ще ненароком на ту “залізну козу” посадять і повезуть невідомо куди.
Варіант 2. Придумай і намалюй сатиричну картину, карикатуру чи шарж на тему мистецтва або життя сучасного підлітка (кольорові олівці, фломастери).
Назви видатних художників-реалістів. Яким жанрам живопису вони віддавали перевагу і яких персонажів вони зазвичай зображували?
До найвидатніших майстрів реалізму належать:
- В Європі: Гюстав Курбе (засновник критичного реалізму), Жан-Франсуа Мілле, Оноре Дом’є, Жуль Бастьєн-Лепаж.
- В Україні та Російській імперії: Ілля Рєпін, Микола Пимоненко, Микола Ярошенко, Архип Куїнджі, Володимир Орловський, Сергій Васильківський, Киріак Костанді, Корнило Устиянович, Микола Івасюк.
Вони віддавали перевагу побутовому та історичному жанрам, пейзажу та портрету. Головними персонажами їхніх картин ставали не міфічні герої, а прості люди: селяни (збиральниці колосків, віяльниці), робітники (ковалі, пралі), діти бідняків, інтелігенція та козацтво. Художники прагнули показати «правду життя», нерідко із соціальною критикою та сатирою.
Як виявився реалістичний напрям у мистецтві скульптури?
У скульптурі реалізм проявився через відмову від ідеалізації та звернення до правдивих образів. Скульптори зображували тварин (анімалістичний жанр) та людей у драматичних ситуаціях.
- В Європі: Яскравим представником є Антуан-Луї Барьє, який створював реалістичні бронзові скульптури тварин (наприклад, «Тигр пожирає гавіала»). Також риси реалізму притаманні творам Огюста Родена (наприклад, «Громадяни Кале»).
- В Україні: Реалізм представляли Михайло Микешин (пам’ятник Б. Хмельницькому) та Леонід Позен (скульптури «Лірник», «Переселенці»), які відтворювали історичні та побутові сцени з максимальною точністю. Інформація про Костянтина Меньє у джерелі відсутня.
Назви особливості реалізму і веризму в музиці, порівняй із романтизмом.
Веризм (від італ. vero — істинний, правдивий) — це течія в італійській опері кінця XIX ст., музичний аналог реалізму (або натуралізму).
- Особливості веризму/реалізму: Герої — звичайні люди, сюжети засновані на життєвих драмах та бурхливих пристрастях. Музика емоційна, вокальні партії наближені до емоційної мови (крик, сміх, ридання), велика роль оркестру. (Представники: П. Масканьї — опера «Сільська честь», Р. Леонкавалло — «Паяци», Дж. Пуччіні — «Турандот», «Мадам Баттерфляй»).
- Відмінність від романтизму: Романтики зображували внутрішній світ героя «голосом серця» у піднесено-емоційній манері, часто тікаючи від реальності. Реалісти/веристи ж цікавилися суворою правдою життя, соціальною несправедливістю та зображували життя без прикрас.
У яких операх українські композитори використовували народні обряди, яка їх роль в оперній драматургії?
Українські композитори вводили обрядові сцени для підкреслення національного колориту та реалістичності:
- «Вечорниці» Петра Ніщинського (музична картина до п’єси «Назар Стодоля») — побудована на матеріалі народних пісень і танців, центральною частиною є хор «Закувала та сива зозуля».
- «Роксолана» Дениса Січинського — історико-романтична опера, де реалістичні тенденції поєднуються з народними переказами.
- Інформація про опери «Наталка Полтавка» (М. Лисенка) та «Запорожець за Дунаєм» у цьому розділі джерела відсутня.
Роль: Обряди та народні пісні в реалістичній опері є не просто цитуванням, а узагальненням, що розкриває душу народу та драматизм подій.
Самостійно проведи дослідження і з’ясуй, хто із художників присвячував твори тематиці українського козацтва.
Моє дослідження показало, що тему козацтва розкривали:
- Ілля Рєпін: Найвідоміша картина — «Запорожці пишуть листа турецькому султану», де кожен козак має свій неповторний характер.
- Сергій Васильківський: Створив багато пейзажів із козаками («Козаки в степу», «Сторожа запорозьких вольностей»). Він досліджував козацьку старовину і зброю.
- Микола Самокиш: Майстер батального жанру, зображував динамічні сцени битв (наприклад, «Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким»).
- Юзеф Брандт: Польський художник, який часто малював сцени з козацьких походів.
- Опанас Сластіон: Відомий графічними портретами козаків та ілюстраціями до поеми «Гайдамаки».
Експериментуй: спробуй розкрити свій потенціал як художник-карикатурист.
Уяви себе звукооператором. Добери серію мелодій для рингтонів мобільних телефонів з арт-заставками на екран.
Я пропоную таку добірку «Музичний настрій» (на основі творів із підручника):
- Рингтон «Енергія»: Фрагмент «Гопака» з опери «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського. Заставка: Картина І. Рєпіна «Гопак» (яскраві, динамічні кольори).
- Рингтон «Романтика»: Мелодія «Місяць на небі, зіроньки сяють». Заставка: Пейзаж А. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі» (спокій, таємничість).
- Рингтон «Дзвінок від батьків»: Увертюра до опери «Тарас Бульба» (урочиста і грізна музика). Заставка: Портрет Тараса Бульби.