11. Геологічна історія

Зміст

Які гірські породи давніші за віком – ті, що залягають глибше від земної поверхні, чи ті, що лежать ближче до неї. Чи завжди це так?

Зазвичай, давнішими є породи, що залягають глибше. Проте це правило не завжди діє, оскільки в гірських районах шари можуть бути зміщеними або перевернутими.

Пригадайте, які існують методи дослідження віку гірських порід.

Вік гірських порід визначають двома основними методами. Відносний вік встановлюють за глибиною залягання шарів. Абсолютний (точний) вік визначають за допомогою радіометричного методу, аналізуючи розпад радіоактивних елементів.

Як у цьому допомагають скам’янілі рештки рослин і тварин, які були поширені на Землі мільйони років тому?

Скам'янілі рештки допомагають датувати породи. Оскільки певні види рослин і тварин існували у визначені геологічні періоди, їхні залишки вказують на вік шару, де їх було знайдено.

Пригадайте, на які ери поділяють геологічний час (див. табл. на с. 60-61).

Геологічний час поділяють на ери: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську.

Яка ера є найдавнішою? А яка триває й нині?

Найдавнішою є архейська ера, а нині триває кайнозойська.

За геохронологічною таблицею (с. 60-61) назвіть події, що відбувалися на території, яку займає сучасна Україна, в архейську еру.

В архейську еру на території сучасної України:

  • Формувалася давня земна кора з магматичних та метаморфічних порід.
  • Активні тектонічні рухи спричиняли вулканізм.
  • На місці Українського щита утворилися гори.
  • Атмосфера була безкисневою.
  • У водних басейнах з'явилися перші одноклітинні організми.

Пригадайте, що таке метаморфізм і які породи називають метаморфічними.

Метаморфізм — це зміна гірських порід під впливом високих температур і тиску. Породи, що утворилися в результаті, називають метаморфічними.

За геохронологічною таблицею (с. 60-61) проаналізуйте події, що відбувалися в протерозойську еру. Яка платформа почала формуватися в цей час?

У протерозойську еру кристалічна основа платформи розкололася на блоки. Опущені ділянки стали морськими басейнами, де накопичувалися осадові породи. У цей період почалося формування осадового чохла Східноєвропейської платформи.

1. Яка складчаста споруда утворилася під час герцинського горотворення в палеозойську еру?

У палеозойську еру під час герцинського горотворення на місці Донецького прогину утворилася Донецька складчаста споруда.

2. Які природні умови палеозою сприяли утворенню вугілля в межах України? Яку назву має геологічний період, під час якого формувалися його поклади?

Утворенню вугілля сприяв спекотний і вологий клімат палеозою, що підтримував ріст гігантських папоротей, хвощів та плаунів. Їхні рештки накопичувалися в болотах і без доступу кисню перетворювалися на вугілля. Цей процес відбувався в кам'яновугільний період (карбон).

За геохронологічною таблицею (с. 60-61) з’ясуйте: 1) У яку еру, під час якого горотворення утворилися гори України — Карпати і Кримські?

Карпати та Кримські гори сформувалися в кайнозойську еру під час альпійської епохи горотворення.

2) Коли відбулося остаточне звільнення суходолу від моря?

Суходіл України остаточно звільнився від моря, а сучасна берегова лінія сформувалася в четвертинному (антропогеновому) періоді кайнозойської ери.

ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ

1. За картою встановіть, чи досягнув льодовик вашої місцевості.

Межа найбільшого зледеніння проходила приблизно по лінії Львів — Житомир — Київ. Місцевості на північ від цієї лінії (наприклад, Чернігів, Рівне, Київ) були вкриті льодовиком. Території південніше (наприклад, Вінниця, Черкаси, Одеса) льодовик не зачепив.

2. Які наслідки мало загальне похолодання клімату?

Загальне похолодання спричинило кілька льодовикових епох. Найбільше, дніпровське зледеніння, поширилося на значну частину України. Під вагою льоду опускалася земна кора, а рівень Чорного моря впав на понад 100 метрів через втрату зв'язку із Середземним.

3. Як на природні умови України вплинуло дніпровське зледеніння?

Після танення дніпровського льодовика сформувалися сучасний рельєф, річкова мережа, ґрунти, флора і фауна України. У цей час утворилися леси (пухкі породи), а земна кора, що опускалася під вагою льоду, почала підніматися.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Чому геохронологічну таблицю потрібно читати знизу вгору?

Геохронологічну таблицю потрібно читати знизу вгору, бо так відтворюється послідовність подій від давнини до нашого часу. Це пов'язано з тим, що давніші шари гірських порід залягають глибше, а молодші — ближче до поверхні.

2. Більша частина України лежить на Східноєвропейській платформі. Чому її називають давньою докембрійською? У яку еру почалося її формування?

Східноєвропейську платформу називають давньою докембрійською, бо вона сформувалася в докембрії — архейську та протерозойську ери. Її формування почалося в архейську еру.

3. Протягом геологічного часу на території України відбувалися неодноразові наступи і відступи моря. Що було причиною таких явищ? Коли суходіл України звільнився від моря?

Наступи й відступи моря відбувалися через тектонічні рухи земної кори — її опускання та підняття. Суходіл України остаточно звільнився від моря в четвертинному періоді кайнозойської ери.

4. Поміркуйте, як люди змогли дізнатися про давні події, що відбувалися під час геологічної історії Землі й відображені в геохронологічній таблиці. Адже за часів цих подій людей на Землі ще не існувало.

Люди дізналися про давні події через вивчення гірських порід та мінералів. Відносний вік визначають за принципом: чим глибше залягає шар, тим він давніший (але є не завжди так). Також використовують радіометричний метод для визначення віку порід за розпадом радіоактивних елементів. Також допомагають скам'янілі рештки рослин і тварин, які вказують на конкретні періоди.

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху