Діємо: практичні завдання 1
1. Пригадайте, коли з’явилася характеристика Середньовіччя як «темних віків». Чим була зумовлена така оцінка цієї доби? Які факти з історії Середньовіччя дають змогу спростувати цю думку?
Характеристика Середньовіччя як “темних віків” з’явилася в добу Відродження (XIV-XVI ст.), коли гуманісти оцінювали попередній період як час культурного та інтелектуального занепаду порівняно з Античністю.
Така оцінка була зумовлена:
- захопленням діячів Відродження античною культурою
- зменшенням ролі міст після падіння Риму
- скороченням писемних джерел
- домінуванням релігії в усіх сферах життя
Факти, що спростовують цю думку:
- розвиток технологій (водяні й вітряні млини, механічні годинники)
- архітектурні досягнення (готичний стиль, замки, собори)
- виникнення університетів
- розвиток філософії (схоластика)
- правові нововведення (магдебурзьке право)
- розквіт релігійного мистецтва
- книгодрукування
2. Визначте, які досягнення доби Середньовіччя ілюструє колаж; які ілюстрації «нагадують» нам історію українських земель доби Середньовіччя.
Досягнення Середньовіччя на колажі:
- Зображення 1: Собор Святої Софії – видатна пам’ятка візантійської архітектури
- Зображення 2: Середньовічне місто – розвиток урбанізації та містобудування
- Зображення 3: Зображення механізму (можливо годинник) – розвиток технологій
- Зображення 4: Каліграфічне зображення тварини – розвиток мистецтва
- Зображення 5: “Руська правда” – розвиток права
- Зображення 6: Учені/духівництво – розвиток освіти
- Зображення 7: Монети – розвиток економіки та торгівлі
- Зображення 8: “Народження Венери” – мистецтво Раннього Відродження
- Зображення 9: Друкарський верстат – технологічний прогрес
Ілюстрації, що нагадують історію українських земель:
- “Руська правда” – перший писаний звід законів Київської Русі
- Монети Київської Русі – свідчення економічного розвитку
Доповнення до переліку досягнень Середньовіччя:
- Розвиток військової справи
- Удосконалення ремесел
- Формування національних мов
- Створення перших представницьких органів влади
- Розвиток музичного мистецтва (нотний запис, поліфонія)
- Зміни в сільському господарстві (трипільна система)
Діємо: практичні завдання 2
1. Поясніть, яку роль у житті суспільства відігравали запропоновані в історичній хмаринці «винаходи» доби Середньовіччя.
В історичній хмаринці представлені важливі винаходи і поняття Середньовіччя, які відіграли значну роль:
- Парламент – представницький орган влади, який обмежував владу монарха і дав початок демократичним інститутам.
- Хартія – документи, які закріплювали права і свободи різних груп населення.
- Ратуша – символ міського самоврядування, де вирішувались важливі питання життя громади.
- Місто – центри ремесла, торгівлі та освіти, які сприяли економічному розвитку.
- Кортеси – представницькі органи влади в деяких середньовічних державах.
- Гуманізм – ідеологія, що утверджувала повагу до людини та її гідності.
- Схоластика – система релігійної філософії, що розвивала логіку і методи аргументації.
- Іслам – світова релігія, яка з’явилась у Середньовіччі і значно вплинула на розвиток науки та культури.
- Банк – фінансові установи, які допомагали розвивати торгівлю і ремесла.
2. Якими із цих «винаходів» ми користуємося і сьогодні?
Більшість цих середньовічних винаходів і понять досі використовуються в сучасному суспільстві:
- Парламент – основа законодавчої влади в сучасних демократіях.
- Банк – фінансові установи для грошових операцій.
- Університети – центри освіти і науки.
- Місто – важливі центри економічного, культурного і політичного життя.
- Хартія – конституції та інші правові документи, що закріплюють права і свободи громадян.
- Гуманізм – залишається основою сучасної етики.
- Місцеве самоврядування – система управління громадами на місцевому рівні.
Поміркуймо 1
Розгляньте набір текстових карток, визначте серед них прояви «великої кризи», причини даних явищ та шляхи, які суспільство обрало для їх подолання.
Прояви «великої кризи» XIV–XV ст.:
- Малий льодовиковий період: зниження температур, суворі зими, нестабільна погода, часті неврожаї.
- Криза сільського господарства: неврожаї, голод.
- Епідемії хвороб: чума, дифтерія, тиф.
- Демографічна криза: зменшення тривалості життя, скорочення населення Європи на 1/3.
- «Міждержавні» війни, зростання кількості жертв.
- Загострення конфліктів між новими централізованими державами.
- Розкол католицької церкви (Велика схизма 1378–1417 рр.).
- Завоювання Константинополя османами (1453 р.).
- Падіння авторитету християнських центрів (Рим, Константинополь).
- Формування єресей, послаблення впливу релігії.
Причини цих явищ:
- Кліматичні зміни (Малий льодовиковий період) → неврожаї, голод, послаблення населення.
- Скупченість населення, погані санітарні умови → швидке поширення епідемій.
- Зміни в політичній структурі: формування централізованих держав → війни за території.
- Криза церкви: суперечки за владу, розкол, падіння авторитету.
- Зовнішні загрози: османські завоювання.
Шляхи подолання кризи:
- Розвиток альтернативних сфер господарства: торгівля, ремесло, мореплавство.
- Медичні та санітарні нововведення: карантин, гігієна у містах.
- Військові нововведення: поява вогнепальної зброї, гармат, будівництво фортець, наймані армії замість рицарської кінноти.
- Пошук нових ідей: формування єресей, послаблення ролі церкви, розвиток гуманізму.
- Зміцнення централізованих держав.
Причинно-наслідкові ланцюжки:
- Малий льодовиковий період → неврожаї → голод → ослаблення населення → епідемії → демографічна криза.
- Демографічна криза, голод, епідемії → соціальні потрясіння → падіння авторитету церкви та феодалів → формування єресей, пошук нових ідей.
- Ослаблення традиційної влади та релігії → зростання ролі міст, торгівлі, ремесел → розвиток нових економічних і соціальних структур.
- Війни та політична нестабільність → потреба в ефективнішій армії → поява вогнепальної зброї, найманих армій → зміна характеру воєн.
- Криза церкви (Велика схизма) → падіння авторитету папства → поширення реформаційних ідей.
Діємо: практичні завдання 3
Чи можуть картини бути історичним джерелом? Обґрунтування
Так, ці картини можуть слугувати історичним джерелом. Вони відображають реальні риси життя, побуту, професій, одягу, цінностей і занять людей Ранньомодерної доби. Мистецтво цієї епохи часто було спрямоване на зображення повсякденності, нових професій, матеріального світу та інтелектуальних занять. Картини допомагають зрозуміти, як виглядали інтер’єри, предмети праці, ставлення до грошей, науки, сім’ї, а також соціальні ролі чоловіка й жінки.
Поміркуйте 2
Як складатимуться відносини між західною модерною цивілізацією і традиційними східними цивілізаціями. Вплив якої цивілізації буде сильнішим у світі за доби Нового часу? Чому?
Відносини між західною модерною цивілізацією і традиційними східними цивілізаціями будуть напруженими та нерівними. Західна Європа обрала шлях модернізації, розвитку науки, техніки, торгівлі, освіти й централізації влади, тоді як східні цивілізації зберігали традиційний аграрно-ремісничий уклад. Саме західна цивілізація мала сильніший вплив у світі за доби Нового часу, бо саме вона здійснювала великі географічні відкриття, поширювала свої ідеї, технології, економічні й політичні моделі на інші континенти. Це забезпечило їй провідну роль у формуванні сучасного індустріального суспільства і глобальної цивілізації.
Діємо: практичні завдання 4
Працюючи з наступним фрагментом параграфа, заповніть у зошиті схему «Характерні риси Ранньомодерної доби» в Європі й Україні.
Схема для зошита:
| Риси | Європа | Україна |
|---|---|---|
| Державний устрій | Централізовані монархії | Входження до інших держав, козацька автономія |
| Соціальні зміни | Занепад феодалізму, поява буржуазії | Зростання ролі козацтва, міщанства, братств |
| Право | Розвиток законодавства, секуляризація | Звичаєве право, Литовські статути, Магдебурзьке право |
| Економіка | Розвиток міст, торгівлі, мануфактур | Розвиток міст, ремесел, торгівлі |
| Культура й освіта | Гуманізм, Реформація, Відродження, книгодрукування | Вплив Ренесансу, православні школи, Острозька академія |
| Військова справа | Вогнепальна зброя, наймані армії | Козацьке військо, участь у війнах |
| Релігія | Ослаблення впливу церкви, Реформація | Боротьба за православ’я, унія, релігійні протистояння |
Поміркуймо 3
Відомий американський і український історик Сергій Плохій запропонував образ України як «Брами Європи». На перетині західної і східної цивілізацій перебувала Україна й за Ранньомодерної доби. Які особливості та події Ранньомодерної доби в Україні, описані в тексті параграфа, підтверджують думку історика?
Думку Сергія Плохія про Україну як “Браму Європи” підтверджують такі особливості та події:
- Розташування українських земель на межі між західноєвропейським і східним світами
- Перебування українських земель під впливом різних держав: Польщі, Литви, Османської імперії, Московської держави
- Формування козацтва і створення Війська Запорозького як унікальної державної структури
- Поширення в Україні європейських ідей гуманізму, Реформації та Контрреформації
- Створення навчальних закладів європейського зразка (Острозька академія, Києво-Могилянський колегіум)
- Поява Української греко-католицької церкви, що поєднала східні і західні релігійні традиції
- Розвиток унікального українського бароко під впливом європейського мистецтва
Запитання і завдання
Можу назвати хронологічні межі Нового часу, Раннього Нового часу.
Новий час – кінець XV – початок XX ст.
Ранній Новий час (Ранньомодерна доба) – кінець XV – середина XVIII ст.
Можу визначити, що стало поштовхом до переходу від Середньовіччя до Раннього Нового часу.
Поштовхом стала «велика криза» XIV–XV ст. у Європі: епідемії, голод, демографічна криза, війни, падіння авторитету церкви, криза господарства, нові технології та пошук шляхів виходу з кризи1.
Можу перелічити зміни в житті суспільства, пов’язані з переходом до модерних часів.
- Перехід від аграрно-ремісничого до індустріального суспільства
- Зростання ролі міст, торгівлі, мануфактур
- Поширення гуманізму, секуляризація, послаблення впливу церкви
- Формування централізованих держав
- Виникнення нових ідей: громадянське суспільство, національна самосвідомість
- Розвиток науки, освіти, книгодрукування1
Можу порівняти особливості розвитку Європи та Сходу, українських земель за Ранньомодерної доби.
| Європа | Схід | Українські землі |
|---|---|---|
| Модернізація, індустріалізація, централізація, нові ідеї, секуляризація | Традиційний аграрно-ремісничий шлях, збереження старих порядків | На межі Сходу і Заходу; під владою різних держав; розвиток козацтва, освіти, книгодрукування, боротьба за автономію |
2. Розташуйте в хронологічній послідовності історичні періоди. Назвіть хронологічні межі кожного з них.
Первісна доба – від появи людини до IV тис. до н.е.
Античність – від IV тис. до н.е. до V ст. н.е.
Середньовіччя – від середини V до кінця XV ст.
Ранній Новий час – від кінця XV до середини XVIII ст
3. На основі укладеної схеми (с. 11) назвіть спільні й відмінні риси в розвитку Європи й українських земель за Раннього Нового часу.
Спільні риси:
- Поширення гуманістичних ідей
- Розвиток освіти та книгодрукування
- Реформаційні процеси в релігійному житті
- Формування нових суспільних верств
- Поширення барокового стилю в мистецтві
- Вплив ідей Просвітництва
Відмінні риси:
Європа:
- Формування централізованих держав з абсолютною владою монархів
- Активні географічні відкриття та колонізація нових земель
- Розвиток мануфактур і торгівлі
- Формування національних держав
- Секуляризація суспільного життя
Україна:
- Перебування українських земель під владою різних держав
- Формування та розвиток козацтва
- Спроба створення власної держави (Військо Запорозьке)
- Релігійне протистояння між православ’ям і католицизмом
- Формування Української греко-католицької церкви
- Розташування на межі західної та східної цивілізацій