Пригадайте хронологічні межі доби Середньовіччя.
Середньовіччя охоплює період від V століття (падіння Західної Римської імперії в 476 році) до кінця XV століття (старт Нового часу).
Діємо: практичні завдання
Розгляньте лінію часу та виконайте завдання.
Розташуйте події у хронологічній послідовності (з орієнтовними датами):
- Велике розселення слов’ян — IV–VII ст.
- Походи князя Олега на Константинополь — 907 р.
- Хрещення Русі — 988 р.
- Будівництво Софії Київської — 1037 р. (завершення).
- Створення «Руської правди» — XI ст. (основна редакція за Ярослава Мудрого та його нащадків).
- Любечський з’їзд князів — 1097 р.
- Перша літописна згадка назви «Україна» — 1187 р.
- Монгольська навала на Русь — 1237–1241 рр.
- Коронація Данила Романовича — 1253 р.
- Кревська унія — 1385 р.
- Заснування Кримського ханства — 1440-ві рр. (традиційно 1441 р.).
Я додав кілька подій для повноти, бо вони роблять картину яскравішою, на мою думку, це допомагає відчути динаміку тих часів.
Коротко про значення подій:
- Велике розселення слов’ян: сформувалися слов’янські племена в Східній Європі, заклалися передумови для Русі — це був захоплюючий процес, що змінив карту континенту.
- Хрещення Русі (988): ввели християнство, посилили державу — я думаю, це переломний момент, який приніс єдність і духовну силу.
- «Руська правда»: перший великий збір законів Русі, упорядкував право й суд — корисний крок для стабільності, хоч і простий на вигляд.
- Любечський з’їзд (1097): принцип «кожен хай держить отчину свою» — узаконив удільність, зменшив чвари між князями, що, на мою думку, врятувало від повного розпаду.
- Коронація Данила Романовича (1253): Галицько-Волинська держава визнана королівством на міжнародному рівні — це гордість, бо показало силу наших земель.
- Перша згадка «Україна» (1187): назва країни зафіксована в літописі — зворушливий факт, що нагадує про корені нашої ідентичності.
- Кревська унія (1385): союз Польщі та Литви, який вплинув на українські землі — сумний поворот, бо приніс нові виклики.
- Заснування Кримського ханства (1441): з’явився потужний сусід у степу, з набігами та торгівлею — це додало напруги, але й зробило історію динамічнішою, як я бачу.
Гра «Спадок історії стародавнього світу»
- Середньовіччя – період історії, що тривав від V до кінця XV століття, характеризувався феодалізмом, розвитком міст, християнством.
- Велике розселення слов’ян – масове переселення слов’янських племен у V–VII століттях на території Східної, Центральної та Південної Європи.
- Язичництво – система дохристиянських вірувань і культів, які сповідували стародавні слов’яни.
- Русь-Україна – середньовічна держава з центром у Києві, відома як Київська Русь.
- Віче – народні збори у містах Київської Русі, орган самоврядування.
- Князь – глава держави або окремої землі в Київській Русі.
- Дружина – військовий загін, що складався з наближених до князя воїнів.
- Данина – обов’язковий платіж (натурою чи грошима), який збирали князі з підлеглого населення.
- Полюддя – система збору данини князем із підвладних племен.
- Хозари – кочовий тюркський народ, що створив Хозарський каганат на півдні сучасної України.
- Християнство – світова релігія, прийнята на Русі в 988 році.
- Імперія ромеїв (Візантія) – Східна Римська імперія, впливова держава, що мала значний вплив на Київську Русь.
- Печеніги – кочовий народ, який часто нападав на Київську Русь у X–XI століттях.
- Реформа – зміни в державному, церковному чи суспільному житті.
- Бояри – представники знаті, великі землевласники в Київській Русі.
- Вотчина – спадкове земельне володіння.
- Шлюбна дипломатія – укладання династичних шлюбів для зміцнення політичних зв’язків.
- Централізована монархія-імперія – форма правління, коли влада зосереджена в руках одного монарха.
- Руська правда – збірник законів Київської Русі.
- Берестяна грамота – письмовий документ на корі берези.
- Графіті – написи, видряпані на стінах, предметах.
- Мозаїка – зображення з кольорових камінців або скла.
- Фреска – живопис на вологій штукатурці.
- Ікона – релігійний образ у християнстві.
- Собор – головний храм міста або монастиря.
- Митрополія – церковно-адміністративний округ на чолі з митрополитом.
- Книжкова мініатюра – малюнок у рукописній книзі.
- Міжусобна війна – збройний конфлікт між представниками однієї країни чи роду.
- Політична роздробленість – поділ країни на окремі незалежні князівства.
- Половці – кочовий тюркський народ, який воював із Руссю.
- Король – монарх, титулований правитель королівства.
- Королівство Руське – середньовічна держава на заході України (Галицько-Волинське князівство).
- Монгольська навала – вторгнення монголів у XIII столітті, що призвело до занепаду Київської Русі.
- Хан – правитель у тюркських і монгольських народів.
- Золота Орда – держава, створена монголами на території Східної Європи.
- Ярлик – грамота хана, що давала право на князювання.
- Баскак – монгольський чиновник, який збирав данину.
- Польське королівство – держава, до складу якої увійшли частини українських земель з XIV ст.
- Унія – об’єднання, союз, зокрема церковна або державна угода.
- Велике князівство Литовське – держава, до складу якої входили українські землі з XIV ст.
- Інкорпорація – приєднання територій до іншої держави.
- Еліта – найвищий, привілейований прошарок суспільства.
- Шляхта – привілейований стан у Польщі та Литві.
- Магнат – великий землевласник, багатий аристократ.
- Самоврядування – право громади самостійно вирішувати свої справи.
- Магдебурзьке право – система міського самоврядування, запроваджена в містах України з XV ст.
- Держава Феодоро – середньовічне князівство в Криму.
- Кримське ханство – держава кримських татар у XV–XVIII ст.
- Султан – титул правителя в Османській імперії.
Діємо: практичні завдання
Працюючи з текстом параграфа, визначте і запишіть до схеми особливості розвитку українських земель за Ранньомодерної доби.
Ось кілька ключових особливостей, які, на мою думку, визначали ту епоху:
- Українське націєтворення: саме тоді почав викристалізовуватися наш народ.
- Розвиток козацтва.
- Перебування українських земель у складі інших держав: наші землі були розділені між Річчю Посполитою, Угорщиною, Молдовою та Московією, що було величезним викликом.
- Розташування на цивілізаційному фронтирі: ми жили на межі між землеробським світом та світом кочовиків, що загартовувало характер.
- Поширення європейських культурних ідей: до нас доходили ідеї Відродження, Реформації та Просвітництва, що робило нас частиною великої європейської родини.
Визначте, які процеси і явища були співзвучними європейській історії, а які явища були унікальними на теренах України.
Співзвучні європейській історії процеси:
- Формування нації: ми проходили цей шлях одночасно з іншими європейськими народами.
- Поширення ідей гуманізму, Відродження та Просвітництва: ми були в загальноєвропейському культурному тренді.
- Вплив Реформації: ці ідеї змусили нашу православну церкву шукати шляхи оновлення.
- Створення освітніх закладів: поява Острозької академії та Києво-Могилянського колегіуму свідчить, що ми прагнули до знань за найкращими європейськими зразками.
Унікальні явища на теренах України:
- Козацтво: це наш феномен, який не просто існував, а й створив власну державу, Гетьманщину.
- Життя на фронтирі: постійна взаємодія та протистояння зі Степом, на мою думку, сформували наш унікальний світогляд.
- Постання Української греко-католицької церкви.
Думки істориків
1. Який погляд на сутність нації представляє кожен з авторів?
Мелетій Смотрицький дивиться на це питання прямолінійно: нація — це кров і походження, а не віра. Кирило Галушко ж пояснює, що саме поняття «нація» з часом змінювалося. У Середньовіччі це була «земля і народ», а пізніше, під впливом західних ідей, воно перетворилося на уявлення про політичну спільноту.
2. Знайдіть у цитаті М. Смотрицького слова, які підтверджують судження К. Галушка про розуміння «нації» за Ранньомодерної доби.
Слова М. Смотрицького: «Не віра русина русином, поляка поляком, литвина литвином робить, а уродження і кров руська, польська, литовська». Ця фраза підтвердження думки Галушка про те, що в ту добу походження було головним критерієм, а не релігійні чи політичні переконання.
3. Що, на думку К. Галушка, вплинуло на формування української нації за Ранньомодерної доби?
На думку Галушка, ключовий вплив мали ідеї із Заходу. Саме вони надихнули шляхту, міщан та козацтво бачити себе не просто народом, а політично самостійною спільнотою, яка має право на власну долю.
✨ Думки істориків
Визначте за словами історика, як розташування на фронтирі впливало на розвиток українського народу протягом історії.
Розташування на межі зі Степом кидало нам постійні виклики через загрозу від кочовиків. Це протистояння стало частиною нашого життя і, як на мене, глибоко врізалося в наш світогляд, культурний код та визначило наші стосунки із сусідами. Ми завжди були змушені бути сильними.
Діємо: практичні завдання
Пригадайте за допомогою хмаринки слів (с. 12) види історичних джерел.
Хмаринка слів нагадує про такі види джерел: речові (предмети), писемні (тексти), усні (розповіді), візуальні (зображення), а також етнографічні та лінгвістичні.
Розгляньте колекцію зображень і визначте, які види джерел історії Ранньомодерної доби у ній представлені. Визначте, які сторони життя українського суспільства Ранньомодерної доби ілюструє кожне з них.
- Грамота Берестейської унії: це писемне джерело, яке показує, як укладалася унія між церквами — справжня політична драма того часу.
- Козацькі шаблі: це речові джерела, що говорять про військову майстерність і побут козацтва. Це не просто зброя, а символ епохи.
- Картина «козак Мамай»: візуальне та етнографічне джерело. Вона втілює народний ідеал козака, його душу та цінності.
- Дума про Івана Богуна: усне й етнографічне джерело. Це жива народна пам’ять про героїв та їхні подвиги.
- Карта Г. Л. де Боплана: візуальне джерело. Вона показує, як європейці бачили наші землі в XVII столітті.
З’ясуйте, яка з пам’яток не є первинним історичним джерелом. У чому її цінність для вивчення історії?
Книжка Дмитра Яворницького «Історія запорозьких козаків» не є первинним джерелом. Це вже наукове дослідження, тобто вторинне джерело, створене на основі аналізу першоджерел. Її неймовірна цінність у тому, що це фундаментальна праця, яка зібрала й узагальнила величезний масив знань про козацтво, даючи нам змогу побачити цілісну картину.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати хронологічні межі Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби).
Кінець XV ст. — середина XVIII ст.
Можу визначити ознаки українського націєтворення за Ранньомодерної доби.
Ознаками було усвідомлення себе «руським народом» зі спільною історією та вірою. Поряд зі старою назвою «Русь» почала жити й нова — «Україна». А під впливом європейських ідей з’явилося розуміння нації як політичної спільноти, яка прагне самостійності.
Можу визначити особливості розвитку українських земель за Ранньомодерної доби.
- Перебування під владою сусідів, особливо Речі Посполитої.
- Життя на фронтирі, на межі зі Степом.
- Феномен козацтва, яке створило власну державу — Гетьманщину, та заклало демократичні традиції.
- Формування українського етносу.
- Сприйняття європейських ідей гуманізму, Відродження та Просвітництва.
- Поява греко-католицької церкви після Берестейської унії.
Обговорюємо в групі
Розгляньте ілюстрації та виконайте завдання
а. Уявно розташуйте зображення в хронологічній послідовності подій, яким вони присвячені.
- Монета до 1025-річчя Хрещення Русі (подія 988 р.).
- Монета, присвячена «Повісті минулих літ» (події XII ст.).
- Монета «Магдебурзьке право 500 років» (початок запровадження з XV ст.).
б. Поясніть, яке значення у розвитку українських земель відіграли явища, яким присвячено монети.
- Хрещення Русі — це був цивілізаційний вибір, який дав нам християнську культуру, писемність і зміцнив державу.
- «Повість минулих літ» — це наша історична пам’ять, яка зберегла для нас розповіді про створення держави та наші традиції.
- Магдебурзьке право — це був поштовх до розвитку міст. Воно дало самоврядування, стимулювало торгівлю та захищало права міщан.
в. Запропонуйте власний перелік значущих подій/явищ з історії України доби Середньовіччя, обґрунтуйте свій вибір.
Я б виділив такі події:
- Утворення Київської Русі: це фундамент нашої державності, без якого не було б усього іншого.
- Хрещення Русі: визначило наш культурний і духовний шлях на тисячоліття.
- Монгольська навала: трагедія, яка кардинально змінила політичну ситуацію та напрямок розвитку.
На мою думку, саме ці події є тими стовпами, на яких тримається вся наша середньовічна історія.
Мислю творчо
Відомий український і американський історик Сергій Плохій запропонував образ України як «Брами Європи». Які особливості розвитку України за Ранньомодерної доби відповідають такому образу?
Образ «Брами Європи» — це неймовірно влучна метафора. Ось чому:
- Розташування на фронтирі: Україна справді була «брамою» між землеробською Європою та кочовим Степом, між християнством та ісламом. Ми були змушені постійно захищати цю браму.
- Поява козацтва: Козаки стали тими самими вартовими цієї брами, які взяли на себе головний удар зі Степу. Вони були щитом Європи, хоч вона не завжди це визнавала.
- Культурна взаємодія: Через нас, як через відкриту браму, йшли європейські ідеї на Схід, а східні впливи проникали на Захід. Ми стали місцем дивовижного культурного синтезу, що зробило нашу ідентичність унікальною.
Таким чином, Україна справді була не просто кордоном, а живою, динамічною «брамою», через яку відбувався постійний рух ідей, людей та викликів, що й сформувало нас такими, якими ми є.