Ця хронологія показує, як Київська Русь пройшла шлях від об’єднання земель до розквіту за Ярослава Мудрого і поступового розпаду на окремі князівства у XII столітті.
840–882 рр. Князювання Аскольда і Діра в Києві. Вони перетворили місто на важливий політичний та торговий центр.
882 р. Олег об’єднує руські землі, захоплює Київ, вбиває Аскольда і Діра. Від цього моменту Київ стає столицею об’єднаної держави — Київської Русі.
882–912 рр. Князювання Олега. Він зміцнює державу, проводить вдалі походи на Візантію (907, 911 рр.), укладає вигідні договори.
912–945 рр. Князювання Ігоря. Він продовжує політику попередників, здійснює походи на Візантію (941, 944 рр.), але гине під час повстання деревлян.
945–964 рр. Правління княгині Ольги, дружини Ігоря. Вона приборкує деревлян, проводить податкову реформу, здійснює подорож до Константинополя.
964–972 рр. Князювання Святослава. Він веде активні війни, розгромлює Хозарський каганат, гине від печенігів.
972–980 рр. Перша князівська усобиця між синами Святослава.
980–1015 рр. Князювання Володимира Великого. Він розширює державу, у 988 році хрестить Русь-Україну, будує Десятинну церкву (989–996 рр.).
1019–1054 рр. Князювання Ярослава Мудрого. Держава досягає розквіту: будується Софійський собор (1012–1037 рр.), укладається «Правда Ярослава», розгромив печенігів (1036 р.), засновується Києво-Печерський монастир (1051 р.).
1054–1073 рр. Тріумвірат синів Ярослава. Внутрішні суперечки, повстання у Києві (1068 р.), укладання «Правди Ярославичів» (1072 р.).
1097 р. З’їзд князів у Любечі закріплює поділ Русі на удільні князівства.
1113–1125 рр. Князювання Володимира Мономаха, написання «Повчання дітям» (1117 р.).
1125–1132 рр. Князювання Мстислава Володимировича. Після його смерті Київська Русь остаточно розпадається.
1169 р. Київ спалює і грабує князь Андрій Боголюбський.
1187 р. Створюється «Слово о полку Ігоревім» і вперше згадується назва «Україна» в літописі.
1153–1187 рр. Князювання Ярослава Осмомисла в Галицькому князівстві.