Поезія «Зимовий етюд», написана Володимиром Підпалим 25 січня 1968 року, є визначним зразком пейзажної лірики. У цьому творі автор розкриває неповторну та чарівну красу зимового українського вечора.
Текст вірша «Зимовий етюд»
Трішки туману і трішки інею,
неба льодинку холодну —
на шлях…
Вечір, мов казка, над Україною
казка, як вечір,
аж синьо в очах…
Там, за тополями,
за огорожами,
де місто тікає на ніч в степи —
все запорошене,
все насторожене,
вся Україна заслухалась —
і не спить…