Як ви уявляєте степову зону? Прокоментуйте епіграф.
Степ — це безлісий простір трав. В епіграфі Тарас Шевченко протиставляє два образи: чужий, випалений сонцем («рудий, аж червоний»), та рідний — живий і барвистий («голубий, зелений, мережаний нивами»), з високими могилами та лугами. Це підкреслює контраст між суворістю та красою степу.
Назвіть критерії, що дозволили провести межу між лісостепом і степом.
Межа визначається кліматом та рослинністю. Степу властиві менша кількість опадів, вищі температури липня та недостатнє зволоження. Головна відмінність — відсутність лісів на вододілах; дерева ростуть лише в балках (байраки).
Які тварини та рослини, на вашу думку, можуть адаптуватися до життя в умовах степу з його сухим кліматом?
Організми пристосувалися до дефіциту води та спеки. Рослини (ковила, типчак) мають вузьке листя та глибоке коріння. Тварини (ховрахи, бабаки, тушканчики) риють нори. Також поширені степова гадюка, ящірки та степовий орел.
Позначте на контурній карті зону степу. Підпишіть області, які повністю розміщені у межах цієї зони.
- Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська, Миколаївська, Одеська, Донецька, Луганська області.
- Автономна Республіка Крим.
У межах яких тектонічних структур розташована зона степу в Україні.
На Східноєвропейській платформі (Причорноморська западина, Донецька складчаста споруда, схили Українського щита) та на молодій Скіфській платформі (рівнинний Крим).
Як зміни клімату можуть вплинути на степову зону в майбутньому.
Зростання температур і бездощові періоди посилюють посушливість, спричиняючи суховії та пилові бурі, особливо на півдні та сході. Це загрожує врожаям. Необхідна адаптація сільського господарства, зокрема перехід на посухостійкі культури (наприклад, просо).
За малюнком 40.2 виділіть дві спільні і дві відмінні риси природного степу і степу, зміненого людиною.
- Спільне: рівнинний рельєф, відкритий безлісий простір.
- Відмінне: рослинність (дика ковила проти агрокультур) та статус (заповідна природа проти господарських угідь).
Графічна модель взаємозв’язків природних компонентів для Північностепової підзони (за мал. 40.3):
- Клімат: опади 425–500 мм, липень +21…+22 °C (визначальний фактор).
- Ґрунти: чорноземи звичайні (сформовані кліматом і флорою).
- Рослинність: густі трави, байрачні ліси (дуб, клен), чагарники (терен).
Де треба створювати нові заповідники у степу? Свою відповідь обґрунтуйте.
На залишках цілинного степу та нерозораних ділянках. Оскільки зона найбільш змінена людиною, збереження вцілілих екосистем є критичним.
Перевіряємо себе
1. Які повітряні маси приносять у степ посуху? Чи можна їй протистояти?
Сухі континентальні тропічні маси з Центральної Азії. Протидією є створення полезахисних лісосмуг для стримування вітру.
2. Уявіть, що люди припинили розорювати степи. Чи відновиться природна степова рослинність, яка нині збереглася тільки в заповідниках?
Процес буде складним і тривалим (сотні років). Спочатку землі захоплять бур’яни, що пригнічують дикі види (ковилу). Без допомоги людини повне відновлення проблематичне.
3. Як кліматичні умови степової зони (високі температури, мінімальна кількість опадів) впливають на рослинність і тваринний світ?
Флора і фауна адаптувалися до посухи. Рослини мають розвинене коріння і вузьке листя для економії вологи. Тварини ведуть нічний або сутінковий спосіб життя, ховаючись у норах.
4. Чим відрізняється ґрунт степу від ґрунтів інших природних зон? Чому це важливо для сільського господарства?
Степові чорноземи містять найбільше гумусу завдяки щорічному відмиранню трав. Це найродючіші ґрунти, основа аграрного потенціалу України.
5. За мал. 40.2 з’ясуйте, чим різняться типові природні та антропогенні ландшафти степу.
Природний степ (2) — це сріблясті хвилі ковили на заповідній території. Антропогенний (1) — рівні поля зернових, змінені людиною для господарства.
6. Намалюйте у групі символ уроку. Прокоментуйте вашу ідею. Інтелектуальний клуб. Підготуйте творче есе «Образ степу у творах Тараса Шевченка». Знайдіть описи степу України у віршах поета. Визначте, які рослини і яких тварин Тарас Шевченко вважав характерними для цієї природної зони.
Символ: скіфська могила на тлі колоска пшениці (поєднання історії та сучасного аграрного значення).
Есе: Образ степу у Шевченка
Степ у Кобзаря — це душа України, свідок історії та символ волі. Він буває тихим («Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють…») або грізним свідком козацької слави («Там родилась, гарцювала Козацькая воля»). У «Заповіті» поет прагне спокою саме «серед степу широкого».
Характерні образи природи:
- Рослини: верба, тополя, калина, дуб, ковила, терен.
- Тварини: кінь (символ козацтва), соловейко.