§29. Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир»

Зміст

Кульмінацією доби Руїни стало підписання Андрусівського перемир’я (1667) та «Вічного миру» (1686). Ці угоди юридично оформили поділ Гетьманщини по річці Дніпро між Московським царством і Річчю Посполитою, що стало піком трагедії українського розколу. Ще однією тяжкою подією був «Великий згін» (1678–1679) — примусове переміщення населення з Правобережжя на Лівобережжя, яке перетворило цілий регіон на пустку.

📝 Діємо: практичні завдання

Працюючи з текстом підручника та картою на с. 171, систематизуйте інформацію про угоди щодо поділу українських земель між сусідніми державами. У схемі відобразіть дати й назви угод, їх фігурантів і назви українських територій, що відходили їм у підпорядкування.

Дата й назва угодиФігуранти (держави)Території України та їхня приналежність
Андрусівське перемир’я, 1667 р.Московське царство, Річ Посполита– Лівобережна Україна відходила до Московського царства.- Правобережна Україна залишалася під контролем Речі Посполитої.- Запорізька Січ переходила під спільне управління обох держав.
Бучацький мирний договір, 1672 р.Османська імперія, Річ Посполита– Поділля переходило під владу Османської імперії.- Брацлавщина і південна Київщина ставали територією гетьмана Петра Дорошенка під протекторатом султана.
Бахчисарайський мирний договір, 1681 р.Московське царство, Османська імперія, Кримське ханство– Лівобережжя, Київ з околицями та Запоріжжя визнавалися за Московським царством.- Південна Київщина, Брацлавщина та Поділля залишалися під владою Османської імперії.
«Вічний мир», 1686 р.Московське царство, Річ Посполита– Лівобережна Україна, Запоріжжя та Київ остаточно закріплювалися за Московським царством.- Правобережна Україна (більша частина) залишалася за Річчю Посполитою. Брацлавщина, Південна Київщина ставали нейтральними незаселеними територіями між двома державами.

Поміркуймо!

1. На карті (с. 171) покажіть територіальні положення Бучацького договору. Дайте оцінку цим статтям договору: як вони вплинуть на ситуацію в Україні?

Згідно з Бучацьким договором 1672 року:

  • Поділля відійшло під пряме управління Османської імперії.
  • Брацлавщина та Південна Київщина залишалися під владою гетьмана Петра Дорошенка, але під протекторатом султана.

Оцінка: Умови були катастрофічними. Велика частина земель потрапила під владу турків, що несло чужу релігію та культуру. Держава Дорошенка стала залежною, а не самостійною. Народ не сприйняв владу «бусурманів» і масово тікав на Лівобережжя. Договір не об’єднав країну, а поглибив розкол і Руїну.

2. Поясніть, як ви розумієте думку історикині Наталі Яковенко, «тріумф Туреччини виявився “Пірровою перемогою” для Дорошенка».

«Піррова перемога» — це перемога, яка далася занадто дорогою ціною, що рівнозначна поразці.

Щодо Дорошенка це означає:

  • Перемога: Завдяки туркам він здолав Річ Посполиту і втримав Правобережжя.
  • Ціна: Довелося віддати Поділля і визнати владу султана. Це обурило українців, а союзні татари грабували землі.

Гетьман переміг поляків, але втратив підтримку власного народу. Його мета — єдина Україна — віддалилася. Тому цей успіх став початком його краху.

📝 Історичні подробиці

Назвіть причини політичної поразки П. Дорошенка.

  • Союз з Османською імперією був неприйнятним для народу.
  • Утримання турецько-татарських військ виснажувало населення.
  • Постійні війни призвели до знелюднення краю.
  • Втрата народної підтримки змусила гетьмана зректися влади.

✨ Думки істориків

Які чинники, на думку історика, стали на заваді планам гетьмана П. Дорошенка відновити єдність держави? Чи погоджуєтеся ви з твердженнями історика?

Історик Олександр Бойко виділяє такі перешкоди:

  • боротьба за владу серед козацької еліти;
  • помилки самого гетьмана;
  • зрада союзників;
  • втручання сусідів (Польщі, Росії, Туреччини).

Я погоджуюся з істориком. Внутрішні чвари послаблювали Україну, а вимушений союз із Туреччиною відвернув людей від Дорошенка. Сусідні держави лише користувалися цим, щоб не допустити об’єднання України.

📝 Свідчать документи

Які причини, на думку літописця, призвели до трагедії України?

Літописець Самійло Величко вважає головною причиною внутрішні чвари. Він пише, що через незгоду «козаки всі пропали, самі себе звоювали». Братня війна, а не лише зовнішні вороги, призвела до занепаду.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу назвати дати та причини укладення угод щодо поділу українських земель між сусідніми державами.

Угоди виникали через воєнні поразки та загарбницькі плани сусідів.

  • Бучацький договір (1672): Польща програла війну Туреччині та Дорошенку, втративши Кам’янець.
  • Бахчисарайський мир (1681): Москва і Туреччина виснажили сили у війнах і вирішили поділити сфери впливу.
  • «Вічний мир» (1686): Москва і Польща прагнули стабільності кордонів і підтвердили поділ по Дніпру.
  • Карловицький конгрес (1699): Наслідок поразки турків у війні проти європейської коаліції («Священна ліга»).

Можу визначити причини та наслідки Чигиринських походів.

  • Причини: Після зречення Дорошенка Туреччина хотіла захопити Правобережжя, використовуючи Юрія Хмельницького як маріонетку.
  • Наслідки: Повна руйнація Чигирина. Відступ українсько-московських військ. Проведення Іваном Самойловичем «Великого згону» (переселення людей на Лівобережжя). Підписання Бахчисарайського миру.

Можу схарактеризувати діяльність І. Самойловича як очевидець тих подій і як сучасний історик.

  • Як очевидець: Гетьман Самойлович прагнув єдності, у 1674 році його навіть назвали гетьманом обох боків Дніпра. Він захищав Чигирин, але потім мусив за наказом царя переселяти людей («Великий згін»). Був проти поділу України («Вічного миру»), за що його й скинули.
  • Як історик: Гетьман Лівобережжя (1672–1687), орієнтувався на Москву, але мав державницькі погляди. Воював проти турків у Чигиринських походах. Його рішення про «Великий згін» було жорстким заходом для позбавлення ворога ресурсів. Постраждав за свою незгоду з поділом України у 1686 році.

Можу показати на карті територіальний розподіл українських земель за Бучацьким та Бахчисарайським договорами, «Вічним миром» та рішеннями Карловицького конгресу.

  • Бучацький (1672): Поділля — туркам; частина Правобережжя — Дорошенку (під турками); решта — Польщі.
  • Бахчисарайський (1681): Кордон по Дніпру. Лівобережжя і Київ — Москві; Поділля і південь — туркам; землі між Бугом і Дніпром — нейтральні.
  • «Вічний мир» (1686): Лівобережжя, Київ, Запоріжжя — за Москвою; Правобережжя — за Польщею; частина земель — нейтральні пустки.
  • Карловицький (1699): Польща повернула собі Правобережжя, яке раніше забрали турки.

Обговорюємо в групі

2. Історикиня Наталя Яковенко вважає, що прийняття османського протекторату П. Дорошенком вело до польсько-османської війни. Чи справді це протистояння було неминучим? Аргументуйте свою думку.

Так, війна була неминучою. Польща вважала Правобережжя своїм і не могла допустити там турецького панування. Інтереси двох держав перетиналися. Навіть підписавши Бучацький мир, польський сейм відмовився його визнавати, що лише підтверджує налаштованість на подальшу боротьбу.

3. Чи відповідали Бахчисарайський мирний договір і «Вічний мир» інтересам України?

Ні, ці договори суперечили інтересам України.

  • Бахчисарайський мир (1681) і «Вічний мир» (1686) укладалися таємно від українців. Вони закріпили розкол держави по Дніпру. Гетьман Самойлович протестував проти цього, адже це знищувало надію на єдину Україну. Великі держави просто використали наші землі для власних компромісів.

Мислю творчо

4. Уявіть себе хроністом / хроністкою другої половини XVII ст. Створіть хроніку «Повсякденність Правобережної України періоду Чигиринських походів».

Рік 1678. Знову горе на нашій землі. Люди живуть у страху, ховаючись по лісах від татар і московитів. Поля стоять пусті. Дійшла страшна звістка: славний Чигирин зруйновано вщент. Гетьман Самойлович наказав усім кидати домівки й переходити на лівий берег Дніпра — це називають «Великим згоном», щоб ворогу нічого не дісталося. Навколо лише згарища та руїна. Чи настане колись мир?

5. Чигирин у 1678 р. боронило українсько-московитське військо. Зіставте значення оборони Чигирина для українців і для московитів.

  • Для українців: Захист столиці, символу державності та боротьба за власну землю і незалежність.
  • Для московитів: Геополітична гра. Спроба зупинити експансію Османської імперії та втримати зону впливу, а не захист українських святинь.

6. Розгадайте ребус. Слово-відповідь використайте як тему історичного есе. Представте свій твір у класі.

Відповідь: Дорошенко.

Есе: «Трагедія гетьмана Дорошенка»

Петро Дорошенко мріяв про сильну й єдину Україну, але історія відвела йому трагічну роль. Опинившись між ворожими імперіями, він пішов на відчайдушний крок — союз із Туреччиною. Гетьман сподівався здобути захист, але натомість привів на рідну землю війну та руйнування.

Народ не пробачив спілки з «бусурманами». Втративши підтримку, столицю і владу, Дорошенко став символом того, як навіть велика мета може обернутися поразкою, коли держава стає розмінною монетою для сусідів. Його боротьба поглибила Руїну, хоча наміри були щирими.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху