Прокоментуйте вислів “Земля не дає багатства без зусиль”.
Цей мудрий вислів нагадує, що наша планета хоч і неймовірно багата на ресурси, але не віддає свої скарби задарма. Щоб дістати з її надр щось цінне, людині доводиться докладати титанічних зусиль: вести пошуки, проводити розвідку і займатися виснажливим видобутком. Це справді важка праця, що вимагає терпіння й наполегливості.
Що називають корисними копалинами?
Корисними копалинами є природні мінерали, що знаходяться в земній корі, які людина може ефективно використовувати у своїй господарській діяльності завдяки їхньому унікальному складу та властивостям.
Де використовують корисні копалини?
Сфери застосування корисних копалин надзвичайно різноманітні. Умовно їх поділяють на три великі групи: паливні, що дають нам енергію, рудні, з яких отримують метали, та нерудні, до яких належать будівельні матеріали, дорогоцінне каміння і сировина для хімічної промисловості.
Які корисні копалини належать до паливних? Яке вони мають походження?
До паливних, або ж горючих, корисних копалин відносять вугілля, нафту, природний газ та торф. Всі вони мають органічне походження, адже утворилися мільйони років тому із залишків давніх рослин і тварин. Яскравим прикладом є вугільні басейни, як-от Донецький, що сформувався ще в палеозойську еру.
Відшукайте на сайті Великої української енциклопедії інформацію про корисні копалини України. Заповніть у зошиті таблицю «Корисні копалини України» за зразком.
| Назва | Приклади родовищ/басейнів |
|---|---|
| Горючі (паливні) корисні копалини | |
| Вугілля | Донецький, Львівсько-Волинський та Дніпровський вугільні басейни. |
| Нафта | Західний, Східний, Південний нафтогазоносні регіони (Долинське, Бориславське, Гнідинцівське родовища). |
| Природний газ | Західний, Східний, Південний нафтогазоносні регіони (Шебелинське, Західно-Хрестищинське, Голіцинське родовища). |
| Горючі сланці | Бовтиська западина (на межі Кіровоградської та Черкаської областей), Дніпровсько-Донецька западина, Карпати. |
| Торф | Полісся, Мале Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати і Прикарпаття. |
| Рудні (металічні) корисні копалини | |
| Руди чорних металів | |
| Залізні руди | Криворізький залізорудний басейн, Кременчуцький, Приазовський та Білозерський райони. |
| Марганцеві руди | Нікопольський марганцеворудний басейн. |
| Хромітові руди | Район Середнього Побужжя (Капітанівське родовище). |
| Руди кольорових металів | |
| Титанові руди | Родовища в межах Київської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької, Житомирської областей. |
| Мідні руди | Волинський рудний район. |
| Боксити | Високопільське, Нікопольське і Смілянське родовища. |
| Свинцево-цинкові руди | Закарпаття (Мужіївське, Берегівське), Донбас (Нагольний кряж), Передкарпаття. |
| Кобальтові і нікелеві руди | Родовища в Побужжі та Придніпров’ї. |
| Уранові руди | 22 родовища, переважно в межах Українського щита. |
| Золото | Мужіївське родовище (Закарпаття), родовища в межах Українського щита та Донецької провінції. |
| Нерудні (неметалічні) корисні копалини | |
| Графіт | Бердичівський, Побузький, Криворізький і Приазовський графітоносні райони. |
| Кам’яна сіль | Артемівське, Слов’янське (Дніпровсько-Донецька западина), Солотвинське (Закарпаття). |
| Калійна сіль | Передкарпатський калієносний басейн. |
| Фосфорити | Поклади в межах Волино-Подільської плити та Дніпровсько-Донецької западини. |
| Бурштин | Клесівське родовище (Рівненська область). |
Видобуток корисних копалин спричиняє значні екологічні проблеми, які мають вплив як на ландшафти, так і на глобальне середовище. На основі екологічного паспорта своєї області, який ви можете знайти на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, з’ясуйте головні екологічні проблеми, зумовлені їхнім видобуванням.
Видобуток корисних копалин завдає довкіллю відчутної шкоди. На прикладі Київської області, де активно добувають граніт, пісок та глину, можна побачити типові проблеми. Створення величезних кар’єрів безповоротно руйнує природний рельєф та екосистеми. Під час робіт у повітря здіймаються хмари пилу, що значно погіршує його якість. Промислові стоки та відвали породи забруднюють річки й підземні води токсичними речовинами. Крім того, для розширення видобутку часто знищують ліси та знімають родючий шар ґрунту, що веде до його деградації та ерозії.
ПРАКТИЧНА РОБОТА. Встановлення зв’язків між тектонічною, геологічною будовою, рельєфом та корисними копалинами
Робота з картою тектоніки
Основними тектонічними структурами на території України є Східноєвропейська платформа з Українським щитом, Волино-Подільською плитою та Дніпровсько-Донецькою западиною, а також Альпійський складчастий пояс, до якого входять Карпатська та Кримська складчасті споруди.
Робота з геологічною картою
Геологічна будова України дуже різноманітна. В межах Українського щита на поверхню виходять найдавніші магматичні та метаморфічні породи, такі як граніти та гнейси. Більшість території вкрита осадовими породами, серед яких, наприклад, поклади кам’яного вугілля в Донецькому басейні, що утворилися в палеозойську еру.
Робота з фізико-географічною картою
Рельєф України переважно рівнинний, з великими низовинами, як-от Придніпровська та Причорноморська, та височинами — Подільською, Волинською, Придніпровською. На заході здіймаються гори Карпати, а на півдні — Кримські гори.
Встановлення взаємозв’язків
Існує прямий зв’язок між геологією та розміщенням корисних копалин. У межах Українського щита, де на поверхні лежать древні кристалічні породи, зосереджені запаси залізних та марганцевих руд. У глибоких прогинах платформи, як-от Дніпровсько-Донецька западина, накопичились осадові породи з родовищами нафти й газу. Донецька складчаста споруда відома величезними покладами кам’яного вугілля, а Передкарпатський прогин — родовищами калійних солей та сірки.
Висновки
Які закономірності поширення корисних копалин залежно від тектонічної, геологічної будови та рельєфу?
Поширення корисних копалин чітко відповідає тектонічній будові: рудні ресурси, як-от залізо та марганець, тяжіють до Українського щита, тоді як паливні копалини — вугілля, нафта й газ — зосереджені в тектонічних западинах та прогинах.
Які геологічні епохи сприяли утворенню основних родовищ корисних копалин?
Основні родовища копалин формувалися в різні геологічні ери. Наприклад, палеозойська ера подарувала нам поклади кам’яного вугілля в Донецькому басейні, а значно давніші родовища залізних та марганцевих руд пов’язані з архейськими та протерозойськими породами Українського щита.
Перевіряємо себе
1. На основі відомостей з «Енциклопедії сучасної України» складіть порівняльну характеристику Донецького та Львівсько-Волинського кам’яновугільних басейнів за таким планом: розміщення; площа; геологічні запаси; середня потужність пластів; максимальна й мінімальна глибина розроблення.
| Критерій | Донецький кам’яновугільний басейн | Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн |
|---|---|---|
| Розміщення | Охоплює територію Донецької, Луганської, Дніпропетровської, частково Харківської та Полтавської областей | Захід України, на території Львівської та Волинської областей. |
| Площа | Близько 50 тис. км² в межах України | Значно менша, близько 2,5 тис. км². |
| Геологічні запаси | Дуже великі, понад 100 млрд тонн. | Загальні запаси та ресурси оцінюють у 1,1 млрд тонн |
| Середня потужність пластів | Найпоширеніші пласти мають потужність 0,6–1,8 м | Пласти переважно тонкі — 0,7–1,2 м |
| Глибина розроблення | Від виходів на поверхню до 1800 м | В основному від 300 м до 1000 м |
2. Обчисліть, скільки вугілля витратить родина для забезпечення потреби в електроенергії протягом 1 місяця, року, якщо на виробництво 2 кВт·год електроенергії потрібно 1 кг вугільних брикетів.
Припустимо, що середньостатистична сім’я використовує 150 кВт·год електроенергії щомісяця. Оскільки для виробництва 2 кВт·год потрібно 1 кг вугілля, то на місяць родині знадобиться 75 кг (150 / 2). Відповідно, річна потреба складе 900 кг вугілля (75 * 12).
3. Позначте на контурній карті України басейни паливно-енергетичних корисних копалин.
На контурній карті важливо позначити ключові басейни паливних ресурсів: Донецький та Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни, Дніпровський буровугільний басейн, а також три нафтогазоносні регіони — Дніпровсько-Донецький (Східний), Карпатський (Західний) та Причорноморсько-Кримський (Південний).
4. Придумайте символ уроку. Поясніть своє рішення.
Як на мене, чудовим символом уроку могла б стати невелика грудка вугілля, від якої до лампочки тягнеться яскравий промінь світла. Цей образ дуже влучно показує, як природний ресурс, що мільйони років чекав у земних надрах, завдяки людській праці перетворюється на світло й тепло, роблячи наше життя комфортним. Це візуальне нагадування про зв’язок між геологією та повсякденним добробутом.
Інтелектуальний клуб. Підготуйте короткий звіт про одне з родовищ корисних копалин на території вашої області. Опишіть, як видобування впливає на рельєф місцевості.
На території моєї уявної Дніпропетровської області розташований Криворізький залізорудний басейн — справжній гігант світового масштабу. Видобуток залізної руди тут здебільшого ведеться відкритим способом, що докорінно й назавжди змінює місцевий рельєф. На місці колись рівного степу з’являються вражаючі техногенні ландшафти. По-перше, це кар’єри — велетенські рукотворні западини, глибина яких сягає сотень метрів, наче глибокі шрами на тілі Землі. По-друге, це відвали, або терикони, — величезні насипи пустої породи, що здіймаються на висоту понад 100 метрів. Вони перетворюють рівнинну панораму на щось схоже на гірський або навіть “місячний” пейзаж, демонструючи всю міць і наслідки людського втручання в природу.