12. Козацькі повстання кінця XVI ст.

Зміст

Коли й за яких обставин виникло козацтво?

У XV–XVI ст. на степовому прикордонні Подніпров’я з’явилися вояки-уходники. Вони жили з промислів, захищалися від татар і користувалися землею за правом «займанщини».

Коли постало реєстрове козацтво і за яких обставин?

У XVI ст. король Речі Посполитої створив реєстрове козацтво. Частину козаків найняли на державну службу, платили їм і надавали права, використовуючи як прикордонну армію.

Яке місце в суспільній структурі посідало козацтво?

Козацтво було окремим військовим станом. Реєстровці мали певні привілеї на королівській службі. Нереєстрові козаки були поза законом, але мали значний вплив на Подніпров’ї.

Чому виникла потреба боротися за свої права?

Шляхта вважала землі козаків королівськими і вимагала, щоб козаки або виселились, або виконували селянські повинності, що суперечило їхньому праву «займанщини». Влада визнавала права лише реєстрових, а всі козаки хотіли рівних привілеїв і самоврядування. Зі зростанням військової сили козаки вимагали політичного визнання та захисту від тиску уряду.

ЧИТАЄМО ТА РОЗУМІЄМО

Працюючи з матеріалами параграфа, визначте, довкола яких питань визрівали конфлікти козацтва з Річчю Посполитою та шляхтою. Поміркуйте, чи було можливо їх уникнути.

Довкола яких питань визрівали конфлікти козацтва з Річчю Посполитою та шляхтою?

  • Земля: козаки користувалися нею за правом «займанщини», а влада роздавала ці землі магнатам.
  • Статус: козаки хотіли самоврядування і прав для всіх, а не лише для реєстрових.
  • Повинності: шляхта вимагала від нереєстрових козаків селянських повинностей, а реєстрових виселяла з наділів.
  • Влада: магнати хотіли керувати прикордонням, де вже утвердилася козацька влада.
  • Політика держави: уряд намагався обмежити кількість козаків та їхній вплив.

Чи було можливо уникнути цих конфліктів?

Частково так, якби влада узаконила козацьке землеволодіння, розширила реєстр та надала автономію. Повністю уникнути конфлікту було малоймовірно, оскільки інтереси магнатів суперечили козацьким вольностям, а самим козакам бракувало єдності.

📝 Діємо: практичні завдання

Систематизуйте інформацію §12 в таблиці. Визначте в історії повстань особистісні причини їх початку та причини, які представляли інтереси козацтва як окремого стану.

Повстання під проводом Криштофа Косинського 1591–1593 рр.

Привід до повстанняГоловні подіїПричини поразки
Конфлікт Косинського зі старостою Янушем Острозьким через відібраний маєток Рокитна.Захоплення міст Київщини, похід на Волинь. Поразка під П’яткою (січень 1593). Загибель Косинського під Черкасами (травень 1593).Військова перевага магнатів, брак ресурсів у повсталих, відсутність підтримки короля.

Повстання під проводом Семерія (Северина) Наливайка 1594–1596 рр.

Привід до повстанняГоловні подіїПричини поразки
Загострення конфлікту козаків з владою. Після походу загін Наливайка вирушив на Волинь і Білорусь, що спровокувало відповідь коронного війська.Похід на Волинь і Білорусь (1595). Бій під Білою Церквою (березень 1596). Облога табору в урочищі Солониця. Зрада старшини, видача Наливайка та його страта у Варшаві.Нестача ресурсів, розбрат серед повстанців і зрада старшини, перевага урядових військ.

Поміркуймо!

Поміркуйте про причини конфліктів між українськими магнатами та козаками, пригадавши попередній матеріал щодо організаторів козацького війська на початках його становлення. Зверніть увагу на роль князя В.-К. Острозького в подіях повстання під проводом К. Косинського.

Чому виникали конфлікти між магнатами та козаками?

Магнати хотіли контролювати Подніпров’я, де козаки вже встановили самоврядування. Шляхта намагалася змусити нереєстрових козаків виконувати селянські повинності, а козаки боролися за права для всього свого стану.

Роль князя В.-К. Острозького в подіях повстання Косинського

Був батьком Януша Острозького, конфлікт із яким за маєток став приводом до повстання. Після поразки повстанців змусив Косинського підкоритися, продемонструвавши силу магнатів. Його позиція представляла інтереси шляхти, що суперечили козацьким вольностям.

✨ Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня, про відносини уряду Речі Посполитої козацтва

1. Чому влада Речі Посполитої прагнула знищити козацтво?

Козацтво стало неконтрольованим, діяло самостійно на прикордонні та підривало владу. Тому сейм 1597 року назвав їх «ворогами держави».

2. Про яку роль козацтва в українському суспільстві говорить історикиня?

Про те, що козацтво стало впливовою верствою, важливою військовою силою та захисником земель.

3. Чому, на думку історикині, козаки претендували на особливе становище? Чи згоден?

Вони вважали, що заслужили незалежність «оплачену кров’ю» та службою королю, тому обмеження прав були для них несправедливими. Погоджуюся: військова служба давала їм право вимагати особливих прав та самоврядування.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу назвати час та провідників козацьких повстань кінця XVI ст.

  • Повстання під проводом Криштофа Косинського (1591–1593 рр.).
  • Повстання під проводом Семерія Наливайка (1594–1596 рр.).

Можу визначити причини, приводи до повстань, їх результати й наслідки.

  • Причини: земельні конфлікти (право «займанщини» проти власності шляхти), боротьба за офіційний статус і розширення прав на всіх козаків.
  • Приводи: у Косинського — особистий земельний спір; у Наливайка — загострення відносин з владою.
  • Результати: повстання придушили, ватажки загинули.
  • Наслідки: козацтво показало себе як вагома сила; влада посилила політику обмеження козацтва.

Можу пояснити причини поразки козацьких повстань кінця XVI ст.

Нестача сил і ресурсів для боротьби з військами магнатів. Відсутність єдності серед козаків, зокрема зрада старшини під час повстання Наливайка.

Можу схарактеризувати роль в історії повстань представників українських магнатських родів, уряду Речі Посполитої.

Українські магнати (Острозькі, Вишневецькі) були основною силою, що придушувала повстання для захисту своїх земель. Уряд Речі Посполитої спочатку не втручався, але під час повстання Наливайка направив війська і згодом оголосив козаків ворогами держави.

2. Упорядкуйте хронологічну послідовність.

  • Перша письмова згадка про українських козаків (1489 р.).
  • Заснування Д. Вишневецьким укріплення на о. Мала Хортиця (1556 р.).
  • Упровадження реєстрового козацтва (1572 р.).
  • Повстання під проводом С. Наливайка (1594–1596 рр.).
  • Події, що відбувалися в цей час у Європі:
  • 1562–1598 рр. — релігійні (гугенотські) війни у Франції.
  • 1572 р. — Варфоломіївська ніч у Парижі, масове вбивство гугенотів.
  • 1579 р. — Утрехтська унія, що заклала основу незалежної Республіки Об’єднаних провінцій (сучасні Нідерланди).
  • 1588 р. — розгром англійцями іспанської «Непереможної армади».

Обговорюємо в групі

3. Перегляньте відео. Зіставте його зміст із матеріалами параграфа — визначте спільне й відмінне в поданій інформації.

Спільне

  • В обох джерелах збігаються імена ватажків та дати повстань.
  • Причиною повстання Косинського вказано земельний конфлікт з Острозьким.
  • Згадуються ключові битви: під П’яткою та облога в урочищі Солониця.
  • Обидва джерела констатують поразку повстань та загибель ватажків.
  • Повстання показали козацтво як серйозну силу в боротьбі за свої права.
  • Причиною поразки Наливайка названо внутрішній розбрат.

Відмінне

  • Мотиви: Відео зображує повстання Наливайка як боротьбу за права козацтва та віру. Параграф представляє його як розширення конфлікту через здобич.
  • Ідея держави: Відео стверджує, що Наливайко хотів створити незалежну республіку. У підручнику це названо “чутками”.
  • Деталі: Відео згадує гетьмана Григорія Лободу, про якого не йдеться в параграфі.
  • Тактика: Відео детально описує військову тактику козаків (табір, мушкети), тоді як у параграфі про це згадано коротко.

Мислю творчо

4. Уявіть себе в ролі королівського хроніста / королівської хроністки Речі Посполитої та напишіть фрагмент уявної історичної хроніки про козацькі повстання під проводом К. Косинського та С. Наливайка.

В літо 1591 на Київщині підняв бунт заколотник Криштоф Косинський. Почавши з майнової суперечки, він зібрав ватаги розбійників, чинив грабунки та захоплював міста, зневажаючи владу. Проте славні князі Острозькі та Вишневецькі швидко приборкали його розбій, розбивши військо під П’яткою.

Та вже в 1594 році новий бунтівник, Северин Наливайко, очолив дикі ватаги. Вони сіяли хаос на Волині та в Білорусі. Для їх приборкання відправили коронне військо гетьмана Станіслава Жолкевського. Оточені біля Лубен, бунтівники видали свого ватажка. Його справедливо стратили у Варшаві, щоб усі вороги держави знали, яка доля чекає на заколотників.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху