Чи відомо, хто й коли першим придумав глобус?
Першу таку модель створив давньогрецький учений Кратес у II столітті до нашої ери.
Для чого потрібен глобус?
Він наочно демонструє кулясту форму нашої планети та процес її обертання. Глобус дозволяє вивчати материки й океани без спотворень, які виникають на плоских картах.
Які бувають глобуси?
Існують загальногеографічні (фізичні), політичні, зоряні моделі, а також глобуси інших небесних тіл, наприклад Місяця чи Марса. Окрему групу складають сучасні цифрові віртуальні моделі.
МОЇ ВРАЖЕННЯ
1. Чи вважаєте ви глобус унікальним винаходом? Чому?
Так, це унікальний винахід, оскільки він максимально точно відтворює реальну форму та масштаб планети.
2. Яка інформація на уроці справила на вас найбільше враження?
Найбільш вражаючим є факт про глобус «Ерта», який важить 2,5 тонни та має діаметр понад 12 метрів.
3. Як ви думаєте, що важче виготовити — глобус чи карту?
Створення глобуса є складнішим процесом. Необхідно виготовити об’ємну сферу та ідеально точно нанести на неї зображення без зміщень.
ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ
1. Хто першим та коли створив перший глобус?
Перший глобус змайстрував Кратес у II ст. до н. е. Найдавніша модель, що збереглася до сьогодні — це «Земне яблуко» Мартіна Бехайма, створене у 1492 році.
2. У чому полягає географічне значення глобуса Бехайма?
Він став першим практичним підтвердженням знань про кулястість Землі, хоча на ньому ще не були позначені Америка, Австралія та Антарктида.
3. Яку географічну інформацію можна отримати за допомогою глобуса?
За його допомогою визначають точне місцеперебування материків, океанів, гір та міст. Він дозволяє знайти сторони світу та координати об’єктів через градусну сітку.
4. Назвіть нові поняття, які ви зустріли в тексті параграфа, та поясніть їх.
- Глобус — зменшена копія земної кулі.
- Полюси — крайні точки Землі, через які проходить уявна вісь.
- Меридіани — лінії, що сполучають Північний та Південний полюси.
- Екватор — лінія, що ділить планету на Північну та Південну півкулі.
- Паралелі — лінії, проведені паралельно екватору.
- Градусна сітка — мережа з паралелей та меридіанів для визначення точних координат.
5. Розкажіть про різні види глобусів та можливості їх використання.
Фізичні глобуси допомагають вивчати рельєф, політичні — державні кордони. Моделі Місяця чи Марса необхідні для астрономічних досліджень. Віртуальні глобуси, такі як Google Earth, дають можливість детально роздивитися будь-яку точку світу онлайн.
ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО
1. Виявіть переваги та недоліки глобуса порівняно із географічною картою світу.
| Об’єкт порівняння | Переваги | Недоліки |
|---|---|---|
| Глобус | Правильно передає кулясту форму Землі; відтворює об’єкти без спотворення їхніх обрисів. | Має дрібний масштаб і значну узагальненість; незручний для транспортування (у фізичному вигляді); одночасно видно лише ту частину планети, що обернена до спостерігача. |
| Карта світу | Зручна для практичного використання та транспортування; дозволяє бачити всю поверхню планети одночасно; детальніша порівняно з глобусом. | Обов’язково має спотворення (об’єкти можуть бути «розтягнуті» або «стиснуті») через перенесення опуклої поверхні на площину; через дрібний масштаб детальність зображення на загальних картах світу незначна. |
МОЇ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Завдання: Обчисліть, на яку величину мають відрізнятися полярний та екваторіальний радіуси глобуса (масштаб 1:50 000 000), щоб точно передати дійсну форму Землі.
Реальна різниця між земними радіусами становить приблизно 21 км, що дорівнює 2 100 000 см. За масштабу 1:50 000 000 розрахунок виглядає так: 2 100 000 / 50 000 000 = 0,042 см. Це дорівнює 0,42 мм.
Висновок: Полярний радіус шкільного глобуса має бути меншим за екваторіальний лише на 0,42 мм. Через таку мізерну різницю ми бачимо глобус як рівну кулю.