Наведіть приклад системи лінійних нерівностей з однією змінною.
Прикладом системи лінійних нерівностей з однією змінною є:
Що називають розв’язком системи нерівностей з однією змінною?
Розв’язком системи нерівностей з однією змінною називають значення змінної, за якого правильною є кожна з нерівностей системи.
Що означає розв’язати систему нерівностей з однією змінною?
Розв’язати систему нерівностей означає знайти всі її розв’язки або довести, що розв’язків немає.
РОЗВ’ЯЖІТЬ ЗАДАЧІ ТА ВИКОНАЙТЕ ВПРАВИ
№ 7.1. (Усно.) Чи є числа розв’язками системи:
1) Для системи нерівностей:
Перевіримо кожне із запропонованих чисел:
-
Для : (правильно) та (правильно).
-
Для : (правильно) та (правильно).
-
Для : (правильно), але (неправильно).
-
Для : (неправильно).
-
Для : (неправильно).
Відповідь: числа та є розв’язками системи; числа не є розв’язками.
2) Для системи нерівностей:
Перевіримо кожне із запропонованих чисел:
-
Для : (неправильно).
-
Для : (правильно) та (правильно).
-
Для : (правильно) та (правильно).
-
Для : (правильно) та (правильно).
-
Для : (правильно) та (правильно).
Відповідь: числа є розв’язками системи; число не є розв’язком.
3) Для системи нерівностей:
Перевіримо кожне із запропонованих чисел:
-
Для : (неправильно).
-
Для : (неправильно).
-
Для : (неправильно).
-
Для : (правильно) та (правильно).
-
Для : (правильно) та (правильно).
Відповідь: числа та є розв’язками системи; числа не є розв’язками.
4) Для системи нерівностей:
Перевіримо кожне із запропонованих чисел:
Жодне дійсне число не може одночасно бути меншим за і більшим за . Тому нерівність не виконується для жодного з чисел .
Відповідь: жодне з чисел не є розв’язком системи.
№ 7.2. (Усно.) Чи є число 2 розв’язком системи:
1) Для системи нерівностей:
Підставимо у нерівності системи:
— правильна нерівність;
— правильна нерівність.
Оскільки обидві нерівності є правильними, число 2 є розв’язком системи.
Відповідь: число 2 є розв’язком системи.
2) Для системи нерівностей:
Підставимо у нерівності системи:
— правильна нерівність;
— неправильна нерівність.
Оскільки друга нерівність не виконується, число 2 не є розв’язком системи.
Відповідь: число 2 не є розв’язком системи.
3) Для системи нерівностей:
Підставимо у нерівності системи:
— неправильна нерівність.
Перша нерівність є неправильною, тому число 2 не є розв’язком системи.
Відповідь: число 2 не є розв’язком системи.
4) Для системи нерівностей:
Підставимо у нерівності системи:
— правильна нерівність;
— правильна нерівність.
Оскільки обидві нерівності є правильними, число 2 є розв’язком системи.
Відповідь: число 2 є розв’язком системи.
РОЗВ’ЯЖІТЬ ЗАДАЧІ ТА ВИКОНАЙТЕ ВПРАВИ
№ 7.3. Чи є число розв’язком системи:
1) Для системи нерівностей:
Підставимо значення у кожну нерівність системи:
-
— неправильна числова нерівність;
-
— правильна числова нерівність.
Оскільки число не задовольняє першу нерівність системи, воно не є розв’язком цієї системи.
Відповідь: ні.
2) Для системи нерівностей:
Підставимо значення у кожну нерівність системи:
-
— правильна числова нерівність;
-
— правильна числова нерівність.
Оскільки значення перетворює обидві нерівності на правильні числові нерівності, число є розв’язком цієї системи.
Відповідь: так.
3) Для системи нерівностей:
Підставимо значення у кожну нерівність системи:
-
— правильна числова нерівність;
-
— правильна числова нерівність.
Оскільки значення задовольняє кожну з нерівностей, воно є розв’язком цієї системи.
Відповідь: так.
4) Для системи нерівностей:
Підставимо значення у кожну нерівність системи:
-
— неправильна числова нерівність;
-
— неправильна числова нерівність.
Число не задовольняє нерівності системи, тому воно не є розв’язком цієї системи.
Відповідь: ні.
№ 7.4. Розв’яжіть систему нерівностей:
1) Для системи нерівностей:
Множиною розв’язків першої нерівності є проміжок , а другої — .
Знайдемо переріз цих проміжків: .
Відповідь: .
2) Для системи нерівностей:
Множиною розв’язків першої нерівності є проміжок , а другої — .
Знайдемо переріз цих проміжків: .
Відповідь: .
3) Для системи нерівностей:
Множиною розв’язків першої нерівності є проміжок , а другої — .
Знайдемо переріз цих проміжків: .
Відповідь: .
4) Для системи нерівностей:
Множиною розв’язків першої нерівності є проміжок , а другої — .
Ці проміжки не мають спільних точок, тому їх переріз є порожньою множиною: .
Відповідь: (розв’язків немає).
№ 7.5. Розв’яжіть систему нерівностей:
1) Для системи нерівностей:
Множиною розв’язків першої нерівності є проміжок , а другої — .
Спільна частина (переріз) цих проміжків:
Відповідь: .
2) Для системи нерівностей:
Множиною розв’язків першої нерівності є проміжок , а другої — .
Переріз цих проміжків:
Відповідь: .
3) Для системи нерівностей:
Множиною розв’язків першої нерівності є проміжок , а другої — .
Переріз цих проміжків:
Відповідь: .
4) Для системи нерівностей:
Множиною розв’язків першої нерівності є проміжок , а другої — .
Ці проміжки не перетинаються:
Отже, система не має розв’язків.
Відповідь: розв’язків немає (або ).
№ 7.6. Знайдіть розв’язки системи нерівностей:
1) Для системи нерівностей:
Поділимо обидві частини першої нерівності на :
Поділимо обидві частини другої нерівності на , змінивши знак нерівності на протилежний:
Отримаємо простішу систему:
Знайдемо переріз проміжків та , який дорівнює .
Відповідь: .
2) Для системи нерівностей:
Розв’яжемо кожну нерівність системи:
Отримаємо систему:
Знайдемо переріз проміжків та , який дорівнює .
Відповідь: .
3) Для системи нерівностей:
Розв’яжемо кожну нерівність системи:
Отримаємо систему:
Проміжки та не мають спільних точок, тому система не має розв’язків.
Відповідь: (розв’язків немає).
4) Для системи нерівностей:
Помножимо обидві частини першої нерівності на :
Помножимо обидві частини другої нерівності на :
Отримаємо систему:
Знайдемо переріз проміжків та , який дорівнює .
Відповідь: .
№ 7.7. Розв’яжіть систему нерівностей:
1) Для системи нерівностей:
Розв’яжемо кожну нерівність системи:
;
(змінюємо знак нерівності при діленні на ) .
Отримаємо систему:
Знайдемо переріз проміжків та , який дорівнює .
Відповідь: .
2) Для системи нерівностей:
Розв’яжемо кожну нерівність системи:
;
(змінюємо знак нерівності при діленні на ) .
Отримаємо систему:
Знайдемо переріз проміжків та , який дорівнює .
Відповідь: .
3) Для системи нерівностей:
Розв’яжемо кожну нерівність системи:
;
.
Отримаємо систему:
Проміжки та не мають спільних точок, тому їх переріз є порожньою множиною.
Відповідь: розв’язків немає ().
4) Для системи нерівностей:
Розв’яжемо кожну нерівність системи:
Помножимо обидві частини першої нерівності на :
Помножимо обидві частини другої нерівності на :
Отримаємо систему:
Знайдемо переріз проміжків та , який дорівнює .
Відповідь: .
№ 7.8. Знайдіть множину розв’язків системи нерівностей:
1) Для системи нерівностей:
Розв’яжемо кожну нерівність системи:
Спільною частиною розв’язків на числовій прямій є проміжок .
Відповідь: .
2) Для системи нерівностей:
Розв’яжемо кожну нерівність системи:
Нерівності та не мають спільних розв’язків. Переріз цих множин є порожньою множиною.
Відповідь: .
3) Для системи нерівностей:
Розв’яжемо кожну нерівність системи:
Маємо систему:
Спільною частиною розв’язків є проміжок .
Відповідь: .
№ 7.9. Розв’яжіть систему нерівностей та вкажіть два числа, що є її розв’язками:
1) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи:
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Маємо систему:
Розв’язком системи є проміжок .
Два числа, що є розв’язками цієї системи: та .
Відповідь: ; числа та .
2) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи:
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Маємо систему:
Розв’язком системи є проміжок .
Два числа, що є розв’язками цієї системи: та .
Відповідь: ; числа та .
3) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи:
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Маємо систему:
Розв’язком системи є проміжок .
Два числа, що є розв’язками цієї системи: та .
Відповідь: ; числа та .
4) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розкриємо дужки та розв’яжемо першу нерівність:
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Маємо систему:
Розв’язком системи є проміжок .
Два числа, що є розв’язками цієї системи: та .
Відповідь: ; числа та .
№ 7.10. Розв’яжіть систему нерівностей та вкажіть два числа, що є її розв’язками:
1) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо кожну нерівність системи:
Маємо систему:
Розв’язком системи є проміжок .
Два числа, що є розв’язками цієї системи: та .
Відповідь: ; числа та .
2) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо кожну нерівність системи:
Маємо систему:
Розв’язком системи є проміжок .
Два числа, що є розв’язками цієї системи: та .
Відповідь: ; числа та .
3) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо кожну нерівність системи:
Маємо систему:
Розв’язком системи є проміжок .
Два числа, що є розв’язками цієї системи: та .
Відповідь: ; числа та .
4) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо кожну нерівність системи:
Маємо систему:
Розв’язком системи є проміжок .
Два числа, що є розв’язками цієї системи: та .
Відповідь: ; числа та .
№ 7.11. Розв’яжіть подвійну нерівність:
1)
Поділимо всі частини подвійної нерівності на :
Звідси .
Відповідь: .
2)
Помножимо всі частини подвійної нерівності на :
Звідси .
Відповідь: .
3)
Додамо число до всіх частин подвійної нерівності:
Звідси .
Відповідь: .
4)
Віднімемо число від усіх частин подвійної нерівності:
Звідси .
Відповідь: .
№ 7.12. Розв’яжіть подвійну нерівність:
1)
Поділимо всі частини подвійної нерівності на :
Звідси .
Відповідь: .
2)
Помножимо всі частини подвійної нерівності на :
Звідси .
Відповідь: .
3)
Додамо число до всіх частин подвійної нерівності:
Звідси .
Відповідь: .
4)
Віднімемо число від усіх частин подвійної нерівності:
Звідси .
Відповідь: .
№ 7.13. Знайдіть усі цілі розв’язки подвійної нерівності:
1) ;
2) .
1) Поділимо всі частини подвійної нерівності на :
Множиною розв’язків нерівності є числовий проміжок .
Цілі числа, що належать цьому проміжку: .
Відповідь: .
2) Додамо число до всіх частин подвійної нерівності:
Множиною розв’язків нерівності є числовий проміжок .
Єдиним цілим числом, що належить цьому проміжку, є .
Відповідь: .
№ 7.14. Розв’яжіть систему нерівностей:
1) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи:
Поділимо обидві частини нерівності на , змінивши знак нерівності на протилежний:
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Поділимо обидві частини нерівності на , змінивши знак нерівності на протилежний:
Знайдемо переріз розв’язків обох нерівностей:
Отже, .
Відповідь: .
2) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи:
Поділимо обидві частини нерівності на , змінивши знак нерівності на протилежний:
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Знайдемо переріз розв’язків обох нерівностей:
Отже, .
Відповідь: .
№ 7.15. Розв’яжіть систему нерівностей:
1) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи:
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Запишемо систему з отриманих нерівностей:
Оскільки проміжки та не мають спільних точок, система не має розв’язків ().
Відповідь: розв’язків немає (або ).
2) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи:
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Знайдемо переріз розв’язків:
Оскільки , спільним розв’язком є , тобто .
Відповідь: .
№ 7.16. За яких значень кожна з функцій і набуває невід’ємних значень?
Функція набуває невід’ємних значень, якщо її значення більше або дорівнює нулю ().
Складемо та розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність:
Розв’яжемо другу нерівність:
Отримуємо систему:
Відповідь: при (або ).
№ 7.17. Знайдіть усі цілі розв’язки системи нерівностей:
1) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи, помноживши обидві частини на :
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Поділимо обидві частини нерівності на :
Знайдемо розв’язки системи:
Визначимо цілі числа, які належать проміжку : це числа і .
Відповідь: .
2) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи, помноживши обидві частини на :
Поділимо обидві частини нерівності на :
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Віднімемо від обох частин нерівності:
Знайдемо розв’язки системи:
Визначимо цілі числа, що належать проміжку : це числа і .
Відповідь: .
7.18. Знайдіть усі цілі розв’язки системи нерівностей:
1) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи, помноживши обидві її частини на спільний знаменник :
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Знайдемо переріз розв’язків нерівностей:
Визначимо цілі числа, які належать проміжку : це числа .
Відповідь: .
2) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи, помноживши обидві частини на :
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Знайдемо переріз отриманих проміжків:
Цілими розв’язками на проміжку є числа та .
Відповідь: .
7.19. Знайдіть суму всіх цілих розв’язків системи нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи:
Розв’яжемо другу нерівність системи, помноживши обидві її частини на :
Запишемо розв’язки у вигляді системи:
Цілими розв’язками системи є числа від до включно:
Обчислимо суму цих цілих розв’язків. Оскільки сума протилежних чисел від до дорівнює , додаємо лише числа, що залишилися:
Відповідь: .
7.20. Знайдіть найменше ціле число, що є розв’язком системи:
1) Для системи нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи:
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Знайдемо спільні розв’язки обох нерівностей:
Цілі числа у цьому проміжку: та . Найменшим із них є .
Відповідь: .
2) Для системи нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи:
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Знайдемо спільні розв’язки обох нерівностей:
Цілі числа на проміжку — це та . Найменшим цілим розв’язком є .
Відповідь: .
7.21. Знайдіть найбільше ціле число, що є розв’язком системи:
1) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи:
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Отримаємо розв’язок системи:
Цілими розв’язками є числа: , , , , , , , , , . Найбільшим серед них є число .
Відповідь: .
2) Розв’яжемо систему нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи:
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Отримаємо розв’язок системи:
Оскільки , найбільшим цілим числом, яке належить цьому проміжку, є число .
Відповідь: .
7.22. Український борець греко-римського стилю Жан Беленюк має унікальну колекцію нагород з міжнародних турнірів. Розв’яжіть систему нерівностей. Знайдіть добуток , де — найбільший цілий розв’язок системи нерівностей, відтак дізнаєтеся, якого року Жан здобув свою найвищу нагороду — став олімпійським чемпіоном.
1) Розв’яжемо першу нерівність системи:
2) Розв’яжемо другу нерівність системи, застосувавши формули скороченого множення (різницю квадратів та квадрат двочлена):
3) Запишемо та розв’яжемо систему нерівностей:
4) Знайдемо найбільший цілий розв’язок системи :
На проміжку найбільшим цілим числом є .
5) Обчислимо шуканий добуток:
Отже, Жан Беленюк здобув золото на Олімпійських іграх у Токіо 2020 (які через пандемію відбулися 2021 року, зберігши офіційну назву «Токіо-2020»).
Відповідь: .
№ 7.23. Знайдіть область допустимих значень змінної у виразі:
1) ;
2) .
1)
Арифметичний квадратний корінь існує тільки тоді, коли підкореневий вираз є невід’ємним. Складемо та розв’яжемо систему нерівностей:
При діленні другої нерівності на від’ємне число змінюємо знак нерівності на протилежний:
Знайдемо переріз отриманих проміжків: .
Відповідь: .
2)
Вираз під першим квадратним коренем має бути невід’ємним ().
Вираз під другим квадратним коренем знаходиться у знаменнику дробу, тому він має бути суворо більшим за нуль ():
Спільні розв’язки обох нерівностей утворюють проміжок: .
Відповідь: .
№ 7.24. Знайдіть область визначення функції:
1) ;
2) .
1) Область визначення функції складається з усіх значень , при яких підкореневі вирази є невід’ємними:
Поділимо першу нерівність на (змінивши знак нерівності на протилежний), а другу — на :
Знайдемо переріз числових проміжків:
Відповідь: .
2) Вираз під коренем у знаменнику повинен бути строго додатним, а другий підкореневий вираз — невід’ємним:
Знайдемо переріз двох проміжків та :
Відповідь: .
№ 7.25. Знайдіть множину розв’язків подвійної нерівності:
1)
Додамо до всіх частин подвійної нерівності:
Помножимо всі частини нерівності на :
Відповідь: .
2)
Віднімемо від усіх частин подвійної нерівності:
Помножимо всі частини на , змінюючи знаки нерівності на протилежні:
Запишемо у звичайному порядку:
Відповідь: .
3)
Помножимо всі частини нерівності на :
Віднімемо від усіх частин:
Поділимо всі частини на :
Відповідь: .
4)
Помножимо всі частини нерівності на :
Віднімемо від усіх частин:
Поділимо всі частини на , змінюючи знаки нерівності на протилежні:
Відповідь: .
№ 7.26. Розв’яжіть подвійну нерівність:
1)
Віднімемо від усіх частин нерівності:
Помножимо всі частини на :
Відповідь: .
2)
Віднімемо від усіх частин нерівності:
Помножимо всі частини на , змінюючи знаки нерівності на протилежні:
Відповідь: .
3)
Помножимо всі частини на :
Додамо до всіх частин:
Поділимо всі частини на :
Відповідь: .
4)
Помножимо всі частини на :
Віднімемо від усіх частин:
Поділимо всі частини на , змінюючи знаки нерівності на протилежні:
Відповідь: .
№ 7.27. Розв’яжіть систему нерівностей:
1) Для системи нерівностей:
Розкриємо дужки у першій нерівності системи:
Отримали хибну числову нерівність. Отже, перша нерівність не має розв’язків ().
Оскільки перша нерівність не має розв’язків, то і вся система не має розв’язків.
Відповідь: розв’язків немає ().
2) Для системи нерівностей:
Спростимо кожну нерівність системи окремо.
Для першої нерівності:
Для другої нерівності:
Нерівність є правильною для будь-якого значення , тобто .
Знайдемо переріз розв’язків двох нерівностей:
Відповідь: .
3) Для системи нерівностей:
Розкриємо дужки та зведемо подібні доданки у кожній нерівності.
Для першої нерівності:
Нерівність є правильною для всіх .
Для другої нерівності:
Нерівність є хибною, тому вона не має розв’язків ().
Перерізом множини всіх дійсних чисел та порожньої множини є порожня множина.
Відповідь: розв’язків немає ().
4) Для системи нерівностей:
Помножимо обидві частини першої нерівності на :
Нерівність є правильною для будь-якого .
Помножимо обидві частини другої нерівності на :
Нерівність є правильною для будь-якого .
Оскільки обидві нерівності системи є правильними для будь-якого дійсного числа , розв’язком системи є вся числова пряма.
Відповідь: .
№ 7.28. Розв’яжіть систему нерівностей:
1) Для системи нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи:
Нерівність не має розв’язків ().
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Поділимо обидві частини на , змінивши знак нерівності на протилежний:
Оскільки перша нерівність системи не має розв’язків, то перерізом множин розв’язків є порожня множина. Система не має розв’язків.
Відповідь: розв’язків немає.
2) Для системи нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність системи:
Нерівність є правильною при будь-якому значенні ().
Розв’яжемо другу нерівність системи:
Поділимо обидві частини на , змінивши знак нерівності на протилежний:
Оскільки перша нерівність виконується для всіх , то розв’язком системи є , тобто .
Відповідь: .
№ 7.29. Знайдіть область визначення функції:
1)
Область визначення функції задається системою нерівностей та умов:
— підкореневий вираз арифметичного квадратного кореня має бути невід’ємним: ;
— підкореневий вираз у знаменнику має бути строго додатним: ;
— знаменник дробу не повинен дорівнювати нулю: .
Запишемо та розв’яжемо систему:
З нерівностей та отримуємо проміжок .
Оскільки , виключаємо число з проміжку (значення не належить проміжку ):
Відповідь: .
2)
Область визначення функції задається системою нерівностей:
Розв’яжемо систему:
Знайдемо переріз усіх трьох нерівностей:
Нерівності та дають .
Враховуючи , маємо , тобто:
Відповідь: .
№ 7.30. Знайдіть область допустимих значень змінної у виразі:
1)
Область допустимих значень (ОДЗ) змінної у виразі визначається умовами:
Розв’яжемо систему:
Нерівності та дають проміжок .
Значення не належить цьому проміжку, а значення належить йому і має бути виключене:
Відповідь: .
2)
Область допустимих значень (ОДЗ) змінної визначається умовами:
Розв’яжемо систему нерівностей:
Знайдемо переріз розв’язків:
З умов та випливає .
Враховуючи , отримуємо , тобто .
Відповідь: .
№ 7.31. Одна сторона трикутника дорівнює 4 см, а друга — 5 см. Якою завдовжки може бути третя сторона трикутника за умови, що його периметр менший від 15 см?
Розв’язання:
Нехай довжина третьої сторони трикутника дорівнює , де .
За нерівністю трикутника довжина будь-якої сторони трикутника має бути меншою від суми двох інших сторін та більшою за їхню різницю:
За умовою задачі периметр трикутника менший від :
Складемо та розв’яжемо систему нерівностей:
Отже, довжина третьої сторони трикутника має бути більшою за , але меншою від .
Відповідь: більшою за , але меншою від ().
№ 7.32. На одну машину навантажили 2 ящики з огірками по 24 кг кожен і 8 ящиків із помідорами. При цьому загальна маса була не більшою ніж 260 кг. На другу машину навантажили 3 ящики із цибулею по 18 кг і 7 ящиків із помідорами – таких самих, як на першу машину. При цьому загальна маса була не меншою ніж 230 кг. 1) Складіть систему нерівностей для визначення маси одного ящика з помідорами, позначивши її через (у кг). 2) Знайдіть , вважаючи, що дорівнює цілому числу кілограмів.
1) Позначимо масу одного ящика з помідорами через .
На першу машину навантажили:
-
2 ящики з огірками масою ;
-
8 ящиків із помідорами масою .
Загальна маса першої машини дорівнює , що не перевищує :
На другу машину навантажили:
-
3 ящики з цибулею масою ;
-
7 ящиків із помідорами масою .
Загальна маса другої машини дорівнює , що є не меншою ніж :
Складемо систему нерівностей для визначення :
2) Розв’яжемо отриману систему нерівностей:
Звідси маємо подвійну нерівність:
Оскільки значення за умовою є цілим числом кілограмів, то єдиним цілим розв’язком є .
Відповідь:
1)
2) .
7.33. Аліса купила записник за і ручок, заплативши за всю покупку менше ніж . Аліна купила скетчбук (sketchbook) для малювання за і такі самі ручки, як і Аліса, заплативши за всю покупку більше ніж .
1) Складіть систему нерівностей для визначення ціни однієї ручки, позначивши її через (у грн).
2) Знайдіть , вважаючи, що дорівнює цілому числу гривень.
Розв’язання:
1) Нехай ціна однієї ручки дорівнює .
Аліса купила записник за та ручок по , отже, вся вартість її покупки дорівнює . За умовою вона заплатила менше ніж :
Аліна купила скетчбук за та ручки по , отже, вся вартість її покупки дорівнює . За умовою вона заплатила більше ніж :
Складемо систему нерівностей:
2) Розв’яжемо отриману систему нерівностей:
Отримуємо подвійну нерівність:
Оскільки за умовою дорівнює цілому числу гривень, то єдиним цілим значенням із цього проміжку є .
Відповідь: 1) ; 2) .
7.34. За яких значень обидва корені рівняння менші від числа ?
Знайдемо корені квадратного рівняння .
Знайдемо дискримінант:
Оскільки , корені рівняння обчислюємо за формулою:
Обчислимо кожен корінь окремо:
За умовою задачі обидва корені мають бути меншими від числа , тобто складемо систему нерівностей:
Розв’яжемо систему нерівностей:
Перерізом розв’язків є проміжок .
Відповідь: .
7.35. За яких значень обидва корені рівняння більші за число ?
Знайдемо корені квадратного рівняння .
Знайдемо дискримінант:
Оскільки , рівняння має два різні корені при будь-якому значенні параметра :
Обчислимо кожен корінь:
За умовою задачі обидва корені мають бути більшими за число , тому складемо систему нерівностей:
Підставимо отримані вирази:
Спільним розв’язком системи є:
Відповідь: .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
7.36. Відомо, що . Порівняйте:
1) і ;
2) і ;
3) і ;
4) і .
1) Якщо від обох частин правильної нерівності відняти одне й те саме число, то знак нерівності не зміниться.
Оскільки , віднімемо від обох частин:
Відповідь: .
2) Якщо обидві частини правильної нерівності помножити на одне й те саме додатне число, то знак нерівності зберігається.
Оскільки і , помножимо обидві частини на :
Відповідь: .
3) Якщо обидві частини правильної нерівності помножити на від’ємне число, то знак нерівності змінюється на протилежний.
Оскільки і , помножимо обидві частини на :
Відповідь: .
4) Якщо обидві частини правильної нерівності помножити на від’ємне число, то знак нерівності змінюється на протилежний.
Оскільки і , помножимо обидві частини на :
Відповідь: .
7.37. Знайдіть множину розв’язків нерівності:
1) ;
Поділимо обидві частини нерівності на коефіцієнт біля , тобто на . Оскільки , знак нерівності змінюємо на протилежний:
Запишемо розв’язок у вигляді числового проміжку:
Відповідь: .
2) ;
Перенесемо доданки зі змінною в ліву частину, а числа — в праву частину, змінивши їхні знаки на протилежні:
Поділимо обидві частини нерівності на (, знак нерівності залишається без змін):
Запишемо розв’язок у вигляді числового проміжку:
Відповідь: .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
№ 7.38. Доведіть нерівність .
Перетворимо ліву частину нерівності, виділивши повний квадрат двочлена:
Оскільки квадрат будь-якого дійсного числа завжди є невід’ємним, тобто для всіх , то, додавши число , отримаємо:
Отже, при будь-яких дійсних значеннях , що й треба було довести.
№ 7.39. Дано: ; . Оцініть значення виразу:
1)
Помножимо всі частини нерівності на :
Помножимо всі частини нерівності на (при цьому знаки нерівності змінюються на протилежні) та запишемо її у звичному порядку:
Додамо почленно отримані нерівності:
2)
Запишемо частку у вигляді добутку: .
Оскільки і всі частини нерівності додатні, то для обернених величин виконується нерівність:
Перемножимо почленно нерівності однакового знака з додатними членами та :
Відповідь:
1) ;
2) .
№ 7.40. За яких значень рівняння не має розв’язків?
1) Якщо , рівняння набуває вигляду:
У цьому випадку рівняння є лінійним і має один корінь, що не задовольняє умову задачі.
2) Якщо , рівняння є квадратним. Квадратне рівняння не має розв’язків тоді і тільки тоді, коли його дискримінант від’ємний ().
Знайдемо дискримінант квадратного рівняння:
Складемо та розв’яжемо нерівність :
Значення задовольняє умову .
Відповідь: (або ).
ЖИТТЄВА МАТЕМАТИКА
№ 7.41. Яринка та Яся разом можуть прополоти грядку за , а Яся самостійно — за . За скільки хвилин самостійно може прополоти цю грядку Яринка?
Розв’язання:
Приймемо за (одиницю) весь обсяг роботи з прополювання грядки.
Нехай Яринка самостійно може прополоти грядку за ().
Тоді продуктивність праці Ясі дорівнює частини грядки за хвилину, а Яринки — частини грядки за хвилину.
Спільна продуктивність дівчат дорівнює частини грядки за хвилину.
Складемо математичну модель задачі:
Розв’яжемо отримане рівняння:
Зведемо дроби у правій частині до спільного знаменника :
Знайдене значення задовольняє умову .
Отже, Яринка може самостійно прополоти грядку за (або за ).
Відповідь: за (або за ).
ЦІКАВІ ЗАДАЧІ – ПОМІРКУЙ ОДНАЧЕ
№ 7.42. (Національна олімпіада США, 1979 р.) Розв’яжіть рівняння у цілих числах.
Дослідимо можливі остачі від ділення четвертого степеня цілого числа на :
1) Якщо число парне, тобто (), то:
тобто остача від ділення на дорівнює .
2) Якщо число непарне, тобто (), то:
Оскільки добуток двох послідовних цілих чисел завжди є парним числом, то ділиться на , тобто для деякого цілого .
Піднесемо цей вираз до квадрата:
тобто остача від ділення на дорівнює .
Таким чином, для будь-якого цілого числа значення при діленні на дає в остачі або , або .
Сума таких доданків при діленні на може набувати значень від до .
Знайдемо остачу від ділення правої частини рівняння () на :
Оскільки ліва частина рівняння при діленні на дає остачу не більшу за , а права частина дає остачу , то рівність не може виконуватися за жодних цілих значень змінних.
Відповідь: розв’язків немає.