Перейти до основного вмісту
Алгебра• 13 хв читання

6. Лінійні нерівності з однією змінною. Рівносильні нерівності

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

Які нерівності називають лінійними нерівностями з однією змінною? Наведіть приклади таких нерівностей.

Нерівності вигляду , , , , де x — змінна, і — деякі числа, називають лінійними нерівностями з однією змінною.
Приклади: , , .

Які нерівності називають рівносильними?

Нерівності, що мають одні й ті самі розв’язки, називають рівносильними. Нерівності, які не мають розв’язків, також є рівносильними.

Сформулюйте властивості нерівностей, які використовують для розв’язування нерівностей.

Для розв’язування нерівностей застосовують такі властивості:

1) якщо в будь-якій частині нерівності розкрити дужки або звести подібні доданки, то отримаємо нерівність, рівносильну даній;

2) якщо в нерівності перенести доданок з однієї її частини в іншу, змінивши його знак на протилежний, то отримаємо нерівність, рівносильну даній;

3) якщо обидві частини нерівності помножити або поділити на одне й те саме додатне число, то отримаємо нерівність, рівносильну даній; якщо ж обидві частини помножити або поділити на одне й те саме від’ємне число і змінити при цьому знак нерівності на протилежний, то отримаємо нерівність, рівносильну даній.

Що можна сказати про розв’язки нерівностей вигляду , , , ?

Нерівності такого вигляду або не мають розв’язків, або їх розв’язком є будь-яке число.

РОЗВ’ЯЖІТЬ ЗАДАЧІ ТА ВИКОНАЙТЕ ВПРАВИ

6.1. (Усно.) Які з нерівностей є лінійними:

1) ;

2) ;

3) ;

4) ?

1) Нерівність є лінійною, оскільки має вигляд , де , .

2) Нерівність не є лінійною, оскільки змінна піднесена до другого степеня.

3) Нерівність є лінійною, оскільки має вигляд , де , .

4) Нерівність не є лінійною, оскільки змінна стоїть у знаменнику дробу.

Відповідь: 1), 3).

6.2. (Усно.) Чи рівносильні нерівності:

1) і ;

2) і ?

1) Якщо перенести доданок у праву частину нерівності зі зміною знака на протилежний, то отримаємо нерівність . Отже, ці нерівності є рівносильними.

2) Поділимо обидві частини першої нерівності на 3: отримаємо . Її розв’язком є проміжок , тоді як розв’язком нерівності є проміжок . Оскільки множини розв’язків різні, нерівності не є рівносильними.

Відповідь: 1) так; 2) ні.

6.3. Чи рівносильні нерівності:

1) і ;

2) і ?

1) Розв’яжемо першу нерівність:

Отже, .

Розв’яжемо другу нерівність:

Отже, .

Множини розв’язків не збігаються, тому нерівності не є рівносильними.

2) Поділимо обидві частини нерівності на додатне число 5:

Множина розв’язків: .

Друга нерівність має таку саму множину розв’язків. Отже, нерівності є рівносильними.

Відповідь: 1) ні; 2) так.

6.4. Розв’яжіть нерівність і зобразіть множину її розв’язків на координатній прямій:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

1) Перенесемо доданок 7 у праву частину зі зміною знака:

.

x -4

Відповідь: .

2) Перенесемо доданок у праву частину:

.

x 7

Відповідь: .

3) Перенесемо доданок 9 у праву частину:

.

x -26

Відповідь: .

4) Перенесемо доданок у праву частину:

.

x -1

Відповідь: .

6.5. Розв’яжіть нерівність і зобразіть множину її розв’язків на координатній прямій:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

1)

Множина розв’язків: .

x 11

Відповідь: .

2)

Множина розв’язків: .

x -16

Відповідь: .

3)

Множина розв’язків: .

x 19

Відповідь: .

4)

Множина розв’язків: .

x -12

Відповідь: .

6.6. Знайдіть розв’язки нерівності:

1)

2)

3)

4)

5)

6)

7)

8)

Відповідь:

1) ;

2) ;

3) ;

4) ;

5) ;

6) ;

7) ;

8) .

6.7. Розв’яжіть нерівність:

1)

2)

3)

4)

5)

6)

7)

8)

Відповідь:

1) ;

2) ;

3) ;

4) ;

5) ;

6) ;

7) ;

8) .

6.8. Розв’яжіть нерівність:

1)

2)

3)

4)

Відповідь:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

6.9. Знайдіть розв’язки нерівності:

1)

2)

3)

4)

Відповідь:

1) ;

2) ;

3) ;

4) ;

6.10. Розв’яжіть нерівність та вкажіть три будь-яких числа, що є її розв’язками:

1)

Розв’язки, наприклад: 0, 1, 5.

2)

Розв’язки, наприклад: 0, 2, 10.

3)

Розв’язки, наприклад: 0, 5, .

4)

Розв’язки, наприклад: , , .

Відповідь:

1) ; числа: 0, 1, 5;

2) ; числа: 0, 2, 10;

3) ; числа: 0, 5, ;

4) ; числа: , , .

6.11. Знайдіть множину розв’язків нерівності:

1)

Проміжок:

2)

Проміжок:

3)

Проміжок:

4)

Проміжок:

Відповідь:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

6.12. Знайдіть множину розв’язків нерівності:

1)

Проміжок:

2)

Проміжок:

3)

Проміжок:

4)

Проміжок:

Відповідь:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

6.13. Чи рівносильні нерівності:

1) і ;

2) і ?

1) Розв’яжемо першу нерівність: .
Розв’яжемо другу нерівність: .
Множини розв’язків і не збігаються, тому нерівності не є рівносильними.

2) Розв’яжемо першу нерівність: .
Розв’яжемо другу нерівність:


Множини розв’язків однакові, тому нерівності є рівносильними.

Відповідь: 1) ні; 2) так.

6.14. Чи рівносильні нерівності:

1) і ;

2) і ?

1) Для маємо . Для маємо . Множини однакові, тому нерівності є рівносильними.

2) Для маємо . Для маємо . Множини розв’язків різні, тому нерівності не є рівносильними.

Відповідь: 1) так; 2) ні.

6.15. За яких значень x функція набуває значень, які:

1) більші за ;

2) менші від 12?

1) Складемо нерівність:

2) Складемо нерівність:

Відповідь: 1) при ; 2) при .

6.16. Розв’яжіть нерівність:

1)

2)

3)

4)

5)

6)

Відповідь:

1) ;

2) ;

3) ;

4) ;

5) ;

6) .

6.17. Знайдіть розв’язки нерівності:

1)

2)

3)

4)

5)

6)

Відповідь:

1) ;

2) ;

3) ;

4) ;

5) ;

6) .

6.18. За яких значень x функція набуває від’ємних значень?

Складемо нерівність:

Відповідь: при .

6.19. За яких значень x функція набуває додатних значень?

Складемо нерівність:

Поділимо обидві частини на і змінимо знак нерівності:

Відповідь: при .

6.20. Знайдіть розв’язки нерівності:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

1) Розкриємо дужки:

2) Розкриємо дужки:

3) Розкриємо дужки і зведемо подібні доданки:

4) Розкриємо дужки:

Відповідь:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

6.21. Розв’яжіть нерівність:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

1) Розкриємо дужки:

2) Розкриємо дужки:

3) Розкриємо дужки:

4) Розкриємо дужки:

Відповідь:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

6.22. Знайдіть область визначення функції:

1) ;

2) .

1) Вираз під коренем має бути невід’ємним:

2) Вираз під коренем у знаменнику має бути строго додатним:

Відповідь: 1) ; 2) .

6.23. Знайдіть область визначення функції:

1) ;

2) .

1) Підкореневий вираз невід’ємний:

2) Знаменник не дорівнює нулю, а підкореневий вираз невід’ємний, тому:

Відповідь: 1) ; 2) .

6.24. Розв’яжіть нерівність:

1) ;

2) .

1) Помножимо обидві частини на 4:

2) Помножимо обидві частини на 3:

Відповідь: 1) ; 2) .

6.25. За яких значень нерівність має ту саму множину розв’язків, що й нерівність:

1) ;

2) ?

1) Знак нерівності не змінився після ділення на , отже, число є додатним ().

2) Знак нерівності змінився на протилежний після ділення на , отже, число є від’ємним ().

Відповідь: 1) при ; 2) при .

6.26. За яких значень нерівність має ту саму множину розв’язків, що й нерівність:

1) ;

2) ?

1) Знак нерівності залишився без змін, тому .

2) Знак нерівності змінився на протилежний, тому .

Відповідь: 1) при ; 2) при .

6.27. Складіть таку нерівність вигляду , щоб множиною її розв’язків був проміжок:

1) ;

2) .

1) Проміжок задає нерівність . Помножимо обидві частини на 2:

2) Проміжок задає нерівність . Помножимо обидві частини на і змінимо знак нерівності:

Відповідь: 1) ; 2) .

6.28. Знайдіть усі натуральні розв’язки нерівності:

1) ;

2) .

1) Розкриємо дужки:

Натуральними розв’язками є числа .

2) Застосуємо формулу різниці квадратів:

Натуральними розв’язками є числа .

Відповідь: 1) ; 2) .

6.29. Знайдіть усі натуральні розв’язки нерівності:

1) ;

2) .

1) Розкриємо квадрат суми:

Натуральними розв’язками є числа 1 та 2.

2) Перемножимо дужки:

Натуральними розв’язками є числа .

Відповідь: 1) ; 2) .

6.30. Нехай — найбільший натуральний розв’язок нерівності . Знайдіть добуток , відтак дізнаєтеся рік заснування національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Розкриємо квадрати двочленів:

Найбільшим натуральним розв’язком є .
Обчислимо добуток:

Відповідь: 1885 рік.

6.31. Нехай — найменший натуральний розв’язок нерівності . Знайдіть добуток , відтак дізнаєтеся, якого року було прийнято «Конституцію прав і свобод війська Запорозького» Пилипа Орлика – першу конституцію у світовій історії.

Розкриємо дужки:

Найменшим натуральним числом є .
Обчислимо добуток:

Відповідь: 1710 рік.

6.32. Знайдіть найменший цілий розв’язок нерівності:

1) ;

2) .

1) Помножимо обидві частини на 12:

Найменшим цілим розв’язком є число 9.

2) Помножимо обидві частини на 10:

Найменшим цілим розв’язком є число 0.

Відповідь: 1) 9; 2) 0.

6.33. Знайдіть найбільший цілий розв’язок нерівності:

1) ;

2) .

1) Помножимо обидві частини на 35:

Найбільшим цілим розв’язком є число 5.

2) Помножимо обидві частини на 6:

Оскільки , то найбільшим цілим розв’язком є число 0.

Відповідь: 1) 5; 2) 0.

6.34. Знайдіть множину розв’язків нерівності:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

1) Розкриємо дужки:

Нерівність правильна для будь-якого значення x. Множиною розв’язків є .

2) Помножимо обидві частини на 2:

Нерівність хибна для будь-якого x, тому нерівність не має розв’язків ().

3) Розкриємо дужки:

Нерівність правильна для будь-якого значення x. Множиною розв’язків є .

4) Розкриємо дужки:

Нерівність не має розв’язків ().

Відповідь:

1) ;

2) розв’язків немає;

3) ;

4) розв’язків немає.

6.35. Розв’яжіть нерівність:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

1) Розкриємо дужки:

Нерівність не має розв’язків.

2) Розкриємо дужки:

Нерівність правильна для будь-якого x. Множиною розв’язків є .

3) Помножимо на 3:

Нерівність не має розв’язків.

4) Розкриємо дужки:

Нерівність правильна для будь-якого x. Множиною розв’язків є .

Відповідь:

1) розв’язків немає;

2) ;

3) розв’язків немає;

4) .

6.36. Довжина однієї сторони прямокутника дорівнює 8 см. Якою має бути довжина другої сторони прямокутника, щоб його площа була меншою від 96 см²?

Нехай довжина другої сторони дорівнює . Оскільки довжина є додатною величиною, то .
Площа прямокутника дорівнює . За умовою:

Враховуючи умову , маємо .

Відповідь: більшою за , але меншою від ().

6.37. За яких значень коренем рівняння:

1) є число додатне;

2) є число від’ємне?

1) Виразимо x:

За умовою корінь має бути додатним:

2) Виразимо x:

За умовою корінь має бути від’ємним:

Відповідь: 1) при ; 2) при .

6.38. Чи існує таке значення , за якого:

1) нерівність не має розв’язків;

2) розв’язком нерівності є будь-яке число?
У разі ствердної відповіді вкажіть це значення .

1) Якщо , то отримуємо нерівність , тобто , яка є неправильною за будь-якого значення x. Отже, при нерівність розв’язків не має.

2) Якщо , тобто , отримуємо , тобто , що є правильним для будь-якого значення x. Отже, розв’язком є будь-яке число.

Відповідь: 1) так, ; 2) так, .

6.39. За яких значень рівняння:

1) не має коренів;

2) має два різних корені?

1) Рівняння не має коренів, якщо дискримінант від’ємний ():

2) Рівняння є квадратним і має два різних корені, якщо та :

Враховуючи, що , маємо .

Відповідь: 1) при ; 2) при .

6.40. За яких значень рівняння:

1) має два різних корені;

2) не має коренів?

1) Квадратне рівняння має два різних корені, якщо :

2) Якщо , рівняння набуває вигляду лінійного і має один корінь .
Якщо , рівняння є квадратним і не має коренів за умови :

Умова для виконується.

Відповідь: 1) при ; 2) при .

6.41. Два натуральних числа відносяться як , а їх сума менша від числа 171. Якого найбільшого значення може набувати менше із цих чисел?

Нехай спільна міра відношення дорівнює x (). Тоді менше число дорівнює , а більше — .
Складемо нерівність:

Найбільшим натуральним значенням x є 24.
Знайдемо менше число:

Відповідь: 48.

6.42. Два натуральних числа відносяться як , а їх сума більша за 83. Якого найменшого значення може набувати більше із цих чисел?

Нехай більше число дорівнює , а менше — , де .
Складемо нерівність:

Найменшим натуральним значенням x є 17.
Знайдемо більше число:

Відповідь: 51.

6.43. Зал для хореографії має площу 510 м². Третину зали пофарбовано у жовтий колір, а решту потрібно пофарбувати у блакитний. Витрати фарби становлять 120 г/м², а банка фарби має масу 1 кг. Яку найменшу кількість банок із блакитною фарбою потрібно купити, щоб виконати таке завдання?

1) Знайдемо частину зали, яку фарбують у блакитний колір:

2) Знайдемо площу блакитної частини:

3) Переведемо витрати фарби в кілограми на квадратний метр: .
Знайдемо масу блакитної фарби:

4) Оскільки маса однієї банки становить , то необхідно банки. Банки продаються цілими, тому округлюємо у більшу сторону: потрібно 41 банку.

Відповідь: 41 банка.

6.44. Резервуар місткістю 1 м³ на три чверті заповнено водою. Яку найбільшу цілу кількість відер води можна долити в цей резервуар, якщо відро містить 12 л?

1) Переведемо місткість резервуара в літри: .

2) Знайдемо незаповнену частину резервуара:

3) Знайдемо кількість відер по :

Щоб вода не перелилася через край, можна долити не більше ніж 20 повних відер.

Відповідь: 20 відер.

6.45. Розв’яжіть нерівність для всіх значень :

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

1) Якщо , то .
Якщо , то — розв’язків немає.
Якщо , то .

2) Якщо , то .
Якщо , то — розв’язком є будь-яке число ().
Якщо , то .

3) Якщо , то .
Якщо , то — розв’язків немає.
Якщо , то .

4) Помножимо обидві частини на : .
Якщо , то .
Якщо , то — розв’язком є будь-яке число ().
Якщо , то .

Відповідь:

1) якщо , то ; якщо , то немає розв’язків; якщо , то ;

2) якщо , то ; якщо , то ; якщо , то ;

3) якщо , то ; якщо , то немає розв’язків; якщо , то ;

4) якщо , то ; якщо , то ; якщо , то .

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

6.46. Знайдіть значення виразу:

1) ;

2) ;

3) .

1) Розкриємо дужки:

2) Обчислимо корені зі степенів:

3) Застосуємо формулу різниці квадратів:

Відповідь: 1) 6; 2) 20; 3) 3.

6.47. Розв’яжіть систему рівнянь:
1)

2)

1) Додамо обидва рівняння системи:

Підставимо у перше рівняння:

2) Виразимо x із першого рівняння:

Підставимо у друге рівняння:

Знайдемо x:

Відповідь: 1) ; 2) .

6.48. Туристка пропливла 5 км на моторному човні проти течії річки, а назад повернулася на плоту. Знайдіть швидкість течії, якщо на плоту туристка пливла на 2 год довше, ніж на човні, а власна швидкість човна дорівнює 12 км/год.

Дано:

Знайти:

Розв’язання:
Нехай швидкість течії річки дорівнює ().
Швидкість човна проти течії становить , а швидкість плоту дорівнює швидкості течії, тобто .
Час руху на плоту дорівнює , а на човні проти течії — .
Складемо рівняння:

За теоремою Вієта:

Отже, швидкість течії дорівнює .

Відповідь: .

6.49. Доведіть, що значення виразу не залежить від значення змінної.

Розкладемо знаменники на множники та виконаємо дії для всіх :

1) Дія в дужках:

2) Ділення:

3) Віднімання:

Значення виразу дорівнює 0 для всіх допустимих значень змінної, отже, воно не залежить від . Доведено.

Відповідь: доведено.

6.50. Побудуйте графік функції:

Складемо таблиці значень для кожної частини графіка:

1) , якщо (горизонтальний промінь):

x01 (межа)
888

2) , якщо (частина гіперболи):

x124
842

3) , якщо (промінь прямої):

x4 (межа)68
246
x y 0 1 2 4 6 2 4 8 y = 8 y = 8/x y = x - 2

ЖИТТЄВА МАТЕМАТИКА

6.51. Родина із чотирьох осіб планує подорож із Києва до Львова або поїздом, або на власному авто. Квиток на поїзд на одну особу коштує 600 грн у вагоні-купе. Автомобіль витрачає 8 літрів пального на 100 кілометрів шляху, відстань по шосе між містами дорівнює 540 км, а ціна пального становить 55 грн за літр. Скільки коштуватиме родині найдешевший варіант такої подорожі?

1) Обчислимо вартість поїздки поїздом для чотирьох осіб:

2) Знайдемо витрати пального на відстань :

3) Обчислимо вартість пального для автомобіля:

4) Порівняємо обидва варіанти: .
Найдешевшим варіантом є подорож власним авто, що коштує .

Відповідь:

ПІДГОТУЙТЕСЯ ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

6.52. Знайдіть перетин проміжків:

1) і ;

2) і ;

3) і ;

4) і .

1) Спільними є числа від 3 до 5:

2) Проміжки не перетинаються, оскільки спільних точок немає:

3) Проміжок повністю входить до :

4) Проміжок повністю входить до :

Відповідь:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

6.53. Укажіть три значення x, які одночасно є розв’язками кожної з двох нерівностей:

1) і ;

2) і ;

3) і ;

4) і .

1) Перетином є проміжок . Три значення: , 0, 2.

2) Перетином є проміжок . Три значення: 8, 9, 10.

3) Перетином є проміжок . Три значення: , , .

4) Перетином є проміжок . Три значення: , 0, 2.

Відповідь:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

ЦІКАВІ ЗАДАЧІ – ПОМІРКУЙ ОДНАЧЕ

6.54. У чемпіонаті з баскетболу взяли участь 6 команд, кожна з яких зіграла по 4 зустрічі з кожною командою-учасницею. Нічиїх у баскетболі не буває. Відомо, що п’ять команд мали відповідно 80 %, 60 %, 55 %, 40 % та 35 % перемог (від своєї загальної кількості ігор). Яке місце посіла шоста команда і який у неї відсоток перемог?

1) Знайдемо кількість матчів, яку зіграла кожна команда. Кожна грає з рештою 5 команд по 4 рази:

2) Обчислимо кількість перемог для кожної з п’яти відомих команд:

  • 1-ша: ;
  • 2-га: ;
  • 3-тя: ;
  • 4-та: ;
  • 5-та: .

3) Загальна кількість матчів у чемпіонаті:

Оскільки нічиїх немає, у кожному матчі є рівно одна перемога, тому сума перемог усіх команд дорівнює 60.

4) Знайдемо кількість перемог шостої команди:

5) Знайдемо відсоток перемог шостої команди:

6) Порівняємо відсотки перемог усіх команд:
.
Шоста команда має найменшу кількість перемог і посіла 6-те місце.

Відповідь: 6-те місце, 30%.

Теги статті:

#9 клас Істер Алгебра#алгебра
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Алгебра»↑ Вгору