Завдання сторінка 84
1. Роздивіться геологічний профіль. Порівняйте його з геологічною картою України в атласі. Поясніть, гірські породи якого віку виходять на денну поверхню на Українському щиті та на Дніпровсько-Донецькій западині.
На Українському щиті на поверхню виходять породи палеогенового (P), неогенового (N) та докембрійського (AR-PR) періодів, зокрема граніти та гнейси. На Дніпровсько-Донецькій западині поверхня складається переважно з відкладів неогенового (N) періоду, а біля річки Псел зустрічаються породи палеогенового (P) та крейдового (К) віку.
2. Роздивіться на профілі, на яких глибинах знаходяться гірські породи фундаменту платформи архейсько-протерозойського віку (AR-PR) на кожній із тектонічних структур. Якого віку породи їх перекривають зверху.
На Українському щиті фундамент архейсько-протерозойського віку (AR-PR) лежить біля поверхні (майже 0 метрів) і перекритий тонкими шарами палеогенових (P) та неогенових (N) порід. У Дніпровсько-Донецькій западині цей фундамент залягає на глибині понад 6500 метрів і вкритий товщами осадових порід палеозойської (D, C, P), мезозойської (T, J, K) та кайнозойської (P, N) ер.
3. Спрогнозуйте, які корисні копалини доцільно шукати на кожній із тектонічних структур.
На Українському щиті, де на поверхню виходять кристалічні породи, варто шукати рудні копалини (наприклад, залізні руди) та будівельні матеріали (граніти, гнейси). У Дніпровсько-Донецькій западині, заповненій осадовими породами, доцільно шукати кам'яне вугілля, нафту та природний газ.
Завдання сторінка 84
1. Які гірські породи є найбільш характерними для докембрійських відкладів на території України? Яке вони мають походження?
Для докембрійських відкладів характерні граніти, гнейси, лабрадорити, габро, кварцити та глинисті сланці. Вони мають переважно магматичне походження (утворилися із застиглої лави) та метаморфічне (сформувалися через зміну інших порід під дією високої температури і тиску).
2. Поясніть, про перебіг яких геологічних процесів у ті часи свідчить наявність подібних гірських порід у земній корі України?
Наявність цих порід свідчить про активні геологічні процеси в докембрії: потужний вулканізм (граніти, габро) та процеси горотворення (гнейси, кварцити). На початку протерозою на значній частині України існували гори, які згодом були зруйновані, перетворивши територію на рівнину.
3. За геологічною картою з'ясуйте, в яких частинах України докембрійські породи виходять на денну поверхню, тому їх там доцільно видобувати.
Докембрійські породи виходять на поверхню в межах Українського щита, де їх можна видобувати відкритим способом.
4. Для яких потреб використовуються дані гірські породи людиною?
Граніти, габро та лабрадорити використовують як будівельний і облицювальний камінь. Кварцит застосовують у металургії як вогнетривкий матеріал. Глинистий сланець може слугувати покрівельним матеріалом.
Завдання сторінка 85
1. Роздивіться, які гірські породи найбільш характерні для палеозойських відкладів на території України. Яке вони мають походження?
Найхарактерніші породи палеозою — пісковик, вапняк, кам'яне вугілля, піски, глини та кухонна сіль. Всі вони мають переважно осадове походження.
2. Поясніть, які з цих порід могли сформуватися в умовах суходолу, а які на морському дні? Як це допоможе відновити геологічну історію територій їхнього залягання?
На морському дні утворилися вапняки, пісковики, глини та сіль, про що свідчать рештки морських організмів. На суходолі сформувалося кам'яне вугілля з давніх рослин. Це допомагає зрозуміти, де в палеозойську еру було море, а де — суходіл з лісами та болотами.
3. За геологічною картою з'ясуйте, в яких частинах України палеозойські породи виходять на денну поверхню.
Палеозойські породи виходять на поверхню у Донецькій складчастій області (Донбас), у долині Дністра та на Волині.
4. Розкажіть, для яких потреб використовує їх людина.
Кам'яне вугілля використовують як паливо, вапняк і пісковик — як будівельні матеріали, а кухонну сіль — у харчовій та хімічній промисловості.
Завдання сторінка 86
1. Роздивіться, які гірські породи найбільш характерні для мезозойських відкладів на території України. Яке вони мають походження?
Для мезозою характерні крейда, гіпс, кухонна сіль, сланці, вапняки та глини, які мають переважно осадове походження. Також є породи магматичного походження, як-от ртутні руди Донбасу та виробне каміння біля вулкана Карадаг у Криму.
2. Поясніть, за яких умов дані породи могли сформуватися. Як ці знання сприяють відновленню геологічної історії територій їхнього залягання?
Більшість порід утворилася на дні теплого мілководного моря. Кухонна сіль та гіпс формувалися у затоках, де випаровувалася вода. Ці знання показують, що більша частина України в мезозої була морем, а також свідчать про вулканізм та руйнування гір на Донбасі та в Криму.
3. За геологічною картою з’ясуйте, в яких частинах України мезозойські породи виходять на денну поверхню.
Мезозойські породи виходять на поверхню в Карпатах, Кримських горах, на сході (північ Донбасу) та заході України (Львівщина, Волинь).
4. Розкажіть, для яких потреб використовує людина дані гірські породи.
Крейду використовують для виробництва вапна, гіпс — у будівництві та медицині, кухонну сіль — у харчовій та хімічній промисловості. Піски та глини слугують будівельними матеріалами. У товщах цих порід також знаходять нафту й газ.
Завдання сторінка 87
1. Роздивіться за картою, які території були вкриті Дніпровським льодовиком. Поміркуйте, за якими ознаками це вдалося відтворити вченим.
Дніпровський льодовик вкривав Поліську низовину та спускався язиком по долині Дніпра до сучасного міста Дніпро. Вчені відтворили це за мореною — льодовиковими відкладами (валуни, пісок, глина), що за складом схожі на породи Північної Європи.
2. Поясніть, чому південна межа зледеніння була такою нерівною.
Межа була нерівною через рельєф: льодовик просувався далі на південь по низовинах та річкових долинах, зокрема по долині Дніпра, утворюючи "льодовиковий язик".
3. Який вплив мав льодовик на розвиток органічного світу?
Зледеніння спричинило похолодання, що змусило теплолюбні види відступити на південь або вимерти. На вкритих льодом землях життя було майже неможливим. Після відступу льодовика тут сформувалися нові, пристосовані до холоду екосистеми.
Завдання сторінка 87
1. Підготуйте інформацію для повідомлення про утворення морени та лесу.
Морена — це уламки гірських порід (валуни, галька, пісок, глина), які приніс із собою льодовик і залишив після танення.
Лес — це дрібний пил, який вітер здував з краю льодовика і розносив на південь. З цих пилових відкладів утворилися родючі українські чорноземи.
2. З'ясуйте, чи є у вашій місцевості гірські породи, які сформувалися під впливом давнього льодовика.
Щоб це з'ясувати, потрібно подивитися на карту Дніпровського зледеніння. Якщо ваша місцевість знаходиться в межах, де був льодовик (наприклад, Київ, Житомир, північ Чернігівщини), у вас є морена. Якщо ви живете південніше (наприклад, Полтава, Одеса, Дніпро), у вас немає морени, але є лес — основа для чорноземів.
ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ
1. Розкажіть, що можна простежити за геологічною картою.
За геологічною картою можна простежити поширення різних за віком гірських порід, що виходять на денну поверхню (якщо умовно зняти чохол із наймолодших четвертинних відкладів). Кольори підсилені латинськими індексами для кращого розуміння віку порід. За гірськими породами, як за сторінками книжки, можна прочитати історію території – коли наступало й відступало море, формувалися й руйнувалися гори, який був клімат, які живі істоти заселяли місцевість.
2. За геологічною картою з’ясуйте, в якій частині України виходять на поверхню найдавніші гірські породи.
Найдавніші породи архейського та протерозойського віку виходять на поверхню в межах Українського щита.
3. Розкажіть, що таке неотектонічні рухи та як вони вплинули на формування сучасного рельєфу України.
Неотектонічні рухи — це коливання земної кори в неогені та четвертині, тобто за останні 20–25 млн років, які зумовили основні риси сучасного рельєфу. Платформи зазнали повільних піднять і опускань на 300–500 м (мілке море, неогенові вапняки, піски, глини, рифи Товтр), а найбільші підняття 800–1200 м сформували складчасті Карпати й Кримські гори та сучасні осередки сейсмічності, пов’язані також із зоною Вранча й дном Чорного моря біля Криму.
4. Поясніть на конкретних прикладах, як за складом та віком гірських порід можна відновити геологічну історію території.
- За морськими осадовими породами (вапняки, глини) з рештками морських молюсків визначають, що територія була вкрита морем
- Поклади кам'яного вугілля свідчать про теплий вологий клімат і буйну рослинність (деревоподібні папороті)
- Морена (валуни, галька) показує, що територія була вкрита льодовиком
- Коралові рифи (Подільські Товтри) вказують на існування мілководного тропічного моря
- Лесові відклади свідчать про діяльність вітру та льодовикових вод
5. Які докази свідчать і вас запевняють в існуванні у минулому кількох епох зледеніння?
Про існування зледенінь свідчать:
- Наявність морени (льодовикових відкладів) складеної з валунів, гальки, піску, глини зі складом подібним до гранітних скель Північної Європи
- Розповсюдження цих відкладів на Поліській низовині та по долині Дніпра до широти міста Дніпро
- Піски, нанесені талими водами льодовика, що відступав
- Формування лесу під впливом льодовикових вод та вітру
6. Яке практичне значення має вивчення геологічної будови для господарської діяльності людини?
Це основа пошуків і розвідки корисних копалин: вугілля Донбасу (палеозой), нафта й газ Дніпровсько-Донецької западини (мезозой), кухонна сіль, будівельні матеріали, руди та каміння, пов’язані з конкретними геологічними структурами й віком порід. Це також оцінка природних небезпек і планування інфраструктури: райони сейсмічності Карпат і Криму, вплив зони Вранча, прояви грязьових вулканів на Керченському півострові та наслідки неотектонічних піднять і опускань.