1. Яку внутрішню будову має Земля?
Земля має ядро, мантію та кору.
2. Які ви знаєте геологічні ери в історії нашої планети?
Геологічні ери: палеозойська, мезозойська, кайнозойська.
3. Які були епохи горотворення в геологічній історії Землі?
Епохи горотворення: байкальська, каледонська, герцинська, мезозойська, альпійська.
4. Як виникли магматичні, осадові та метаморфічні гірські породи?
Магматичні породи — з застиглої лави. Осадові — з нашарувань уламків порід і решток організмів на дні морів чи суходолі. Метаморфічні — з магматичних чи осадових під високим тиском і температурами в надрах.
5. З якими відділами рослин, типами тварин та класами хребетних тварин ви знайомилися на уроках біології?
Рослини: водорості, папороті, голонасінні, квіткові. Тварини: губки, медузи, молюски, трилобіти, комахи. Класи хребетних: риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці.
Завдання сторінка 74
1. Використовуючи малюнок, назвіть послідовно еони від найдавнішого до сучасного.
Еони: Гадей, Архей, Протерозой, Фанерозой.
2. Який проміжок часу називають «Докембрій», чому саме?
Докембрій — перші три еони (Гадей, Архей, Протерозой). Назва через те, що цей час перед кембрійським періодом палеозойської ери.
3. Розрахуйте у роках та відсотках тривалість кожного з еонів у геологічній історії Землі.
Гадей: 600 млн років (13%). Архей: 1500 млн років (32,6%). Протерозой: 1959 млн років (42,6%). Фанерозой: 541 млн років (11,8%).
4. Визначте, з яких геологічних ер складається еон фанерозой. Розрахуйте їхню протяжність у роках та відсотках щодо усієї геологічної історії.
Ери Фанерозою: палеозойська, мезозойська, кайнозойська. Палеозойська: 289 млн років (6,3%). Мезозойська: 186 млн років (4%). Кайнозойська: 66 млн років (1,4%).
5. Назвіть геологічні періоди, з яких складається кожна з геологічних ер фанерозою. Роздивіться, якими індексами та кольорами їх позначають на геологічній карті.
Палеозойська (PZ): кембрійський (Є, зелений), ордовицький (O, світло-зелений), силурійський (S, салатовий), девонський (D, коричневий), кам'яновугільний (C, сірий), пермський (P, помаранчевий). Мезозойська (MZ): тріасовий (T, фіолетовий), юрський (J, блакитний), крейдовий (K, зелений). Кайнозойська (KZ): палеогеновий (Р, блідо-помаранчевий), неогеновий (N, жовтий), четвертинний (Q, сірий).
6. Знайдіть відповідність між геологічними ерами та епохами горотворення, які у них відбувалися.
Протерозойська: байкальська. Палеозойська: каледонська, герцинська. Мезозойська: мезозойська. Кайнозойська: альпійська.
7. Назвіть еон, геологічну еру та період, у які ми живемо.
Еон Фанерозой, ера кайнозойська, період четвертинний (антропогеновий).
Завдання сторінка 76
1. Назвіть часові межі Раннього Палеозою та геологічні періоди, з яких він складається.
Ранній Палеозой: 541–419 млн років тому. Періоди: кембрійський, ордовицький, силурійський.
2. За мал. 58, 1 з'ясуйте, які давні материки існували в Ранньому Палеозої, в якій півкулі вони переважно розміщувалися.
Материки: Гондвана, Лаврентія, Сибір, Північна Європа, Північний Китай. Переважно в Південній півкулі, деякі частини на екваторі.
3. За мал. 58, 2 і 3 розгляньте, рештки яких тварин у гірських породах свідчать про їхнє формування в Ранньому Палеозої. Підготуйте інформацію про цих тварин та поділіться нею з однокласниками.
Рештки: головоногі молюски, трилобіти, губки, медузи, морські зірки. Трилобіти — вимерлі морські, схожі на мокриць. Головоногі молюски — предки кальмарів з мушлею. Губки, медузи, морські зірки — прості морські. Життя було тільки у воді.
4. Назвіть епоху горотворення, що відбувалася в Ранньому Палеозої. Відшукайте на тектонічній карті світу приклади гір такого віку. Поясніть, на яких материках вони знаходяться та яку мають висоту та зовнішній вигляд. Чи є такого віку структури на території України?
Епоха: каледонська. Гори: зруйновані, невисокі. Приклади: Скандинавські (Європа), частина Аппалачів (Північна Америка). На Україні таких структур немає.
Завдання сторінка 76 (2)
1. Назвіть часові межі Пізнього Палеозою та геологічні періоди, з яких він складається.
Пізній Палеозой: 419–252 млн років тому. Періоди: девонський, кам'яновугільний, пермський.
2. За мал. 59, 1 з'ясуйте, як змінилося місцеположення давніх материків у цей час у порівнянні з Раннім Палеозоєм.
Материки Лаврентія, Сибір, Китай зблизилися в Північній півкулі. Гондвана в Південній, наблизилася до них. Між ними — море Тетіс.
3. За мал. 59.2, 3, 4 розгляньте, які групи рослин та тварин були панівними в Океані та на суходолі в Пізньому Палеозої. Підготуйте інформацію про них та поділіться нею з однокласниками.
В океані: велетенські риби. На суходолі: деревоподібні папороті, гігантські комахи (бабка меганевра), земноводні (стегоцефали). Клімат теплий, вологий, з буйною рослинністю.
4. Пригадайте, яка гірська порода виникла з решток давніх деревоподібних папоротей. Який з геологічних періодів має похідну від неї назву?
Порода: кам'яне вугілля. Період: кам'яновугільний (карбоновий).
5. Назвіть епоху горотворення, що відбувалася в Пізньому Палеозої. Відшукайте на тектонічній карті світу приклади гір такого віку. Поясніть, на яких материках вони знаходяться та яку мають висоту та зовнішній вигляд. Де на території України є структури цього віку?
Епоха: герцинська. Гори: зруйновані, невисокі, пологі. Приклади: Уральські (Євразія), Аппалачі (Північна Америка). В Україні: Донецький кряж, рівнинна частина Криму.
Завдання сторінка 77
1. Назвіть часові межі мезозойської ери та геологічні періоди, з яких вона складається.
Мезозойська: 252–66 млн років тому. Періоди: тріасовий, юрський, крейдовий.
2. За мал. 60,1 з’ясуйте, які материки та океани існували в Мезозої. Порівняйте з Пізнім Палеозоєм.
На початку — суперконтинент Пангея, океан Панталасса. Відрізняється від палеозою, де материки були розділені, але зближувалися. Потім Пангея розкололася.
3. За мал. 60,2 і 3 розгляньте, які групи рослин та тварин панували на Землі в мезозойську еру. Підготуйте інформацію про різноманітність динозаврів, що завоювали всі сфери життя в Мезозої, та поділіться нею з однокласниками.
Рослини: голонасінні (хвойні). Тварини: гігантські плазуни (динозаври). Динозаври: хижаки (тиранозавр), травоїдні; на суші, в повітрі (птерозаври), у воді (іхтіозаври, плезіозаври).
4. За мал. 60,4 роздивіться, який вигляд мали перші птахи. Підготуйте інформацію про те, які вони мали ознаки одночасно птахів та плазунів.
Археоптерикс — проміжна ланка. Ознаки птахів: пір'я, крила. Ознаки плазунів: зуби, кігті на кінцівках.
5. Пригадайте, яка гірська порода дала назву одному з періодів Мезозою. З чим це може бути пов’язано?
Порода: крейда. Пов'язано з накопиченням решток мікроорганізмів на дні морів.
6. Назвіть епоху горотворення, що відбувалася в Мезозої. Відшукайте на тектонічній карті світу приклади гір такого віку. Поясніть, на яких материках вони знаходяться та яку мають висоту та зовнішній вигляд. Чи є на території України є гори даного віку?
Епоха: мезозойська. Гори: молоді, високі, скелясті. Приклади: Кордильєри (Північна Америка), гори Східного Сибіру. В Україні немає.
Завдання сторінка 78
1. Назвіть часові межі кайнозойської ери та геологічні періоди, з яких вона складається.
Кайнозойська: з 66 млн років тому дотепер. Періоди: палеогеновий, неогеновий, четвертинний (антропогеновий).
2. За мал. 61,1 з’ясуйте, які материки та океани існували на початку Кайнозою. Порівняйте їх із сучасними материками. Поясніть, чому зник давній океан Тетіс.
Материки: Північна Америка, Південна Америка, Євразія, Африка, Австралія, Антарктида — схожі на сучасні, але рухалися. Тетіс зник через зіткнення плит, утворення гір (Альпи).
3. За мал. 61,2, 3 і 4 роздивіться, як поступово змінювався органічний світ Кайнозою. Про які зміни клімату це свідчить?
Спочатку: квіткові рослини, ссавці, птахи в теплому кліматі. Потім похолодання, тварини на кшталт мамонтів, поява людей. Зміна від теплого до холодного з зледеніннями.
4. Підготуйте інформацію про четвертинні зледеніння та їхній вплив на природу материків північної півкулі та територію України зокрема.
Чотири зледеніння в Північній півкулі. Дніпровське досягло України. Вплив: зміна рельєфу, відклади (валуни, глина, пісок), пристосування рослин і тварин до холоду.
5. Назвіть епоху горотворення, що відбувалася в Кайнозої. Відшукайте на тектонічній карті світу приклади гір такого віку. Поясніть, на яких материках вони знаходяться та яку мають висоту та зовнішній вигляд. Де на території України є гори цього віку?
Епоха: альпійська. Гори: найвищі, гострі. Приклади: Альпи, Гімалаї (Євразія), Анди (Південна Америка). В Україні: Карпати, Кримські гори.
ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ
1. На які великі та менші відрізки часу поділяють геологічну історію Землі?
Геологічну історію Землі поділяють на великі відрізки — еони, менші — ери та періоди.
2. Назвіть еони, а також геологічні ери фанерозою. В якому часовому напрямі вони показані в геохронологічній шкалі?
Еони: Гадей, Архей, Протерозой, Фанерозой. Геологічні ери Фанерозою: палеозойська, мезозойська, кайнозойська. У геохронологічній шкалі вони показані від найдавнішого знизу до сучасного зверху.
3. Поясніть, за якими ознаками можна визначити абсолютний та відносний вік гірських порід осадового та магматичного походження.
Відносний вік осадових порід визначають за їхнім розташуванням у шарах: нижні шари давніші. Абсолютний вік визначають за розпадом радіоактивних речовин, наприклад, урану на свинець. Для магматичних порід використовують той самий метод радіоактивного датування.
4. Прослідкуйте розвиток земної кори та органічного світу в різні геологічні часи.
У Гадеї сформувалися ядро і мантія, без життя. В Археї з'явилися перші мікроорганізми. У Протерозої утворилися літосферні плити, з'явилися водорості та прості тварини. У Палеозої виникли риби, земноводні, комахи. У Мезозої панували динозаври, голонасінні рослини. У Кайнозої з'явилися ссавці, птахи, квіткові рослини та людина.
5. Поміркуйте, як за складом гірських порід та органічними рештками можна відтворити природні умови минулих геологічних часів: наступи та відступи морських басейнів, рельєф суходолу, особливості кліматичних умов.
Морські осадові породи з рештками морських тварин свідчать про наступ морів. Вугілля з рештками папоротей вказує на теплий вологий клімат і ліси на суходолі. Зруйновані гори показують давній рельєф. Рештки холодостійких тварин, як мамонти, свідчать про зледеніння.
6. Поясніть, яке практичне значення для людини має вивчення геологічного минулого нашої планети.
Вивчення геологічного минулого допомагає знаходити корисні копалини, складати геологічні карти та прогнозувати природні процеси.