Що вам відомо з уроків історії про формування українських земель протягом ІХ-ХІХ ст.?
Формування українських земель розпочалося за часів Київської Русі. Згодом ці території були частиною Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. У козацьку добу існувала Гетьманщина, а в ХІХ ст. українські землі розділили між собою Російська та Австро-Угорська імперії.
Які адміністративні одиниці у складі України вам відомі?
Україна складається з Автономної Республіки Крим, 24 областей, районів, міст, селищ та сіл. Київ і Севастополь є містами зі спеціальним статусом.
Завдання 1
1. За малюнком поясніть, які адміністративні одиниці становлять регіональний, субрегіональний та базовий рівні адміністративно-територіального устрою України. Розкажіть, у межах яких із них ви проживаєте.
Адміністративно-територіальний устрій України має три рівні:
- Регіональний: 27 одиниць — АР Крим, 24 області, міста Київ та Севастополь.
- Субрегіональний: 136 районів.
- Базовий: населені пункти — міста, селища, села.
2. Підготуйте інформацію про те, як була створена ОТГ у вашій місцевості. Який населений пункт став її адміністративним центром? Як змінилося життя громади після створення ОТГ?
Це завдання для самостійної роботи. Інформацію про вашу об’єднану територіальну громаду (ОТГ) можна дізнатися у батьків, вчителів або на офіційному сайті громади.
3. Підготуйте проєкт на тему «Проблеми й шляхи вдосконалення адміністративно-територіального устрою України».
План проєкту:
- Вступ: Що таке адміністративно-територіальний устрій та його значення.
- Основна частина:
- Проблеми: тимчасова окупація територій, нерівномірний розвиток регіонів, потреба завершення децентралізації.
- Шляхи вдосконалення: відновлення територіальної цілісності, продовження реформи децентралізації для створення самостійних громад, збалансований розвиток регіонів з урахуванням їхніх особливостей.
- Висновок: Чому вдосконалення устрою важливе для майбутнього України.
Завдання 2
1. За особливостями географічного положення, історичним минулим та економічним значенням адміністративні області України умовно об'єднують у певні групи. За малюнком встановіть, які області можна віднести до: північних, східних, південних, центральних, західних.
Згідно з картою, області поділяються на групи:
- Північні: Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська.
- Східні: Харківська, Луганська, Донецька.
- Південні: Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, АР Крим.
- Центральні: Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Дніпропетровська.
- Західні: Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька.
2. Поясніть, від чого походять назви більшості областей. Відшукайте 4 області, назви яких не збігаються з назвами їхніх обласних центрів. Знайдіть інформацію, з чим це пов’язано.
Більшість областей названі на честь своїх обласних центрів (наприклад, Львівська область — центр м. Львів).
Чотири області, назви яких не збігаються з назвами центрів:
- Волинська: центр — Луцьк. Назва походить від історичного регіону Волинь.
- Закарпатська: центр — Ужгород. Названа через географічне положення «за Карпатами».
- Дніпропетровська: центр — Дніпро. Назва області ще не змінена після перейменування центру.
- Кіровоградська: центр — Кропивницький. Аналогічно до Дніпропетровської, назва області поки що стара.
3. Області України дуже різняться за своєю площею. Знайдіть найбільшу й найменшу за площею області. Яка площа вашої області?
Найбільша за площею — Одеська область, найменша — Чернівецька. Площу вашої області можна знайти в довідкових джерелах.
4. Області мають різне географічне положення. За картою відшукайте: а) 2 області, що одночасно мають вихід до моря та до державного кордону України; б) область, яка межує з чотирма державами; в) область, яка одночасно виходить до двох морів; г) 6 областей, які лежать на обох берегах Дніпра; д) 2 області з найкоротшими назвами обласних центрів.
Згідно з картою:
а) Вихід до моря і держкордону мають Одеська та Донецька області.
б) Закарпатська область межує з чотирма державами.
в) Херсонська область має вихід до Чорного та Азовського морів.
г) На обох берегах Дніпра лежать Київська, Черкаська, Полтавська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська області.
д) Області з найкоротшими назвами центрів — Львів та Суми.
5. За картою назвіть, які райони входять до складу вашої області.
Це завдання виконується індивідуально. Потрібно знайти актуальну адміністративну карту своєї області, оскільки кількість районів змінилася у 2020 році, і перелічити їхні назви.
Завдання 3
1. Роздивіться карту на малюнку й заповніть за наведеним зразком таблицю (робота в групах). Відшукайте інформацію про походження назв українських історичних земель.
| Історичні землі | Сучасні адміністративні одиниці | Розташування (в Україні або поза її межами) | Походження назви |
|---|---|---|---|
| Північна Буковина | Чернівецька область | Західна частина України | Країна букових лісів |
| Східна Галичина | Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області | Західна частина України | Від назви давньої столиці – міста Галич |
| Волинь | Волинська, Рівненська, частини Житомирської та Тернопільської областей | Північно-західна частина України | Від назви стародавнього міста Волинь |
| Поділля | Вінницька, Хмельницька, частини Тернопільської та Одеської областей | Центрально-західна частина України | Означає "по долу", тобто низовина |
| Слобожанщина | Харківська, Сумська, частини Луганської та Полтавської областей | Східна частина України | Від слова "слобода" – вільне поселення |
| Запорожжя | Запорізька, Дніпропетровська, частини Херсонської та Донецької областей | Південно-східна частина України | Землі "за порогами" Дніпра |
| Таврія | Херсонська, Запорізька області та АР Крим | Південна частина України | Від назви давнього племені таврів |
| Полісся | Частини Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської областей | Північна частина України | Від слова "ліс", лісиста місцевість |
| Гетьманщина | Чернігівська, Полтавська, частини Сумської, Київської, Черкаської областей | Лівобережна та частково Правобережна Україна | Від титулу "гетьман", територія козацької держави |
| Донщина | Луганська та Донецька області | Східна частина України | Від назви річки Дін (Дон) |
| Сіверщина | Чернігівська, Сумська, частини Брянської та Курської областей (РФ) | Північно-східна частина України | Від назви східнослов'янського племені сіверян |
Завдання 4
1. Роздивіться карту й з’ясуйте, які території України перебували за її межами у 1921-1939 рр.
У 1921–1939 роках поза межами радянської України перебували:
- Східна Галичина і Західна Волинь (у складі Польщі).
- Північна Буковина і Південна Бессарабія (у складі Румунії).
- Закарпаття (у складі Чехословаччини).
2. Які території, що нині перебувають у складі сусідніх держав, знаходилася в складі України у першій половині XX ст.?
Деякі території, що входили до складу УРСР, пізніше відійшли до сусідів. Наприклад, частини Придністров'я передали Молдавській РСР, а деякі ділянки — Польщі. Також українські етнічні землі, як-от Холмщина, Надсяння, Лемківщина, зараз переважно розташовані в Польщі, а частина Донщини — в Росії.
3. Проаналізувавши карти на мал. 50 та 51, заповніть за зразком таблицю.
| Історичні землі | Географічне положення | З якого року в складі України | Зі складу якої держави передано |
|---|---|---|---|
| Східна Галичина | Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська області | 1939 | Польща |
| Західна Волинь | Волинська, Рівненська області | 1939 | Польща |
| Північна Буковина | Чернівецька область | 1940 | Румунія |
| Південна Бессарабія | Південні райони Одеської області (Буджак) | 1940 | Румунія |
| Придністров'я | Частина сучасної Молдови | Було в складі УРСР з 1924 р., частина відійшла до Молдавської РСР у 1940 р. | Створено в межах УРСР |
| Закарпаття | Закарпатська область | 1945 | Чехословаччина |
| Крим | Автономна Республіка Крим | 1954 | РРФСР (Росія) |
4. Підготуйте проект «Чи є передача Криму Україні «подарунком» росії?»
План проєкту:
- Вступ. Передача Криму у 1954 році до складу УРСР часто називається «подарунком», але історичні факти свідчать, що це було прагматичне рішення через економічну кризу на півострові.
- Стан Криму після війни. Після депортації кримських татар економіка півострова занепала. Нові переселенці з Росії не могли вести господарство в посушливому кліматі, що спричинило кризу.
- Аргументи проти міфу про «подарунок»:
- Економічна необхідність. Крим був дотаційним. Інтеграція в економіку УРСР була єдиним шляхом порятунку регіону.
- Географічна та інфраструктурна єдність. Крим — продовження материкової України. Усі комунікації (транспорт, енергія, вода) йшли з території УРСР, тому керувати ними з Києва було логічніше.
- Адміністративна логіка. Передача спрощувала управління в рамках централізованої радянської системи.
- Пропагандистський міф. Тезу про «подарунок» використовує російська пропаганда для виправдання анексії 2014 року.
- Висновок. Передача Криму була вимушеним, економічно обґрунтованим рішенням радянської влади, а не «подарунком».
Проект для краєзнавця: працюємо в групі
1. Простежте шлях формування території області, в якій знаходиться ваш населений пункт, в історії об’єднання українських земель.
На прикладі Києва: він був центром Київської Русі, пізніше входив до Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. У козацькі часи був полковим містом. Згодом став центром губернії в Російській імперії. У 1917 році — столицею УНР. З 1934 року — столиця УРСР, а з 1991 року — незалежної України.
2. За інформаційними джерелами визначте, у межах якої історико-географічної землі ви мешкаєте, і вкажіть землі, що є вашими сусідами. Роботу оформіть у вигляді карти-схеми «Історико-географічні землі мого рідного краю».
Я мешкаю в Києві, на території історичної землі Середня Наддніпрянщина.
Сусідні історичні землі:
На півночі — Полісся.
На сході — Гетьманщина та Слобожанщина.
На заході — Поділля.
Для карти-схеми потрібно на контурі України позначити Київ, виділити свій регіон (Середню Наддніпрянщину) і підписати сусідні.
3. Складіть економіко-географічний паспорт свого населеного пункту за планом:
- а) назва населеного пункту: Місто Київ.
- б) адміністративний район: Київ має спеціальний статус і сам поділяється на міські райони.
- в) адміністративна область: Київ не входить до жодної області, є окремою одиницею і центром Київської області.
- г) заснування: Кінець V – початок VI століття.
- д) положення відносно морських чи річкових об'єктів: Розташований на обох берегах Дніпра, що є важливою транспортною артерією.
- е) сусіди та рівень їхнього економічного розвитку: Оточений Київською областю з розвиненим сільським господарством та промисловістю.
- є) транспортне сполучення: Київ — найбільший транспортний вузол України, де сходяться залізничні, автомобільні, річкові та повітряні шляхи. Це має ключове значення для економіки всієї країни.
ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ
1. Поясніть своїми словами, що таке адміністративно-територіальний устрій та адміністративна одиниця.
Адміністративно-територіальний устрій – це поділ території країни на частини, де діють органи влади та самоврядування. Адміністративна одиниця – це частина території з місцевим управлінням.
2. Розкажіть про сучасну систему адміністративно-територіального устрою України.
Система є трирівневою. Регіональний рівень – це Автономна Республіка Крим, 24 області та міста Київ і Севастополь. Субрегіональний рівень – 136 районів. Базовий рівень – населені пункти: міста, селища та села. Також є об’єднані територіальні громади (ОТГ).
3. Покажіть на карті історико-етнічні землі України. Знайдіть їхню територіальну відповідність із сучасними адміністративними одиницями.
На карті видно такі землі, як Полісся (Житомирська, Київська, Чернігівська області), Волинь (Волинська, Рівненська області), Східна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області), Поділля (Вінницька, Хмельницька області), Слобожанщина (Харківська, Сумська області), Запорожжя (Запорізька область), Таврія (Херсонська область, Крим) та інші. Вони не збігаються з межами сучасних областей, бо формувалися історично.
4. Покажіть на карті території, які були об’єднані з Україною у період з 1939 по 1954 рр. Зі складу яких країн вони були передані?
На карті видно, що в 1939 році приєднали Східну Галичину та Західну Волинь (від Польщі), в 1940 – Північну Буковину та Південну Бессарабію (від Румунії), в 1945 – Закарпаття (від Чехословаччини), в 1954 – Крим (від РРФСР).
5. Поясніть, чому історико-етнічні землі України не збігаються з сучасними політичними кордонами держави.
Історико-етнічні землі формувалися століттями з урахуванням природи, історії племен та культури. Політичні кордони змінювалися через війни, переділи та угоди, тому частина етнічних земель опинилася в сусідніх країнах, як Польщі чи Росії.
6. Які існують проблеми адміністративно-територіального устрою України? Розкажіть, як має змінитися на краще життя людей унаслідок формування об’єднаних територіальних громад (ОТГ).
Проблеми – це окупація Криму та східних регіонів росією, нерівномірний розвиток регіонів та незавершеність децентралізації. Формування ОТГ дає громадам більше повноважень, спільну власність та податки, щоб самостійно вирішувати місцеві проблеми, покращувати життя та розвивати території.