13. Походи козаків першої чверті XVII ст. Петро Конашевич-Сагайдачний

Зміст

Пригадайте, що вам відомо про військове мистецтво козаків.

Військове мистецтво козаків полягало у веденні бою невеликими, добре навченими загонами, що раптово атакували ворога й сіяли паніку. Проти татар вони ефективно завдавали ударів по тилах. Козаки також були майстрами морських походів.

Що таке “козацька чайка”?

Чайка — це бойовий човен.

Яку роль відігравало козацтво від часу свого виникнення?

Роль козацтва була суперечливою. Річ Посполита потребувала їх як дешеву військову силу під час воєн, але в мирний час обмежувала їхні права. Морські походи козаків на османські володіння провокували міжнародні конфлікти та спустошливі набіги татар у відповідь. Також козацтво захищало православну віру.

Поміркуймо!

Уявіть себе правителями Речі Посполитої та Османської імперії. Як на відносини між вашими державами вплинули морські воєнні експедиції козаків першої чверті XVII ст.?

Як правитель Речі Посполитої, я у складному становищі. Козаки — моя “дешева військова сила”, незамінна у війнах, що довела Хотинська війна. Проте їхні самовільні морські походи на володіння султана зривають мої мирні домовленості, провокуючи війну. На кожен їхній напад татари відповідають спустошливими набігами на мої землі. Через це відносини з Османською імперією вкрай напружені, і я змушений балансувати між потребою в козацькому війську та ризиком війни.

Як правитель Османської імперії, я розцінюю морські походи козаків як агресію Речі Посполитої. Вони нападають на мої фортеці, як-от Кілія та Ізмаїл, і навіть досягають околиць Стамбула, порушуючи мирні угоди. Якщо король не контролює своїх підданих, це свідчить про його ворожість. Звільнення тисяч бранців з Кафи — це принизлива поразка для моєї імперії. Такі дії змушують мене відповідати військовою силою, щоб захистити свої землі.

Перегляньте відео та визначте головні етапи біографії П. Конашевича-Сагайдачного. Якими рисами наділяють гетьмана автори фільму?

Згідно з відео, головними етапами біографії Петра Конашевича-Сагайдачного були:

  • Народився близько 1570 року на Львівщині в родині православного шляхтича.
  • Здобув освіту у школі Львівського братства.
  • У 1600 році приєднався до Запорозької Січі, брав участь у походах на Молдову та Лівонію.
  • Очолював успішні морські походи на Варну (1606), Сіноп (1614) та Кафу (1616), де звільнив багато невільників.
  • Реформував козацьке військо, запровадивши дисципліну та нову тактику бою з маневреною артилерією.
  • У 1618 році взяв участь у поході на Москву, де його козаки захопили майже 20 міст.
  • Разом з Військом Запорозьким вступив до Київського братства і в 1620 році сприяв відновленню православної ієрархії.
  • Відіграв ключову роль у перемозі під Хотином у 1621 році.
  • Помер 20 квітня 1622 року від рани, отриманої в Хотинській битві.

Автори фільму наділяють гетьмана такими рисами:

  • Мудрий дипломат.
  • Безстрашний воїн і видатний полководець.
  • Щедрий меценат освіти та культури.
  • Військовий реформатор.
  • Захисник православної віри.
  • Популярний у народі лідер.

✨ Думки істориків

Ознайомтеся з думками істориків про постать П. Кonaшевича-Сагайдачного. Визначте, що в думках істориків є спільного. Доберіть із біографії гетьмана факти, що підтверджують названі в цитатах характеристики гетьмана.

Історики Яків Собеський та Петро Кралюк сходяться на тому, що Сагайдачний прагнув співпраці з Річчю Посполитою та хотів організувати козацтво. Собеський каже, що Сагайдачний був “завжди відданий королю і Речі Посполитій”, а Кралюк підкреслює, що гетьман “намагався не йти на конфлікт з державними структурами Речі Посполитої” і прагнув зробити козаків “організованою силою”.

Факти з біографії, що підтверджують ці характеристики:

  • Рідкісна мужність і військовий талант. Сагайдачний керував успішними походами, зокрема на Кафу в 1616 році, де звільнив тисячі бранців. У Хотинській війні його козаки врятували Річ Посполиту від поразки. Він був “у наступі перший, а при відступі останній”.
  • Зрілість у судженнях та прагнення до компромісів. Гетьман вів переговори про козацькі права та допоміг королевичу Владиславу в поході на Москву у 1618 році, демонструючи лояльність.
  • Організаторські здібності. Сагайдачний “прагнув «цивілізувати»” козацтво, впроваджуючи нову тактику бою. Його дипломатична діяльність та підтримка православної церкви зробили козацтво важливою політичною і духовною силою.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу назвати воєнні операції козацтва першої чверті XVII ст.

Воєнні операції козацтва: похід на Молдову (1600), війна проти шведів (1602), розгром османського флоту під Кілією (1602), штурм Варни (1606), взяття Перекопу (1608), здобуття Ізмаїла та Аккермана (1609), захоплення Трапезунда (1614), взяття Кафи (1616), похід на Москву (1618), участь у Хотинській війні (1620–1621).

Можу визначити роль козацтва в зовнішній політиці Речі Посполитої.

Роль козацтва була двоїстою. З одного боку, вони були необхідною військовою силою у війнах. З іншого боку, їхні морські походи псували відносини з Османською імперією, провокували війни та спричиняли татарські набіги у відповідь.

Можу упорядкувати відомі мені події історії козацтва в хронологічній послідовності.

  • 1600 р. — похід козаків до Молдови.
  • 1602 р. — участь у війні проти шведів та розгром османського флоту під Кілією.
  • 1606 р. — штурм Кілії та Варни.
  • 1608 р. — взяття Перекопа.
  • 1609 р. — здобуття Кілії, Ізмаїла, Аккермана.
  • 1614 р. — захоплення Трапезунда.
  • 1616 р. — взяття Кафи під проводом Сагайдачного.
  • 1618 р. — похід козаків на Москву.
  • 1620 р. — відновлення православної ієрархії за підтримки козацтва.
  • 1620–1621 рр. — Хотинська війна.

Можу схарактеризувати П. Конашевича-Сагайдачного як видатного історичного діяча.

Петро Конашевич-Сагайдачний був видатним діячем, що поєднував таланти полководця, дипломата та організатора. Як полководець, він реформував військо, здобув славу в походах на Кафу та Москву, а його участь у Хотинській війні врятувала Річ Посполиту. Як дипломат, він вів переговори про права козаків. Як організатор, він дисциплінував козацтво та підтримував православну церкву, сприявши відновленню її ієрархії у 1620 році.

Обговорюємо в групі

2. Опрацюйте в групі судження і доберіть аргументи на користь думки: «Козацтво першої третини XVII ст. відігравало суперечливу роль. З одного боку, воно виступало захисником інтересів українського народу, здійснюючи боротьбу проти турків і виступивши на захист православ ‘я. З іншого боку, саме воєнна активність козаків у турецьких володіннях спричиняла загострення відносин між Османською імперією і Річчю Посполитою, що мало наслідком спустошливі для українських земель війни».

Це судження правильне.

Козацтво як захисник

  • Боротьба проти турків: Козаки здійснювали походи проти османських фортець (Кілія, Варна, Трапезунд), а під час взяття Кафи (1616) звільнили тисячі невільників. У Хотинській війні вони “врятували Річ Посполиту від поразки й захистили рідні землі”.
  • Захист православ’я: За гетьмана Сагайдачного козацтво стало на захист віри, що сприяло відновленню православної ієрархії у 1620 році.

Козацтво як джерело конфліктів

  • Загострення відносин: Напади козаків на османські володіння “зривали мирні домовленості Речі Посполитої із султаном і провокували можливість війни”, що псувало міжнародні відносини.
  • Спустошливі війни: У відповідь на козацькі походи татари “відповідали спустошливими набігами” на українські землі. Це напруження призвело до Хотинської війни.

3. Прочитайте оцінку Хотинської війни, яку надав український історик Петро Сас. Поясніть, що він мав на увазі. «…На полях Хотинської війни вирішувалася не лише доля Речі Посполитої, а й значною мірою і доля християнської цивілізації».

Петро Сас мав на увазі, що перемога під Хотином мала значення для всієї Європи. Османська імперія була могутньою мусульманською державою, що загрожувала християнським країнам. Якби козаки та військо Речі Посполитої не зупинили армію султана Османа II, шлях для просування османів у Центральну Європу був би відкритий. Тому поразка османської армії розглядалася як перемога всього християнського світу, що зупинила небезпечне вторгнення.

Мислю творчо

Об’єднайтеся в класі у творчі групи й узагальніть інформацію про життя і діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного у формі пригодницького коміксу або інсценізації. Простежте у своєму творі такі сюжетні лінії: «дитинство гетьмана», «походження прізвиська гетьмана», «видатний полководець», «гетьман і православ’я», «гетьман і уряд Речі Посполитої», «гетьман у Хотинській війні».

План для коміксу “Петро Сагайдачний: Шлях гетьмана”:

Дитинство гетьмана

  • Кадр 1: Маленький Петро, шляхтич, навчається в Острозькій академії з думкою: “Треба вчитися, щоб бути корисним своїй землі”.

Походження прізвиська гетьмана

  • Кадр 2: Молодий Конашевич на Січі влучно стріляє з лука. Досвідчений козак каже: “Ти влучно стріляєш. Будеш Сагайдачний!”.

Видатний полководець

  • Кадр 3: Колаж: морський похід на Кафу та звільнення бранців; Сагайдачний біля карти пояснює тактику раптових нападів; штурм московських міст у 1618 році.

Гетьман і православ’я

  • Кадр 4: Сагайдачний у Києві з православними священниками. Його слова: “Військо Запорозьке завжди захистить православну віру!”.

Гетьман і уряд Речі Посполитої

  • Кадр 5: Дві сцени. Зліва: польські шляхтичі вимагають обмежити права козаків. Справа: Королевич Владислав просить Сагайдачного про допомогу в поході на Москву.

Гетьман у Хотинській війні

  • Кадр 6: Драматична сцена оборони козацького табору під Хотином.
  • Кадр 7: Сагайдачний веде контратаку, він “у наступі перший”, де його ранять.
  • Кадр 8: Сагайдачний помирає в Києві від рани 20 квітня 1622 р. Його останні слова: “Я захистив рідну землю…”.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху