Чи потрібно вам знати будову власного тіла, особливості його життєдіяльності, правила догляду за тілом, «Правила безпеки тіла»? Якщо так, то в який спосіб про це можна дізнатися і яким чином навчитися?
Знати, як влаштоване твоє тіло, як воно працює, як за ним доглядати й дотримуватися «Правил безпеки тіла» – це дійсно потрібно. Це допомагає краще розуміти себе, уникати хвороб і травм, вчасно помічати зміни й звертатися до лікаря. Такі знання дають змогу дотримуватися гігієни та поводитися безпечно.
Дізнатися все це можна на уроках біології, анатомії, основ здоров’я, з підручників, відео, під час лабораторних робіт, а ще від медиків чи під час профілактичних заходів у школі. Навчитися доглядати за тілом і дотримуватися правил безпеки вдається, коли щодня застосовуєш ці знання на практиці: правильно миєш руки, доглядаєш за шкірою, слідкуєш за поставою, займаєшся фізкультурою.
Які особливості відкритих систем порівняно з іншими системами? Доведіть, що клітина є відкритою системою.
Відкрита система постійно обмінюється речовинами та енергією з навколишнім середовищем, на відміну від закритої, яка такого обміну не має. Клітина – це відкрита система, бо вона отримує поживні речовини, кисень, воду ззовні, виводить продукти обміну, обмінюється енергією й через мембрану вибірково пропускає речовини. Вона не ізольована, а постійно взаємодіє з навколишнім середовищем, тому й є відкритою системою.
Розгляньте схему про різноманіття одноклітинних організмів, оберіть двох представників і поясніть: у чому особливості цих одноклітинних організмів, що їх об’єднує і чим вони відрізняються. Які органели в них є спільними, а які властиві лише окремим із них? Зробіть висновки.
Я вибираю амебу й евглену.
Амеба рухається за допомогою псевдоподій і живиться, захоплюючи їжу з навколишнього середовища, а евглена має джгутик і хлоропласти, завдяки яким може фотосинтезувати.
Їх об’єднує те, що вони одноклітинні еукаріоти, мають ядро, цитоплазму, мембрану й скоротливу вакуолю, а ще можуть виконувати всі життєві функції самостійно.
Відрізняються вони способом живлення й руху: амеба – гетеротроф, не має хлоропластів, рухається псевдоподіями, а евглена – автотроф, має хлоропласти, рухається джгутиком.
Спільні органели – ядро, цитоплазма, мембрана, скоротлива вакуоля. Тільки у евглени є хлоропласти й джгутик, а у амеби – псевдоподії.
Це показує, наскільки різноманітними можуть бути одноклітинні організми, і як вони пристосовуються до різних умов.
Відкритий мікрофон. Користуючись малюнком «Будова тваринної клітини» й текстом підручника, розкажіть про функцію тих органел, які ви знаєте. Як, на вашу думку, ці органели можуть взаємодіяти між собою?
Ядро – це центр керування клітиною, зберігає всю спадкову інформацію й контролює роботу клітини. Ядерце створює рибосоми, які синтезують білки.
Ендоплазматична сітка транспортує й синтезує білки, жири й вуглеводи.
Апарат Гольджі упаковує й транспортує речовини, формує лізосоми.
Лізосоми розщеплюють непотрібне, мітохондрії виробляють енергію, а плазматична мембрана захищає клітину й контролює обмін речовин.
Усі органели працюють разом: ядро дає інформацію, рибосоми й ендоплазматична сітка синтезують білки, апарат Гольджі їх упаковує, мітохондрії дають енергію для всього цього, а лізосоми прибирають зайве. Мембрана стежить, щоб усе потрібне потрапляло в клітину, а зайве – виходило.
Розгляньте малюнки, дізнайтеся, що означають такі слова: еритроцити, остеоцити, ентероцити, гепатоцити, міоцити, епітеліоцити, нейрон. Поясніть, у чому виявляються переваги, пов’язані зі спеціалізацією клітин у тілі людини. Які нові можливості з’являються через виникнення різноманіття клітин і тканин? Зробіть висновки.
Еритроцити переносять кисень, остеоцити підтримують і оновлюють кістки, ентероцити всмоктують поживні речовини, гепатоцити очищають кров і синтезують білки, міоцити відповідають за рух, епітеліоцити захищають тіло, а нейрони передають сигнали.
Спеціалізація клітин дозволяє кожній виконувати свою роботу максимально ефективно, а організм у цілому може робити набагато більше, ніж одноклітинний.
Завдяки різноманіттю клітин і тканин організм має складну будову, може виконувати різні функції, краще пристосовується й виживає.
Запитання і завдання
1. Чим відрізняється клітина одноклітинного організму від клітини, яка входить до складу багатоклітинної істоти?
Клітина одноклітинного організму сама виконує всі життєві функції, вона самостійна. Клітина багатоклітинної істоти спеціалізується на певній роботі й працює разом з іншими, утворюючи тканини та органи.
2. Які функції виконують органели тваринної клітини?
Ядро зберігає спадкову інформацію й керує клітиною, мітохондрії виробляють енергію, ендоплазматична сітка синтезує й транспортує білки та жири, рибосоми синтезують білки, апарат Гольджі упаковує й транспортує речовини, лізосоми розщеплюють непотрібне, а плазматична мембрана захищає клітину й забезпечує обмін речовин.
3. Чому клітини епітеліальних тканин щільно прилягають одна до одної? З якими функціями це пов’язано?
Клітини епітелію щільно прилягають, щоб утворити суцільний захисний шар, який не пропускає мікроби, захищає від ушкоджень і втрати води. Це потрібно для бар’єрної, захисної та покривної функції.