1. Назви українські народні інструменти, зображені на ілюстраціях.
На ілюстраціях зображено такі українські народні інструменти:
- Ліра (колісна ліра) — на першому зображенні (скульптура). Це струнний інструмент, у якому звук видобувається тертям колеса об струни.
- Кобза (або бандура) — на третьому зображенні (картина «Козак Мамай»). Це традиційний щипковий інструмент українських козаків.
2. Схарактеризуй інструмент, поширений у музичній культурі бароко.
Йдеться про лютню (зображена по центру в першому ряду).
Це струнно-щипковий інструмент з корпусом овальної форми (нагадує розрізану грушу) та коротким грифом, верхня частина якого відігнута назад. У добу бароко лютня була надзвичайно популярною як для сольного виконання, так і для акомпанементу (співу чи грі інших інструментів). Вона має м’який, ніжний і тихий тембр.
3. Визнач з-поміж портретів композиторів засновника української композиторської школи й автора акапельних хорових концертів.
Це Дмитро Бортнянський (портрет №1).
Він є класиком української музики XVIII століття та майстром хорового концерту (написав 35 духовних хорових концертів). Саме його вважають одним із творців класичного типу цього жанру.
(Примітка: Портрет №3 — це Микола Лисенко, засновник української національної класичної школи пізнішого періоду).
4. Які композитори писали музику для зображених інструментів? Наведи приклади творів, схарактеризуй їх жанрові та стильові особливості.
На ілюстраціях зображені: рояль (фортепіано), орган, клавесин.
- Йоганн Себастьян Бах (портрет №4) писав для органа та клавесина.
- Приклад: Токата і фуга ре мінор (для органа).
- Особливості: Поліфонічний стиль, величне звучання, глибокий філософський зміст, складність форми.
- Антоніо Вівальді (портрет №5) творив для клавесина (як інструмента оркестру).
- Приклад: Цикл концертів «Пори року» (клавесин виконує партію basso continuo).
- Особливості: Яскрава програмність, віртуозність, контрастність (бароко).
- Микола Лисенко (портрет №3) писав для фортепіано.
- Приклад: «Пісня без слів», «Рапсодія».
- Особливості: Романтичний стиль, опора на український фольклор, пісенність мелодій, віртуозність.
- Дмитро Бортнянський також писав сонати для клавесина/фортепіано у стилі класицизму.
5. Порівняй жанри симфонії та сюїти на конкретних музичних творах. Який із цих жанрів набув вершинного розквіту в епоху класицизму?
Сюїта (популярна в епоху бароко) — це цикл різнохарактерних танцювальних п’єс, об’єднаних спільною тональністю (наприклад, «Французькі сюїти» Й. С. Баха: алеманда, куранта, сарабанда, жига). Частини контрастують за темпом і ритмом.
Симфонія (розквітла в епоху класицизму) — це масштабний твір для оркестру, зазвичай із 4 частин, де перша частина пишеться у формі сонатного алегро (наприклад, Симфонія №40 В. А. Моцарта або Симфонія №5 Л. ван Бетховена). Тут важливий наскрізний розвиток теми та драматизм.
Вершинного розквіту в епоху класицизму набула симфонія.
6. Поясни поняття симфонічний.
Поняття «симфонічний» походить від грецького слова symphonia (співзвуччя). Воно стосується музики, написаної для симфонічного оркестру, або творів, яким властиві риси симфонізму — глибина змісту, складність форми, багатство звукових фарб та безперервний розвиток музичних образів. Симфонічною може бути не тільки симфонія, а й поема, увертюра чи картина.
7. До якого стилю належать зображені пам’ятки архітектури?
На ілюстраціях представлені пам’ятки архітектури, що належать до різних стилів:
- Китайський палац (Золочівський замок) — збудований у стилі, що поєднує елементи бароко з екзотичним східним стилем (шинуазрі), який був модним у Європі XVIII ст..
- Червоний корпус університету імені Тараса Шевченка (Київ) — яскравий приклад класицизму (так званий “російський класицизм”). Його відрізняють строгість ліній, колони, симетрія та монументальність.
- Собор Святого Юра (Львів) — шедевр архітектури пізнього бароко (іноді уточнюють як рококо). Він характеризується пишністю, складними формами, багатим скульптурним декором.
- Цвінгер (Дрезден) — один із найвідоміших зразків німецького бароко. Це палацовий комплекс із розкішним декором, павільйонами та фонтанами.
8. Визнач та порівняй особливості скульптури бароко і класицизму.
Скульптура бароко: (на ілюстраціях — «Екстаз святої Терези» Берніні, скульптури Пінзеля).
Особливості: Динамічність, бурхливий рух, сильні емоції на обличчях, складні пози (фігури часто “закручені” у просторі), пишні складки одягу, які ніби розвіваються від вітру.
Скульптура класицизму: (на ілюстраціях — «Амур і Психея» Канови, античні статуї).
Особливості: Спокій, врівноваженість, ідеал краси (гармонійні пропорції тіла), статичність або стриманий рух, гладка поверхня мармуру, наслідування античних зразків.
9. Які картини з-поміж поданих ілюстрацій написано в романтичному стилі, а які в реалістичному?
Романтизм: Картина «Свобода, що веде народ» Ежена Делакруа (перша в ряду) – вона сповнена емоцій, драматизму, героїчного пафосу та динаміки, що є ознаками романтизму.
Реалізм: Картини «Віяльниці» (або «Збирачки колосся») Гюстава Курбе (друга) та «Запорожці пишуть листа турецькому султану» Іллі Рєпіна (четверта). Вони зображують реальних людей, їхній побут, працю або історичні події без зайвої ідеалізації, з увагою до деталей і характерів.
Третя картина (ілюстрація до твору Тараса Шевченка “Катерина”) має ознаки класицизму, реалізму і романтизму.
10. Які види мистецтва представлені на ілюстраціях? До яких стилів вони належать?
- Скульптура (порцеляна): Скульптурна група — це рококо (витонченість, пасторальні сюжети, яскраві кольори, дрібні деталі).
- Книжкова графіка: Ілюстрація — стиль бароко.
- Іконопис: Ікона «Архангел Михаїл» (третя) — це бароко з елементами класицизму (реалістичне зображення обличчя, емоційність, але стримана композиція).
- Архітектура малих форм (фонтан): Фонтан чотирьох річок Берніні (четверта) — яскраве бароко (динаміка, алегоричні фігури, поєднання каменю та води).
- Монументальна архітектура: Тріумфальна арка Миру в Мілані (п’ята) — стиль неокласицизм (ампір).
11. Чи можуть стилі поєднуватися у творчості одного митця? Наведи приклади.
Так, стилі часто поєднуються, особливо на перетині епох.
Приклад: Тарас Шевченко у своїй творчості (і як поет, і як художник) поєднував риси романтизму (інтерес до минулого, емоційність) та реалізму (правдиве зображення життя народу).
12. Запропонуй ідею емблеми фестивалю «Зустрічі у просторі культури: Україна — Європа» та мелодію, що стане гаслом цього заходу.
Мелодія-гасло: «Ода до радості» Людвіга ван Бетховена (гімн Європи) в аранжуванні з використанням українських народних інструментів (бандури або сопілки). Це підкреслить ідею інтеграції української душі в європейський культурний простір.