Яку форму має планета Земля?
Планета Земля має форму кулі.
Що таке екватор?
Екватор — це уявна лінія на поверхні Землі, проведена на однаковій відстані від обох полюсів, яка ділить земну кулю на Північну та Південну півкулі.
Яке значення Сонця для життя на Землі?
Сонце є головним джерелом тепла та світла, які необхідні для існування та розвитку всього живого на планеті.
Знайдіть Північний і Південний тропіки на глобусі й карті півкуль.
Північний і Південний тропіки — це уявні паралелі, що розташовані по обидва боки від екватора на широті приблизно 23,5° та є межами тропічного теплового поясу.
Знайдіть полярні кола на глобусі й карті півкуль.
Полярні кола розташовані в обох півкулях на широті приблизно 66,5° і є межами, що відокремлюють помірні теплові пояси від холодних (полярних) поясів.
ЗАВДАННЯ
За допомогою карти теплових поясів з’ясуйте, у якому тепловому поясі розміщена Україна.
Україна розміщена у північному помірному тепловому поясі.
Розгляньте карту природних зон світу у шкільному атласі. Назвіть природні зони в порядку розміщення їх з півночі на південь. Що ви помітили?
Природні зони в порядку їх розміщення з півночі на південь: арктичні пустелі, тундра, лісотундра, тайга, мішані та широколисті ліси, лісостепи, степи, напівпустелі та пустелі, савани, перемінно-вологі ліси та вологі екваторіальні ліси. Можна помітити, що природні зони змінюються закономірно залежно від географічної широти та кількості сонячного тепла і вологи.
За картою «Природні зони України» (див. форзац 2) з’ясуйте, у яких природних зонах розміщена Україна.
Територія України розміщена у природних зонах мішаних лісів, широколистих лісів, лісостепу та степу.
Подумайте, чому саме так розташовані природні зони.
Природні зони розташовані саме в такій послідовності через закономірну зміну кількості сонячного світла, тепла та вологи, яку отримує земна поверхня в напрямку від екватора до полюсів.
Чому зону мішаних так називають?
Зону мішаних лісів так називають тому, що в лісах цієї зони одночасно ростуть хвойні (сосна, ялина) та листяні (дуб, береза, граб) породи дерев.
ЗАВДАННЯ
А зона широколистих лісів?
Зона широколистих лісів отримала таку назву через переважання в ній листяних дерев із широкими листковими пластинками, таких як дуб, граб, бук, клен та липа.
Визначте за картою «Природні зони України», у якій природній зоні ви живете.
Відповідно до карти «Природні зони України», я живу у зоні лісостепу.
Яким кольором її позначено на карті?
На карті природних зон України зона лісостепу позначена світло-зеленим кольором.
Схарактеризуйте за планом цю природну зону.
- Де розміщена, межі.
Зона лісостепу розташована в центральній частині України і простягається широкою смугою із заходу на схід, межуючи на півночі із зоною мішаних лісів, а на півдні — зі степовою зоною. - Форми земної поверхні.
Рельєф зони переважно рівнинний, проте він поєднує в собі височини (Подільську, Придніпровську) та низовини (Придніпровську), що робить поверхню хвилястою та порізаною ярами й балками. - Водойми.
Територію зони протікають великі річки України: Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець та їхні численні притоки. - Ґрунти.
Основними типами ґрунтів є родючі чорноземи та сірі лісові ґрунти. - Рослинний і тваринний світ.
Рослинність представлена поєднанням лісових масивів (дуб, граб, клен, ясен) із ділянками лучного степу; тваринний світ включає козуль, диких кабанів, лисиць, борсуків, куниць, а також велику кількість птахів і гризунів. - Екологічні проблеми. Охорона природи.
Найбільшими проблемами є забруднення річок стічними водами та ерозія ґрунтів через інтенсивне сільськогосподарське використання; для збереження природи створено Канівський природний заповідник. - Залежність господарської діяльності людей від природних умов.
Завдяки сприятливому клімату та родючим ґрунтам у зоні лісостепу розвинене рослинництво (вирощування пшениці, цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику) та м’ясо-молочне тваринництво.
ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРИРОДНОЇ ЗОНИ (МІШАНІ ЛІСИ)
1. Де розміщена, межі.
Зона лісостепу займає центральну частину України, простягаючись від передгір’їв Карпат до східних кордонів країни, а її межі проходять між Поліссям на півночі та Степом на півдні.
2. Форми земної поверхні.
Для зони мішаних лісів характерний рівнинний рельєф, оскільки вона розташована в межах Поліської низовини. Поверхня території плоска, місцями заболочена, з наявністю піщаних горбів та дюн.
3. Водойми.
Природна зона має густу річкову мережу, головними артеріями якої є Прип’ять та Десна з численними притоками. У цій місцевості зосереджено багато прісних озер, зокрема Шацькі озера (найбільше — Світязь), а також значна кількість боліт.
4. Ґрунти.
Найбільш поширеними є дерново-підзолисті та болотні ґрунти. Через високий рівень зволоження вони характеризуються підвищеною кислотністю та низьким вмістом гумусу, що потребує додаткового підживлення для сільськогосподарського використання.
5. Рослинний і тваринний світ.
Рослинність представлена сосновими, дубово-сосновими та березовими лісами з підліском із папороті, мохів та ягідних чагарників. Тваринний світ включає таких представників, як лось, благородний олень, дикий кабан, вовк, лисиця, бобер, а серед птахів — тетер, глушець та чорний лелека.
6. Екологічні проблеми. Охорона природи.
Основними екологічними проблемами є радіоактивне забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, надмірне вирубування лісових масивів та осушення боліт. Для охорони довкілля створено Поліський та Рівненський природні заповідники, а також Шацький національний природний парк.
7. Залежність господарської діяльності людей від природних умов.
Господарська діяльність людини безпосередньо визначається природними умовами регіону: рельєф впливає на будівництво та транспортну інфраструктуру, а тип ґрунту та кількість опадів диктують вибір сільськогосподарських культур. Наприклад, у степовій зоні з родючими чорноземами розвинене землеробство, тоді як наявність лісових масивів у зоні мішаних лісів зумовлює розвиток лісозаготівельної та деревообробної промисловості.
ЧОМУ ТАК КАЖУТЬ
Ліс сам себе чистить.
Цей вислів відображає здатність лісової екосистеми до саморегуляції та переробки органічних решток. Відмерле листя, гілки та дерева розкладаються грибами й бактеріями, перетворюючись на поживний гумус, а природні санітари лісу, як-от птахи та певні види комах, контролюють чисельність шкідників, підтримуючи здоров’я всієї системи.
ЗАВДАННЯ
Використовуючи різні джерела інформації, підготуйте розповідь про пристосування тварин до життя в зоні степів.
Тварини степової зони пристосувалися до відкритого ландшафту, дефіциту вологи та значних перепадів температур. Більшість дрібних мешканців, зокрема ховрахи, бабаки та польові миші, живуть у глибоких норах, які слугують захистом від літньої спеки, зимового холоду та хижаків. Багато степових тварин мають маскувальне забарвлення сірих або жовтувато-бурих відтінків, що робить їх непомітними на фоні вигорілої трави. Великі травоїдні тварини, наприклад сайгаки, здатні швидко бігати на великі відстані в пошуках водопоїв та пасовищ, а деякі види ведуть сутінковий або нічний спосіб життя, щоб уникати денної спеки.
ПОМІРКУЙТЕ
Подумайте, де на Землі можна збирати по кілька врожаїв культурних рослин на рік. Поясніть чому.
Збирати по кілька врожаїв на рік можна в екваторіальному, субекваторіальному та тропічному теплових поясах, зокрема в країнах Південно-Східної Азії, Центральної Африки та Південної Америки. Це можливо завдяки відсутності холодної зими, стабільно високим температурам повітря протягом усього року та достатній кількості вологи, що забезпечує безперервний період вегетації рослин.
ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ
1. Як нагрівається земна поверхня? Чому природні умови в різних місцях земної кулі не однакові?
Земна поверхня нагрівається сонячним промінням, проте тепло розподіляється нерівномірно через кулясту форму планети. Природні умови відрізняються, оскільки на екваторі сонячні промені падають майже прямовисно і сильно прогрівають поверхню, а в міру віддалення до полюсів кут падіння променів зменшується, вони лише «ковзають» по поверхні, надаючи значно менше тепла. Крім того, на різноманітність умов впливає нерівномірний розподіл опадів та близькість до океанів.
2. Назвіть і покажіть на карті теплові пояси Землі. Який з них найспекотніший? Поясніть чому.
На Землі виокремлюють п’ять основних теплових поясів: один тропічний, два помірних (Північний і Південний) та два холодних, або полярних (Північний і Південний). Найспекотнішим є тропічний пояс, оскільки він розташований обабіч екватора, де сонячні промені падають на земну поверхню під найбільшим кутом, майже прямовисно, що забезпечує максимальне нагрівання протягом усього року.
3. Чим можна пояснити, що холодні пояси розміщені ближче до полюсів Землі?
Розміщення холодних поясів біля полюсів пояснюється кулястою формою нашої планети, через яку сонячне проміння падає на ці ділянки під дуже малим кутом. Сонячні промені біля полюсів лише ковзають по поверхні та слабо її нагрівають, що призводить до панування низьких температур.
4. У яких теплових поясах спостерігають зміну пір року? Для яких теплових поясів характерні полярний день і полярна ніч?
Чітка зміна чотирьох пір року (зими, весни, літа й осені) спостерігається у помірних теплових поясах. Явища полярного дня та полярної ночі характерні для холодних (полярних) теплових поясів.
5. Що таке природні зони? Що впливає на зміну їх з півночі на південь?
Природні зони — це великі ділянки земної кулі, що різняться своїми природними умовами, ґрунтами, рослинним і тваринним світом. На зміну природних зон з півночі на південь впливає зміна кількості світла, тепла й вологи, які отримує земна поверхня від Сонця.
6. Назвіть природні зони України. Покажіть їх на карті. На контурній карті України підпишіть назви природних зон.
У межах України виділяють чотири природні зони: мішаних лісів (на півночі), широколистих лісів, лісостепу та степу (на півдні). Ці зони змінюються послідовно з півночі на південь. На контурній карті вони мають бути підписані відповідно до їхнього географічного розташування.
7. Оцініть себе. Ці завдання були для вас: цікавими, складними, нудними, простими.
Ці завдання були цікавими та простими.