§19. Вуглекислий газ

Назад до змісту

ПОМІРКУЙТЕ

Сформулюйте гіпотезу: чому в апараті Кіппа незручно використовувати крейду. Для формулювання припущення згадайте, що відбувається з крейдою в разі тривалого контакту з водою.

На мою думку, крейду незручно використовувати в апараті Кіппа тому, що вона має пористу структуру і при тривалому контакті з рідиною розмокає, перетворюючись на дрібнодисперсну кашоподібну масу. Це призведе до того, що залишки крейди заб’ють вузькі частини та трубки приладу, унеможливлюючи його подальшу роботу.

ПРИГАДАЙТЕ

З матеріалу § 14 пригадайте, до якого типу оксидів належить карбон(IV) оксид. Чи взаємодіє він із водою?

Карбон(IV) оксид належить до типу кислотних оксидів.

Карбон(IV) оксид належить до кислотних оксидів.Чи взаємодіє він із водою?Так, він взаємодіє з водою. При цьому певна його частина реагує з утворенням нестійкої карбонатної кислоти за рівнянням:

$CO_{2}+H_{2}O=H_{2}CO_{3}$

ПОМІРКУЙТЕ

Сформулюйте гіпотезу: як можна довести наявність карбонатної кислоти у водному розчині вуглекислого газу. Запропонуйте план дослідження.

Гіпотеза: Якщо у водному розчині вуглекислого газу утворюється карбонатна кислота, то розчин матиме кисле середовище, що можна виявити за допомогою кислотно-основних індикаторів.

План дослідження:

  1. Пропустити вуглекислий газ через дистильовану воду, щоб одержати водний розчин CO₂.
  2. Додати до розчину кілька крапель кислотно-основного індикатора (лакмусу, метилового оранжевого або універсального індикатора).
  3. Спостерігати зміну забарвлення індикатора:
    • лакмус — із фіолетового на світло-червоний,
    • метиловий оранжевий — у жовто-оранжевий.
  4. Зробити висновок про наявність карбонатної кислоти (H₂CO₃) у розчині.

ПРИГАДАЙТЕ

Які речовини називають лугами?

Лугами називають розчинні у воді основи.

РОБОТА З ІНФОРМАЦІЄЮ

227. Підготуйте ілюстровану доповідь про відкриття та дослідження вуглекислого газу. Чи можна стверджувати, що вуглекислий газ був першою газуватою речовиною, яку почали комерційно застосовувати?

Вуглекислий газ відкрив на початку XVII століття фламандський учений Ян Баптист ван Гельмонт. Під час спалювання деревного вугілля він помітив виділення речовини, яку назвав «лісовим духом» (лат. gas sylvestre). У 1754 році Джозеф Блек провів ґрунтовне дослідження цього газу, довівши його наявність в атмосфері та здатність вступати в реакцію з вапном. Через ці властивості вчений дав йому назву «зв’язане повітря».

Вуглекислий газ став першим газом, що отримав масове комерційне застосування. Це стало можливим завдяки розробкам Джозефа Прістлі, який у 1767 році винайшов спосіб насичення води газом. На основі цих відкриттів Якоб Швепп у 1783 році вдосконалив технологію та розпочав промислове виробництво штучної газованої води, що ознаменувало початок використання газів у світовій індустрії.

228. Порівняйте розчинність кисню з розчинністю вуглекислого газу. У якого газу максимальна масова частка в розчині більша?

Вуглекислий газ розчиняється у воді значно краще, ніж кисень. Максимальна масова частка у розчині буде більшою у вуглекислого газу, адже його маса у насиченому розчині за однакових умов суттєво перевищує масу розчиненого кисню.

229. Обчисліть максимальний об’єм вуглекислого газу, який розчиняється у воді об’ємом 1 л (н. у.). Порівняйте його з розчинністю за 25 °С, якщо густина вуглекислого газу за такої температури 1,8 г/л.

ВІДОМО:

V(H₂O) = 1 л

m(CO₂) = 1,73 г (при 0 °С )

ρ(CO₂) = 1,977 г/л (при 0 °С )

m(CO₂) = 1,45 г (при 25 °С )

ρ(CO₂)  = 1,8 г/л (при 25 °С)

ОБЧИСЛИТИ:

V₁(CO₂) при 0 °С

V₂(CO₂) при 25 °С

РОЗВ’ЯЗАННЯ:

Об’єм обчислюємо за формулою V = m / ρ.

Максимальний об’єм газу за нормальних умов (0 °С):

V₁ = 1,73 г / 1,977 г/л ≈ 0,875 л.

Максимальний об’єм газу за температури 25 °С:

V₂ = 1,45 г / 1,8 г/л ≈ 0,806 л.

Порівнюючи отримані результати, бачимо, що за нормальних умов у воді розчиняється більший об’єм вуглекислого газу (0,875 л), ніж за температури 25 °С (0,806 л).

230. Запишіть хімічні рівняння реакцій горіння етану С2Н6 та пропану С3Н8 (вуглеводнів, які містяться в природному газі), якщо продукти цих реакцій такі самі, як і під час згоряння метану.

2C₂H₆ + 7O₂ = 4CO₂ + 6H₂O

C₃H₈ + 5O₂ = 3CO₂ + 4H₂O

231. Складіть назву кальцинованої соди за систематичною номенклатурою.

Систематична назва кальцинованої соди ($Na_{2}CO_{3}$) — натрій карбонат.

232. Запишіть хімічні рівняння реакцій вуглекислого газу з магній оксидом, натрій оксидом, натрій гідроксидом, калій гідроксидом, барій гідроксидом.

$CO_2 + MgO = MgCO_3$

$CO_2 + Na_2O = Na_2CO_3$

$CO_2 + 2NaOH = Na_2CO_3 + H_2O$

$CO_2 + 2KOH = K_2CO_3 + H_2O$

$CO_2 + Ba(OH)_2 = BaCO_3 \downarrow + H_2O$

233. Обчисліть масу солі, необхідної для одержання вуглекислого газу об’ємом 1,12 м3 (н. у.).

ВІДОМО:

$V(CO_2) = 1,12 \, \text{м}^3 = 1120 \, \text{л}$

$V_m = 22,4 \, \text{л/моль}$

$M(CaCO_3) = 100 \, \text{г/моль}$

ОБЧИСЛИТИ:

$m(CaCO_3) – ?$

РОЗВ’ЯЗАННЯ:

Для розрахунку використаємо рівняння термічного розкладу кальцій карбонату (основної солі, що використовується для одержання $CO_2$ на заводах):

$CaCO_3 = CaO + CO_2 \uparrow$

Обчислимо кількість речовини вуглекислого газу:

$n(CO_2) = \dfrac{V(CO_2)}{V_m} = \dfrac{1120 \, \text{л}}{22,4 \, \text{л/моль}} = 50 \, \text{моль}$.

За рівнянням реакції кількість речовини солі дорівнює кількості речовини газу:

$n(CaCO_3) = n(CO_2) = 50 \, \text{моль}$.

Обчислимо масу кальцій карбонату:

$m(CaCO_3) = n(CaCO_3) \cdot M(CaCO_3) = 50 \, \text{моль} \cdot 100 \, \text{г/моль} = 5000 \, \text{г} = 5 \, \text{кг}$.

Відповідь: необхідна маса солі становить 5 кг.

234. Обчисліть масу гідроген хлориду, який витрачається для гасіння харчової соди масою 10 г. Обчисліть об’єм утвореного вуглекислого газу (н. у.).

ВІДОМО:

$m(NaHCO_3) = 10 \, \text{г}$

$M(NaHCO_3) = 84 \, \text{г/моль}$

$M(HCl) = 36,5 \, \text{г/моль}$

$V_m = 22,4 \, \text{л/моль}$

ОБЧИСЛИТИ:

$m(HCl) – ?$

$V(CO_2) – ?$

РОЗВ’ЯЗАННЯ:

Запишемо рівняння реакції:

$NaHCO_3 + HCl = NaCl + CO_2 \uparrow + H_2O$

Обчислимо кількість речовини соди:

$n(NaHCO_3) = \dfrac{m(NaHCO_3)}{M(NaHCO_3)} = \dfrac{10 \, \text{г}}{84 \, \text{г/моль}} \approx 0,119 \, \text{моль}$.

За рівнянням реакції $n(HCl) = n(NaHCO_3) = 0,119 \, \text{моль}$.

Обчислимо масу хлоридної кислоти:

$m(HCl) = n(HCl) \cdot M(HCl) = 0,119 \, \text{моль} \cdot 36,5 \, \text{г/моль} \approx 4,34 \, \text{г}$.

За рівнянням реакції $n(CO_2) = n(NaHCO_3) = 0,119 \, \text{моль}$.

Обчислимо об’єм газу:

$V(CO_2) = n(CO_2) \cdot V_m = 0,119 \, \text{моль} \cdot 22,4 \, \text{л/моль} \approx 2,67 \, \text{л}$.

Відповідь: маса гідроген хлориду — 4,34 г, об’єм вуглекислого газу — 2,67 л.

235. Обчисліть масу кальцій гідроксиду, необхідного для повного поглинання обсягу вуглекислого газу, що накопичився в приміщенні об’ємом 45 м3 до 0,056 %.

ВІДОМО:

$V_{\text{приміщення}} = 45 \, \text{м}^3 = 45000 \, \text{л}$

$\phi(CO_2) = 0,056\% = 0,00056$

$V_m = 22,4 \, \text{л/моль}$

$M(Ca(OH)_2) = 74 \, \text{г/моль}$

ОБЧИСЛИТИ:

$m(Ca(OH)_2) – ?$

РОЗВ’ЯЗАННЯ: Запишемо рівняння реакції поглинання:

$CO_2 + Ca(OH)_2 = CaCO_3 \downarrow + H_2O$

Обчислимо об’єм вуглекислого газу в приміщенні:

$V(CO_2) = V_{\text{приміщення}} \cdot \phi(CO_2) = 45000 \, \text{л} \cdot 0,00056 = 25,2 \, \text{л}$.

Знайдемо кількість речовини $CO_2$:

$n(CO_2) = \dfrac{25,2 \, \text{л}}{22,4 \, \text{л/моль}} = 1,125 \, \text{моль}$.

За рівнянням реакції $n(Ca(OH)_2) = n(CO_2) = 1,125 \, \text{моль}$.

Обчислимо масу кальцій гідроксиду:

$m(Ca(OH)_2) = 1,125 \, \text{моль} \cdot 74 \, \text{г/моль} = 83,25 \, \text{г}$.

Відповідь: необхідно 83,25 г кальцій гідроксиду.

236. Обчисліть масу кальцій оксиду, потрібного для повного поглинання близько 1 кг вуглекислого газу.

ВІДОМО:

$m(CO_2) = 1 \, \text{кг} = 1000 \, \text{г}$

$M(CO_2) = 44 \, \text{г/моль}$

$M(CaO) = 56 \, \text{г/моль}$

ОБЧИСЛИТИ:

$m(CaO) – ?$

РОЗВ’ЯЗАННЯ:

Запишемо рівняння реакції:

$CaO + CO_2 = CaCO_3$

Обчислимо кількість речовини вуглекислого газу:

$n(CO_2) = \dfrac{1000 \, \text{г}}{44 \, \text{г/моль}} \approx 22,73 \, \text{моль}$.

За рівнянням реакції $n(CaO) = n(CO_2) = 22,73 \, \text{моль}$.

Обчислимо масу кальцій оксиду:

$m(CaO) = 22,73 \, \text{моль} \cdot 56 \, \text{г/моль} \approx 1272,88 \, \text{г} \approx 1,27 \, \text{кг}$.

Відповідь: для поглинання газу потрібно приблизно 1,27 кг кальцій оксиду.

237. Обчисліть масу одержаного кальцій карбонату (для синтезу якого спалили метан об’ємом 560 л, а одержаний газ пропустили крізь розчин кальцій гідроксиду).

ВІДОМО:

$V(CH_4) = 560$ л

$V_m = 22,4$ л/моль

$M(CaCO_3) = 100$ г/моль

ОБЧИСЛИТИ:

$m(CaCO_3) – ?$

РОЗВ’ЯЗАННЯ:

Записуємо рівняння реакції горіння метану:

$CH_4 + 2O_2 = CO_2 + 2H_2O$

Записуємо рівняння реакції одержаного вуглекислого газу з вапняною водою:

$CO_2 + Ca(OH)_2 = CaCO_3 \downarrow + H_2O$

Обчислюємо кількість речовини метану:

$n(CH_4) = \dfrac{V(CH_4)}{V_m} = \dfrac{560 \text{ л}}{22,4 \text{ л/моль}} = 25$ моль.

Згідно з першим рівнянням, кількість речовини $CO_2$ дорівнює кількості речовини $CH_4$:

$n(CO_2) = n(CH_4) = 25$ моль.

Згідно з другим рівнянням, кількість речовини $CaCO_3$ дорівнює кількості речовини $CO_2$:

$n(CaCO_3) = n(CO_2) = 25$ моль.

Обчислюємо масу кальцій карбонату:

$m(CaCO_3) = n(CaCO_3) \cdot M(CaCO_3) = 25 \text{ моль} \cdot 100 \text{ г/моль} = 2500$ г або 2,5 кг.

Відповідь: маса одержаного кальцій карбонату становить 2500 г (2,5 кг).

РОЗУМІННЯ ЯВИЩ ПРИРОДИ (РОБОТА В ГРУПАХ)

238. Порівняйте промислові та лабораторні способи одержання вуглекислого газу. Чи можна ці лабораторні способи застосовувати в промисловості, а промислові — в лабораторній практиці?

Промислові методи базуються на горінні вугілля, метану або термічному розкладанні вапняку ($CaCO_3$) при високих температурах, що дозволяє отримувати великі обсяги газу з дешевої сировини. У лабораторії вуглекислий газ отримують взаємодією карбонатів (мармуру) з кислотами ($HCl$), що зручно для швидкого одержання чистого продукту без складного обладнання. Я думаю, що лабораторні способи не вигідно застосовувати в промисловості через високу вартість кислот, а промислові методи (як-от розклад вапняку) важко реалізувати в лабораторії, бо вони потребують спеціальних печей для створення температури близько 1000 °С.

239. Чи можна газовану воду назвати розчином карбонатної кислоти? Чи можна газовану воду використати для одержання вуглекислого газу в невеликих кількостях? Відповіді поясніть.

Газовану воду можна вважати дуже розбавленим розчином карбонатної кислоти, оскільки під час розчинення вуглекислого газу у воді невелика його частина вступає в хімічну реакцію з утворенням $H_2CO_3$. На мою думку, газовану воду цілком можливо використати для одержання невеликої кількості $CO_2$, якщо її нагріти або сильно збовтати, адже розчинність газів у рідинах при цьому різко зменшується.

240. Порівняйте процес одержання вуглекислого газу розкладанням кальцій карбонату та реакцією карбон(IV) оксиду з негашеним вапном. Що в них спільного та відмінного? Як би ви назвали таку пару реакцій?

Спільним для цих процесів є те, що в обох беруть участь одні й ті самі речовини: кальцій карбонат ($CaCO_3$), кальцій оксид ($CaO$) та вуглекислий газ ($CO_2$). Відмінність полягає в напрямку процесу: у першому випадку складна речовина розкладається на дві простіші при нагріванні, а у другому — дві речовини сполучаються в одну. Я б назвав таку пару реакцій взаємооберненими або протилежними за напрямком процесами.

241. Запропонуйте, з якою метою можна застосовувати сухий лід.

На мою думку, сухий лід найзручніше використовувати для швидкого охолодження та тривалого зберігання продуктів харчування під час транспортування, оскільки він не перетворюється на рідину, а одразу випаровується. Також його можна застосовувати для створення сценічного ефекту «важкого туману» на концертах або для гасіння пожеж у випадках, де не можна використовувати воду.

242. Зважаючи на фізичні властивості вуглекислого газу припустіть, як застосовують вуглекислий газ у промисловості та техніці.

Через здатність вуглекислого газу добре розчинятися у воді, його найчастіше застосовують у харчовій промисловості для виробництва газованих напоїв.

Оскільки цей газ важчий за повітря і не підтримує горіння, він є незамінним у техніці для створення вогнегасників та систем пожежогасіння.

Також я думаю, що властивість вуглекислого газу переходити у твердий стан (сухий лід) дозволяє використовувати його як ефективний холодоагент для транспортування продуктів, що швидко псуються.

243. Поясніть значення вуглекислого газу для пожежогасіння, зважаючи на трикутник вогню (§ 10).

Вуглекислий газ впливає на таку частину трикутника вогню, як «окисник» (кисень), оскільки він не підтримує горіння і через свою високу густину витісняє повітря від зони займання. В результаті цього паливо ізолюється від кисню, що призводить до припинення хімічної реакції горіння.

Опишіть принцип дії вуглекислотного вогнегасника.

Принцип дії базується на швидкому розширенні скрапленого вуглекислого газу, який зберігається в балоні під високим тиском. Під час натискання на важіль газ виштовхується через сифонну трубку до розтруба, де він різко розширюється, частково перетворюючись на снігоподібну масу з дуже низькою температурою. Цей потік газу та «снігу» накриває вогонь, одночасно охолоджуючи предмет і перекриваючи доступ кисню.

Поясніть вимогу інструкції до вуглекислотного вогнегасника: чому під час користування ним у жодному разі не можна триматися руками за патрубок?

На мою думку, ця вимога зумовлена законами фізики, згідно з якими при різкому розширенні стисненого газу відбувається значне поглинання тепла. Температура вуглекислого газу на виході може сягати -78,5 °С, тому патрубок і розтруб миттєво стають дуже холодними, і дотик до них незахищеними руками призведе до сильного обмороження шкіри.

243. Опишіть принцип дії повітряно-пінного вогнегасника.

Робота повітряно-пінного вогнегасника заснована на змішуванні розчину соди з піноутворювачем та колби з кислотою, що відбувається в момент активації пристрою. У результаті хімічної реакції виділяється велика кількість вуглекислого газу, який разом із піноутворювачем утворює густу піну. Ця піна під тиском викидається назовні, вкриває поверхню, що горить, і припиняє доступ повітря до неї.

Яка функція піноутворювача в повітряно-пінному вогнегаснику?

Піноутворювач у вогнегаснику необхідний для створення стійкої піни, яка перекриває доступ кисню до осередку займання та охолоджує гарячу поверхню.

244. Які фізичні явища відбуваються під час декофеїнізації?

Під час декофеїнізації відбуваються такі фізичні явища, як розчинення (екстракція) кофеїну в рідкому вуглекислому газі, зміна тиску (декомпресія) та кристалізація кофеїну.

Які способи розділення сумішей застосовують під час декофеїнізації?

У процесі декофеїнізації застосовують фільтрацію або декантацію для відокремлення зерен від розчину, а також випаровування розчинника для отримання чистої речовини.

У додаткових джерелах знайдіть інформацію, у яких ще галузях з подібною метою використовують скраплений вуглекислий газ.

Скраплений вуглекислий газ використовують у парфумерії для отримання ефірних олій, у харчовій промисловості для виробництва екстрактів хмелю і спецій, а також в екологічно чистих системах хімчистки одягу.

245. Чому, на вашу думку, Йохан Баптіст ван Гельмонт назвав вуглекислий газ spiritus sylvestre («лісовий дух»)?

На мою думку, вчений вибрав таку назву, тому що цей газ утворювався під час спалювання деревини («лісу») і був невидимим та невідчутним, що робило його схожим на духа.

245. Зважаючи на хімічні властивості вуглекислого газу, поясніть назву «повітря, що фіксується».

Назва «лісовий дух» пов’язана з отриманням газу при спалюванні деревини («лісу») та його невидимістю. Назва «повітря, що фіксується» пояснюється хімічною властивістю газу взаємодіяти з вапном або лугами, перетворюючись на тверді сполуки (карбонати).

246. Запропонуйте схему приладу для експерименту з дослідження реакції натрій карбонату з хлоридною кислотою.

Схема: колба з газовідвідною трубкою, приєднана до мірної посудини або газового шприца (Непідтверджено джерелом).

За який час прореагувала вся кислота (згідно з даними таблиці)?

Вся кислота прореагувала за 5 хвилин, оскільки після цього моменту об’єм виділеного газу перестав зростати і залишився незмінним на позначці 76 мл.

Які змінні тепер мають контролювати учні, якщо вирішили повторити експеримент за вищої температури?

маса соди, об’єм та концентрація кислоти, температура.

Більше чи менше газу буде зібрано в другому експерименті за вищої температури? Відповідь поясніть.

У другому експерименті буде зібрано більше газу. Це пояснюється тим, що за вищої температури розчинність вуглекислого газу в рідині зменшується, тому більша його кількість виділиться у вигляді газу, а також згідно з законами фізики гази розширюються при нагріванні.

246. Припустіть, менший чи більший час знадобиться, щоб витратилася вся кислота за вищої температури. Відповідь поясніть. Запропонуйте спосіб, у який можна перевірити це припущення.

Реакція відбудеться швидше, оскільки швидкість хімічних процесів зростає при нагріванні.

247. Опишіть призначення кожного елемента приладу для виявлення вуглекислого газу, зображеного на малюнку.

Лійка слугує для збирання газуватих продуктів згоряння свічки; склянка з холодною водою призначена для охолодження гарячих газів та конденсації водяної пари; U-подібна трубка з’єднує частини приладу для спрямування газового потоку; газовідвідна трубка транспортує зібраний газ безпосередньо у реакційне середовище; пробірка з вапняною водою є індикатором, у якому відбувається якісна реакція на вуглекислий газ (утворення білого осаду).

Поясніть, у чому було припущено помилку в конструкції цього приладу, якщо вапняна вода не помутніла.

На мою думку, головна помилка полягає у відсутності пристрою для примусового переміщення газу через систему, наприклад, аспіратора (гумової груші) або насоса. Оскільки система містить рідину в пробірці, природного тиску теплих продуктів згоряння недостатньо, щоб подолати гідростатичний тиск шару вапняної води та пройти крізь неї.

Як можна змінити конструкцію приладу, щоб він запрацював?

Для того щоб прилад запрацював, необхідно забезпечити герметичність усіх з’єднань та приєднати до кінця газовідвідної трубки або до додаткового отвору в системі пристрій для відкачування повітря. Це дозволить створити розрідження, завдяки якому продукти згоряння будуть активно втягуватися через лійку та проходити крізь вапняну воду.

248. Навіщо в прилад для вимірювання молярного об’єму додали осушувач? Чи може вплинути на результати експерименту його відсутність?

Осушувач додали для видалення водяної пари з вуглекислого газу, який виходить з апарата Кіппа, оскільки газ під час одержання проходить крізь водний розчин кислоти. Відсутність осушувача суттєво вплине на результати експерименту, тому що домішки води змінять загальну масу газу в колбі, що призведе до отримання хибних значень густини та, відповідно, молярного об’єму $CO_2$.

Якої помилки припустився Артем під час наповнення колби газом?

Артем наповнював колбу протягом фіксованого часу в одну хвилину і не перевіряв за допомогою скіпки чи свічки, чи повністю газ витіснив повітря з посудини. Це призвело до того, що в колбі залишилася певна кількість повітря, через що подальші розрахунки густини виявилися неточними.

Порівняйте густину вуглекислого газу, отриману Сніжаною, із довідниковою. Чому дані не збігаються? У чому припустилася помилки Сніжана?

Густина, яку отримала Сніжана ($0,60$ г/л), майже втричі менша за довідкову ($1,83$ г/л). Сніжана припустилася помилки в методиці розрахунку: вона відняла масу колби з повітрям від маси колби з вуглекислим газом, не врахувавши, що в колбі спочатку було повітря, яке має власну масу. Фактично вона обчислила лише різницю між масою вуглекислого газу та масою витісненого ним повітря, замість того, щоб знайти чисту масу газу через масу порожньої (безповітряної) колби.

Порівняйте густину вуглекислого газу, отриману Артемом і Юлею, із довідниковою. Чи можна впевнено визначити, хто з них акуратніше виконав експеримент?

Густина, отримана Артемом, становить $1,60$ г/л, а Юлею — $1,80$ г/л, тоді як довідкове значення дорівнює $1,83$ г/л. На мою думку, можна впевнено сказати, що Юля виконала експеримент акуратніше, оскільки її результат значно ближчий до табличного показника і має мінімальну похибку.

Чим пояснюється розбіжність результату Артема з довідниковим?

Розбіжність результату Артема з довідковим показником пояснюється тим, що він припинив наповнення колби за часом, не переконавшись у повному витісненні повітря. Внаслідок цього в колбі залишилася суміш вуглекислого газу та легшого повітря, що призвело до отримання заниженого значення густини ($1,60$ г/л замість $1,83$ г/л).

Чи можна вважати результат Юлі помилковим? Чому?

Я думаю, що результат Юлі не можна вважати помилковим, адже він максимально наближений до істинного значення. Невелика розбіжність у $0,03$ г/л є цілком допустимою інструментальною похибкою для шкільного досліду, яка могла виникнути через незначні домішки повітря або похибку зважування.

249. Проаналізуйте прилад для одержання вуглекислого газу в лабораторії та поясніть призначення кожного його елемента.

Ділильна лійка з хлоридною кислотою служить для поступового додавання хлоридної кислоти (HCl) до мармуру. Це дозволяє регулювати швидкість виділення газу.

У реакційній колбі з мармуром відбувається безпосередня хімічна взаємодія між кальцій карбонатом та кислотою.

Газовідвідна трубка відводить утворений CO₂ з реакційної колби до наступних посудин для очищення.

Колба з водою призначена для очищення очищення CO₂ від домішок хлоридної кислоти та її парів, оскільки HCl добре розчиняється у воді.

Колби з концентрованою сульфатною кислотою та кальцій хлоридом виконують роль осушувачів, які видаляють із газу водяну пару.

Вихідна трубка через неї виходить чистий і сухий CO₂, готовий до використання в дослідах.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху