§ 25. Безпечний інтернет. Відповіді







1. Розглянь схему «Корисний Інтернет». Наведи приклади практичної користі Інтернету для учнів 5 класу.

  • Інформація для навчання, розвитку, самовдосконалення.
  • Спілкування з друзями, знайомства із цікавими людьми.
  • Розваги, ігри, відпочинок.

2. Розглянь схему «Небезпечний Інтернет». На які небезпеки може наражатися необережний користувач Інтернету? Чому?

  • Неправдива інформація.
  • Зловмисні шкідливі пошуки інформації злодіями, шахраями про сім’ю.
  • Грубість, приниження, образи, обман.

3. Пригадай інформацію про телевізійних та телефонних шахраїв.

Дзвонять і говорять що хто з рідних попав у аварію і треба негайно гроші.

4. З допомогою батьків знайди інформацію про історію виникнення й розвитку Інтернету. Поділися нею з друзями.

Інтернет народився в США наприкінці 60-х років із проекту мережі з комутацією пакетів ARPANetAdvanced Research Project Agency Network). Інтернет розроблявся з метою забезпечення взаємодії віддалених комп'ютерів і задумувався як децентралізована територіальне розподілена мережа з безліччю альтернативних пунктів збереження і шляхів поширення інформації. Передбачалося, що це дозволить забезпечити надійну взаємодію комп'ютерів Міністерства оборони США, навіть у випадку, якщо частина мережі вийде з ладу унаслідок воєнних дій, наприклад, ядерних вибухів.

Перша комп'ютерна мережа з пакетною комутацією названа на честь організації, що її породила, ARPANet. Вона з'явилася в 1970 році і зв'язала університети в Лос-Анджелесі і Санта-Барбарі (штат Каліфорнія) зі Стендфордским університетом і університетом штату Юта в Солт-Лейк-Сіті. В основу мережі був покладений створений компанією Bolt Baranek and Newman (BBN) протокол комутації пакетів. Спочатку можна було тільки увійти в систему і запустити програму на віддаленому комп'ютері. У результаті, до 1972 року понад сорок комп'ютерних центрів могли обмінюватися між собою електронною поштою, здійснювати сеанси роботи з віддаленими на кілька сотень кілометрів машинами і передавати файли з даними.

Наступний етап розвитку Інтернету пов'язаний з розробкою відносно дешевого міні-комп'ютера і машинно-незалежної операційної системи UNIX. Як перший фактор виступили комп'ютери фірми DigitalEquipment Corporation (DEC), що випускала на противагу дорогим IBM і Control Data порівняно дешеві й компактні машини для масового споживача. Спочатку DEC випускала серію PDP, а на початку 70-х років з'явилися перші машини сімейства VAX. Ці, порівняно могутні комп'ютери, закуповувалися у великих кількостях коледжами, університетами і корпораціями середнього розміру. Другим фактором стала багатозадачна операційна система, розроблена компанією AT&T Bell Labs, що одержала назву UNIX. Для нової системи була характерна необмежена для того часу свобода дії, надана рядовому користувачу, і, що особливо важливо, із самого початку свого існування UNIX була системою, орієнтованою на роботу в мережі та не вимагала для цього додаткових компонентів.

1 січня 1983 року мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на протокол TCP/IP, який досі успішно використовується для об'єднання мереж. Саме у 1983 році за мережею ARPANET закріпився термін «Інтернет».

У 1984 році була розроблена система доменних назв (англ. Domain Name System, DNS). Тоді ж у мережі ARPANET з'явився серйозний суперник — Національний науковий фонд США (NSF) заснував міжуніверситетську мережу NSFNet (англ. National Science Foundation Network), котра була сформована з дрібніших мереж, включаючи відомі на той час Usenet та Bitnet і мала значно більшу пропускну здатність, аніж ARPANET. До цієї мережі за рік під'єдналось близько 10 тисяч комп'ютерів; звання «Інтернет» почало плавно переходити до NSFNet.

У 1988 році було винайдено протокол Internet Relay Chat (IRC), завдяки якому в Інтернеті стало можливим спілкування в реальному часі (чат).

У 1989 році в Європі, в стінах Європейського центру ядерних досліджень (CERN) народилась концепція тенет. Її запропонував знаменитий британський вчений Тім Бернерс-Лі, він же протягом двох років розробляв протокол HTTP, мову гіпертекстової розмітки HTML та ідентифікатори URI.

У 1990 році мережа ARPANET припинила своє існування, програвши конкуренцію NSFNet. Тоді ж було зафіксовано перше підключення до Інтернету телефонною лінією (так зване «дозвонювання», англ. Dial-up access).

У 1991 році тенета стали доступні в Інтернеті, а в 1993 році з'явився знаменитий веб-браузер (англ. web-browser) NCSA Mosaic. Всесвітня павутина ставала дедалі популярнішою.

У 1995 році NSFNet повернулась до ролі дослідницької мережі; маршрутизацією всього трафіку Інтернету тепер займались мережеві провайдери (постачальники послуг), а не суперкомп'ютери Національного наукового фонду.

В тому ж році тенета стали основним постачальником інформації в Інтернеті, обігнавши за обсягом трафіку протокол передачі файлів FTP; було сформовано Консорціум всесвітньої павутини (англ. WWW Consorcium). Можна сказати, що тенета перетворили Інтернет і створили його сучасний вигляд. З 1996 року Всесвітнє павутиння майже повністю підмінило собою поняття «Інтернет».