План:
- Умови створення середньовічного героїчного епосу.
- Уславлення героїчних образів в епосі різних народів.
- Провідна тема «Пісні про Роланда».
- Ідеали народних героїв-борців у «Пісні про мого Сїда "Пісні про Нібелунгів", «Слові о полку Ігоревім».
- Спільні риси героїчного епосу різних народів.
Епос—слово давньогрецького походження, що в перекладі означає «слово», «розповідь». Середньовічний героїчний епос —це фольклорні твори різних народів, які були створені в добу Середньовіччя. Вони відображають події загальнонаціонального значення, релігійну боротьбу, битви проти чужоземних загарбників тощо.
Твори середньовічного героїчного епосу виникають за подібних соціальних умов у XII—XIV ст. На той час у Європі формувалися народності й держави. Зміцнювалася влада монархів, які боролися проти феодальних міжусобиць, приділяли велику увагу захисту рідного краю від зовнішніх ворогів.
Творцями і хранителями епосу в Західній Європі спочатку були дружинні співці, які теж брали участь у військових походах і битвах, потім оспівували побачене у своїх піснях. Пізніше їх замінили професійні співці, яких у Франції називали жонглерами, в Німеччині — шпільманами в Іспанії—хугларами. Вони мандрували дорогами середньовічної Європи й були неодмінними учасниками ярмарків, народних та релігійних свят.
Головні герої творів середньовічного епосу— воїни-богатирі, захисники добра й справедливості. Народна фантазія наділяє героя незвичайною силою і мужністю, відвагою і доблестю.
У кожного народу свої герої, свій епос. Це російські билини, східнослов'янська поема «Слово о полку Ігоревім», французька «Пісня про Роланда», іспанська «Пісня про мого Сіда», німецька «Пісня про Нібелунгів».
Провідна тема «Пісні про Роланда» — захист християнської ідеї та рідної землі від іновірців та іноземців. Імператор Карл завоював усю Іспанію. Місто Сарагоса, в якому править Марселій, уникло цієї навали. Зав'язкою сюжету і посольство бланкандрема.від царя Марселія з брехливою обіцянкою маврів підкоритися французам, а також посольство Ганелона в табір маврів, де він зраджує Роланда та національні інтереси. Розвиток подій охоплює переміщенню французьких військ. Карл повергає свої основні загони на батьківщину, а Роланд із 20-тисячним ар’єргардом залишається прикривати відхід короля. У горах на загін Роланда нападає 100-тисячне військо Марселія. Кульмінаційні моменти — це, по-перше, битва в Ронсельванській ущелині, де гине ар'єргард і герой Роланд, а по-друге, це друга битва французів проти маврів, коли Карл вирішин помститися за своїх вірних синів. Розв'язкою є перемога французів над маврами, хрещеним жителів Сарагоси, суд і страта зрадника Ганелона.
Роланд—утілення народної мрії про ідеального героя. Він сміливий, мужній, відчайдушний, відданий батьківщині і королю. Ці риси притаманні і Ігорю («Слово о полку Ігоревім», Зигфріду («Пісня про Нібелунгів»). Роланд— взірець лицарської доблесті та благородства.
Карла зображено ідеальним правителем: він завжди радиться з васалами, яких вважає рівними собі. Ідеалізується й образ київського князя Святослава в «Слові о полку Ігоревім».
В «Пісні про Роланда» засуджується Ганелон як винуватець феодальної усобиці. В «Слові о полку Ігоревім» гак само і Святослав, автор закликають російських князів до єдності та засуджують княжі усобиці.
Головний герой «Пісні про мого Сіда» також втілює ідеал народного героя-борця за свободу, національну могутність та єднання навколо сильної королівської влади.
Головний герой «Пісні про Нібелунгів»- королівський син Зигфрід. Це ТИПОВИЙ герой героїчного епосу. Він веде життя, сповнене героїчних подвигів: вбиває дракона, долає труднощі, здобуваюча скарб. Однак це не історичний, а казково-міфологічний твір, в якому відображаються уявлення давніх людей про світ, його володарів, героїв, про чесноти й вади, добро і зло. Образи Зигфріда та Крімгільди коханої Зигфріда,— приклади мужності, кохання і шляхетності.
Таким чином, твори середньовічного героїчного епосу мають спільність ідейного звучання: палке вболівання за долю, свободу й незалежність рідної землі, заклик до боротьби з внутрішніми і зовнішніми ворогами, уславлення патріотизму й воїнської звитяги її захисників.