Внутрішній світ і почуття людини в поезії Омара Хайяма. Вірш (рубаї)







Головний об'єкт поезій Хаяма — людина, її внутрішній світ і почуття

Великий гуманіст Хаям залишив нащадкам безцінну духовну спадщину. Єдиною формою своїх віршів Омар Хаям обрав чотиривірші — рубаї, які носять філософсько-ліричний зміст.

Поезії Омара Хайяма — перлини душі, результати роздумів над життям, пошуків сенсу буття, свого місця на землі. Саме людина з її внутрішнім світом і почуттями стала головним об’єктом спостережень майстра.

Розум — найбільша цінність людини

В рубаї Омара Хайяма звучить возвеличення гідності людської особистості, утвердження за кожною людиною права на радість буття. Найбільше, що цінував поет у людях, було не багатство, а розум. Усе своє життя поет-філософ прагнув пізнати людину й зрозуміти сенс її буття. Чесність, незалежність, гідність, добро, справедливість, порядність, вірність у дружбі — це ті моральні риси, які найбільше цінував митець у людях.

Гуманні заклики проти зла, рабства і насильства в рубаї поета

Він закликає до виховання в людині загальнолюдських цінностей, категорично не сприймає зла, рабства, насильства над особистістю:

У кого кожний день в запасі пів коржа,
У кого свій садок і хата не чужа.
Хто в рабстві не родивсь і сам рабів не має,
У того світлий зір і радісна душа.

На думку поета, все на землі взаємопов’язане, відчувається вічний колообіг матерії. Немає меж у світопізнанні, але чим більше людина пізнає світ, тим більше постає перед нею таємниць:

Я тільки й знаю, що знання шукаю,
В найглибші таємниці проникаю.
Я думаю все сімдесят два роки —
І бачу, що нічого я не знаю.

Любов — першооснова людського існування, за твердженням Хайяма

Оспівування кохання, земних утіх, вина (але не пияцтва) надають оптимістичного звучання творам Омара Хайяма:

Первинніша сущого всього — любов.
У піснях молодих перше слово — любов.
Бідний вигнанцю дивного світу кохання.
Знай, що всього життя передмова — любов.

Поет робить висновок, що першоосновою людського існування с любов. І не лише до коханої дівчини, жінки, а й до матері, до дитини, до рідної землі, до всього живою.

Митець вступає в дискусію з основними постулатами Корану — людина повністю залежить від Божої волі й повинна покладатися лише на Божу ласку. Омар Хаям вважає, що людина — найвища цінність у світі й може багато зробити сама для себе й для інших.

Твій ворог — небеса коловоротні.
Без друзів ти, всі дні твої самотні.
Будь сам собою, не гадай про завтра.

Віра у високе призначення людини

В минуле не дивись, живи сьогодні Отже, гуманіст Омар Хаям, стверджуючи життя, оспівуючи красу і духовну велич людини, вірив у її високе призначення, прославляв її безсмертний розум

І юних, і старих — всіх поглинає час,
І невеликий нам дасться днів запас.
Ніщо не вічне тут: ми підемо так само.
Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас. Хай кожна мить, що в вічність промайне.
Тебе вщасливлює, бо головне.
Що нам дасться тут, — життя: пильнуй же!
Як ти захочеш, гак воно й мине.