- Джонатан Свіфт (1667–1745). «Мандри Лемюеля Гуллівера» (1 частина). Історія написання твору. Просвітницькі ідеї у творі. Образ Гуллівера як втілення концепції нової людини. Жанрова своєрідність роману (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики). Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Езопова мова.
- Йоганн Вольфганг Ґете (1749–1832). Поезії «Вільшаний король», «Травнева пісня», «Прометей». Роль Й. В. Ґете в історії Просвітництва. Нове розуміння природи у ліриці Й. В. Ґете. Міфологічний зміст образів вірша «Вільшаний король». Ідея кохання й щастя у «Травневій пісні», ознаки фольклору. Волелюбні мотиви та протистояння образів персонажів у «Прометеї». Образ Прометея.
- Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759–1805). «До радості». Просвітницька ідея об’єднання людства в оді «До радості» Ф. Шиллера. Пафос твору, який став гімном Євросоюзу.
- Генріх Гейне (1797–1856). «Книга пісень» («На півночі кедр одинокий…», «Не знаю, що стало зо мною…», «Коли розлучаються двоє…»). Специфіка німецького романтизму і творчість Г. Гейне. «Книга пісень»: особливості композиції збірки, образ ліричного героя, фольклорні елементи (образи, мотиви, символи, жанрові ознаки пісні та ін.). Утілення високого почуття кохання у віршах митця. Особливості поетичної мови творів.
- Джордж Ноел Гордон Байрон (1788–1824). «Хотів би жити знов у горах…», «Мій дух як ніч…». Поема «Мазепа» або «Паломництво Чайльд Гарольда». Вплив творчості Дж. Байрона на розвиток романтизму в Європі. Протиставлення мрії і дійсності у ліриці поета. Фольклорні та біблійні мотиви у віршах Дж. Байрона. Українська тема в поемі «Мазепа». Специфіка зображення образу гетьмана у творі (монолог героя, романтичний пейзаж як засіб увиразнення образу, динаміка образу та ін.). Відображення духовного життя особистості та суспільства, історії та культури Європи в поемі «Паломництво Чайльд Гарольда». Герой і автор: схожість і відмінність. Особливості віршової організації поеми (спенсерова строфа).
- Олександр Сергійович Пушкін (1799–1837). Лірика («До А. П. Керн» («Я пам’ятаю мить чудову…»), «Я вас кохав…», «Я пам’ятник собі поставив незотлінний…»). «Євгеній Онєгін». Значення творчості О. С. Пушкіна для розвитку російської та світової літератури. Провідні мотиви його лірики. Тема кохання і призначення мистецтва у віршах митця.Взаємодія романтизму і реалізму в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Реалістичне висвітлення романтичних тем (кохання, відчуження особистості, життя і смерті, розладу мрії та дійсності тощо) і образів (Онєгін – Тетяна, Ленський – Ольга). Традиції світової літератури і культури у творі (вплив Дж. Байрона та ін.). Дзеркальна композиція (лист Тетяни – відповідь Онєгіна – дуель – лист Онєгіна – відповідь Тетяни). Зображення різних сфер життя (історії і сучасності, столиці і провінції, народних звичаїв і кола культурних інтересів суспільства тощо). Художнє новаторство О. С. Пушкіна (у жанрі, мові, авторській позиції, підході до зображення дійсності). Образ автора.
- Михайло Юрійович Лермонтов (1814–1841). Лірика («Сосна», «І нудно і сумно…», «На дорогу йду я в самотині…»). «Герой нашого часу» (огляд, 3-4 уривки за вибором учителя). Мотиви світової скорботи у ліриці М. Ю. Лермонтова. Зв’язок творчості митця із традиціями європейського романтизму (Дж. Байрона, Г. Гейне та ін.). Особливості розвитку сюжету й композиції в романі «Герой нашого часу». Зв’язок твору з історичною та духовною атмосферою доби. Складність образу Печоріна, його духовна трагедія. Новаторство М. Ю. Лермонтова в жанрі роману. Поняття про реалізм та історія його формування. Характерні ознаки реалізму як літературного напряму (зв’язок із дійсністю, аналітизм, типовість образів і ситуацій, розкриття впливу соціального середовища на людину, критичний пафос, дослідження життя суспільства, психологізм та ін.). Взаємодія реалізму з іншими напрямами XIX ст. (романтизмом, натуралізмом).
- Оноре де Бальзак (1799–1850). «Гобсек». Основні віхи творчості та особливості світогляду письменника. «Людська комедія»: історія написання, художня структура, тематика і проблематика, образи. Повість «Гобсек» у структурі «Людської комедії». Сюжетно-композиційні особливості твору («розповідь у розповіді»). Багатогранність образу Гобсека (як соціального типу доби, як філософа та ін.), засоби його створення (портрет, психологічна деталь, монолог, вчинки, філософське ставлення до життя та ін.).
- Микола Васильович Гоголь (1809–1852). Петербурзький етап життя і творчості письменника.
- «Ревізор». Творча історія п’єси. Образи чиновників. Образ Хлєстакова та його динаміка. Засоби комічного у творі. Специфіка художнього конфлікту й жанру п’єси.
- «Шинель». Цикл петербурзьких повістей: основні теми та проблеми. Побутовий, психологічний і філософський плани повісті «Шинель». Особливості сюжету й композиції. Образ Башмачкіна та засоби його створення. Образ столиці (як чужого й ворожого для людини простору). Трактування фіналу, значення елементів фантастики в реалістичному творі. Тема «маленької людини».
- Генрік Ібсен. «Ляльковий дім», Бернард Шоу. «Пігмаліон» (1-2 твори на вибір учителя)
- Генрік Ібсен (1828–1906). «Ляльковий дім». Роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство. «Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої і внутрішньої). Композиція п’єси. Образна система. Підтекст. Символіка. Відкритість фіналу.
- Бернард Шоу (1856–1950). «Пігмаліон». Особливості світогляду Б. Шоу. Специфіка втілення античного міфу в п’єсі «Пігмаліон». Динаміка образу Елайзи Дулітл. Ідеї «одухотворення» людини й життя засобами мистецтва, збереження національної культури, розвитку мови.
(1-2 твори за вибором учнів і вчителя)
- Шолом-Алейхем (1859–1916). «Тев’є-молочар». Тема історичного зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі XIX–XX ст. Образна система твору. Філософські проблеми. Народний гумор. Сучасні інтерпретації твору в театрі, кіно та інших видах мистецтва.
- Михайло Опанасович Булгаков. (1891–1940). «Собаче серце». Українські сторінки життя і творчості М.О. Булгакова. М.О. Булгаков і влада, трагедія митця. «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби. Конфлікт натовпу, масової свідомості та інтелекту, культури. Персонажі-«двійники» (Шаріков – Швондер).
- Рей Дуглас Бредбері (1920–2012). «451° за Фаренгейтом». Тривога за майбутнє суспільства в романі-антиутопії «451° за Фаренгейтом». Тема знецінення культури. Провідні мотиви твору – книги (читання), пожежі, тотального контролю, інакомислення тощо. Натовп і влада. Важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві.
- Гарпер Лі (1926–2016). «Убити пересмішника». Проблема входження молоді в дорослий світ, зіткнення із жорстокістю. Моральні ідеали у творі.
- Ерік Вольф Сігел (1937–2010). «Історія одного кохання». Розповідь про зворушливе і трагічне кохання студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта. Проблеми життя і смерті, любові й відданості у творі.
Для вивчення напам’ять
- Ф. Шиллер. «До радості» Г. Гейне. «Не знаю, що стало зо мною…»
- О.С.Пушкін (1 вірш за вибором учителя та учнів)
- М. Ю. Лермонтов. «На дорогу йду я в самотині…»
Для уроків позакласного читання і уроків із резервного часу (за вибором учителя)
1. Акутаґава Р. «Ніс» та ін. (1 за вибором)
2. Бальзак О. «Батько Горіо», «Шагренева шкіра» (1 за вибором)
3. Бронте Ш. «Джейн Ейр»
4. Гоголь М. В. «Ніс», «Портрет» (1 за вибором)
5. Грибоєдов О. С. «Лихо з розуму»
6. Гюго В. «Собор Паризької Богоматері»
7. Кузнецов А. В. «Бабин Яр»
8. Лермонтов М. Ю. «Мцирі»
9. Меріме П. «Кармен»
10. По Е. «Ельдорадо» та ін.
11. Пушкін О. С. «Маленькі трагедії» (1 за вибором).
12. Ремарк Е. М. «Три товариші», «Життя в борг» (1 за вибором)
13. Сенкевич Г. «Камо грядеші?»
14. Стругацькі А. і Б. «Важко бути богом»
15. Шиллер Ф. «Івікові журавлі», «Підступність і кохання», «Розбійники», «Вільгельм Телль» (1 за вибором)
Із сучасної літератури
16. Геддон М. «Загадковий нічний інцидент із собакою»
17. Космовська Б. «Позолочена рибка»
18. Нестлінґер К. «Маргаритко, моя квітко»
19. Сучасна зарубіжна поезія (1-2 твори за вибором).
Кіноповісті та кіноромани
1. Еймі Бендер. «Таємний знак» (США, 2010, реж. М. Аґрело);
2. Хосе Рівера, Тім Салліван. «Листи до Джульєтти» (США, 2010, реж. Г. Вінік);
3. Майкл Морпурґо «Бойовий кінь» (США, 2012, реж. Стівен Спілберґ)
4. або інші (1-2 за вибором).