"Поліанна" - це роман для дітей американської письменниці Елеонор Портер, опублікований в 1913 році. Головна героїня книги - дівчинка Поліанна, яка втратила батьків у катастрофі та була змушена переїхати до тітки.
Хоча, на перший погляд, Поліанна могла б здатися наївною та безглуздою, вона виявляється винятковою дівчинкою з великим серцем та незламною волею. Вона завжди бачить у кожній ситуації щось позитивне та намагається зробити своє життя та життя людей навколо кращими. Поліанна допомагає людям зрозуміти, що життя може бути прекрасним, якщо ми зосередимося на позитивних моментах та приймемо світ таким, який він є.
"Поліанна" стала дуже популярною серед дітей та була перекладена на багато мов. Книга відображає важливість оптимізму та позитивного підходу до життя, що робить її актуальною й досі.
Усно
1. За яких обставин Поліанна поселилася в садибі Гаррінгтонів у Белдінґсвілі?
Батько Полліанни помер, не залишивши спадку: отримуючи невелику зарплату, він залишив лише кілька книг. Оскільки мати Полліанни давно померла і вона не має інших родичів, вона змушена жити з тіткою Поллі.
2. Як сприйняли маленьку сироту міс Полі Гаррінгтон, Ненсі й Том? Поясніть, чому Пенсі й Том були особливо знічені й зажурені.
Ненсі та Тімоті дуже подобалася Поліанна, тому що вона завжди раділа всьому, була веселою, навіть якщо її родина була у від’їзді. Їм було дуже прикро, що дівчина, яка пережила багато горя на своєму віку, яка сподівалася, що тітка порадіє їй, побачила, що насправді її тітка дуже скупа і сувора жінка. "Здається, цій благословенній дитині буде не до веселощів тепер, коли доведеться жити під одним дахом зі своєю тітонькою. Я відчуваю, що їй у цьому домі потрібна буде надійна опора. І я стану їй такою опорою".
Тітка педантична, сувора, приймає племінницю тільки з почуття обов'язку. Вона виділяє Полліані кімнату на горищі, без дзеркал, з голими стінами й практично без меблів, бо хоче максимально дистанціюватися від компанії дитини й вберегти будинок від дитячих рук. У перший же день приїзду Поліанни тітка Поллі залишає її без обіду через непунктуальність і змушує її їсти хліб і молоко на кухні разом із покоївкою Ненсі.
3. Як відбувалося знайомство Поліанни з мешканцями містечка?
Майже щодня Поліанна просить про якісь доручення, щоб вона могла кудись піти. Таким чином вона познайомилася з жителями міста. Поліанна несла холодець із телячої ніжки місис Сноу. Вона зустрічалася з людьми, допомагала їм, розповідала про гру.
Аналіз та інтерпретація
4. Як герої твору поставилися до Полліанниної гри? Опишіть правила цієї гри. Охарактеризуйте поведінку персонажів.
Ця гра виникла, коли їй замість ляльок прислали милиці. А батько сказав, що це теж радість, якщо вони непотрібні. «- Сенс гри полягає в тому, щоб знайти щось для задоволення, це не має значення, і все». Треба радіти всьому, що маєш. З того часу вони завжди грали «в радість», знаходячи в кожній події привід для оптимізму.
5. Знайдіть у тексті епізоди, коли мешканці Белдінґсвіля змінюються завдяки 'грі в радість'. Поясніть, як саме відбуваються ці зміни.
Завдяки грі Поллі, а також її оптимізму все місто поступово починає любити Поліанну, а згодом і тітка Поллі «здається».
«Ця дружба почалася під час третього візиту, коли дівчина розповіла пані Сіоу про свою гру. Тепер місис Сіоу грала в цю гру з Полліанною».
Джой Пендлтон - знайшла сенс життя, сім'ю, стала дружньою і співчутливою завдяки спостережливості Поліанни, її вірі в людей, бажанню допомогти - саме вона запропонувала усиновити Джиммі, тим самим зробивши щасливими відразу двох людей. Джиммі - Завдяки Поліанні він отримав друзів, надію на краще життя, його усиновив Дж. Пендлтон.
Доктор Чілтон - знайшов своє сімейне щастя, адже Поліанна вболівала за нього, наштовхуючи на думку, що йому потрібна сім'я.
Пані Пейсоі вирішила помиритися з чоловіком заради дітей.
6. Розкрийте емоційний стан одного з персонажів:
а) міс Полі відразу після приїзду Поліанни;
Міс Поллі приймає свою племінницю лише з почуття обов’язку. Полліанні виділяє кімнату на горищі, без дзеркал, з голими стінами і майже без меблів, тому що вона хоче якомога більше дистанціюватися від компанії дитини і в той же час захистити будинок від дітей. У перший же день тітка Поллі залишає її без обіду через непунктуальність і змушує її їсти хліб і молоко на кухні разом із покоївкою Пансі..
б) Поліанни в перші дні в садибі Гаррінгтонів;
Очікування Поліанни щодо тітки не виправдалися, коли вона приїхала. Зараз Поліанна відчула, що понад усе хоче бути там... "на вершині великої скелі" допомагає читачеві зрозуміти настрій дівчини, відчути її самотність і душевний біль, бажання бути якомога далі від ворожого дому, в якому вона оселилася; опис ранку наступного дня після її приїзду ('Вікна кімнати виходили на південь і на захід, тому сонця вона ще не бачила. Але вона бачила тьмяну блакить ранкового неба і знала, що день обіцяє бути пречудовим') розкриває оптимістичну натуру дівчини, готову на все, якщо не побачити, то впізнати щось добре й радісне.
в) містера Пендлтона після випадку в лісі;
г) Пола Форда після розмови про радісні тексти;
д) Джиммі Біна, коли він підслухав розмову про можливість одужання Поліанни.
Письмово
7. Напишіть лист Поліанні.
Привіт дорога Поліанна!
Шановна Полліанна,
Я пишу вам, щоб поділитися своїми враженнями після прочитання вашої історії. Я дуже вражена вашим оптимізмом і позитивним ставленням до життя, незважаючи на важкі обставини, з якими ви зіткнулися.
Якщо чесно, у мене теж були свої труднощі в житті, і ваша історія надихнула мене шукати позитив у кожній ситуації. Я почав думати про те, які є позитивні сторони в різних ситуаціях, замість того, щоб зосереджуватися на негативному.
Я також хочу подякувати вам за вашу відданість допомозі тим, хто оточує вас. Ваша доброта та ентузіазм є дійсно надзвичайними, і вони надихають мене робити більше для інших людей.
Я бажаю вам всього найкращого і сподіваюся, що ваша історія буде надихати людей ще на довгі роки.
З повагою,
[ваше ім'я]
Дослідження
9. Знайдіть у творі слова, словосполучення, речення, які втілюють позитивне ставлення Полліанни до життя і людей. З чото раділа Полліанна до аварії й після неї? Чи змінила аварія її настрій та емоційне сприйняття нею світу?
'Я радію всьому. А найбільше тому, що деякий час я не могла ходити. Інакше б я ніколи не дізналася, яке це щастя мати здорові ноти.', 'Мені кортіло співати, кричати, верещати!', 'Було дуже приємно з вами познайомитися. До побачення! - ; вигукнула вона ще раз, переступаючи поріг.'
До аварії Поліанна раділа всьому, що сталося, після аварії спочатку раділа, що не стала інвалідом (коли не знала, що у неї пошкоджений хребет), потім раділа, що почала ходити.
Життєві ситуації
14. Чому гра в радість є необхідною для кожної людини? Поясніть.
Тому, що у всьому треба знаходити радість, є сили робити щось далі, долати труднощі. Але робити те, що хочеться, не зовсім правильно, тому що є достатньо справ, які не хочеться робити, але ви повинні зробити. Наприклад, не завжди хочеться чистити зуби або давати уроки. Але якщо ви дотримуєтесь «гри в радість», ви можете знайти в цих речах щось приємне, а потім із задоволенням їх робити.
15. Розкажіть, спираючись на особистий або відомий вам досвід, про одну із життєвих ситуацій, яка демонструє користь позитивного мислення за важких обставин.
Наприклад, життя знаменитого Ніки Вуйчича. Він народився без ніг і рук. Але він не сумує. Він завжди хотів і жив повноцінним життям. Він вірить, що людській силі немає межі, що кожна людина здатна зрушити гори, що жодного випробування не дається без сил, що йдеться про здатність жити повноцінним життям, навіть із фізичними вадами, і що це про впевненість у собі.
16. Чи не заважає радісне сприйняття світу сприймати його реалістично?
Я вважаю, що ні. Ми живемо у вирі подій, не завжди помічаючи, що маємо. Іноді це призводить до того, що людині всього не вистачає, і вона не може бути щасливою. Іноді людина не бачить сенсу в житті, бо не вміє радіти тому, що має. Поліанна і всі навколо не просто раділи всьому, що сталося, а робили висновки, щось змінювали. Навпаки, вони реалістично сприймали світ, але намагалися його змінити