Гобсек жив на самоті, бо вважав, що мати другу половинку надто затратно.
Він зовсім не відчував незручностей через це, адже його не цікавило нічого, крім грошей та їх кількості.
Золото з'їдає його душу, все що було в ній. Усі піднесені почуття - жалість, співчуття – переростають у найпідліші якості людського характеру – егоїзм, цинічність, жадібність.
Якщо у молодості прагненням Гобсека було пізнання світу, то зараз його мета – полювання на гроші. Але, накопичивши їх величезну кількість, герой не став щасливим. Він безславно вмирає на самоті разом з усіма своїми мільйонами.