Онєгін отримав виховання, типове на той час. Він отримав домашню освіту та виховання. Спочатку це була французька гувернантка, а потім гувернер. Такі знання дозволяли йому у світлі виглядати освіченою і людиною з критичним мисленням.
Ми всі навчались небагато,
Абияк і абичого,
Тож вихованням здивувати
В нас можна легко хоч кого.
Про юнака судці суворі
В загальнім присудили хорі:
Учений хлопець, та педант.
Він зроду любий мав талант
Про будь-що довго не шукати
В розмові гострого слівця,
З ученим виглядом знавця
В поважних справах німувати І викликати усміх дам
Огнем нежданих епіграм. (...)
Головний герой живе за звичаями та законами світського суспільства. Бувши натурою неабиякою (спілкування з Кавеліним і Чаадаєвим, портрет Байрона і бюст Наполеона в кабінеті), він нудиться від порожнечі світського життя, не знаходячи застосування своїм силам.
Всього, що знав іще Євгеній,
У повісті не ознайомиш ;
Та в чому він був справжній геній
Що знав з усіх наук твердіш,
Що вибрав трохи чи не зроду,
Як труд, як муку й насолоду,
Чим виповняв він по краї
Нудьгу і лінощі свої,
-Була наука милування,
Яку прославив ще Назон... (...)
Чому у світському товаристві героя вважали «люб'язним і розумним»?
Онегін - молода людина, прекрасно говорить по-французьки та танцює мазурку, завжди бажаний гість на балах, має вид люб'язного й розумного.