1. Пригадайте роман Вальтера Скотта «Айвенго». Кого називали лицарями в добу Середньовіччя? Розкажіть про їхній спосіб життя. Яке значення мало лицарство в Західній Європі?
У романі “Айвенго” лицарі — це відважні воїни, які змагаються на турнірах, служать королям і захищають честь та коханих.
У середні віки лицарями називали професійних кінних воїнів, що служили королю чи феодалу. Це був привілейований стан. Щоб стати лицарем, потрібно було пройти навчання, починаючи з пажа і зброєносця.
Лицарі присвячували життя війні та підготовці до неї. Жили в замках, брали участь у походах, а в мирний час тренувалися на турнірах та полювали. Вони дотримувалися кодексу честі: бути хоробрим, вірним пану, захищати християнську віру та слабких. Лицарі також створили свою культуру – лицарський роман і куртуазну (любовну) лірику.
Лицарство було дуже важливим у Західній Європі. Лицарі були основною військовою силою. Їхні ідеали шляхетності, честі та служіння дамі сильно вплинули на європейську культуру.
2. Розкрийте сучасне значення слів «лицар», «лицарка». Чи потрібні такі люди в наш час?
Сьогодні «лицар» — благородний, сміливий, чемний чоловік, який готовий захистити слабшого і завжди поводиться гідно.
«Лицарка» — смілива, сильна духом і благородна жінка, яка відстоює справедливість і має власну гідність.
Такі люди потрібні. Хоча їм не потрібні обладунки, такі якості, як сміливість, чесність, повага до інших і готовність допомогти, важливі для суспільства.
АКТИВНОСТІ
1. Який період охоплює доба Середньовіччя і за яких історичних умов тривав її розвиток?
Доба Середньовіччя в Європі охоплює приблизно з IV по XV століття. Вона розвивалася за умов утвердження феодальних відносин. На літературу впливали релігійні війни, міграція народів, перерозподіл територій та формування міст.
2. Назвіть основні ознаки цієї літературної епохи.
Основні ознаки літератури Середньовіччя:
- Теоцентризм (Бог — центр усього).
- Поєднання релігійного з народним.
- Абстрактний та символічний характер.
- Відображення боротьби між духовним і тілесним, Богом і дияволом.
- Драматизм буття.
- Монументальність і складність стилів.
- Синтез різних видів мистецтва.
3. Які тенденції сформувалися в літературі Середньовіччя?
У літературі Середньовіччя сформувалися дві тенденції: клерикальна (релігійна) та світська.
4. Які мови сприяли їх розвитку?
Розвитку літератури сприяли мови церкви, науки та освіти: в Європі — латина, у Київській Русі — старослов’янська, на Сході — санскрит. Ці мови сприяли обміну культурою. У світському напрямі розвивалися національні мови.
5. Чи відрізнявся розвиток літератур у добу Середньовіччя на Заході й Сході? Наведіть аргументи.
Так, розвиток літератур на Заході й Сході в добу Середньовіччя суттєво відрізнявся.
Аргументи:
- Різні філософські та релігійні основи. На Заході панувало християнство з теоцентричною концепцією, де Бог — центр. У літературі часто була боротьба духовного і тілесного. На Сході впливали буддизм, іслам, конфуціанство, даосизм. Даосизм, наприклад, вчив про єдність людини й природи, що відображено в китайській поезії.
- Різні культурні зони та мови. Сформувалися різні зони: західноєвропейська, візантійська, індійська, східноазійська та близькосхідна. Для релігійних текстів у Європі використовували латину, на Сході — санскрит.
- Відмінності у жанрах і темах. Для Заходу характерні лицарський роман та куртуазна лірика, що оспівували подвиги воїнів та служіння дамі. У Китаї часів династії Тан провідною була поезія, пов’язана з каліграфією та живописом.
6. Підготуйте сторітелінг (усно) на тему «Історія одного шедевру доби Середньовіччя». Доберіть світлини до вашої розповіді.
Історія «Пісні про Роланда»
Уявіть Францію, приблизно XI століття. Час лицарів, королів і битв за віру. Тоді з’явилася «Пісня про Роланда» — одна з найвідоміших поем Середньовіччя. Автора ми не знаємо, але історія стала легендою.
В основі поеми — реальні події 778 року. Імператор Карл Великий повертався з Іспанії. У Ронсевальській ущелині на ар’єргард його війська напали баски.
У поемі ця подія перетворилася на епічну драму. Замість басків на французів нападають сарацини, а причиною поразки стає зрада. Граф Ганелон, вітчим Роланда, вступає у змову з ворогами. Він робить так, щоб Роланд очолив ар’єргард, прирікаючи його на загибель.
У битві сили нерівні. Друг Роланда, Олів’єр, тричі просить його засурмити в ріг-оліфант, щоб покликати допомогу Карла. Але гордий Роланд відмовляється — не хоче, щоб його вважали боягузом. Він і його воїни б’ються до останнього. Лише коли майже всі загинули, Роланд сурмить у ріг, але з такою силою, що в нього тріскаються скроні.
Карл Великий чує поклик і повертається, але пізно. Він знаходить свого племінника мертвим. Поема закінчується тим, що імператор мстить сарацинам і карає зрадника Ганелона.
Так невелика сутичка перетворилася на історію про честь, вірність королю, самопожертву та зраду. «Пісня про Роланда» на багато століть стала зразком героїчного епосу та прославила ідеали лицарства.
7. Відшукайте в інтернеті інформацію і підготуйте повідомлення про розвиток художньої літератури в добу Середньовіччя в будь-якій країні Заходу або Сходу (за вибором). Доберіть відповідні художні тексти, світлини та ілюстрації.
Література середньовічної Франції багата та розвивалася під впливом історії, лицарської культури та християнства.
Основні жанри та твори:
- Героїчний епос (chansons de geste). Це поеми про подвиги легендарних героїв. «Пісня про Роланда» (близько 1100 р.) — найвідоміша. Вона оспівує ідеали вірності королю, батьківщині та християнській вірі.
- Лицарський роман. З’явився у XII столітті. Розповідав про пригоди лицарів, їхні подвиги заради кохання та честі. Засновник — Кретьєн де Труа, автор романів про лицарів Круглого столу (Ланселот, Персеваль). Популярним був «Роман про Трістана та Ізольду» — історія трагічного кохання.
- Лірика трубадурів, труверів та мінезингерів. Поезія, що оспівувала куртуазне (шляхетне) кохання до Прекрасної Дами.
- Міська література. З розвитком міст з’явилися нові жанри про життя городян та їхній гумор. Популярними були фабліо — короткі сатиричні оповідання, що висміювали людські вади.
Література середньовічної Франції пройшла шлях від епічних поем про воїнів до витонченої лірики, романів про кохання та сатиричних творів про міське життя.
8. За допомогою інтернету дізнайтеся про особливості будови середньовічних замків, соборів, палаців на Заході й Сході. Підготуйте повідомлення про одну споруду (за вибором).
Середньовічні споруди на Заході та Сході мали свої відмінності.
- На Заході архітектура пов’язана з феодалізмом. Замки були оборонними фортецями з товстими стінами, вежами, ровами. Собори — центри релігійного життя. Домінували романський (масивні будівлі) та готичний (високі, стрімкі, з вітражами) стилі.
- На Сході (арабські країни, Китай) архітектура розвивалася під впливом інших релігій та культур. Палаци правителів вражали розкішшю. Оборонні споруди, як Великий китайський мур, мали інший вигляд, ніж європейські замки.
Повідомлення про фортецю Каркассон (Франція)
Фортеця Каркассон на півдні Франції — яскравий приклад середньовічної оборонної архітектури. Це ціле місто-фортеця на пагорбі, що дозволяло контролювати навколишні території.
Особливості будови:
- Подвійні стіни. Каркассон оточений двома рядами потужних мурів — зовнішнім і внутрішнім.
- Вежі та бастіони. Уздовж стін розташовано 52 вежі різної форми. Вони дозволяли обстрілювати ворога і захищати підступи.
- Стратегічне розташування. Фортеця стоїть на березі річки Од, створюючи додаткову природну перешкоду.
- Внутрішній замок та місто. Усередині стін розташований графський замок (шато), собор та середньовічне місто з вузькими вуличками.
Каркассон — зразок поєднання військової функціональності та архітектурної величі Середньовіччя.
9. Робота в групах. Підготуйте проєкт на одну з тем: 1) «Образотворче мистецтво в середньовічній Європі»; 2) «Лицарська культура в добу Середньовіччя»; 3) «Середньовічні філософи». Оформіть результати проєкту у вигляді презентації.
Проєкт на тему: «Лицарська культура в добу Середньовіччя»
1. Хто такі лицарі?
Лицарство — привілейований стан професійних воїнів у середньовічній Європі. Лицарська культура включала кодекс честі, військові традиції, куртуазну поведінку та спосіб життя.
2. Шлях до лицарства
Щоб стати лицарем, хлопець зі знатної родини проходив етапи:
- Паж (з 7 років): Служив при дворі сеньйора, навчався манер, музики.
- Зброєносець (з 14 років): Супроводжував лицаря, доглядав за зброєю та конем, навчався воювати.
- Посвята в лицарі: Урочиста церемонія з отриманням зброї та клятви.
3. Лицарський кодекс честі
Кодекс честі вимагав від лицаря:
- Бути хоробрим.
- Зберігати вірність сеньйору та королю.
- Захищати християнську віру.
- Допомагати слабким.
- Бути чемним і служити Прекрасній Дамі.
4. Життя та заняття лицарів
- Війна: Головне заняття. Лицарі були важкоозброєною кіннотою, основною військовою силою.
- Турніри: У мирний час — військові змагання для демонстрації майстерності.
- Полювання: Розвага та тренування.
- Життя в замку: Замки були житлом, фортецею, центром феодальних володінь.
5. Лицарство в мистецтві
Лицарська культура залишила слід у мистецтві:
- Література: З’явився героїчний епос («Пісня про Роланда») та лицарські романи («Роман про Трістана та Ізольду»). Розвинулася куртуазна лірика трубадурів.
- Живопис: Художники часто зображували турніри, подвиги, служіння дамі.
10. Дослідіть історію пісні студентів «Gaudeamus». Чому ця пісня стала гімном студентів у Європі?
«Gaudeamus» (повна назва «Gaudeamus igitur», що з латини означає «Тож радіймо») — найвідоміша студентська пісня, неофіційний гімн студентів. Її текст з’явився у XIII столітті, а сучасну версію створив німецький поет Христіан Вільгельм Кіндлебен у 1781 році.
Чому «Gaudeamus» стала гімном студентів?
- Зрозумілі ідеї. Пісня оспівує молодість, радість студентського життя, дружбу та науку («Vivat academia! Vivant professores!» — «Хай живе академія! Хай живуть професори!»). Також вона містить ідею carpe diem («лови момент»), бо життя швидкоплинне («vita nostra brevis est» — «наше життя коротке»).
- Універсальна мова. Пісня написана латиною — мовою науки та освіти Середньовічної Європи. Це робило її зрозумілою для студентів різних країн та об’єднувало їх.
- Бунтарський дух. Веселий мотив пісні, що закликає радіти життю, став символом студентської свободи та молодості.
11. Уявіть, що до вас приїхали гості з-за кордону. Підготуйте для них екскурсію і покажіть 2—3 пам’ятки Київської держави.
Софійський собор. Цей храм збудований князем Ярославом Мудрим у XI столітті. Його описували як “неперевершений на всій півночі, від сходу до заходу”. Всередині собор має унікальні мозаїки та фрески. Там є зображення родини князя Ярослава та сцени з його життя.
Золоті ворота. Головний парадний в’їзд до Києва, також збудований за Ярослава Мудрого. Над брамою була церква Благовіщення із золоченою покрівлею, від якої ворота й отримали назву. До нас дійшли руїни, але вони свідчать про будівельну техніку XI століття.
Десятинна церква. Перша кам’яна церква Київської Русі, зведена князем Володимиром Великим наприкінці X століття. На її утримання князь виділяв десяту частину доходів, звідси й назва. Церква була зруйнована під час татарської навали у 1240 році. Фундаменти та залишки мозаїк і фресок, знайдені під час розкопок, показують майстерність тодішніх митців.