1. Як стосунки в родині впливали на настрій і світовідчуття Буби?
Стосунки в родині засмучували Бубу, адже ніхто не цікавився нею. Батьки були зайняті собою, сварилися. Вдома панувала байдужість, через що Буба почувалася самотньою, нікому не потрібною. Вона порівнювала сім’ю з оркестром без гармонії. Єдиним безпечним місцем була її кімната, де можна було сховатися від напруги.
2. Проаналізуйте взаємини Буби з однолітками. Чи добре знала вона тих, кого називала друзями?
Спочатку Буба помилялася у друзях. Вона була закохана в Адася, але він був байдужим. Подруга Йолька виявилася нещирою. Тобто, Буба не знала добре тих, кого вважала близькими. Згодом вона зрозуміла це і знайшла справжніх друзів — Мілоша та Агату. Мілош підтримував її та цінував такою, яка вона є, а з Агатою вона ділилася переживаннями.
3. У яких випадках героїня помилялася? Чим були зумовлені її помилки?
Буба помилялася у почуттях до Адася, ідеалізуючи його байдужість. Також помилилася щодо щирості подруги Йольки. Причини: самотність, брак досвіду, бажання кохати та бути потрібною. Вона шукала уваги, якої не отримувала вдома, тому бачила в людях те, чого не було. Це був етап дорослішання.
4. З якими проблемами зіткнулася Буба в житті? Які з них вона могла здолати самостійно, а які — з допомогою інших? Які проблеми неможливо було розв’язати? Чому?
Буба стикнулася з байдужістю та сварками в родині, нещасливим першим коханням, зрадою подруги, невпевненістю.
- Самостійно впоралася із ревнощами та розчаруванням, наприклад, медитацією. Вона «виросла» зі свого кохання до Адася, зрозумівши, що це особистий шлях.
- З допомогою інших долала самотність. Дідусь Генрик завжди підтримував, допоміг повірити в себе (чемпіонат з бриджу, купив сукню для дискотеки). Мілош допоміг забути Адася та знову відчути себе щасливою.
- Неможливо розв’язати проблеми: сварки батьків, алкоголізм у родині подруги Агати. Це дорослі проблеми, на які вона не могла вплинути. Також не могла змінити факт розлучення батьків багатьох однокласників, бо це проблема суспільства.
5. Створіть власне продовження історії про Бубу у формі оповідання
Літо, Мілош і старі граблі
Останній дзвоник пролунав, як постріл стартового пістолета. Літо! Два місяці без фізики, контрольних і ранніх підйомів. Я сиділа на нашому улюбленому підвіконні біля актової зали, а Мілош поруч ділив на двох шоколадний батончик. Здавалося, ніщо не може зіпсувати цей момент.
Але я ж Буба. У моїй родині слово «ніщо» — це щось незвідане.
— Бубо, ми їдемо на море! Усі разом! — прокричала мама того ж вечора, розмахуючи туристичними брошурами. — Це буде чудова нагода для нашої родини зблизитись!
Я ледь не вдавилася чаєм. Зблизитись? Наша родина нагадувала оркестр, де кожен грає свою мелодію, і виходить какафонія. А спільна відпустка — це як зачинити цей оркестр у маленькій кімнаті.
— Але… у мене плани, — ледь чутно прошепотіла я, думаючи про фестиваль, на який ми збиралися з Мілошем.
— Плани? — здивувалася мама. — Бубо, тобі шістнадцять. Твої плани — це добре вчитися і слухатись батьків.
Я глянула на тата, шукаючи підтримки. Він лише кивнув, не відриваючись від ноутбука: «Так, люба. Уявляю сюжет для шоу: “Сім’я на межі: чи врятує її море?”».
Вечір був зіпсований. Я зачинилася у своїй кімнаті. Навіть улюблена музика не допомагала.
Наступного дня я розповіла все дідусеві Генрику за партією в бридж. Він хитро примружився.
— Знаєш, онучко іноді щоб виграти партію, треба блефувати. Або… створити непереборні обставини.
Ідея дідуся була геніальною у своїй простоті. За два дні до «сімейної поїздки» дідусь раптом «згадав» про терміновий всепольський турнір з бриджу для сеньйорів, і я, як його незамінна партнерка, просто зобов’язана взяти участь. Він так палко описував мамі й татові важливість цього заходу для честі родини, що вони, хоч і з роздратуванням, але погодились. Мабуть, перспектива провести відпустку вдвох переважила бажання «зближуватися» з донькою.
Мама з татом поїхали, сперечаючись про те, чий путівник кращий. А ми з дідусем переможцями пили чай.
На музичний фестиваль ми з Мілошем все-таки поїхали. Ми промокли під дощем, ледь не загубили намет, але це було найкраще літо. Я дивилася на Мілоша, і думала, що мій дивний сімейний оркестр ніколи не зміниться. Але я, здається, навчилася грати в ньому свою власну, щасливу мелодію.
6. Підготуйте буктрейлер за однією з прочитаних книжок про Бубу.
Сценарій буктрейлера до книги «Буба»
(Екран розділений на кілька віконець, як у відеодзвінку. В одному — мама, що натхненно пише роман. В іншому — тато, що веде телешоу. Посередині — Буба, яка намагається привернути їхню увагу).
Текст на екрані: У них є романи, телеефіри, бридж…
(Кадр змінюється: Буба сидить біля телефону, чекаючи на дзвінок. Потім кадр, де хлопець (Адась) іде, обіймаючи іншу дівчину).
Текст на екрані: …а в неї — лише очікування. І перше кохання, яке розбилося, не почавшись.
(Звучить легка, іронічна музика. Кадри швидко змінюються: Буба з дідусем грають у карти; Буба сміється з хлопцем (Мілошем); Буба впевнено йде коридором ліцею в новій сукні).
Голос за кадром (трохи змовницьки): Що робити, коли ти невидимка у власній родині? Коли найкраща подруга виявляється суперницею? Коли здається, що весь світ проти тебе?
(Кадр: Буба сидить на підвіконні, а Мілош простягає їй яблуко. Вона посміхається).
Голос за кадром: Можна здатися. А можна… просто залишитися собою. І знайти того, хто побачить тебе справжню.
(На екрані з’являється обкладинка книги «Буба»).
Текст на екрані: Барбара Космовська. «Буба».
(Фінальний кадр: напис великими літерами).
Текст на екрані: Книжка про те, як знайти себе, коли всі навколо надто зайняті собою. Читай. Це про тебе.
7. Поділіться своїми спостереженнями над особливостями стилю роману та його мовою. Спробуйте пояснити, чому його легко і цікаво читати.
Роман «Буба» написаний простою, живою мовою, ніби розповідь подруги. Оповідь від імені Буби дозволяє бачити світ її очима, знати думки та переживання, що робить історію ближчою. У тексті багато гумору та іронії (проблеми батьків, смішні ситуації). Авторка не повчає, а показує життя як є. Через чесність, легкий гумор та знайомі підліткові проблеми (перше кохання, стосунки з батьками, пошук себе) книжку легко та цікаво читати.
8. З якою казковою героїнею авторка порівнює Бубу у фіналі твору? Поясніть значення порівняння. Знайдіть подібності й відмінності між обома героїнями.
У фіналі авторка порівнює Бубу з Попелюшкою. Це на шкільній дискотеці, коли Буба в новій сукні опиняється в центрі уваги, не знаючи, як поводитись, і мріє «втекти звідси до кухні».
Значення порівняння: Показує момент перетворення Буби. Як Попелюшка на балу, вона з непомітної дівчини стала «принцесою» для всіх. Вона відчула себе розгублено, як казкова героїня, не звикла до такої уваги.
Подібності:
- Обидві героїні спочатку недооцінені й не помічені (Попелюшку ігнорувала мачуха, Бубу — батьки).
- Обидві пережили «перетворення», після якого на них подивилися інакше.
Відмінності:
- Перетворення Попелюшки було магічним, зовнішнім (допомога феї). Перетворення Буби — результат її внутрішнього дорослішання, впевненості за підтримки дідуся. Сукня — символ змін.
- Попелюшка втекла, загубивши туфельку. Буба залишилася, і її «принц» Мілош знайшов її сам, бо любив її й до «перетворення».
9. Які вчинки Буби або її однолітків можуть бути прикладом для наслідування? Поясніть.
Прикладом для наслідування є:
- Вміння Буби залишатися собою. Попри байдужість батьків і глузування, вона зберегла індивідуальність, доброту, гумор.
- Підтримка Мілоша. Він був справжнім другом Буби, цінуючи її внутрішній світ. Бачив її розум, підтримував, ділився яблуками, був поруч. Це приклад справжньої дружби.
- Співчуття Буби до Агати. Вона не відвернулася від подруги з проблемами в сім’ї (алкоголізм батьків), а підтримувала її. Це вчить увазі до чужого болю.
- Мудрість Буби, коли вона помирила сестру з чоловіком. Підліток розібралася у складній дорослій ситуації, допомогла іншим, показавши, що любов важливіша за дрібні сварки.
10. Чи переживали ви стани самотності, непотрібності в родині або в колективі? Поділіться досвідом, як ви долали ці стани.
Так, майже кожен підліток іноді почувається самотнім. Батьки можуть бути зайняті, друзі не розуміти. Тоді здається, що ти нікому не потрібен.
Як і Буба, я зрозумів, що долати це можна по-різному. Найкраще — знайти людину, якій можна довіряти, як Буба дідусеві. Це може бути рідний, друг чи вчитель. Коли виговоришся, стає легше. Допомагають улюблені справи: для Буби — книжки, музика, для мене — спорт чи комп’ютерні ігри. Головне — знайти те, що приносить задоволення та впевненість. І, як історія Буби показує, важливо не закриватися від світу, бо справжні друзі, як Мілош, можуть бути поруч.